Ухвала суду № 140271350, 29.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

29 вересня 2026 р. Справа № 902/847/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

АТ "Державний ощадний банк України": Драч Д.Л.

арбітражний керуючий Калінін П.О.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/847/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.10.2024 року відкрито провадження у справі № 902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Калініна П.О.

Ухвалою від 01.04.2025 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/847/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Калініним П.О. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:

- Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в розмірі - 3 654 501,71 грн, з яких: 3 326 064,27 грн - основний борг за кредитом і відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів), 328 437,44 грн - пеня (третя черга задоволення вимог кредиторів); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/847/24.

Постановою суду від 17.03.2026 року, серед іншого, визнано ОСОБА_1 у справі № 902/847/24, банкрутом. Введено процедуру погашення боргів боржника. Призначено керуючим реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Калініна П.О. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2026 року.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2026 року.

23.09.2026 року до суду від арбітражного керуючого Калініна П.О. надійшло клопотання № 1-21/693 від 11.09.2026 року (вх. № 01-32/1335/26) про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 у справі № 902/847/24, в якому арбітражний керуючий, зокрема, просить суд затвердити звіт про завершення процедури погашення боргів Боржника та закрити провадження у справі.

До вказаного клопотання, зокрема, додано:

звіт керуючого реалізацією № 1-21/692 від 10.09.2026 року про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про неплатоспроможність;

звіт б/н від 09.09.2026 року про нарахування та виплату грошової винагороди, за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

протоколи зборів від 09.09.2026 року та від 11.09.2026 року.

Ухвалою від 28.09.2026 року вказане клопотання призначено до розгляду на 29.09.2026 року.

В судове засідання на визначену дату з`явились представник кредитора та арбітражний керуючий. Боржник правом участі в судовому засіданні не скористалась.

В ході розгляду справи арбітражний керуючий надав пояснення по суті поданих до суду документів, підтримав вимоги згаданого вище клопотання.

Представник кредитора щодо клопотання не заперечила.

Суд, розглянувши підсумковий звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. № 1-21/692 від 10.09.2026 року про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, заслухавши учасників справи та дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Так, за змістом звіту та наявних матеріалів справи вбачається, зокрема, наступне.

Керуючим реструктуризацією була проведена перевірка наданих до Господарського суду Вінницької області разом із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 декларації про її майновий стан. За результатами перевірки був складений звіт, який був надісланий до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.04.2025 року AT "Державний ощадний банк України" включено до складу кредиторів та визнано грошові вимоги до боржника в розмірі 3 654 501,71 грн, в тому числі основний борг 3 326 064,27 грн (2 черга) та пеня в розмірі 328 437,44 грн (3 черга). Крім того визнано витрати за сплачений судовий збір в сумі 6056,00 грн .

Постановою Господарського суду Вінницької області від 17.04.2026 року фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито процедуру реалізації майна. Керуючим реалізацією майна у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Калініна П.О.

На підставі розпорядження від 14.04.2026 року станом 15.04.2026 року проведена інвентаризація майнових активів банкрута.

В результаті проведеної інвентаризації майнових активів, які підлягають реалізації у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства не виявлені.

Після визнання боржника банкрутом керуючим реалізацією були додатково надіслані запити в державні та комунальні структури щодо наявності або таки що виникли під час процедури реструктуризації майнові активи, які можуть підлягати реалізації.

Згідно відповідей Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, ТСЦ МВС № 0541, Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, нових майнових активів у банкрута виявлено не було. Копії відповідей додаються.

Таким чином, станом на 10.09.2026 року залишились непогашеними наступні вимоги кредитора, які визнані Господарським судом Вінницької області:

AT "Державний ощадний банк України" в розмірі 3 654 501,71 грн, в тому числі основний борг 3 326 064,27 грн (2 черга) та пеня в розмірі 328 437,44 грн (3 черга), а також 6056,00 грн - судовий збір під час подання заяви про приєднання до складу кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів додається до звіту.

Відсутність грошових коштів в боржника є підставою для завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про банкрутство.

Рішенням зборів кредиторів 10.09.2026 року, яке оформлено протоколом від 10.09.2026 року, вирішено затвердити звіт керуючого реалізацією та звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про банкрутство.

Посилаючись на наведене, арбітражний керуючий просить суд:

затвердити звіт про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про банкрутство № 902/847/24;

звільнити від боргів фізичну особу ОСОБА_1 , вимоги кредиторів вважати погашеними;

всі виконавчі провадження відносно банкрута ОСОБА_1 визнати такими, що не підлягають виконанню.

Наведені обставини підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписи ст. 113 КУзПБ передбачають, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КУзПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 6 ст. 65 КУзПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2024 року у справі № 916/1584/21, у процедурі погашення боргів боржника здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов`язані з цим питання, зокрема: визначається майно боржника, яке підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника; випадки невключення майна до ліквідаційної маси; порядок задоволення вимог кредиторів, тощо (статті 130-133 КУзПБ).

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховним Судом під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16.

Завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14).

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15).

Хоча вищезазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, разом з тим врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб є доцільним, враховуючи, що відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 915/2487/19).

Відповідно до ч.ч. 1-4,6 ст. 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.

З моменту визнання боржника банкрутом: розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

Судом встановлено, що керуючим реалізацією майна долучені до звіту відповіді реєстручих органів на запити арбітражного керуючого Калініна П.О., якими повідомлено про відсутність зареєстрованого за боржником майна, за рахунок якого можливо було б задоволити вимоги кредиторів.

Також, за змістом акту про проведення інвентаризації майна боржника від 15.04.2026 року, керуючим реалізацією Калініним П.О. разом із банкрутом ОСОБА_1 та представником банкрута Покоєвичем А.О. проведено інвентаризацію майна банкрута за місцем фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , а також за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 .

Під час інвентаризації за адресою фактичного місця проживання було виявлено предмети щоденного побутового особистого вжитку (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття), які належать банкруту та неповнолітнім членам родини банкрута. За місцем реєстрації банкрута ніяких предметів особистого вжитку та інших речей, які належать банкруту та членам родини банкрута не виявлено.

На вище перераховане майно не може бути звернено стягнення, відповідно до додатку до ЗУ "Про виконавче провадження".

Інше майно у банкрута відсутнє.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що в межах процедури погашення боргів арбітражним керуючим Калініним О.П. не встановлено належних боржнику активів, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги єдиного кредитора у цій справі, а саме: АТ "Державний ощадний банк України".

Водночас, згідно ч. 3, п. 6 ч. 8 ст. 123 КУзПБ, проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: інші питання, передбачені законодавством.

Судом встановлено, що 11.09.2026 року відбулися збори кредиторів (протокол від 11.09.2026 року), за результатами проведення яких єдиним кредитором у даній справі прийнято рішення:

звіт керуючого реалізацією про завершення процедури погашення боргів схвалити;

керуючому реалізацією підготувати подати до Господарського суду Вінницької області клопотання про завершення процедури погашення боргів разом із іншими матеріалами для розгляду та затвердженню на судовому засіданні.

Отже, суд, дослідивши підсумковий звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. № 1-21/692 від 10.09.2026 року про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про неплатоспроможність та надані докази у їх сукупності, дійшов висновку, що керуючим реалізацією майна у повній мірі проведено заходи, передбачені статтями 131, 133 КУзПБ щодо виявлення майна боржника та погашення кредиторських вимог у відповідній процедурі, які відображено у вказаному звіті, та який підтверджений наявними у справі доказами і відповідає вимогам законодавства.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 90 КУзПБ, провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 10, 12 і 13 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 11 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Згідно ч. 6, ч. 7 ст. 133 КУзПБ, вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2023 року у справі № 910/929/21, тлумачення змісту ч. 1 ст. 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі ст. 113 КУзПБ із застосуванням системного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком підстав, визначених пунктами 1, 2, які стосуються виключно юридичної особи) є загальними щодо норм книги четвертої IV КУзПБ, яка містить підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця), адже вони застосовуються до більш широкого кола відносин: як банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців).

