Рішення № 140268692, 30.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14320/26-Е

Провадження № 2/522/10555/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

З відповіді з ЄДДР № 3149256 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує позов тим, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитні договори від 09.02.2018 року № 200977232201, від 15.06.2018 року № 1001057213301 та від 20.11.2018 року № 3001171963901, за якими відповідачу видано кредитні кошти. Банк свої зобов`язання за договорами виконав у повному обсязі, однак відповідач неналежно виконує договірні зобов`язання щодо повернення позики, унаслідок чого станом на 20.05.2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 81 627,20 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредитів, відсотками та комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Направлені на адресу відповідача письмові вимоги про усунення порушень виконані не були. Обґрунтовуючи дотримання строків позовної давності продовженням їх перебігу на період дії карантину та воєнного стану в Україні, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 30.09.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом встановлено, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено три кредитні договори, а саме: 09 лютого 2018 року № 200977232201 на суму 30 781,92 грн, 15 червня 2018 року № 1001057213301 на суму 21 000,00 грн та 20 листопада 2018 року № 3001171963901 на суму 15 999,00 грн.

Банк свої зобов`язання за вказаними договорами виконав у повному обсязі та надавав відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач неналежно виконував зобов`язання щодо повернення позики та сплати визначених платежів, унаслідок чого станом на 20 травня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 81 627,20 грн. Зазначена заборгованість складається з 47 510,87 грн заборгованості за тілом кредитів, 20 935,31 грн заборгованості за процентами та 13 181,02 грн заборгованості за комісією з обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.05.2026 склала:

1) По кредитному договору від 09.02.2018 № 200977232201 - 51707.57 (п`ятдесят одна тисяча сімсот сім гривень 57 копійок) грн., з яких: 30781.92 грн. заборгованість за кредитом; 20925.65 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією;

2) По кредитному договору від 15.06.2018 № 1001057213301- 17018.61 (сімнадцять тисяч вісімнадцять гривень 61 копійка) грн., з яких: 8633.06 грн. заборгованість за кредитом; 4.94 грн. заборгованість процентами; 8380.61 грн. заборгованість за комісією;

3) По кредитному договору від 20.11.2018 № 3001171963901- 12901.02 (дванадцять тисяч дев`ятсот одна гривня 02 копійки) грн., з яких: 8095.89 грн. заборгованість за кредитом; 4.72 грн. заборгованість процентами; 4800.41 грн. заборгованість за комісією;

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованість за процентами.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 8380,61 грн по договору № 1001057213301 та 4800,41 грн по договору 3001171963901 відповідно.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 68446,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2662.4 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко