Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 30.09.2026Справа № 554/455/26 Провадження № 2/554/2029/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Савченко Л.І.
при секретарі Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до суду із позовом, у якому після зміни предмета позову, остаточно прохали: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право користування житловим приміщенням, що фактично знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м., а також право користування допоміжним приміщенням коморою у підвалі площею 24,3 кв.м.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами однієї сім`я та постійно проживають у квартирі АДРЕСА_2 . Правовою підставою для вселення та користування зазначеним житловим приміщенням став Ордер на житлове приміщення № 341, виданий виконавчим комітетом Полтавської міської ради народних депутатів. Позивачі вказують, що при оформленні та видачі вказаного ордеру посадовими особами було допущено технічну помилку, яка на разі перешкоджає їм у реалізації житлових прав . Зокрема, у бланку Ордера замість фактичного номеру будинку «22-А» було помилково вказано номер «22». Позивачі вказують, що як вбачається з архівних документів , зазначена помилка виникла внаслідок неврахування змін у нумерацію об`єктів нерухомості. Згідно Рішення виконавчого комітету від 1977 року єдине домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 було юридично розділено на два самостійні об`єкти нерухомості з присвоєнням окремих поштових адрес: АДРЕСА_3 (адміністративна будівля, де наразі функціонує ветеринарна клініка) та АДРЕСА_3 (житловий будинок, у якому фактично вони проживають). У подальшому , на виконання вимог законодавства про декомунізацію назву вулиці « Рози Люксембург» було змінено на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позивачі вказують, що наявність помилок у первинному документі про право на вселення призвела до розбіжностей у державних реєстрах , що створює перешкоди у реалізації їхніх майнових прав.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачам надано строк на усунення недоліків, які останніми усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 16 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.46).
28 січня 2026 року від відповідача Полтавської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача вказує, що на момент отримання ордеру № 341 від 24 травня 1989 року, в якому вказано адресу АДРЕСА_3 діяло рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих № 69 від 07.10.1977 «Про привласнення Індексів до номерних знаків на будинках житлово-експлуатаційних контор міста». Дана вказівка житлово експлуатаційним конторам міста в місячний строк забезпечити виконання надписів номера і індексу будинку, згідно списку управління головного архітектора. Отже, враховуючи вище викладене, слід звернути увагу суду на те, що на момент отримання ордеру заявницею адреси вже були змінені. Полтавською міською радою було утворено виконавчий орган, а саме Управління з питань містобудування та архітектури, однією з основних функцій якої є ведення та оновлення інформаційної бази адресного плану міста. Представник відповідача вважає, що позов до Полтавської міської ради пред`явлений безпідставно, оскільки вказаний орган місцевого самоврядування не вчиняв жодних протиправних дій чи бездіяльності у правовідносинах, що становлять предмет спору. Щодо зобов`язання Полтавської міської ради (в особі уповноваженого органу приватизації) прийняти від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документи для приватизації житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування розбіжностей у нумерації будинку в правовстановлюючих документах вказує, що у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства Полтавською міською радою було утворено виконавчі органи, з якими, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, у позивача виникли правовідносини, а саме: реалізація права на приватизацію житлового приміщення пов`язане з правами і обов`язками Управління майном комунальної власності міста (а.с.51-54).
16 березня 2026 року від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.81-83).
16 березня 2026 року від позивачів до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с. 84).
Ухвалою суду від 11 травня 2026 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с.96).
10 червня 2026 року , 13 липня 2026 року , 12 серпня 2026 року, 25 серпня 2026 року від позивачів до суду надійшли заяви про уточнення позовних вимог (а.с.122-114,175-177, 189-191).
19 серпня 2026 року від представника відповідача Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради Рудич О.В. до суду надійшли додаткові пояснення на уточнену позовну заяву, у яких останній зазначив, що відповідно до зазначеної заяви про уточнення позовних вимог, позивачі просять визнати за ними право користування житловим приміщенням, що фактично знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м., а також право користування допоміжним приміщенням коморою у підвалі площею 24,3 кв.м. Позивачі стверджують, що в порядку обміну житлової площі ОСОБА_3 отримано ордер на житлове приміщення від 24 травня 1989 року № 341 на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 набула право користування житловим приміщенням як член сім`ї квартиронаймача. Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 проведено за адресою: АДРЕСА_3 з 11 червня 2001 року, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України серія НОМЕР_3 (дата реєстрації є тотожною до дати видачі паспорта). Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/014586345 від 06.10.2025 дата реєстрації ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 проведена 18 серпня 2016 року. Разом з тим, довідкою Комунального підприємства «Житлово- експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 06 жовтня 2025 року № 3174 датою реєстрації ОСОБА_1 у вищевказаному житлі вказано 06 червня 1989 року. Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 проведено за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/014586568 від 06.10.2025. Разом з тим, довідкою Комунального підприємства «Житлово- експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 06 жовтня 2025 року № 3174 датою реєстрації ОСОБА_2 у вищевказаному житлі вказано 14 жовтня 2004 року (з дати народження). Основною причиною звернення позивачів до суду стало бажання здійснити процедуру приватизації квартири АДРЕСА_2 , для чого необхідне підтвердження користування нею на законних підставах та усунення розбіжностей, що наразі існують між площею зазначеною у ордері та у технічному паспорті. Приватизація житлового фонду комунальної власності міста здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі у власність громадян квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від № 396 від 16.12.2009 (зі змінами). Управління майном комунальної власності міста є виконавчим органом Полтавської міської ради і створене для реалізації державної та регіональної політики у сфері управління майном, що є власністю Полтавської міської територіальної громади, та у сфері житлового законодавства. При цьому, право комунальної власності належить Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради. Управління майном комунальної власності міста діє виключно в межах закону і жодними своїми діями чи бездіяльністю не створювало порушення, невизнання чи оспорювання прав позивачів, в тому числі і права на приватизацію житла. Управління звертає увагу суду, що у разі задоволення позовних вимог, рішення по цій судовій справі стане документом, що закріпить право позивачів на користування квартирою АДРЕСА_2 на законних підставах та, фактично, надасть ОСОБА_1 , ОСОБА_2 можливість в подальшому здійснити приватизацію займаного житлового приміщення. При вирішенні цивільної справи покладався на розсуд суду з урахуванням викладеного у відзиві (а.с.154-156).
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили проводити розгляд справи без їх участі (а.с.151-152, 201).
Представник відповідача Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради Рудич О.В. у додаткових поясненнях на позовну заяву просив проводити розгляд справи без участі їхнього представника (а.с.197).
Представник відповідача Полтавської міської ради у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки в електронному кабінеті в підсистему «Електронний суд» (а.с.144).
Суд вирішив судовий розгляд проводити у відсутність сторін, враховуючи положення ст.ст.211,223 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що з копії Ордера на житлове приміщення № 341 виданого виконавчим комітетом Октябської ради народних депутатів 24.05.1989 р. вбачається , що він виданий на ім`я ОСОБА_1 на право вселення в квартиру АДРЕСА_2 (а.с.18).
З копії Архівного Витягу рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів № 298 від 15.05.1989 р. вбачається, що ОСОБА_1 у результаті обміну отримала двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.131).
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 11.06.2001 р. (а.с.10).
З Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/014586345 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 18.08.2016 (а.с.15)
З Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/014586568 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 31.03. 2006 (а.с.16)
З довідки КП «ЖЕО № 2» № 815 від 05.06.2026 р. вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані з 06.06.1989 р. ОСОБА_1 квартиронаймач, з 14.10.2004 р. ОСОБА_2 дочка. Форма власності квартири комунальна (а.с.114а).
У відповідності до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір скористатися своїм правом та приватизувати квартиру АДРЕСА_2 , так як на приватизацію квартири мають право громадяни України, які постійно мешкають в державному чи комунальному житлі та мають на нього законні підстави.
В матеріалах справи міститься Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний договір документу: ТІ01:0057-3046-0650- 8727) на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.156-158).
З копії листа ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 30 червня 2026 року № 9308 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 відсутнє самочинне будівництво (а.с.159).
З витягу з рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради «Про надання дозволу на реєстрацію перепланування та переобладнання приватного житла та будівництво будівель і господарських споруд» від 10 лютого 2015 р. № 43 вбачається, що погоджено з виконаним перепланування та дозволено ОСОБА_1 , користувачці квартири АДРЕСА_4 зареєструвати об`єкт нерухомості в складі приміщень: кімната (1) площею 12,8 кв.м., веранда (І) площею 13 кв.м., веранда (ІІ) площею 25,3 кв.м., кімната (2) площею 15,8 кв.м., в підвалі комора площею 24,3 кв.м. (а.с. 120).
На замовлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ПП ПБТІ «Інвентаризатор» виготовлено технічний паспорт від 22 жовтня 2025 року на квартиру АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що загальна площа квартири становить 64,7 кв.м., житлова площа 28.6 кв.м., допоміжна (підмобна) 36.1 к.в., комора у підвалі 24.3 кв.м. (а.с.152-155).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір реалізувати своє право на приватизацію квартири, однак підставою для приватизації житла є підтвердження права проживання і користування даною квартирою.
При вирішення цього спору суд застосовує житлове законодавство, зокрема, положення Житлового кодексу України в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України та ЖК України.
Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 (який набрав законної сили 15.02.2026) Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
Суд враховує зміни житлового законодавства, зокрема, набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики». Водночас спірні правовідносини у даній справі виникли значно раніше - на момент заселення позивачів до спірного житлового приміщення та подальшого їх фактичного проживання у квартирі. Отже, правовідносини щодо користування спірним житловим приміщенням виникли та тривали у період дії положень Житлового кодексу України, які регулювали порядок користування житлом приватного житлового фонду.
Враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України, а також те, що спірні житлові правовідносини сформувалися за дії зазначених норм, суд застосовує положення статей Житлового кодексу України для оцінки прав та обов`язків сторін у даній справі.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Також ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Згідно з положеннями ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.
Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартири державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах. В силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст.8 вищевказаного закону, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Пунктами 4, 5 ст. 5 передбачено право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Пункт 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 р. № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за №109/17404 зі змінами внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 114 від 10.05.2018 року передбачено подання до органу приватизації цілий ряд документів, зокрема, ордеру на жиле приміщення.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачів до Управління майном комунальної власності міста є законними, обґрунтованими та такими що не порушують прав та інтересів відповідача та інших осіб, оскільки позивачі довели, що фактично користуються житловим приміщенням-квартирою АДРЕСА_2 та допоміжним приміщенням коморою у підвалі площею 24,3 кв.м. з 1989 року- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 2004 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому мають право користування на законних підставах вказаним житловим приміщенням, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню .
В частині позовних вимог до Полтавської міської ради суд вважає за необхідне відмовити за недоведеністю, оскільки реалізація права на приватизацію житлового приміщення не входить до повноважень останньої, а пов`язане з правами та обов`язками Управління майном комунальної власності міста.
На стягненні судового збору з відповідачів позивачі не наполягали, тому питання про його розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13,76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право користування житловим приміщенням, що фактично знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м., а також право користування допоміжним приміщенням коморою у підвалі площею 24,3 кв.м.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса- АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса- АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .
Відповідач-Управління майном комунальної власності міста, код ЄДРПОУ- 13967034, адреса- м. Полтава, вул. Соборності, 36.
Відповідач-Полтавська міська рада, адреса- м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ- 24388285.
Суддя Л.І. Савченко
Судове рішення № 140269123, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/455/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: