Ухвала суду № 140271399, 01.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

01 жовтня 2026 року Справа № 903/915/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Бідюк С.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

про забезпечення позову

у справі № 903/915/26

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м. Київ

до відповідача 1: Селянського (фермерського) господарства Гал-Агро, м. Горохів, Горохівський р-н., Волинська обл.

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Тарас, с. Підбереззя, Горохівський р-н., Волинська обл.

про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора

Без повідомлення (виклику) учасників справи

в с т а н о в и в:

24.09.2026 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Селянського (фермерського) господарства Гал-Агро, Товариства з обмеженою відповідальністю Тарас про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора.

Позивач просить суд:

- визнати недійсним правочин щодо передачі майна: зерносховище (А-1), загальною площею: 263.1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216819007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82; кукурудзосховище (А-1), загальною площею: 424.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216814307208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81; зерносклад (А-1), загальною площею: 631.6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216831407208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79; заправочна будка (А-1), загальною площею: 26.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216823007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; будівля мийки (А-2), загальною площею: 30.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216826607208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85; зерносховище (А-1), загальною площею: 611.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216809507208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; будівля автовагової (А-1), загальною площею: 82.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216797207208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78 в рахунок частки у статутному капіталі ПП 'ТАРАС', ЕДРПОУ: 25087597, оформлений актом оцінки і прийому-передачі від 28.12.2015, укладеним між СФГ «ГАЛ-АГРО» та ПП «ТАРАС»;

- відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Кудима Романа Анатолійовича, Луцький районний нотаріальний округ, Волинська обл. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 36530548 від 09.08.2017 10:15:55, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна кукурудзосховище (А-1), загальною площею: 424.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216814307208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81; зерносклад (А-1), загальною площею: 631.6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216831407208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79; заправочна будка (А-1), загальною площею: 26.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216823007208, за адресою: Волинська обл.,

Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; будівля мийки (А-2), загальною площею: 30.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216826607208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85; зерносховище (А-1), загальною площею: 611.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216809507208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; будівля автовагової (А-1), загальною площею: 82.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216797207208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78 за ПП "ТАРАС", ЄДРПОУ: 25087597.

29.09.2026 (вх..№01-87/5726/26) на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про забезпечення позову від 29.09.2026, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: - зерносховище (А-1), загальною площею: 263.1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216819007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82; - кукурудзосховище (А-1), загальною площею: 424.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216814307208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81; - зерносклад (А-1), загальною площею: 631.6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216831407208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79; - заправочна будка (А-1), загальною площею: 26.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216823007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; - будівля мийки (А-2), загальною площею: 30.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216826607208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85; - зерносховище (А-1), загальною площею: 611.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216809507208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; - будівля автовагової (А-1), загальною площею: 82.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216797207208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78;

- заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника, відчуженням, переоформленням, передачею в оренду, іпотеку чи накладенням інших обтяжень щодо зазначених об`єктів нерухомого майна: - зерносховище (А-1), загальною площею: 263.1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216819007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82;- кукурудзосховище (А-1), загальною площею: 424.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216814307208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81;- зерносклад (А-1), загальною площею: 631.6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216831407208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79;- заправочна будка (А-1), загальною площею: 26.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216823007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; - будівля мийки (А-2), загальною площею: 30.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216826607208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85;- зерносховище (А-1), загальною площею: 611.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216809507208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; - будівля автовагової (А-1), загальною площею: 82.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216797207208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що 03.04.2008 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та СФГ "ГАЛ-АГРО" в особі його голови Гнатів А.В. укладено кредитний договір №A/035 на підставі якого позичальник отримав кредит у розмірі 500 тис. грн. Однак СФГ "ГАЛ-АГРО" порушило свої зобов`язання за договором, не повернуло кредит та нараховані відсотки у строки, встановлені договором, у зв`язку з цим АТ КБ ПриватБанк в липні 2012 року звернувся до суду про стягнення заборгованості.

25.04.2013 було винесено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з СФГ "ГАЛ-АГРО" в розмірі 154956,98 грн.

