Рішення № 140270014, 02.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1396/26

Номер провадження 2/305/604/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Споживий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 08.05.2026 надійшов у електронній формі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 20.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.02.2025 -100001999, відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7 500 грн на строк 168 днів. Відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр», яка складає 26 475 грн, 7 500 грн - тіло кредиту, 9 975 грн - нараховані проценти, 375 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 1 125 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 7 500 грн - відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України, що і змусило звернутися до суду.

Тому, покликаючись на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 26 475 грн, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.06.2026, у зв`язку із неявкою відповідачки відкладено на 13.08.2026, у подальшому на 23.09.2026, коли суд перейшов до стадії ухвалення рішення

Представник позивача Лисенко О.С. в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві висловила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про розгляд прави шляхом направлення повістки на адресу реєстрації, повідомлена, у тому числі шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, разом з тим повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд дослідив матеріали справи, оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.09.2025 о 01:12 год укладений електронний кредитний договір № 20.09.2025-100000067, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е252, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, заявою позичальника, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом), підтвердженням укладення кредитного договору.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

За умовами кредитного договору, сума кредиту: 7 500 грн, строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 06.03.2026.

Денна процентна ставка - 0,8% в день.

Видача відповідачу кредитних коштів в сумі 7 500 грн на рахунок споживача за використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-2521-0066-3435, підтверджується довідкою № 351-0405 від 04.05.2026, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Споживчий центр».

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 351-0405 від 04.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.04.2026 становить 26 475 грн та 7 500 грн - тіло кредиту, 9 975 грн - нараховані проценти, 375 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 1 125 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 7 500 грн - відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав, тобто відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, не викликають сумнівів позовні вимоги в частині повернення самого кредиту в розмірі 7 500 гривень, відсотків за користування кредитом у сумі 9 975 грн та комісії (за надання) у сумі 375 гривень.

Разом з тим, позовні вимоги в частині сплати 7 500 гривень відсотків за ст. 625 ЦК України вочевидь не відповідає вимогам закону, виходячи з такого.

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення процентів за ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Щодо вимог позивача про стягнення 1 125 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, то зазначені вимоги також задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) міститься висновок, згідно з яким якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами даного кредитного договору, а саме п. 1.4, передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, однак ані в договорі, ані в додатках до нього не наведено конкретних послуг з обслуговування кредиту, які має оплачувати позичальник, а також банком не надано доказів наявності банківських послуг, які надавалися позичальнику та пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, тому відповідні положення договору є нікчемними, а включення фінансовою установою до суми заборгованості за договором складової заборгованості зі сплати комісії за обслуговування є необґрунтованим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в розмірі 17 850 грн, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 17 850 гривень із заявлених 26 475 гривень, тобто на 67,42%), з відповідача необхідно частково стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 794,99 грн (2 662,40 грн * 0,6742).

Керуючись статтями 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.09.2025-100000067 від 20.09.2025 у загальному розмірі 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень, що склада.ться з тіла кредиту в розмірі 7 500 гривень, відсотків за користування кредитом у сумі 9 975 гривень та комісії (за надання) у сумі 375 гривень.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 125 гривень неустойки та 7 500 гривень відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» частково сплачений судовий збір у розмірі 1 794 (тисяча сімсот дев`яносто чотири) гривні 99 копійок.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК