Рішення № 140268558, 01.10.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/538/26

Провадження № 2/506/395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Тинкован Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Одеської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

19.06.2026 року ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в системі «Електронний суд» звернулося до Окнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року в загальному розмірі 9210 грн.

01.07.2026 року надійшла відповідь щодо місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою від 01.07.2026 року відкрито провадження по даній справі.

10.08.2026 року справу передано судді Бурдинюк О.С.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.05.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 16.05.2024-100001988. Відповідно до умов кредитного договору № 16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 16/05/2024; сума Кредиту: 3000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту - 21.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.05.2024, на строк, вказаний в заявці. Таким чином, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 9210 грн.

29.07.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн та зазначила про готовність її сплатити, однак заперечила проти стягнення нарахованих позивачем процентів у розмірі 4410 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 300 грн та неустойки в розмірі 1500 грн. Відповідач послалася на те, що її чоловік, ОСОБА_2 , з 01.10.2018 року проходить військову службу, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що, на її думку, є підставою для звільнення її як дружини військовослужбовця від сплати процентів за користування кредитом відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, відповідач зазначила, що кредитний договір укладено 16.05.2024 року, тобто до набрання чинності законодавчими змінами щодо кола осіб, на яких поширюється відповідна пільга, та навела доводи стосовно дії таких змін у часі. На підтвердження наведених обставин відповідач послалася на посвідчення учасника бойових дій її чоловіка та довідку про проходження ним військової служби, копії яких додала до відзиву. Заперечуючи проти стягнення неустойки, відповідач послалася на положення законодавства щодо звільнення позичальника від її сплати за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану. Щодо комісії відповідач зазначила, що позивач не довів надання окремої послуги, за яку вона нарахована, а її стягнення фактично становить додаткову плату за користування кредитними коштами. У зв`язку з викладеним відповідач просила суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення процентів у розмірі 4410 грн, комісії в розмірі 300 грн та неустойки в розмірі 1500 грн, частково задовольнити позов у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 3000 грн, а судовий збір стягнути з неї пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

05.08.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечила проти доводів відповідача та просила задовольнити позовні вимоги. Представник позивача зазначила, що проценти нараховано відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування, а встановлена договором денна процентна ставка відповідає законодавчим обмеженням, чинним на дату його укладення. При цьому наголосила, що позивач не здійснював нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема в порядку ст. 625 ЦК України. Щодо розрахунку заборгованості представник позивача зазначила, що відповідач не надала власного розрахунку або доказів, які б спростовували заявлений розмір боргу, а також не заперечувала факту отримання кредитних коштів. Стосовно комісії представник позивача пояснила, що вона пов`язана з наданням послуги з перерахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу, а передбачені договором платежі за обслуговування пов`язані з наданням інформаційної підтримки, можливістю здійснення платежів онлайн, інформуванням про строки сплати та іншими послугами. Представник позивача послалася на погодження відповідачем умов кредитного договору та відсутність доказів їх оскарження в частині встановлення комісії. Заперечуючи проти застосування пільги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник позивача зазначила, що надані відповідачем документи є недостатніми для підтвердження проходження її чоловіком військової служби в період дії кредитного договору. Зокрема, послалася на відсутність копії військового квитка, яка, на її думку, унеможливлює встановлення дати прийняття на військову службу, її виду та періоду проходження. У зв`язку з викладеним представник позивача вважала, що відповідач не довела наявності права на відповідну пільгу як дружина військовослужбовця, та просила суд задовольнити позовні вимоги й розглянути справу за її відсутності.

Представник позивача, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, у відповіді на відзив просила проводити розгляд справи за її відсутності, наполягаючи на задоволенні позову.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, у судове засідання не з`явилась, однак подала до суду відзив на позовну заяву, у якому визнала позов у частині стягнення основної суми боргу, заперечила проти стягнення процентів, комісії та неустойки, а також просила розглянути справу за її відсутності.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.05.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) №16.05.2024-100001988.

Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 16.05.2024-100001988 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідно до умов кредитного договору № 16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 16/05/2024; сума Кредиту: 3000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту - 21.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором).

Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75XX-XXXX-5724.

Виходячи з положень п. 4.3 Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з п. 9.1 Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

Кредитодавцем документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом.