До відкриття виконавчого провадження відбулись зміни з майном СФГ "ГАЛ-АГРО" ЄДРПОУ 31950660, керівником та власником якого є ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 . Певна частина майна була передана згідно акту оцінки і прийому - передачі майна від 28.12.2015, в рахунок частки у статутному капіталі ПП "ТАРАС", (ЄДРПОУ: 25087597), керівником та власником якого є ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Передано було таке майно: зерносховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82; кукурудзосховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81; зерносклад (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79; заправочна будка (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; будівля мийки (А-2) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85; зерносховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; будівля автовагової (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вважає, що указана угода містить ознаки фраудаторності, тобто вчинено не з метою настання реальних наслідків, а з метою унеможливлення звернення стягнення на майно, яке виступило предметом даного договору. У зв`язку з відсутністю на теперішній час будь-яких обтяжень даного нерухомого майна, існують ризики його подальшого відчуження, що значно ускладнить виконання рішення суду.

Вказує, що за наявності права власності відповідача на спірне нерухоме майно існує реальна загроза подальшого відчуження останнім спірного майна та перехід права власності на це майно до інших осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та захисту порушених на думку позивача прав. Крім того, накладення арешту не перешкоджає відповідачу користуватись цим майном, оскільки власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватись цим нерухомим майном, а лише обмежений в праві його відчуження до вирішення справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 15.01.2026 у справі № 916/3668/25.

Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У частині четвертій статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, із якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся / має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Тим часом обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся / має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, суд має дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, також об`єктом дослідження має бути така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 21.05.2020 у справі № 906/20/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20).

Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

При цьому у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, із якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.

З матеріалів справи слідує, що АТ КБ Приватбанк звернулося до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора.

З огляду на те, що у цій справі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21, від 15.01.2026 у справі № 916/3668/25.

Як зазначалося вище, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Предметом спору у дані справі є визнання недійсними правочину відчуження зазначеного вище нерухомого майна, оформленим актом оцінки і прийому-передачі від 28.12.2015 та відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Кудима Р.А., Луцький районний нотаріальний округ, Волинська обл. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 36530548 від 09.08.2017 10:15:55, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкти вказаного вище нерухомого майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, СФГ "ГАЛ-АГРО", ЄДРПОУ 31950660 на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Павлюк І.І., належало таке майно: зерносховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82; кукурудзосховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81; зерносклад (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79; заправочна будка (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86; будівля мийки (А-2) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85; зерносховище (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80; будівля автовагової (А-1) за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2013 стягнуто з СФГ "ГАЛ-АГРО" на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № А-035 від 03.04.2008 у розмірі 154956,98 грн.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2026, власником зазначеного вище нерухомого майна є ПП «Тарас» (ЄДРПОУ 25087597), підстава для державної реєстрації: Акт оцінки і прийому-передачі майна, в рахунок частки у статутному капіталі, серія та номер: б/н, виданий 28.12.2015, видавець: ПП «Тарас», Сулімовський П.П.

Із даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що керівником, засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником СФГ "ГАЛ-АГРО" (ЄДРПОУ 31950660) є ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ). Керівником засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником ПП "ТАРАС" (ЄДРПОУ: 25087597 є також ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

У заяві про забезпечення позову позивач вказує, що передача нерухомого майна згідно акту оцінки і прийому-передачі від 28.12.2015 вчинено не з метою настання реальних наслідків, а з метою умисного виведення майна боржника з-під майбутнього стягнення та недопущення звернення на нього стягнення в межах виконання зобов`язань. Позивач зазначає, що згідно акту оцінки і прийому-передачі майна від 28.12.2015 СФГ «Гал-Агро», керівником та власником якого є ОСОБА_1 , в рахунок частки у статутному капіталі ПП «Тарас», було передано нерухоме майно. При цьому ОСОБА_1 є безпосереднім власником та бенефіціаром ПП «Тарас». Передача нерухомості у грудні 2015 року згідно акту є завчасно спланованою фраундаторною схемою на шкоду інтересам кредитора.

