Рішення № 140269259, 30.09.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2534/26

Провадження № 2/545/2321/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №28443752 від 09.11.2021 у розмірі 12425 грн з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3500 грн та заборгованість за відсотками становить 8925 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн та правничої допомоги у розмірі 5500 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

09 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (далі ТОВ «ФК «ІРБІС», первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір № 28443752.

Зазначений правочин укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-телекомунікаційній системі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-коду), надісланим на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний ним під час реєстрації в Особистому кабінеті, що відповідає вимогам Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування». Перед укладенням договору Кредитодавцем було дотримано процедуру надання Позичальнику інформації про умови кредитування шляхом надання паспорта споживчого кредиту.

На виконання умов Кредитного договору № 28443752 від 09.11.2021 року ТОВ «ФК «ІРБІС» повністю виконало свої зобов`язання, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3 500,00 грн на його банківський картковий рахунок (основну платіжну картку, вказану в Особистому кабінеті).

У порушення вимог статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (далі ТОВ «ФК «ПОЗИКА», новий кредитор) укладено Договір факторингу № 01092025/1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 28443752 від 09.11.2021 року до Відповідача.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 28443752 від 09.11.2021 року, право вимоги якої перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА», становить 12 425,00 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту); 8 925,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями та комісіями.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Кредитор виконав свій обов`язок перед відповідачем ОСОБА_1 по перерахуванню кредитних коштів, що підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.10.2025, згідно з яким 09.11.2021 о 11:44:31 було успішно перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 3500 грн ( а.с.31).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оскільки, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором кредиту №28443752 від 09.11.2021, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження юридичної особи: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) за Договором про надання про надання фінансового кредиту №28443752 від 09.11.2021: у розмірі 3500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 8925 грн заборгованість за відсотками, всього 12425 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження юридичної особи: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) судовий збір в сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, всього 5662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя: Л. І. Стрюк