Ухвала суду № 140265454, 02.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2292/26

Номер провадження 2/289/1594/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

31.08.2026 в провадження судді Сіренко Н.С. надійшла дана цивільна справа, ухвалою від 03.09.2026 відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2026 (а.с.58).

07.09.2026 від представника позивача Попова В.Є. надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (а.с.64).

В підготовче судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що на підтвердження повноважень Попова Вячеслава Євгеновича, який підписав позовну заяву, додано копію довіреності від 25.12.2025, відповідно до якої Голова Правління Моторного (транспортного) страхового бюро України Олександр Берназюк, уповноважив Попова В`ячеслава Євгеновича (ФОП) представляти інтереси МТСБУ у судах, слідчих та правоохоронних органах, органах державної казначейської служби, органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями, зокрема з правом подавати та підписувати позовні заяви.

Частина 1 статті 58 ЦПК України визначає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (само представництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначено, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами само представництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами само представництва» (п.18).

«Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності» (п.20).

«Отже, з 29 грудня 2019 року само представництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її само представництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень» (п.25).

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених ч. 3 ст. 58 ЦПК України документів, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) або посадової інструкції, які можуть підтвердити повноваження Попова Вячеслава Євгеновича діяти від імені Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку самопредставництва. Також до позовної заяви не надано доказів того, що Попов Вячеслав Євгенович, який підписав позовну заяву, має статус адвоката. Отже, позовна заява вважається такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Аналогічний позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 461/6489/19.

Частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вище викладене є всі підстави для залишення позовної заяви без руху та надання передбаченого законодавством строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишити без руху, надавши позивачу строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія СІРЕНКО