Позичальником документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий 0956368395.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, позичальник ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 16.05.2024 року підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Кожна сторінка договору була підписана вищезазначеним ідентифікатором.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Відповідно до Договору від 16.05.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 3000 грн., ОСОБА_1 16.05.2024 отримала кредитні кошти у розмірі 3000 грн.

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанції про перерахунок коштів від 16.05.2024 р., яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Отже, позивач констатує факт, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 9210 грн., що складається з: тіла кредиту - 3000 грн.; процентів - 4410 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 300 грн.; неустойки - 1500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.12, ч.ч.1, 3 ст.13, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи доводи сторін щодо розміру заборгованості, суд ураховує, що відповідач визнала позовні вимоги в частині стягнення 3000 грн основної суми боргу, водночас заперечила проти стягнення процентів, комісії та неустойки, посилаючись, зокрема, на проходження її чоловіком військової служби та поширення на неї пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зі свідоцтва про шлюб, виданого Окнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вбачається, що 02.08.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №64.

Згідно з довідкою про проходження військової служби № 931 від 23.07.2026 року, ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , з 30.08.2021 року по теперішній час та службовим посвідченням НОМЕР_2 виданого 10.08.2022 року. Статус ОСОБА_2 як учасника бойових дій підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.06.2023 року.

Таким чином, на час укладення кредитного договору № 16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року та протягом усього періоду, за який позивачем нараховано проценти, відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При цьому строк кредитування за договором становив 98 днів, а датою повернення кредиту визначено 21.08.2024 року.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації або із числа резервістів в особливий період, на весь час їх призову та їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у визначених цією нормою заходах із захисту України, та їх дружинам (чоловікам) не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань і проценти за користування кредитом. Винятки встановлено для кредитних договорів щодо придбання визначених законом об`єктів житлового фонду та/або автомобіля.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що кредитні кошти за спірним договором надавалися відповідачу для придбання житла або автомобіля, щодо кредитування яких передбачена законом пільга не застосовується.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 3000 грн.

Водночас вимога про стягнення 4410 грн процентів задоволенню не підлягає, оскільки в період їх нарахування чоловік відповідача проходив військову службу та належав до категорії військовослужбовців, визначеної пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відповідач перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку із чим на неї поширюється пільга, встановлена зазначеною нормою.

Посилання представника позивача на недостатність наданих документів та відсутність копії військового квитка чоловіка відповідача цього висновку не спростовує, оскільки зазначені вище докази у своїй сукупності підтверджують обставини, необхідні для застосування відповідної пільги. Сама лише відсутність копії військового квитка не є підставою для відмови в її застосуванні.

Щодо вимоги про стягнення неустойки суд ураховує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Нараховані починаючи з 24.02.2022 року платежі за таке прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

За умовами кредитного договору неустойка в розмірі 30 грн нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Оскільки спірний договір укладено 16.05.2024 року, заявлена до стягнення неустойка в розмірі 1500 грн нарахована за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану. За таких обставин вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не спростовує цього висновку, оскільки таке виключення саме по собі не скасовує звільнення позичальника від сплати неустойки, передбаченого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо вимоги про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, суд ураховує, що умовами кредитного договору передбачено її одноразове нарахування в день видачі кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту, що становить 300 грн. Зазначена комісія є окремим платежем, пов`язаним із наданням кредиту, а не процентами за користування кредитними коштами чи неустойкою за прострочення виконання зобов`язання, тому встановлена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга на неї не поширюється. Враховуючи погодження сторонами цієї умови договору та підтверджений факт надання кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 300 грн комісії підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року в загальному розмірі 3300 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн та комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 300 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 953,95 грн ((3300 грн ? 2662,40 грн) ? 9210 грн).

Крім того, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, у сумі 43,06 грн ((3300 грн ? 120,18 грн) ? 9210 грн).

Таким чином, виходячи з обставин справи, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати в загальному розмірі 997,01 грн, що складаються із судового збору в розмірі 953,95 грн та витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, у розмірі 43,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 141, 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за Кредитним договором №16.05.2024-100001988 від 16.05.2024 року в загальному розмірі 3300 грн. (три тисячі триста гривень), що складається з заборгованості за тілом кредиту 3000 грн.; комісії, пов`язаної з наданням кредиту 300 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) судовий збір розмірі 953,95 грн. (дев`ятсот п`ятдесят три гривні 95 копійок) та витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, у розмірі 43,06 грн. (сорок три гривні 06 копійок)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк