Рішення № 140271384, 29.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2026 року Справа № 903/651/26

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир

про стягнення 7919680,19 грн,

за участі представників-учасників справи:

від позивача: Черевань Л.С., довіреність у порядку передоручення від 11.04.2025 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Ковальчук В. І. довіреність у порядку передоручення від 13.01.2025 (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС,

Суть спору: 06.05.2026 до Господарського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир у якій просить суд стягнути 7919680,19 грн, з них 7708022,03 грн боргу за активну електричну енергію за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 та 211658,16 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань згідно договору про закупівлю електричної енергії №20030631 від 26.01.2026 в частині своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження відмовлено. Підготовче засідання призначено на 12.08.2026. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано позивачу подати суду: відповідь на відзив та наявні докази в строк 5 днів з дня його отримання, з врахуванням вимог ст. ст. 166, 184 ГПК України, копію відповіді на відзив з додатками надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду; відповідачу заперечення на відповідь позивача, протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив з доказами надіслання позивачу.

17.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

Ухвалою суду від 20.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ задоволено. Постановлено, що судове засідання по справі № 903/651/26 відбудеться 12.08.2026 об 14:30 год. в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» Черевань Л.С. у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі 54А, в залі судових засідань №208.

22.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. При цьому, зазначає, що позивачем не було дотримано порядку надсилання рахунку від 30.04.2026 №А20030631 та акту за квітень 2026 року відповідачу. Доказів надсилання позивачем та отримання споживачем акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2026 року та рахунку від 30.04.2026 №А20030631 матеріали справи не містять. Рахунок від 30.04.2026 №А20030631 не підписано відповідачем. Не вбачається можливим встановити точну дату підписання відповідачем акту за квітень 2026. КЕВ м. Володимир вважає, що підстав для оплати рахунку від 30.04.2026 №А20030631 та акту купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 року у відповідності до укладеного Договору від 26.01.2026 №20030631 у відповідача не виникало. Таким чином, звернення до суду позивачем з вимогою стосовно стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» заборгованості на суму 7 708 022,03 грн. - боргу за активну електричну енергію за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 є передчасним. Позивач діяв в порушення вимог Договору від 26.01.2026 №20030631 у частині дотримання порядку виставлення рахунків відповідачу. Встановити дату отримання рахунку та визначити дату до якої рахунок за лютий 2026 мав бути сплачений відповідачем не вбачається можливим. Отже, розрахунок інфляційних нарахувань долучений позивачем в частині прострочення оплати рахунку за лютий 2026 №А20030631 від 28.02.2026 є необґрунтованим. В частині розрахунку інфляційних втрат за березень 2026 року позивачем вказана дата отримання рахунку відповідачем 23.04.2026, однак відповідних доказів не додано. Даний відзив долучено до матеріалів справи.

22.07.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

28.07.2026 (документ сформовано через систему «Електронний суд» 27.07.2026) від позивача надійшла відповідь на відзив. Зокрема, зазначають, що рахунок №А20030361 від 30.04.2026 за активну електричну енергію на суму 7 708 022,03 грн., акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2026, деталізація рахунку направлені 13.05.2025 КЕВ м. Володимир електронною поштою на адресу: e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1, та отриманні відповідачем, що підтверджується останнім у відзиві на позовну заяву. Позивачем під час формування акта купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 поставлено дату формування акта 30.04.2026. Відповідач навмисно не зазначає дату підписання акта купівлі продажу, чим створює невизначеність щодо моменту їх підписання та фактично унеможливлює виконання умов Договору. КЕВ м. Володимир зі свого боку підписано та скріплено печаткою акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 року без жодних зауважень. Вважають, що строк виконання зобов`язання за квітень 2026 є таким що настав. Наявні у матеріалах справи листи вказують на визнання боргу відповідачем по договору що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладених в постановах від 10.09.2019 року у справі № 916/2403/18, від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17. Відповідачем здійснено оплату рахунків з порушенням строків встановлених договором. Дана відповідь на відзив долучена до матеріалів справи.

30.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зокрема зазначають, що позивачем у відповіді на відзив не спростовується позиція відповідача стосовно порушення позивачем порядку надсилання рахунків на оплату електричної енергії встановленого Договором від 26.01.2026 №20030631, що стало наслідком несвоєчасного розрахунку КЕВ м. Володимир за спожиту електричну енергію. Пункт 6.2 Договору на який здійснює посилання представник позивача регулює вимоги щодо змісту платіжного документу. Тоді як порядок надсилання рахунків визначений пунктом 5 Додатку №2 до Договору про закупівлю електричної енергії від 26.01.2026 №20030631. Крім того, позивачем не доведено отримання рахунку відповідачем у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312. КЕВ м. Володимир не стверджувало у відзиві про отримання відповідачем рахунків у спосіб передбачений договором. Позивачем у відповіді на відзив зазначається, що саме «Позивачем під час формування акта купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 поставлено дату формування 30.04.2026». Разом з тим, позивачем не надано підтвердження надсилання цього акту відповідачу у відповідності до умов укладеного договору (пункт 5.17 договору). Надані позивачем копії чеків від оператора зв`язку «Нова пошта» №59001655914530, №59001603657048 не відповідають домовленостям сторін стосовно надсилання розрахункових документів визначених умовами договору. Вважають, що надані позивачем копії не дозволять достеменно встановити які саме документи були відправлені позивачем відповідачу. Позивачем не надаються докази відправки акту за лютий 2026 та рахунку за лютий 2026 №А20030631 від 28.02.2026 відповідачу, що унеможливлює встановлення дати отримання рахунку та визначення дати до якої рахунок за лютий 2026 мав бути сплачений відповідачем. Позивачем стверджується, що окрім того, що рахунок №А20030361 від 31.03.2026 за активну електричну енергію на суму 11 433 006,24 грн., акт купівлі продажу електричної енергії, деталізація рахунку направлені 14.04.2026 відповідачу електронною поштою на адресу: e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1, 17.04.2026 рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за березень 2026, деталізація рахунку направлені КЕВ м. Володимир через оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта». На підтвердження позивачем надано список №17-04-26 Укрпошти рекомендованих листів надісланих ТОВ «Полтаваенергозбут» за квітень 2026 року. Однак, з даного списку встановити який лист було надіслано на адресу КЕВ м. Володимир не є можливо, оскільки в квітні 2026 року на адресу КЕВ м. Володимир було направлено також лист від 24.04.2026 №02-9-1/4229. Позивачем зазначається, що акт за березень підписаний сторонами 14.04.2026, що суперечить попереднім твердженням позивача. Оскільки, якщо позивач документально підтвердить надсилання акту за березень 2026 року рекомендованим листом від 17.04.2026, то вважати датою підписання відповідачем акту 14.04.2026 не вірно, з огляду на те, що відповідач не міг акт за березень отримати і підписати раніше дати відправки акту позивачем відповідачу. Дане заперечення на відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.

06.08.2026 заяву представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ - задоволено. Постановлено подальші судові засідання за участю представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир - Ковальчук В. І. по справі № 903/651/26 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

12.08.2026 у судовому засіданні представник позивача (Черевань Л.С.) заявила усне клопотання про проведення усіх судових засідань поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

12.08.2026 суд постановив на місці задовольнити вищезазначене усне клопотання.

12.08.2026 суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.08.2026.

26.08.2026 ухвалою суду повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 22.09.2026.

17.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення щодо розрахунку інфляційних втрат.

22.09.2026 позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

22.09.2026 відповідач у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити у позові.

22.09.2026 судом оголошено перерву у судовому засіданні для оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду до 29.09.2026

29.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

установив:

26.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - Постачальник, позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир (далі - Споживач, відповідач) укладено Договір про закупівлю електричної енергії № 20030631 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електричну енергію, а Споживач - приймати та оплачувати її вартість на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору предметом закупівлі є електрична енергія без розподілу за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія». Пунктом 2.2 Договору визначено, що обсяги закупівлі електричної енергії визначаються Додатком № 1 до Договору, при цьому такі обсяги є плановими та можуть змінюватися залежно від фактичного фінансування видатків і потреб Споживача.

Згідно з пунктом 3.1 Договору постачання електричної енергії здійснюється у період з 01.02.2026 року до 30.04.2026. Місце постачання відповідно до пункту 3.2 Договору є об`єкти Споживача, перелік яких визначено у Додатку № 3 до Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено загальну вартість Договору у розмірі 23546066,57 грн без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 28255279,88 грн. Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1 кВт·год електричної енергії становить 7,634290 грн без ПДВ та 9,161148 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.10 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.11 Договору передбачено обов`язок Споживача отримувати електричну енергію та здійснювати її оплату в терміни і строки, передбачені Договором та календарним планом, що міститься у Додатку № 4 до Договору.

Згідно з пунктом 5.12 Договору оплата за постачання електричної енергії здійснюється Споживачем виключно у грошовій формі.

Відповідно до пунктів 5.13, 5.14 Договору загальна вартість Договору складається із місячних сум вартості договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу, а оплата вартості електричної енергії здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.

Пунктом 5.17 Договору визначено, що оплата електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії. Такий Акт складається Постачальником та надається шляхом направлення рекомендованим листом Споживачу для підписання щомісяця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач розглядає та підписує Акт протягом п`яти робочих днів або в цей же строк надсилає Постачальнику вмотивовану відмову від його підписання.

Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено Порядок розрахунків.

Відповідно до пункту 5 Додатка № 2 рахунки на оплату платежів, передбачених Договором, виписуються Постачальником та надсилаються Споживачу рекомендованим листом з одночасним надсиланням електронного варіанту рахунка на офіційну електронну адресу Споживача. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не повинна перевищувати 20 календарних днів з дня отримання рахунка, але не пізніше останнього календарного дня, наступного за розрахунковим місяцем. Датою оплати рахунка визначено дату зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Згідно з пунктом 6.2.1 Договору на Споживача покладено обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 7.2.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії Споживачу в обсягах, визначених Додатком № 1 до Договору, та забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії. Пунктом 7.2.2 Договору передбачено обов`язок Постачальника нараховувати та виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог законодавства та умов Договору.

Розділом 9 Договору визначено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань. Відповідно до пункту 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством.

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили розмір збитків та неустойки, що підлягають відшкодуванню Споживачем у разі несвоєчасності грошових розрахунків. Цим же пунктом Договору зазначено, що відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України сторони встановили для Споживача інший розмір процентів: 0 (нуль) процентів.

Відповідно до пункту 15.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 квітня 2026 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором.

Відповідно до пункту 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з пунктами 2.3.13, 2.3.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць, а постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

У межах виконання умов Договору ПрАТ «Волиньобленерго» та АТ «Українська залізниця», як адміністратори комерційного обліку, надали позивачу дані щодо обсягів споживання електричної енергії за об`єктами, зазначеними у Додатку №3 до Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, за даними комерційного обліку обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у квітні 2026 року становив 977001 кВт/год.

За результатами постачання електричної енергії у квітні 2026 року позивачем складено акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 року. Вартість поставленої у квітні 2026 року активної електричної енергії визначена у розмірі 7708022,03 грн.

Як стверджує позивач рахунок №А20030361 від 30.04.2026 та акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2026 року 13.05.2026 направлено відповідачу електронною поштою на офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

У матеріалах справи наявні рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії за попередні розрахункові періоди - лютий та березень 2026 року, а також платіжні інструкції щодо проведених відповідачем оплат.

За розрахунком позивача та за результатами проведених між сторонами розрахунків за відповідачем залишилася заборгованість за активну електричну енергію, спожиту у квітні 2026 року, у розмірі 7708022,03 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладенням договору сторони взяли на себе взаємні права та обов`язки, відповідно до яких позивач зобов`язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач - приймати та оплачувати її вартість відповідно до умов Договору.

За приписами статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу постачальник зобов`язується надавати споживачеві енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Отже, обов`язок відповідача щодо оплати фактично спожитої електричної енергії виник безпосередньо з укладеного сторонами договору.

Як встановлено судом, у період з 01.02.2026 року до 30.04.2026 позивач здійснив постачання відповідачу електричної енергії, про що не заперечують представники сторін.

За даними комерційного обліку обсяг спожитої відповідачем у квітні 2026 року електричної енергії становив 977001 кВт/год. Вартість зазначеного обсягу електричної енергії становить 7708022,03 грн.

На підтвердження обсягу та вартості поставленої електричної енергії позивачем надано акт купівлі-продажу електричної енергії(за квітень 2026 року) та рахунок №А20030361 від 30.04.2026 на суму 7708022,03 грн.

Зазначений акт купівлі-продажу електричної енергії (за квітень 2026 року) підписаний представником відповідача (В.П. Якубським) та представником позивача Л.Гонтар 30.04.2026.

За наведених обставин, матеріалами справи підтверджується не лише факт здійснення постачання електричної енергії, а й факт її прийняття відповідачем та погодження відповідного документа, який підтверджує обсяг і вартість поставленої електричної енергії.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, після прийняття поставленої електричної енергії на відповідача покладався обов`язок здійснити її оплату у порядку та строки, визначені сторонами Договором.

Як зазначалося вище, пунктом 5.17 Договору передбачено, що оплата електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктом 5 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до Договору визначено порядок направлення рахунків та строк їх оплати. Зокрема, рахунки надсилаються Споживачу рекомендованим листом з одночасним направленням електронного варіанту рахунку на офіційну електронну пошту, а тривалість періоду для оплати рахунків не може перевищувати 20 календарних днів з дня отримання рахунку, але в будь-якому випадку оплата має бути здійснена не пізніше останнього календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, умовами договору сторони визначили граничний строк виконання грошового зобов`язання за поставлену електричну енергію.

Суд погоджується з доводами відповідача, що пунктом 5 додатка № 2 до договору передбачено направлення рахунка рекомендованим листом з одночасним направленням його електронного варіанта на офіційну електронну адресу споживача.

Як стверджує предствник позивача 13.05.2026 на офіційну електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано електронне повідомлення, до якого були долучені, зокрема, рахунок та акт за квітень 2026 року.

Разом з тим, відповідач не заперечує факту отримання таких документів електронною поштою, проте вважає що позивачем не надано підтвердження надсилання цього акту відповідачу у відповідності до умов укладеного договору.

Крім того, суд звертає увагу, що акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2026 року підписаний представниками сторін 30.04.2026, без будь-яких зауважень та проставлення іншої дати(а.с.21).

Таким чином, факт отримання та прийняття поставленої електричної енергії за квітень 2026 підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі електричної енергії (а.с.21).

Водночас, відповідачем не надано доказів того, що після підписання акта, останній заперечував щодо обсягу поставленої електричної енергії, її вартості, якості або факту її прийняття.

При цьому, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги (за поставлений товар), тобто, носить інформаційний характер.

За таких обставин саме по собі посилання відповідача на недотримання позивачем передбаченого пунктом 5 додатка № 2 до договору способу направлення документів та направлення на електронну пошту із запізненням на переконання суду є формальним, не спростовує факту виникнення у відповідача грошового зобов`язання та не свідчить про відсутність у нього обов`язку здійснити оплату поставленої електричної енергії у встановлений договором строк(пунктом 5 Додатку №2 «Порядок розрахунків»), а саме до 31.05.2026.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, а електрична енергія поставлена у квітні 2026 року, то граничним строком її оплати відповідно до умов договору є 31.05.2026.

Матеріалами справи підтверджується, що представнику відповідача В.П. Якубському(підписант акту) було відомо про вартість поставленої у квітні 2026 електричної енергії, підписавши 30.04.2026(інша дата чи заяваження відсутні) акт купілі-продажу за квітень 2026.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснив оплату вартості електричної енергії, спожитої у квітні 2026 року у розмірі 7708022,03 грн.

При цьому суд враховує, здійснення відповідачем платежів за попередні розрахункові періоди, а саме лютий та березень 2026 року. Зазначені платежі також враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості, заявленої до стягнення у даній справі.

Таким чином, предметом стягнення є саме залишок заборгованості за поставлену у квітні 2026 року електричну енергію, а не суми, які були сплачені відповідачем за попередні розрахункові періоди.

Враховуючи встановлений судом факт постачання електричної енергії, її прийняття відповідачем, визначення її вартості, погодження акта купівлі-продажу електричної енергії, встановлений договором строк оплати та відсутність доказів оплати вартості електричної енергії за квітень 2026 року, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 7708022,03 грн.

Водночас, належних та допустимих доказів погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять.

За наведених обставин, позовна вимога про стягнення 7708022,03 грн основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Як вже зазначив суд, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання позивачем також здійснено нарахування інфляційних втрат за період з 01.04.2026 по 31.05.2026 у розмірі 211658,16 грн, з врахуванням існуючої заборгованості(станом на 01.04.2026) за лютий та березень 2026 року.

Судом встановлено, що згідно акту приймання-передачі електричної енергії за лютий 2026 року від 16.03.2026, складеного на виконання Договору № 20030631 від 26.01.2026, Постачальником передано, а Споживачем прийнято електричну енергію в обсязі 1544956 кВт/год. Вартість поставленої та прийнятої у лютому 2026 року електричної енергії відповідно до зазначеного Акта становить 14153496,41 грн з ПДВ, у тому числі 11794580,34 грн без ПДВ та 2358916,07 грн ПДВ.

З огляду на те, що відповідно до пункту 5.10 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а спірне грошове зобов`язання виникло у зв`язку з поставкою електричної енергії за лютий 2026 року, останнім днем строку виконання відповідачем зобов`язання з її оплати відповідно до пункту 5 додатка № 2 до договору є 31.03.2026.

