Ухвала суду № 140261943, 28.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5319/26

Провадження №1-кс/523/8692/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваної, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Одеси, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника відділу організації медичного забезпечення та статистики МРЦ «Одеський» - тимчасово виконуючій обов`язки директора Медичного реабілітаційного центру «Одеський» ДСНС України, лейтенанту служби цивільного захисту, раніше не судимої,

підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом МРЦ «Одеський» від 04.07.2025 ОСОБА_6 прийнято з 04.07.2025 на посаду першого заступника директора Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до витягу з наказу МРЦ «Одеський» від 15.07.2025 № 48-НК/97 ОСОБА_6 приступила до тимчасового виконання обов`язків директора МРЦ «Одеський» на період відсутності директора ОСОБА_7 у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, до дати фактичного виходу останнього на роботу.

Надалі наказом ДСНС України від 10.09.2025 № 76 ОСОБА_7 відсторонено від виконання обов`язків директора МРЦ «Одеський» на час проведення службового розслідування, а виконання обов`язків директора МРЦ «Одеський» покладено на першого заступника директора ОСОБА_6 без звільнення її від виконання обов`язків за основною посадою.

Після затвердження Положення про МРЦ «Одеський» у новій редакції наказом ДСНС України від 10.10.2025 № 1279 ОСОБА_6 продовжувала виконувати повноваження керівника Центру як тимчасово виконуюча обов`язки директора МРЦ «Одеський».

Разом з цим, відповідно до наказу № 1057 від 05.11.2025 ОСОБА_6 призначено начальником відділу організації медичного забезпечення та статистики МРЦ «Одеський», та присвоєно спеціальне звання лейтенант служби цивільного захисту, при цьому ОСОБА_6 продовжувала виконувати повноваження керівника Центру як тимчасово виконуюча обов`язки директора МРЦ «Одеський».

Відповідно до пункту 6.1 Статуту МРЦ «Одеський» управління Центром безпосередньо здійснює його директор. На період тимчасового виконання обов`язків керівника ОСОБА_6 здійснювала передбачені Статутом повноваження директора та представляла МРЦ «Одеський» у відносинах з фізичними і юридичними особами.

Згідно з пунктом 6.6 Статуту керівник МРЦ «Одеський» відповідає, зокрема, за організацію зберігання, обслуговування та підтримання належного стану медичної техніки, господарського майна, матеріально-технічних засобів і медичних запасів; організацію та здійснення попереднього і поточного внутрішнього фінансового контролю; дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів; належне зберігання майна, цільове та ефективне використання бюджетних коштів і матеріальних ресурсів; виконання кошторису, дотримання фінансової та розрахункової дисципліни, а також створення умов для правильного ведення бухгалтерського обліку та належного оформлення первинних документів.

Цим же пунктом Статуту передбачено, що директор МРЦ «Одеський» розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису. Відповідно до пункту 6.7 Статуту директор має право діяти від імені МРЦ «Одеський», укладати договори та відповідні контракти, видавати обов`язкові для підлеглих працівників накази, вказівки і доручення, організовувати та контролювати їх виконання, а також проводити планові та раптові перевірки наявності, стану збереження і правильності використання матеріальних цінностей.

Отже, у період тимчасового виконання обов`язків керівника ОСОБА_6 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями щодо діяльності МРЦ «Одеський», державного майна і бюджетних коштів Центру, у тому числі правом розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису, укладати договори, підписувати документи, що породжували майнові права та обов`язки установи, і здійснювати контроль за збереженням та використанням матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була та є службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями. Як тимчасово виконуюча обов`язки керівника МРЦ «Одеський» вона мала право діяти від імені Центру, розпоряджатися бюджетними коштами в межах затвердженого кошторису, укладати договори, підписувати документи, що породжували майнові права та обов`язки установи, а також контролювати збереження і використання матеріальних цінностей.

Крім того, установлено, що Медичний реабілітаційний центр «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 24548180, далі - МРЦ «Одеський») відповідно до пунктів 1.1-1.3 Статуту МРЦ «Одеський», затвердженого наказом ДСНС України від 30.05.2013 № 365 у новій редакції, є державною медико-реабілітаційною та санаторно-лікувальною організацією, бюджетною установою, яка належить до сфери управління ДСНС України, засновником якої є ДСНС України.

МРЦ «Одеський» створений для забезпечення медичної та медико-психологічної реабілітації, лікування, санаторно-курортного оздоровлення працівників, осіб рядового і начальницького складу системи ДСНС України та членів їх сімей, військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та інших визначених законодавством категорій осіб.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Статуту місцезнаходженням і юридичною адресою МРЦ «Одеський» є: 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3, а його діяльність регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МВС України і ДСНС України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України в частині організації медичного забезпечення та стандартів надання медичної допомоги, а також Статутом Центру.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Статуту основною метою діяльності МРЦ «Одеський» є забезпечення медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, медичної діагностики, надання медичної допомоги та проведення комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Отже, товари, що закуповуються Центром для використання під час лікувальних і реабілітаційних процедур, повинні відповідати не лише загальним вимогам до товарної продукції, а й спеціальним вимогам законодавства у сфері охорони здоров`я, бути безпечними для пацієнтів та мати підтверджені лікувальні властивості.

Відповідно до п. 3.4 Статуту діяльність МРЦ «Одеський» є неприбутковою та здійснюється згідно з Конституцією України, чинним законодавством України, наказами МВС України, ДСНС України і положеннями Статуту. Для здійснення покладених на нього завдань Центр залучає та використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові й інші види ресурсів, використання яких не заборонене законом.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Статуту майно МРЦ «Одеський» становлять основні фонди, оборотні та необоротні активи, грошові кошти й інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно та кошти Центру є державною власністю і належать йому на праві оперативного управління. Майно, придбане коштом державного бюджету, є державною власністю, закріплюється за МРЦ «Одеський» на праві оперативного управління та може використовуватися виключно за його цільовим і функціональним призначенням.

Джерелами формування майна та фінансування МРЦ «Одеський», серед іншого, є асигнування Державного бюджету України. Відповідно до пункту 4.4 Статуту кошти та майно Центру мають використовуватися згідно з вимогами чинного законодавства України, а доходи - виключно для фінансування видатків на утримання МРЦ «Одеський» та реалізації визначених Статутом мети, завдань і напрямів діяльності. Доходи та майно Центру не підлягають розподілу і не можуть використовуватися з метою одержання неправомірної вигоди.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено обов`язок МРЦ «Одеський» вести бухгалтерську, медичну та статистичну звітність відповідно до законодавства України. Пунктом 4.10 Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Центром майна покладено на ДСНС України.

Крім того, Статутом на МРЦ «Одеський» покладено обов`язки дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечувати раціональне використання і зберігання медичного обладнання, майна та матеріальних ресурсів, проводити інвентаризацію майна для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, кошти державного бюджету, передбачені кошторисом МРЦ «Одеський» для придбання товарів медичного призначення, могли використовуватися виключно за цільовим призначенням, а оплачені за їх рахунок товари повинні були фактично надійти до Центру, відповідати встановленим кількісним, технічним та якісним характеристикам і бути придатними для використання під час лікування та медичної реабілітації пацієнтів.

Службові особи МРЦ «Одеський», наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, а також працівники, відповідальні за приймання, оприбуткування, зберігання та використання товарно-матеріальних цінностей, були зобов`язані забезпечити належне планування закупівлі, обґрунтоване визначення потреби в товарі та його очікуваної вартості, перевірку можливості постачальника виконати договір, а також фактичне приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю, походженням і відповідністю встановленим технічним та медичним вимогам.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зобов`язані забезпечувати їх законне, цільове, економне, ефективне та результативне використання. Укладення договору і наявність формально складених первинних документів не звільняли службових осіб МРЦ «Одеський» від обов`язку перевірити реальність господарської операції, фактичне отримання товару, його кількість, якість та відповідність умовам укладеного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Ці принципи повинні дотримуватися замовником не лише під час вибору постачальника, а й на стадіях укладення та виконання договору, приймання товару й перерахування бюджетних коштів.

Здійснення закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не звільняло замовника від обов`язку обґрунтувати потребу в закупівлі, правильно визначити технічні та якісні характеристики її предмета, перевірити відповідність запропонованого постачальником товару встановленим вимогам та забезпечити реальне виконання укладеного договору. Застосування передбачених законодавством особливостей закупівель у період дії воєнного стану не надавало службовим особам МРЦ «Одеський» права приймати, оприбутковувати або оплачувати товар, який фактично не поставлений, поставлений не в повному обсязі або не відповідає визначеним договором характеристикам.

Підставою для оплати могли бути лише належно оформлені первинні документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської операції. Видаткова накладна мала засвідчувати реальну передачу МРЦ «Одеський» конкретно визначеної кількості товару, що відповідав умовам договору, а не лише формальне оформлення його поставки. Підписання накладної представником замовника підтверджувало, що товар фактично доставлений у погоджене місце, оглянутий, перевірений за кількістю та якістю і прийнятий МРЦ «Одеський».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III лікувальні грязі належать до природних лікувальних ресурсів, тобто природних утворень, які мають лікувальні властивості та використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань, лікування і медичної реабілітації людей.

Таким чином, визначальною властивістю лікувальної грязі є не її зовнішній вигляд, колір, консистенція або природне походження як такі, а наявність доведених і належним чином підтверджених лікувальних властивостей, що дають можливість безпечно використовувати відповідний природний ресурс для лікування та медичної реабілітації.

Порядок проведення досліджень і надання висновків щодо якості, безпечності та лікувальної цінності природних лікувальних ресурсів визначається Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.06.2003 № 243, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073.

Зазначена медико-біологічна оцінка передбачає проведення комплексу досліджень природного лікувального ресурсу, встановлення його складу, властивостей, безпечності, біологічної дії, показань і протипоказань до застосування, а також визначення методів його використання у лікувальних цілях. Результати такої оцінки є підставою для підтвердження можливості використання відповідного природного ресурсу в лікувальній практиці.

Тобто, придатність лікувальної грязі для використання у діяльності МРЦ «Одеський» мала підтверджуватися документами про її походження та якість, результатами передбачених законодавством фізико-хімічних, санітарно-мікробіологічних і медико-біологічних досліджень, а також медичним (бальнеологічним) висновком компетентної установи щодо можливості та методів її лікувального застосування.

Медичний (бальнеологічний) висновок це офіційний документ, що базується на комплексі наукових досліджень, який підтверджує лікувальні властивості природних ресурсів (грязі) та регламентує їх використання для профілактики та лікування. Він встановлює якість, склад та показання до застосування. Це висновок, зроблений на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу та властивостей природних лікувальних ресурсів (грязі) про можливість їх використання, медичної реабілітації та профілактики захворювань

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про курорти» якість природних лікувальних ресурсів, у тому числі лікувальних грязей, регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, яким визначається кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Водночас відповідно до ст. 1 цього Закону медичний (бальнеологічний) висновок складається на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу і властивостей природного лікувального ресурсу та підтверджує можливість його використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Отже, прийняття службовими та матеріально відповідальними особами МРЦ «Одеський» речовини без маркування, відомостей про виробника і місце походження, документів про якість, результатів лабораторних випробувань та медичного (бальнеологічного) висновку виключало можливість достовірно встановити, що поставлений товар відповідає предмету договору.

За таких обставин відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від приймання продукції, скласти відповідний акт про виявлені недоліки, повідомити керівництво та постачальника і не допускати проведення розрахунків до усунення порушень.

Таким чином, законною підставою для перерахування ФОП ОСОБА_8 бюджетних коштів могла бути лише сукупність установлених обставин: фактичне доставлення до складу МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг товару; перевірка його кількості; надання належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості; підтвердження відповідності продукції технічним вимогам та медичному призначенню; належне оформлення видаткових накладних і оприбуткування товару.

Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключала можливість вважати договір № 10 належно виконаним у відповідній частині. Документальне оформлення та оплата фактично не поставленої, поставленої не в повному обсязі або непридатної для лікувального використання продукції означали перерахування бюджетних коштів без фактичного отримання МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару належної кількості та якості.

Продукція невстановленого походження, використана після проведення лікувальних процедур грязь, речовина, вилучена зі ставка або місця накопичення відходів, а також грязь, щодо якої відсутні документи про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, не могла визнаватися новою лікувальною гряззю та прийматися на виконання договору № 10.

За відсутності документів, які підтверджували походження, якість, безпечність і лікувальні властивості поставленої продукції, відповідальні службові та матеріально відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від її приймання, не підписувати видаткові накладні, не оприбутковувати таку продукцію як лікувальну грязь та не створювати підстав для проведення оплати, однак цього не зробили за наступних обставин.

Так, у лютому 2025 року в МРЦ «Одеський» розпочато процедуру закупівлі товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» у кількості 24 000 кг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2220.

Підставою для початку закупівлі стала службова записка заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи, якою запропоновано включити відповідну закупівлю до річного плану Центру.

У службовій записці визначено основні параметри закупівлі: предмет закупівлі - лікувальна грязь; кількість - 24 000 кг; очікувана вартість - 638 400 грн з ПДВ; джерело фінансування - Державний бюджет України; місце поставки - 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3; граничний строк поставки - до 30.11.2025.

До службової записки додано технічну специфікацію, відповідно до якої лікувальна грязь закуповувалася для лікування патологій опорно-рухового апарату, профілактики захворювань периферичної нервової системи, лікування гінекологічних, урологічних захворювань і захворювань шкірного покриву осіб, які проходять медико-психологічну реабілітацію у МРЦ «Одеський».

Так, 11.02.2025 після надходження від заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_9 службової записки щодо проведення закупівлі та підготовлених головною медичною сестрою ОСОБА_10 технічних і якісних вимог до предмета закупівлі фахівець з публічних закупівель МРЦ «Одеський» ОСОБА_11 , яка виконувала функції уповноваженої особи, склала протокол № 14. Цим протоколом ОСОБА_11 прийняла рішення провести закупівлю шляхом відкритих торгів з особливостями, затвердила тендерну документацію, сформовану на підставі поданих їй ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріалів, і забезпечити оприлюднення оголошення про закупівлю в електронній системі закупівель.

На виконання цього рішення МРЦ «Одеський» в електронній системі публічних закупівель оголошено відкриті торги з особливостями щодо придбання 24 000 кг лікувальної грязі очікуваною вартістю 638 400 грн з ПДВ. Закупівлі присвоєно ідентифікатор UA-2025-02-11-008130-a.

Технічною специфікацією передбачалося, що товар має відповідати визначеному лікувальному призначенню, бути новим і раніше не використовуватися, мати пастоподібну консистенцію без сторонніх вкраплень та домішок, бути розфасованим у запаяні поліетиленові пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії. Під час поставки постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Протягом установленого замовником строку жодним суб`єктом господарювання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах не подано.

У зв`язку із цим 19.02.2025 закупівлю UA-2025-02-11-008130-a автоматично відмінено електронною системою закупівель через неподання жодної тендерної пропозиції.

Таким чином, проведена МРЦ «Одеський» конкурентна процедура закупівлі фактично не відбулася, а постачальника лікувальної грязі за її результатами визначено не було.

Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачена можливість придбання замовником товарів шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відкриті торги відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі в них у встановлений замовником строк.

Водночас використання зазначеної правової підстави не надавало замовнику необмеженого права змінювати предмет закупівлі або укладати договір на довільних умовах. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається прямий договір, не повинні були відрізнятися від відповідних вимог тендерної документації до відмінених відкритих торгів, крім випадків, прямо передбачених Особливостями. Сума прямого договору також не могла перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відмінених торгів.

Отже, відміна відкритих торгів не скасовувала встановлених МРЦ «Одеський» вимог до кількості, якості, лікувального призначення, фасування, маркування, місця та строків поставки грязі. Вона лише створювала передбачену підпунктом 6 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України

№ 1178 правову можливість укласти прямий договір із конкретним постачальником за умови збереження істотних параметрів відміненої закупівлі.

Після автоматичної відміни відкритих торгів безпосередню участь у підготовці документального обґрунтування для укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_8 взяла головна медична сестра МРЦ «Одеський» ОСОБА_10 .

Так, ОСОБА_10 у період учинення кримінального правопорушення обіймала посаду головної медичної сестри Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, ОСОБА_10 призначалася на посаду та звільнялася з посади наказом директора Центру, безпосередньо підпорядковувалася начальнику медичного відділу, а за його відсутності - заступнику директора з лікувально-профілактичної роботи, та у своїй діяльності повинна була керуватися Конституцією України, чинним законодавством, статутом МРЦ «Одеський», організаційно-розпорядчими документами ДСНС України, наказами і розпорядженнями директора Центру, а також зазначеною посадовою інструкцією.

У зазначеному обґрунтуванні ОСОБА_10 послалася на автоматичну відміну 19.02.2025 закупівлі UA-2025-02-11-008130-a внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції та наявність у зв`язку із цим передбаченої підпунктом 6 пункту 13 Особливостей підстави для укладення прямого договору.

Також, ОСОБА_10 зазначила в обґрунтуванні, що предмет прямої закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору і вимоги до майбутнього постачальника не відрізнятимуться від вимог тендерної документації до відмінених торгів, а сума договору не перевищуватиме визначеної замовником очікуваної вартості.

За результатами підготовленого нею обґрунтування ОСОБА_10 запропонувала укласти без використання електронної системи закупівель прямий договір саме з ФОП ОСОБА_8 на суму 638 400 грн без ПДВ.

Для формування очікуваної вартості закупівлі та зовнішнього підтвердження її відповідності ринковому рівню до матеріалів закупівлі долучено комерційні пропозиції, оформлені від імені ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_12 і ТОВ «Діан Південь».

Водночас усі три комерційні пропозиції первісно стосувалися поставки 22000 кг товару, тоді як у річному плані, тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів і подальшому прямому договорі кількість лікувальної грязі визначено в обсязі 24000 кг.

Тому зазначені пропозиції не були безпосередньо співставними із затвердженим предметом закупівлі за кількісним показником.

Крім того, комерційні пропозиції містили близькі між собою цінові показники - 26,60 грн, 27,13 грн і 27,67 грн за один кілограм відповідно. Найнижчу ціну зазначено саме у пропозиції ФОП ОСОБА_8 , якого надалі визначено контрагентом за прямим договором.

Досудовим розслідуванням установлено, що зазначені комерційні пропозиції не були результатом незалежного формування цін самостійними та не пов`язаними між собою учасниками ринку.

Документи, печатки, факсиміле, електронні носії та інші засоби здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 , інших фізичних осіб-підприємців і пов`язаних юридичних осіб, у тому числі ФОП ОСОБА_12 і ТОВ «Діан Південь», фактично зберігалися в офісних приміщеннях ТОВ «Провентусмед».

За таких обставин зазначені комерційні пропозиції були використані як документальне підтвердження нібито проведеного порівняння ринкових цін декількох незалежних потенційних постачальників та для обґрунтування ціни 26,60 грн за один кілограм, зазначеної у пропозиції від імені ФОП ОСОБА_8 , з яким надалі укладено прямий договір.

Після підготовки та підписання ОСОБА_10 обґрунтування застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей уповноваженими працівниками МРЦ «Одеський» підготовлено проєкт прямого договору з ФОП ОСОБА_8 .

При цьому службовими особами МРЦ «Одеський», які брали участь у погодженні майбутнього договору, складено декларації про відсутність конфлікту інтересів.

У результаті цього 13.03.2025 між МРЦ «Одеський» в особі заступника директора з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_9 , який діяв на підставі Статуту, як замовником, та ФОП ОСОБА_8 як постачальником укладено договір про закупівлю товарів № 10 (далі - Договір).

Предметом Договору визначено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» за ціною 26,60 грн за один кілограм на загальну суму 638 400 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ФОП ОСОБА_8 зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» товар, найменування, кількість, ціна, комплектація та інші умови поставки якого визначалися Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, а МРЦ «Одеський» зобов`язався прийняти й оплатити товар, поставлений відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом закупівлі визначено «Грязь лікувальна», код згідно з ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини».

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору № 10, постачальник зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі за ціною 26,60 грн за один кілограм. Загальна вартість товару становила 638 400 грн без ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна товару є незмінною протягом строку його дії, крім випадків, установлених законодавством. Відповідно до п. 1.4 кількість товару та сума договору могли бути лише зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

За змістом п. 1.5 договору ФОП ОСОБА_8 гарантував, що товар на момент продажу є новим, належить йому на праві власності, раніше не проданий і не подарований, не перебуває під забороною відчуження, арештом або заставою, не є предметом судового спору чи іншого обтяження, а постачальник має всі права на його відчуження.

Отже, умовами Договору прямо виключалася можливість поставки МРЦ «Одеський» використаної, відпрацьованої або такої, що раніше перебувала в експлуатації, лікувальної грязі. Поставлений товар мав бути новим, належати ФОП ОСОБА_8 на законних підставах і бути придатним для його відчуження замовнику.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна його сума становила 638 400 грн без ПДВ відповідно до Специфікації. Ціна товару встановлювалася у національній валюті України.

Розділом 3 Договору визначено обов`язкові вимоги до якості товару. Відповідно до п. 3.1 постачальник мав право поставляти лише товари, дозволені до застосування на території України.

Згідно з п. 3.2 Договору товар на момент його передання МРЦ «Одеський», а також протягом усього строку придатності, повинен був відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним у Додатку 2 до договору.

Пунктом 3.3 Договору на ФОП ОСОБА_8 покладено обов`язок разом із кожною партією товару передати замовнику документи, які відповідно до чинного законодавства повинні супроводжувати товар, зокрема бухгалтерські документи та документи, що засвідчують його якість: сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу, декларацію про відповідність тощо.

Відповідно до пункту 3.4 Договору товар неналежної якості або товар, який не відповідає умовам договору, вважався непоставленим. У разі виявлення такого товару постачальник був зобов`язаний власним коштом замінити його новим не пізніше ніж протягом десяти днів із моменту встановлення невідповідності визначеним якісним характеристикам.

Таким чином, передача МРЦ «Одеський» речовини, яка не мала передбачених договором лікувальних властивостей або не відповідала технічним та якісним характеристикам Додатка 2, за юридичним значенням не могла вважатися виконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_8 за договором № 10. Такий товар відповідно до прямої умови пункту 3.4 договору вважався непоставленим.

За п. 3.5 Договору ФОП ОСОБА_8 відповідав за дотримання правил зберігання товару під час його транспортування, а пунктом 3.7 визначено, що товар повинен був пакуватися відповідно до його характеру, а упаковка - відповідати технічним умовам виробника.

У додатку 2 до Договору № 10 сторони погодили конкретні технічні та якісні характеристики лікувальної грязі. За зовнішнім виглядом вона повинна була мати пастоподібну, міксерну консистенцію, не містити сторонніх вкраплень і домішок та мати характерний запах.

Згідно з Додатком 2 товар призначався для застосування під час лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, гінекологічних та урологічних захворювань, а також захворювань шкірного покриву. Отже, сторони договору прямо визначили медичне і лікувальне призначення товару, що виключало можливість постачання речовини, яка лише зовні нагадувала природну грязь, але не мала підтверджених лікувальних властивостей.

Відповідно до вимог Додатка 2 лікувальна грязь повинна була бути розфасована в поліетиленові пакети, запаяні по 20 кг. На кожній упаковці обов`язково мали зазначатися дата фасування, строк придатності та номер партії. Товар мав бути новим, таким, що раніше не експлуатувався та не використовувався як демонстраційний або виставковий зразок.

Товар також повинен був бути упакований у спосіб, який забезпечував його збереження під час перевезення, зберігання, експлуатації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Під час поставки мала зберігатися цілісність стандартної упаковки з необхідними реквізитами виробника. Разом із товаром постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Розділом 4 Договору визначено порядок поставки та приймання товару. Відповідно до пункту 4.1 поставка мала здійснюватися на підставі усного або письмового замовлення МРЦ «Одеський», переданого телефоном, факсом чи електронною поштою. ФОП ОСОБА_8 зобов`язувався не пізніше п`яти днів із моменту отримання замовлення поставити товар у кількості, зазначеній у заявці.

Згідно з п. 4.2 здавання-приймання кожної партії товару повинно було здійснюватися у присутності представників сторін відповідно до видаткової накладної та безпосередньо в погодженому договором місці поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до п. 6 Інструкції, а за якістю - відповідно до п. 7 Інструкції, цим самим пунктом прямо встановлено, що МРЦ «Одеський» не приймає товар за якістю без документів, які підтверджують його якість.

Крім перевірки супровідних документів, працівники замовника повинні були здійснити зовнішній огляд товару на предмет видимих дефектів і недоліків. У разі встановлення невідповідності кількості, комплектності або якості товару умовам Специфікації, а також у разі виявлення видимих недоліків замовник мав повідомити про це постачальника, який був зобов`язаний провести заміну товару власним коштом.

Відповідно до п. 4.4 Договору ФОП ОСОБА_8 повинен був поставити товар у кількості та строки, зазначені в заявках МРЦ «Одеський». Пунктом 4.5 передбачено поставку товару в тарі та упаковці, яка забезпечує його належне збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і подальшого зберігання.

Згідно з п. 4.6 Договору - датою поставки товару вважалася дата його фактичного передання замовнику, підтверджена видатковою накладною. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходили до МРЦ «Одеський» лише з моменту фактичного отримання товару за відповідною видатковою накладною.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару на умовах DDP згідно з Інкотермс у редакції 2010 року - склад МРЦ «Одеський» за адресою: Україна, 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3. Граничним строком поставки товару відповідно до пункту 4.8 Договору було 30.11.2025.

Отже, належне виконання ФОП ОСОБА_8 договору № 10 передбачало фактичне доставлення визначеної кожною заявкою кількості лікувальної грязі безпосередньо на склад МРЦ «Одеський». Перебування товару в іншому місці, його нібито зберігання у постачальника або третіх осіб, а також саме лише складення видаткових накладних без фактичного доставлення товару до визначеного договором місця не могли вважатися належним виконанням договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за товар здійснювалися замовником після пред`явлення постачальником видаткової накладної та виключно за фактом поставки товару. Таким чином, юридичною і фактичною підставою для перерахування бюджетних коштів було не саме по собі складання видаткової накладної, а реальне доставлення, перевірка та прийняття МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 та 7.1.2 Договору МРЦ «Одеський» був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати лише поставлений товар і приймати його згідно з видатковою накладною. Водночас підпунктом 7.2.2 Центру надано право контролювати поставку товару у встановлені договором строки та його якість.

Згідно з підпунктами 7.3.1-7.3.3 Договору ФОП ОСОБА_8 був зобов`язаний забезпечити поставку товару у визначені строки, поставити товар, якість якого відповідає вимогам розділу 3 договору, та виконувати гарантійні зобов`язання щодо поставленої продукції.

Отже, сукупність умов договору виключала можливість оплати будь-якої речовини лише через її зовнішню подібність до лікувальної грязі. Предметом договору був новий, дозволений до застосування на території України товар лікувального призначення, який мав відповідати технічним і якісним характеристикам Додатка 2, бути розфасованим у запаяні пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії, а також супроводжуватися документами, що підтверджують його якість.

Так, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та точний час, але не пізніше березня 2025 року, після виникнення можливості укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, досягли домовленості про розтрату бюджетних коштів МРЦ «Одеський» на користь ФОП ОСОБА_8 під виглядом належного виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025.

Розроблений ними план передбачав документальне оформлення поставки МРЦ «Одеський» 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості загальною вартістю 638 400 гривень; фактичне придбання за істотно нижчою ціною раніше використаної продукції без належно підтвердженого походження, установлених договором якісних характеристик і чинного медичного (бальнеологічного) висновку; доставлення до Центру лише частини документально заявленого товару; складання та використання первинних документів із завідомо неправдивими відомостями про повну поставку; створення на їх підставі умов для перерахування всієї договірної вартості на рахунок ФОП ОСОБА_8 , а також подальше приховування нестачі шляхом оформлення документів про нібито передання частини товару на відповідальне зберігання.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_10 , обіймаючи посаду головної медичної сестри МРЦ «Одеський», була службовою та матеріально відповідальною особою. Вона здійснювала організаційно-розпорядчі функції щодо організації роботи підпорядкованого середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення лікувальних підрозділів необхідними матеріалами, а також адміністративно-господарські функції щодо визначення потреби в лікувальній грязі, формування її технічних і якісних характеристик, приймання, обліку, зберігання, відпуску та контролю фактичного використання відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Використовуючи зазначені повноваження всупереч інтересам служби, ОСОБА_10 сформувала потребу в придбанні 24 000 кг лікувальної грязі, підготувала обґрунтування укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_8 , організувала приймання фактично доставленої продукції без належної перевірки її кількості та якості, а також забезпечила оформлення і використання документів, необхідних для її оприбуткування та оплати.

У свою чергу, ОСОБА_8 , не будучи службовою особою МРЦ «Одеський» і не маючи бюджетних коштів Центру у своєму віданні, відповідно до відведеної йому ролі надав для реалізації спільного умислу статус фізичної особи-підприємця, свої реквізити та банківський рахунок, уклав із МРЦ «Одеський» договір № 10, підписав документи про нібито поставку товару, якого в зазначених у них кількості та якості фактично не передавав, і створив цим умови для перерахування бюджетних коштів на власний підприємницький рахунок.

Разом з цим, ОСОБА_13 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи здійснювали пошук раніше використаної продукції, узгоджували її кількість і доставлення, готували комерційні пропозиції, видаткові накладні, договори та інші документи від імені ФОП ОСОБА_8 і пов`язаних суб`єктів господарювання, а також координували з ОСОБА_10 питання фактичного приймання продукції та подальшого документального приховування її нестачі.

З метою одержання продукції, яку надалі планувалося оформити як предмет договору № 10, ОСОБА_13 та інші особи організували її придбання у ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та пов`язаної з ним ФОП ОСОБА_14 . При цьому оформлена на адресу ФОП ОСОБА_8 продукція не супроводжувалася чинним медичним (бальнеологічним) висновком, документами про походження та належними документами, які підтверджували її відповідність лікувальному призначенню і технічним вимогам МРЦ «Одеський».

Таким чином, до організації поставки ОСОБА_13 та іншим співучасникам було достовірно відомо, що зазначена продукція без належної регенерації, лабораторних досліджень та медико-біологічної оцінки не мала документально підтверджених лікувальних властивостей і не могла прийматися МРЦ «Одеський» як товар, передбачений договором № 10.

Незважаючи на це, ОСОБА_13 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи продовжили організовувати придбання та доставлення такої продукції до МРЦ «Одеський». При цьому договірні відносини документально оформлювалися безпосередньо між МРЦ «Одеський» та ФОП ОСОБА_8 , тоді як фактичну взаємодію з власниками продукції, її замовлення, перевезення та підготовку відповідних документів здійснювали інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи.

Упродовж 2025 року ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_14 документально оформили реалізацію ФОП ОСОБА_8 загалом 13 500 кг лікувальної грязі на суму 251 150 грн. Зокрема, ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» оформило видаткові накладні на 8 000 кг продукції вартістю 151 325 грн, а ФОП ОСОБА_14 на 5 500 кг вартістю 99 825 грн.

Водночас директор ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» ОСОБА_15 фактично доставив до МРЦ «Одеський» упродовж 2025 року лише 4 500 кг раніше використаної та неліквідної грязі, яку прийняла головна медична сестра ОСОБА_10 . Отже, до Центру було доставлено на 9 000 кг менше продукції, ніж документально оформлено як придбану ФОП ОСОБА_8 , та на 19 500 кг менше від передбачених договором № 10 обсягом 24 000 кг.

Доставлена до МРЦ «Одеський» продукція перевозилася та передавалася у звичайних мішках без маркування виробника, зазначення місця її видобування, дати виготовлення чи пакування, номера партії, складу, фізико-хімічних показників, строку придатності та умов зберігання. Разом із продукцією не передавалися сертифікат або посвідчення якості, протоколи лабораторних досліджень, документи про її походження, санітарно-мікробіологічну безпечність, результати медико-біологічної оцінки та чинний медичний (бальнеологічний) висновок.

За таких обставин доставлена речовина не могла бути ідентифікована та прийнята як лікувальна грязь, що відповідала предмету і якісним вимогам договору № 10.

У свою чергу, ОСОБА_10 усвідомлювала відсутність документів, необхідних для приймання продукції за якістю, а також невідповідність фактично доставленої кількості відомостям у первинних документах, однак, діючи відповідно до спільного умислу, прийняла фактично доставлену продукцію та забезпечила подальше документальне оформлення господарських операцій як таких, що відповідають умовам договору.

Незважаючи на фактичне непостачання більшої частини товару та невідповідність якості доставленої продукції, ОСОБА_13 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами від імені ФОП ОСОБА_8 складено видаткові накладні № РН-0000013 від 24.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025. До цих документів внесено завідомо неправдиві відомості про передання МРЦ «Одеський» загалом 24 000 кг лікувальної грязі.

У свою чергу, ОСОБА_8 , усвідомлюючи недостовірність зазначених відомостей, підписав накладні як постачальник та передав їх для використання під час оформлення приймання й оплати товару, а ОСОБА_10 підтвердила від імені замовника прийняття зазначеного в них товару та забезпечила використання накладних як документальної підстави для його оприбуткування й оплати, хоча достовірно знала, що відображені в них господарські операції в зазначених кількості та якості фактично не відбулися.

На підставі зазначених документів МРЦ «Одеський» перерахував на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_8 : 27.03.2025 - 79 800 гривень; 20.05.2025 - 53 200 гривень; 29.08.2025 - 53 200 гривень; 26.09.2025 - 146 300 гривень; 24.10.2025 - 146 300 гривень; 21.11.2025 - 106 400 гривень та 53 200 гривень, а всього - 638 400 гривень бюджетних коштів.

З моменту зарахування кожного платежу бюджетні кошти остаточно вибували з володіння МРЦ «Одеський» та надходили на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_8 , який було використано як засіб їх одержання та подальшого обернення на користь співучасників.

Починаючи з 15.07.2025, а надалі у період виконання обов`язків керівника на підставі наказу ДСНС України від 10.09.2025 № 76, ОСОБА_6 фактично здійснювала повноваження керівника МРЦ «Одеський», у тому числі щодо розпорядження бюджетними коштами Центру. В електронній системі казначейського обслуговування платіжні документи за договором № 10 вона підписувала кваліфікованим електронним підписом у статусі «Керівник».

Матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підписала платіжну інструкцію № 820 від 27.08.2025 на суму 53 200 гривень за видатковою накладною № РН-0000042 від 26.08.2025; платіжну інструкцію № 971 від 26.09.2025 на суму 146 300 гривень за видатковою накладною № РН-0000050 від 25.09.2025; платіжну інструкцію № 1198 від 23.10.2025 на суму 146 300 гривень за видатковою накладною № РН-0000059 від 22.10.2025, а 21.11.2025 - платіжні інструкції № 843 на 53 200 гривень та № 1373 на 106 400 гривень за видатковими накладними № РН-0000065 і № РН-0000064 від 21.11.2025 відповідно.

Зазначені обставини підтверджують, що ОСОБА_6 як керівник бюджетної установи була безпосередньо залучена до фінансового виконання договору № 10 та мала службову можливість впливати на завершення розрахунків за ним.

Так, не пізніше 21.11.2025, до завершення реалізації єдиного злочинного плану та остаточного перерахування всієї договірної вартості за договором № 10, ОСОБА_6 , будучи обізнаною про те, що документально оформлена повна поставка 24 000 кг лікувальної грязі фактично не відбулася, а частина доставленої продукції не відповідала встановленим договором кількісним і якісним вимогам, усвідомила характер спільних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інших невстановлених осіб та погодилася умисно сприяти доведенню їх злочинного плану до кінця.

Так, ОСОБА_6 усвідомлювала, що предметом зазначеного плану є бюджетні кошти МРЦ «Одеський» у межах повної вартості договору № 10, а саме 638 400 гривень, які мали бути перераховані ФОП ОСОБА_8 під виглядом оплати за належно поставлені 24 000 кг нової лікувальної грязі, хоча Центр фактично не отримав товар у передбачених договором кількості та якості. Вона також усвідомлювала, що для завершення злочинного плану необхідно забезпечити проведення остаточних платежів та створити документальне пояснення фактичної відсутності частини вже оплаченого товару.

Відповідно до погодженої ролі ОСОБА_6 мала використати надані їй службові повноваження керівника не для самостійного заволодіння чи розтрати коштів, а для сприяння діям службової та матеріально відповідальної особи МРЦ «Одеський» ОСОБА_10 та інших співучасників шляхом усунення перешкод для завершення розрахунків за договором, санкціонування остаточних платежів та забезпечення документального приховування фактичної нестачі товару.

Реалізуючи зазначений умисел, 21.11.2025 ОСОБА_6 як керівник МРЦ «Одеський» підписала платіжну інструкцію № 843 на суму 53 200 гривень за видатковою накладною № РН-0000065 від 21.11.2025 та платіжну інструкцію № 1373 на суму 106 400 гривень за видатковою накладною № РН-0000064 від 21.11.2025. Після казначейського виконання цих документів на рахунок ФОП ОСОБА_8 перераховано останні 159 600 гривень за договором № 10, внаслідок чого загальна сума проведених за ним бюджетних платежів досягла 638 400 гривень.

Підпис ОСОБА_6 як керівника був необхідним елементом завершення відповідних бюджетних платежів. Тому її умисні дії 21.11.2025 усунули перешкоду для завершення реалізації вже розпочатого співучасниками злочинного плану та забезпечили доведення до кінця розтрати бюджетних коштів у межах повної договірної суми, усвідомленої та охопленої її умислом.

Одночасно ОСОБА_6 , усвідомлюючи фактичну відсутність у МРЦ «Одеський» частини оплаченого товару та необхідність приховати цю обставину після завершення розрахунків, до завершення злочинного плану погодилася забезпечити його документальне прикриття шляхом оформлення від імені Центру документів про нібито перебування відсутнього товару поза межами МРЦ «Одеський» на відповідальному зберіганні.

На виконання цієї домовленості ОСОБА_6 від імені МРЦ «Одеський» підписала договір відповідального зберігання № 49 та акт приймання-передачі до нього, датовані 21.11.2025, у яких зазначено, що Центр нібито передав ФОП ОСОБА_8 на відповідальне зберігання 9 000 кг лікувальної грязі вартістю 239 400 гривень, хоча фактичного переміщення такої кількості товару з МРЦ «Одеський» до ФОП ОСОБА_8 не відбулося.

Зазначені документи були використані як засіб пояснення відсутності у Центрі значного обсягу товару, який за первинними документами вже був повністю прийнятий та оплачений, і тим самим забезпечували приховування фактичної непоставки, що відповідало заздалегідь погодженому способу завершення та приховування злочинного плану.

Надалі ОСОБА_6 продовжила виконувати прийняту на себе функцію документального прикриття. Вона підписала акт, датований 04.12.2025, за яким ФОП ОСОБА_8 нібито повернув МРЦ «Одеський» зі зберігання 1 000 кг лікувальної грязі вартістю 26 600 гривень, хоча фактичного повернення зазначеної кількості товару не відбулося.

Надалі, 13.01.2026 ОСОБА_8 оформив лист про припинення підприємницької діяльності, розірвання договору № 49 та необхідність повернення МРЦ «Одеський» 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 гривень, яка за документами залишалася у нього на відповідальному зберіганні.

У свою чергу, ОСОБА_6 21.01.2026 від імені МРЦ «Одеський» підписала додаткову угоду про розірвання договору відповідального зберігання № 49 та акт приймання-передачі, відповідно до якого ФОП ОСОБА_8 нібито повернув Центру 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 гривень. Фактичного повернення зазначеного товару до МРЦ «Одеський» не відбулося.

Того ж дня, після складення ОСОБА_10 службової записки щодо передачі зазначеного залишку лікувальної грязі іншому зберігачу, ОСОБА_6 від імені МРЦ «Одеський» підписала договір відповідального зберігання № 49/1 та акт приймання-передачі до нього, датовані 21.01.2026, відповідно до яких 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 гривень нібито передано на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Реального передання цієї кількості товару підприємству не відбулося.

Таким чином, за участю ОСОБА_6 було оформлено послідовний документальний рух фактично відсутнього залишку товару: нібито передання 9 000 кг від МРЦ «Одеський» ФОП ОСОБА_8 на зберігання, нібито повернення 1 000 кг, нібито повернення решти 8 000 кг до Центру та їх подальше передання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Ці дії не утворюють окремого самостійного розміру розтрати, а характеризують спосіб умисного сприяння завершенню та приховуванню єдиного злочинного плану щодо бюджетних коштів у сумі 638 400 гривень.

Крім того досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_13 та іншими особами від імені ФОП ОСОБА_8 було підготовлено сім видаткових накладних на загальні 24 000 кг лікувальної грязі, ОСОБА_8 підписав їх як постачальник, а ОСОБА_10 як службова особа МРЦ «Одеський», достовірно знаючи реальні обсяги та властивості фактично доставленої продукції, підтвердила від імені одержувача завідомо неправдиві відомості про її прийняття.

У свою чергу ОСОБА_6 , приєднавшись до реалізації спільного плану до його завершення, усвідомлювала, що зазначені завідомо неправдиві офіційні документи є необхідною документальною підставою для проведення бюджетних платежів та що службове підроблення використовується як спосіб забезпечення розтрати всієї договірної суми. Вона погодилася своїми службовими діями сприяти ОСОБА_10 у доведенні цього механізму до кінця, зокрема шляхом санкціонування остаточних платежів на підставі видаткових накладних № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025 і заздалегідь погодженого документального приховування відсутності товару.

Таке сприяння полягало в усуненні службовою особою, яка мала повноваження керівника МРЦ «Одеський», перешкод для реалізації юридичного значення завідомо неправдивих первинних документів, забезпеченні завершення платежів на їх підставі та виконанні погодженої функції документального прикриття нестачі, без якої завершення і подальше приховування загального злочинного плану було б істотно ускладнене.

Видаткові накладні, у службовому підробленні яких ОСОБА_6 умисно сприяла в межах погодженої ролі, були офіційними первинними документами та безпосередньо використовувалися як документальна підстава для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку МРЦ «Одеський» і проведення бюджетних платежів. Саме на підставі сукупності таких документів із державного бюджету на рахунок ФОП ОСОБА_8 було перераховано 638 400 гривень.

Майнова шкода у сумі 638 400 гривень перебуває у причинному зв`язку з використанням завідомо неправдивих первинних документів, оскільки за відсутності офіційного підтвердження нібито належної поставки правові та фактичні підстави для перерахування бюджетних коштів були відсутні. Зазначений розмір у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2025 році, та є тяжкими наслідками у розумінні примітки до ст. 364 КК України для кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364-367 КК України.

У цілому внаслідок реалізації єдиного погодженого плану МРЦ «Одеський» не отримав передбачені договором № 10 - 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості, тоді як із державного бюджету на рахунок ФОП ОСОБА_8 незаконно перераховано 638 400 гривень. Ця сума становить великий розмір у розумінні примітки до ст. 185 КК України.

Отже, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер дій виконавця та інших співучасників, бажаючи сприяти їх реалізації та використовуючи надані їй службові повноваження для усунення перешкод, забезпечення остаточних розрахунків і документального приховування нестачі, вчинила пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що складання та видача ОСОБА_10 як службовою особою завідомо неправдивих первинних документів про нібито повну поставку лікувальної грязі є способом створення підстав для незаконного перерахування бюджетних коштів, умисно сприяла реалізації цього механізму шляхом використання своїх службових повноважень для завершення платежів на підставі таких документів та виконання погодженої функції їх подальшого документального прикриття.

Унаслідок узгоджених умисних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інших невстановлених на цей час досудовим розслідуванням осіб з володіння МРЦ «Одеський» безпідставно вибули бюджетні кошти у загальній сумі 638 400 гривень, які на підставі документально оформлених, однак фактично не виконаних у передбачених договором обсязі та якості господарських операцій були перераховані з рахунків МРЦ «Одеський» на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_8 , унаслідок чого останній набув можливості розпоряджатися зазначеними коштами на власний розсуд.

Таким чином, дії ОСОБА_6 за описаних обставин утворюють пособництво у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки вона, не виступаючи у межах інкримінованої правової конструкції виконавцем цього службового підроблення, умисно забезпечила умови для завершення та реалізації його злочинної мети відповідно до погодженого розподілу ролей.