Отже, існує зв`язок між заявленим до застосування заходом забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна та заявленими позовними вимогами про визнання недійсним правочину щодо передачі майна, оформлений актом оцінки і прийому-передачі від 28.12.2015, укладеним між СФГ «ГАЛ-АГРО» та ПП «ТАРАС».

У межах цих правовідносинах наявність у відповідача 2 правомочності власника спірних об`єктів нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірними об`єктами на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/16225/24).

Відтак, можливість відповідача 2 в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (схожа правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

При цьому вжиття заходу забезпечення позову у цьому випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд мав змогу розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору, а вжитий судом захід забезпечення позову, який стосується виключно предмета спору, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2 (ПП «Тарас»), оскільки майно фактично перебуває у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість вчинення реєстраційних дій щодо нього.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову в частині заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним нотаріусам вчиняти дії щодо об`єктів нерухомого майна є достатнім та співмірним стосовно предмета спору, не призведе до невиправданого обмеження прав і законних інтересів відповідачів та інших осіб, які не є учасниками справи, чи до блокування їх господарської діяльності, а лише запровадить тимчасові законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (див. постанови Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19).

На підставі викладеного суд вважає, що заходи забезпечення в частині заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним нотаріусам вчиняти реєстраційні дії такими, що відповідають процесуальним нормам, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. При цьому заборона здійснювати реєстраційні дії на нерухоме майно носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ПП «Тарас» і не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо.

Подібна за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у справі №926/3527/25 від 01.04.2026.

Щодо обраного позивачем заходу забезпечення позову, як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, то суд відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.09.2026, власником зазначеного вище нерухомого майна є ПП «Тарас» (ЄДРПОУ 25087597).

Згідно положень Закону України Про виконавче провадження арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Тобто арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, а тому немає суттєвого значення у виборі їх застосування для вирішення справи та способу забезпечення позову, де головним є унеможливлення подальшого відчуження майна, а не обмеження у праві користування ним. Відтак, в заяві про забезпечення позову має місце одному виду заходу забезпечення позову, а саме: як то арешт спірного майна чи як то заборона на відчуження майна, оскільки застосування двох заходів одночасно є взаємосуперечливим та виключають дію один одного, оскільки такі заходи направлені на одну ціль та мету, а саме обмеження права відповідача розпоряджатися спірним майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, що їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованими можуть бути визнані й інші способи забезпечення позову (заборона відчуження нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним, заборона державним реєстраторам проводити (здійснювати) реєстраційні дії відносно спірного майна тощо), суд відмовляє у вжитті такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на зазначене нерухоме майно.

Також суд приймає до уваги, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, яке належить до предмета спору. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 05.03.2025 у справі № 910/9314/24, від 13.01.2025 у справі № 904/3751/24, від 19.02.2025 у справі № 916/4912/24.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 918/1063/24 від 04.06.2025.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк від 29.09.2026 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника, відчуженням, переоформленням, передачею в оренду, іпотеку чи накладенням інших обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна:

- зерносховище (А-1), загальною площею: 263.1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216819007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 82;

- кукурудзосховище (А-1), загальною площею: 424.8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216814307208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 81;

- зерносклад (А-1), загальною площею: 631.6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216831407208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 79;

- заправочна будка (А-1), загальною площею: 26.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216823007208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 86;

- будівля мийки (А-2), загальною площею: 30.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216826607208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 85;

- зерносховище (А-1), загальною площею: 611.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216809507208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 80;

- будівля автовагової (А-1), загальною площею: 82.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 216797207208, за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Підбереззя, вулиця Центральна, будинок 78.

3. У решті заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Тарас (Волинська обл., Горохівський р-н., с. Підбереззя, вул..Центральна, буд.78, код ЄДРПОУ 25087597).

6. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання - 01.10.2026.

7. Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

8. Строк пред`явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки - до 01.10.2029.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя С. В. Бідюк