Відтак, починаючи з 01.04.2026 по 18.05.2026, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії, а відтак суд погоджується із поданим позивачем до позовної заяви розрахунком інфляційних втрат.

Суд зазначає, що визначення 01.04.2026 першим днем прострочення ґрунтується на погоджених сторонами умовах договору. Зазначена дата є наступним днем після закінчення встановленого пунктом 5 додатка № 2 до договору граничного строку виконання грошового зобов`язання.

Згідно акту приймання-передачі за березень 2026 року Постачальником передано, а Споживачем прийнято електричну енергію в обсязі 1174294 кВт/год. Вартість поставленої у березні 2026 року електричної енергії відповідно до зазначеного Акта становить 11433006,24 грн з ПДВ, у тому числі 9527505,20 грн без ПДВ та 1905501,04 грн ПДВ.

Як встановлено судом у матеріалах справи відсутні докази підписання даного акту за березень 2026 року зі сторони відповідача(а.с.17 на звороті). Проте, відповідач його повністю оплатив 19.05.2026, що підтверджується платіжною інструкцією №596 від 19.05.2026(а.с.28 на звороті).

Факт оплати електричної енергії за за березень 2026 року відповідачем, судом трактується як вчинення конклюдентних дій (дій, які свідчать про визнання обсягу товару та вартості). Тобто, оплативши рахунок, відповідач (покупець,отримувач) фактично визнав, що електрична енергія за березень 2026 є прийнятою ними.

З огляду на те, що відповідно до пункту 5.10 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а спірне грошове зобов`язання виникло у зв`язку з поставкою електричної енергії за березень 2026 року, останнім днем строку виконання відповідачем зобов`язання з її оплати відповідно до пункту 5 додатка № 2 до договору є 30.04.2026.

Відтак, починаючи з 01.05.2026 по 18.05.2026, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії, а відтак суд погоджується із поданим позивачем до позовної заяви розрахунком інфляційних втрат.

При цьому, визначення 01.05.2026 першим днем прострочення ґрунтується на погоджених сторонами умовах договору. Зазначена дата є наступним днем після закінчення встановленого пунктом 5 додатка № 2 до договору граничного строку виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, при визначенні розміру інфляційних втрат позивачем враховано зміну суми невиконаного грошового зобов`язання, а подальше нарахування здійснювалося на фактично наявну у відповідний період суму простроченої заборгованості з врахуванням поперньої суми інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Таким чином, необхідною передумовою застосування передбачених частиною другою статті 625 ЦК України наслідків є прострочення виконання грошового зобов`язання.

У цій справі грошове зобов`язання відповідача виникло на підставі договору та фактичного постачання електричної енергії, а строк його виконання визначено пунктом 5 Додатка № 2 до Договору настав.

Як вже встановив суд, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії. Згідно поданого розрахунку, позивачем нараховано 211658,16 грн інфляційних втрат, з врахуванням існуючої на той час заборгованості за лютий-березень 2026 року.

Отже, судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, яким враховано розмір заборгованості у відповідні періоди та здійснені відповідачем платежі. За результатами перевірки судом встановлено, що розрахунок здійснено відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України.

Доказів, які б спростовували правильність зазначеного розрахунку або свідчили про погашення відповідачем заборгованості у відповідний період, суду не подано.

Водночас, суд враховує, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до правовідносинвідносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

При обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період у даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

З огляду на встановлений факт прострочення виконання грошового зобов`язання та правильність наданого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 211658,16 грн інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

В силу положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 7919680,19 грн, з них 7708022,03 грн боргу за активну електричну енергію та 211658,16 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 95036,16 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (44701, Волинська обл., Володимирський р-н, місто Володимир, вул. Глушкова академіка, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (код 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Панянка, будинок 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) 7708022,03 грн (сім мільйонів сімсот вісім тисяч двадцять дві гривні 03 коп.) боргу за активну електричну енергію (рахунок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 відкритий у філії ПОУ АТ «Ощадбанк», МФО 331467).

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (44701, Волинська обл., Володимирський р-н, місто Володимир, вул. Глушкова академіка, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (код 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Панянка, будинок 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) 211658,16 грн (двісті одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 16 коп.) інфляційних втрат (поточний рахунок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749).

4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (44701, Волинська обл., Володимирський р-н, місто Володимир, вул. Глушкова академіка, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (код 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Панянка, будинок 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) 95036,16 грн (дев`яносто п`ять тисяч тридцять шість гривень 16 коп.) витрат зі сплати судового збору (поточний рахунок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2026

Суддя А. С. Вороняк