Слідчий звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити вимоги викладені у ньому, оголосив матеріали НСРД.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає обставини підозри не є доведеними, його підзахисна не має жодного відношення до укладення договору. Вважає розмір застави вказаний у клопотанні необґрунтовано надмірним.

Підозрювана підтримала думку свого захисника щодо запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчим суддею фактично встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Викладені обставини щодо суті повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: наказом МРЦ «Одеський» від 04.07.2025 про прийняття ОСОБА_6 на посаду першого заступника директора, витягом з наказу МРЦ «Одеський» від 15.07.2025 № 48-НК/97, наказом ДСНС України від 10.09.2025 № 76, наказом № 1057 від 05.11.2025 та іншими кадровими документами, якими підтверджуються її службовий статус, період виконання повноважень керівника МРЦ «Одеський» і обсяг наданих їй організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень; Статутом та Положенням про МРЦ «Одеський»; договором про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025 з додатками; видатковими накладними № РН-0000013 від 24.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025, якими документально оформлено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі; платіжними інструкціями № 153 від 26.03.2025, № 401 від 19.05.2025, № 820 від 27.08.2025, № 971 від 26.09.2025, № 1198 від 23.10.2025, № 843 та № 1373 від 21.11.2025, на підставі яких на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_8 перераховано 638 400 гривень бюджетних коштів, при цьому платіжні інструкції № 820, № 971, № 1198, № 843 та № 1373 підписані ОСОБА_6 у статусі «Керівник»; договором відповідального зберігання № 49 та актом приймання-передачі до нього, актом від 04.12.2025 щодо нібито повернення 1 000 кг лікувальної грязі, додатковою угодою та актом від 21.01.2026 щодо нібито повернення 8 000 кг товару, а також договором відповідального зберігання № 49/1 від 21.01.2026 та актом приймання-передачі до нього, підписаними від імені МРЦ «Одеський» ОСОБА_6 , хоча фактичного руху товару відповідно до зазначених документів не відбувалося; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , якими зафіксовано узгодження документального руху продукції та дій після початку перевірки; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , який повідомив про фактичні обсяги поставки, оформлення документів про відповідальне зберігання без реального переміщення товару та обставини зустрічі з ОСОБА_6 10.04.2026, під час якої остання просила якнайшвидше довезти відсутню лікувальну грязь до МРЦ «Одеський»; протоколами проведених обшуків та вилученими під час них документами і носіями інформації; матеріалами відбору 07.05.2026 спеціалістами ДНТ «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України» зразків продукції, протоколами випробувань № 1, № 2, № 3 та № 140 від 03.06.2026, а також висновком № 01-12/398 від 08.06.2026 за результатами фізико-хімічної та санітарно-мікробіологічної експертизи лікувальних грязей, яким установлено невідповідність відібраних у МРЦ «Одеський» зразків установленим кондиційним показникам та умовам договору № 10, наявність ознак окиснення і втрати лікувальних властивостей продукції, а також відсутність належного медичного (бальнеологічного) висновку на пелоїди Шаболатського лиману; заявою ОСОБА_15 від 02.07.2026 та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. Санкцією ч. 4 ст. 191 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КК України відносить зазначене кримінальне правопорушення до категорії тяжких.

Таким чином, під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за якими їй було пред`явлено підозру.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити протиправну поведінку, спрямовану на приховування обставин уже вчинених кримінальних правопорушень.

Отже, ОСОБА_6 на цьому етапі досудового розслідування інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, відповідно до примітки до ст. 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень, оскільки полягає у пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а положення ст. 69 КК України не допускають призначення за корупційне кримінальне правопорушення більш м`якого виду основного покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті.

ОСОБА_6 тривалий час фактично здійснює повноваження керівника МРЦ «Одеський», має значний обсяг організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень, службові та професійні зв`язки, а також обізнана з обставинами кримінального провадження та змістом проведених щодо неї й інших учасників слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Сукупність цих обставин підвищує ризик використання наявних у неї можливостей для ухилення від кримінальної відповідальності.

У сукупності наведені обставини підтверджують наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та свідчать, що їх неможливо належним чином нейтралізувати лише покладенням окремих процесуальних обов`язків без застосування запобіжного заходу, який реально обмежить можливість підозрюваної використовувати службовий вплив, доступ до документів і комунікацію з іншими учасниками провадження.

Вислухавши думку учасників процесу по заявленому клопотанню суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 181 ч. 6 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (порядок продовження строку тримання під вартою). Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих, з огляду на викладене, стороною обвинувачення слідчій судді надано достатньо доказів, які би свідчили про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 на даному етапі кримінального провадження.

Загалом ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Водночас, досудове розслідування не завершено.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місціРизик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_6 усвідомлюючи міру покарання за вчинення нею тяжких кримінальних правопорушень ймовірно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи, що в кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитані свідки, ризик впливу на них є цілком ймовірним.

При цьому, слідчий суддя враховує особу підозрюваної, міцність її соціальних зав`язків, відсутність судимостей та майновий стан, а також інші обставини, які характеризують її особу й спосіб життя.

Відповідно до частини шостої ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В той же час, доводи сторони захисту щодо суті підозри, слід перевірити під час подальшого проведення досудового розслідування, докази щодо обґрунтованості підозри на їх належність та допустимість мають бути перевірені в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні.

Також судом враховується, що Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжкого кримінального правопорушення, суворість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання винною, дані про особу, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор в суді не довів, що наведені в клопотанні обставини виправдовують застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на свободу та особисту недоторканність, у зв`язку з чим нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

При цьому відповідно до п. 138 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Корбан проти України» домашній арешт, з огляду на його рівень і напруженість, вважається позбавленням свободи у розумінні положення ст. 5 Конвенції.

Отже застосування до особи такого запобіжного заходу як домашній арешт є втручанням в її право на свободу, передбачене ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.

Натомість відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, подібні втручання в гарантовані Конвенцією права будуть допустимими, якщо вони, в першу чергу, здійснюються згідно із законом.

У той же час, відповідно до ч.4 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням певних обов`язків до 24 листопада 2026 року включно, передбачених ч.5 даної статті, що буде достатнім для досягнення мети запобігання встановленим ризикам.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181-186, 193-197, 202, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування.

Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження, з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища найближчого до місця проживання під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_5 із встановленою періодичністю - щосереди;

-не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , а також зі свідками та іншими особами щодо обставин кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали до - 24.11.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1