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця) відповідно до положень КУзПБ може бути закрите з підстав :

- визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ (підстави, характерні за своєю особливістю саме фізичній особі);

- визначених п.п. 1-8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися фізичної особи);

- визначених приписами п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, до яких з урахуванням відсильного характеру положень цього пункту належать інші підстави, передбачені законом (до яких відносяться, зокрема, випадки, зазначені в ч. 11 ст. 126, ч. 3 ст. 128, ч. 3 ст. 129, ч. 1 ст. 134 КУзПБ).

Відповідна позиція викладена у постанові від 02.02.2023 у справі № 5023/1668/12, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, на яку посилається скаржник.

З огляду на встановлені обставини та наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку про затвердження підсумковий звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. № 1-21/692 від 10.09.2026 року про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що є наслідком завершення процедури погашення боргів боржника, звільнення боржника від боргів та закриття провадження у справі № 902/847/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 134 КУзПБ, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

За наведених обставин, мораторій, що був вжитий ухвалою суду від 07.10.2024 року у цій справі, підлягає припиненню.

Також, судом розглянуто звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. б/н від 09.09.2026 року про нарахування та виплату грошової винагороди, за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

За змістом звіту, відповідно до ухвали суду від 07.10.2024 року, арбітражний керуючий Калінін П.О. виконував повноваження арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в період із 07.10.2024 р. по 28.01.2025 р. як керуючий реструктуризацією.

Розрахунок грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснювався у розмірі п`яти прожиткових мінімумів за кожний місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією відповідно до КУзПБ.

Нарахована грошова винагорода арбітражному керуючому Калініну П.О. у даній справі у розмірі 45 200,00 грн - виплачена за рахунок авансованих боржником грошових коштів на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Посилаючись на наведене та положення ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий просить суд затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Калініна П.О. у справі № 902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період виконання обов`язків керуючого реструктуризацією в сумі 45 200,00 гри за рахунок авансованих боржником коштів.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Приписи ст. 1 КУзПБ передбачають, що керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

09.09.2026 року відбулися збори кредиторів (протокол від 09.09.2026 року), за результатами проведення яких єдиним кредитором у даній справі прийнято рішення: звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. про нарахування та виплату грошової винагороди в редакції від 09.09.2026 року за період процедури банкрутства фізичної особи ОСОБА_1 45 200,00 грн., затвердити.

Враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства, суд дослідивши поданий звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. б/н від 09.09.2026 року про нарахування та виплату грошової винагороди, за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 902847/24, дійшов висновку про його затвердження.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 30, 65, 90, 113, 133, 134 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 255, 256, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Калініна П.О. № 1-21/693 від 11.09.2026 року (вх. № 01-32/1335/26) про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 у справі № 902/847/24.

2. Затвердити звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. б/н від 09.09.2026 року про нарахування та виплату грошової винагороди, за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 902847/24.

3. Затвердити підсумковий звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. № 1-21/692 від 10.09.2026 року про завершення процедури погашення боргів ОСОБА_1 та закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

4. Завершити процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі № 902/847/24.

5. Звільнити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від боргів.

6. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

7. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

8. Згідно ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, фізична особа ОСОБА_1 не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

9. Припинити повноваження керуючого реалізацією майна боржника - ОСОБА_1 у справі № 902/847/24 - арбітражного керуючого Калініна Павла Олексійовича.

10. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 року у справі № 902/847/24.

11. Закрити провадження у справі № 902/847/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

12. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: представника боржника, адвоката Покоєвича А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражного керуючого Калініна П.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представника АТ "Державний ощадний банк України" адвоката Лобанова О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи