Ухвала суду № 140261942, 25.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5319/26

Провадження №1-кс/523/8691/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вікторівка Березанського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на період вчинення кримінального правопорушення являється фізичною особою - підприємцем, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом з (дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований 15.06.2016 (запис № 25060000000002433) як фізична особа-підприємець за місцем реєстрації у с. Вікторівка Миколаївської області.

Основним видом його господарської діяльності відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було визначено: 46.46 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 46.47 - Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 46.65 - Оптова торгівля офісними меблями, 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устатковання, 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля, з 23.01.2026 ФОП ОСОБА_6 з відображається як припинений.

Крім того установлено, що Медичний реабілітаційний центр «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 24548180, далі - МРЦ «Одеський») відповідно до пунктів 1.1-1.3 Статуту МРЦ «Одеський», затвердженого наказом ДСНС України від 30.05.2013 № 365 у новій редакції, є державною медико-реабілітаційною та санаторно-лікувальною організацією, бюджетною установою, яка належить до сфери управління ДСНС України, засновником якої є ДСНС України.

МРЦ «Одеський» створений для забезпечення медичної та медико-психологічної реабілітації, лікування, санаторно-курортного оздоровлення працівників, осіб рядового і начальницького складу системи ДСНС України та членів їх сімей, військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та інших визначених законодавством категорій осіб.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Статуту місцезнаходженням і юридичною адресою МРЦ «Одеський» є: 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3, а його діяльність регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МВС України і ДСНС України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України в частині організації медичного забезпечення та стандартів надання медичної допомоги, а також Статутом Центру.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Статуту основною метою діяльності МРЦ «Одеський» є забезпечення медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, медичної діагностики, надання медичної допомоги та проведення комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Отже, товари, що закуповуються Центром для використання під час лікувальних і реабілітаційних процедур, повинні відповідати не лише загальним вимогам до товарної продукції, а й спеціальним вимогам законодавства у сфері охорони здоров`я, бути безпечними для пацієнтів та мати підтверджені лікувальні властивості.

Відповідно до п. 3.4 Статуту діяльність МРЦ «Одеський» є неприбутковою та здійснюється згідно з Конституцією України, чинним законодавством України, наказами МВС України, ДСНС України і положеннями Статуту. Для здійснення покладених на нього завдань Центр залучає та використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові й інші види ресурсів, використання яких не заборонене законом.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Статуту майно МРЦ «Одеський» становлять основні фонди, оборотні та необоротні активи, грошові кошти й інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно та кошти Центру є державною власністю і належать йому на праві оперативного управління. Майно, придбане коштом державного бюджету, є державною власністю, закріплюється за МРЦ «Одеський» на праві оперативного управління та може використовуватися виключно за його цільовим і функціональним призначенням.

Джерелами формування майна та фінансування МРЦ «Одеський», серед іншого, є асигнування Державного бюджету України. Відповідно до пункту 4.4 Статуту кошти та майно Центру мають використовуватися згідно з вимогами чинного законодавства України, а доходи - виключно для фінансування видатків на утримання МРЦ «Одеський» та реалізації визначених Статутом мети, завдань і напрямів діяльності. Доходи та майно Центру не підлягають розподілу і не можуть використовуватися з метою одержання неправомірної вигоди.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено обов`язок МРЦ «Одеський» вести бухгалтерську, медичну та статистичну звітність відповідно до законодавства України. Пунктом 4.10 Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Центром майна покладено на ДСНС України.

Крім того, Статутом на МРЦ «Одеський» покладено обов`язки дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечувати раціональне використання і зберігання медичного обладнання, майна та матеріальних ресурсів, проводити інвентаризацію майна для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, кошти державного бюджету, передбачені кошторисом МРЦ «Одеський» для придбання товарів медичного призначення, могли використовуватися виключно за цільовим призначенням, а оплачені за їх рахунок товари повинні були фактично надійти до Центру, відповідати встановленим кількісним, технічним та якісним характеристикам і бути придатними для використання під час лікування та медичної реабілітації пацієнтів.

Службові особи МРЦ «Одеський», наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, а також працівники, відповідальні за приймання, оприбуткування, зберігання та використання товарно-матеріальних цінностей, були зобов`язані забезпечити належне планування закупівлі, обґрунтоване визначення потреби в товарі та його очікуваної вартості, перевірку можливості постачальника виконати договір, а також фактичне приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю, походженням і відповідністю встановленим технічним та медичним вимогам.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зобов`язані забезпечувати їх законне, цільове, економне, ефективне та результативне використання. Укладення договору і наявність формально складених первинних документів не звільняли службових осіб МРЦ «Одеський» від обов`язку перевірити реальність господарської операції, фактичне отримання товару, його кількість, якість та відповідність умовам укладеного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Ці принципи повинні дотримуватися замовником не лише під час вибору постачальника, а й на стадіях укладення та виконання договору, приймання товару й перерахування бюджетних коштів.

Здійснення закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не звільняло замовника від обов`язку обґрунтувати потребу в закупівлі, правильно визначити технічні та якісні характеристики її предмета, перевірити відповідність запропонованого постачальником товару встановленим вимогам та забезпечити реальне виконання укладеного договору. Застосування передбачених законодавством особливостей закупівель у період дії воєнного стану не надавало службовим особам МРЦ «Одеський» права приймати, оприбутковувати або оплачувати товар, який фактично не поставлений, поставлений не в повному обсязі або не відповідає визначеним договором характеристикам.

Підставою для оплати могли бути лише належно оформлені первинні документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської операції. Видаткова накладна мала засвідчувати реальну передачу МРЦ «Одеський» конкретно визначеної кількості товару, що відповідав умовам договору, а не лише формальне оформлення його поставки. Підписання накладної представником замовника підтверджувало, що товар фактично доставлений у погоджене місце, оглянутий, перевірений за кількістю та якістю і прийнятий МРЦ «Одеський».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Курорти» від 05.10.2000

№ 2026-III лікувальні грязі належать до природних лікувальних ресурсів, тобто природних утворень, які мають лікувальні властивості та використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань, лікування і медичної реабілітації людей.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Курорти» до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об`єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, визначальною властивістю лікувальної грязі є не її зовнішній вигляд, колір, консистенція або природне походження як такі, а наявність доведених і належним чином підтверджених лікувальних властивостей, що дають можливість безпечно використовувати відповідний природний ресурс для лікування та медичної реабілітації.

Порядок проведення досліджень і надання висновків щодо якості, безпечності та лікувальної цінності природних лікувальних ресурсів визначається Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.06.2003 № 243, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073.

Зазначена медико-біологічна оцінка передбачає проведення комплексу досліджень природного лікувального ресурсу, встановлення його складу, властивостей, безпечності, біологічної дії, показань і протипоказань до застосування, а також визначення методів його використання у лікувальних цілях. Результати такої оцінки є підставою для підтвердження можливості використання відповідного природного ресурсу в лікувальній практиці.

Тобто, придатність лікувальної грязі для використання у діяльності МРЦ «Одеський» мала підтверджуватися документами про її походження та якість, результатами передбачених законодавством фізико-хімічних, санітарно-мікробіологічних і медико-біологічних досліджень, а також медичним (бальнеологічним) висновком компетентної установи щодо можливості та методів її лікувального застосування.

Медично (бальнеологічний) висновок це офіційний документ, що базується на комплексі наукових досліджень, який підтверджує лікувальні властивості природних ресурсів (грязі) та регламентує їх використання для профілактики та лікування. Він встановлює якість, склад та показання до застосування. Це висновок, зроблений на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу та властивостей природних лікувальних ресурсів (грязі) про можливість їх використання, медичної реабілітації та профілактики захворювань

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про курорти» якість природних лікувальних ресурсів, у тому числі лікувальних грязей, регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, яким визначається кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Водночас відповідно до ст. 1 цього Закону медичний (бальнеологічний) висновок складається на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу і властивостей природного лікувального ресурсу та підтверджує можливість його використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, за відсутності чинного медичного (бальнеологічного) висновку відсутнє передбачене законодавством підтвердження якості відповідного природного лікувального ресурсу та можливості його безпечного використання з лікувальною метою. За таких обставин лікувальна грязь, щодо якої такий висновок відсутній, не може використовуватися у лікувальному процесі як природний лікувальний ресурс із підтвердженими лікувальними властивостями.

Отже, прийняття службовими та матеріально відповідальними особами МРЦ «Одеський» речовини без маркування, відомостей про виробника і місце походження, документів про якість, результатів лабораторних випробувань та медичного (бальнеологічного) висновку виключало можливість достовірно встановити, що поставлений товар відповідає предмету договору.

За таких обставин відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від приймання продукції, скласти відповідний акт про виявлені недоліки, повідомити керівництво та постачальника і не допускати проведення розрахунків до усунення порушень.

Таким чином, законною підставою для перерахування ФОП ОСОБА_6 бюджетних коштів могла бути лише сукупність установлених обставин: фактичне доставлення до складу МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг товару; перевірка його кількості; надання належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості; підтвердження відповідності продукції технічним вимогам та медичному призначенню; належне оформлення видаткових накладних і оприбуткування товару.

Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключала можливість вважати договір № 10 належно виконаним у відповідній частині. Документальне оформлення та оплата фактично не поставленої, поставленої не в повному обсязі або непридатної для лікувального використання продукції означали витрачання бюджетних коштів без отримання МРЦ «Одеський» передбаченого договором майнового еквівалента.

Продукція невстановленого походження, використана після проведення лікувальних процедур грязь, речовина, вилучена зі ставка або місця накопичення відходів, а також грязь, щодо якої відсутні документи про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, не могла визнаватися новою лікувальною гряззю та прийматися на виконання договору № 10.

За відсутності документів, які підтверджували походження, якість, безпечність і лікувальні властивості поставленої продукції, відповідальні службові та матеріально відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від її приймання, не підписувати видаткові накладні, не оприбутковувати таку продукцію як лікувальну грязь та не створювати підстав для проведення оплати, однак цього не зробили за наступних обставин.

Так, у лютому 2025 року в МРЦ «Одеський» розпочато процедуру закупівлі товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» у кількості 24 000 кг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2220.

Підставою для початку закупівлі стала службова записка заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи, якою запропоновано включити відповідну закупівлю до річного плану Центру.

У службовій записці визначено основні параметри закупівлі: предмет закупівлі - лікувальна грязь; кількість - 24 000 кг; очікувана вартість - 638 400 грн з ПДВ; джерело фінансування - Державний бюджет України; місце поставки - 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3; граничний строк поставки - до 30.11.2025.

До службової записки додано технічну специфікацію, відповідно до якої лікувальна грязь закуповувалася для лікування патологій опорно-рухового апарату, профілактики захворювань периферичної нервової системи, лікування гінекологічних, урологічних захворювань і захворювань шкірного покриву осіб, які проходять медико-психологічну реабілітацію у МРЦ «Одеський».

Так, 11.02.2025 після надходження від заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_7 службової записки щодо проведення закупівлі та підготовлених головною медичною сестрою ОСОБА_8 технічних і якісних вимог до предмета закупівлі фахівець з публічних закупівель МРЦ «Одеський» ОСОБА_9 , яка виконувала функції уповноваженої особи, склала протокол № 14. Цим протоколом ОСОБА_9 прийняла рішення провести закупівлю шляхом відкритих торгів з особливостями, затвердила тендерну документацію, сформовану на підставі поданих їй ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріалів, і забезпечити оприлюднення оголошення про закупівлю в електронній системі закупівель.

На виконання цього рішення МРЦ «Одеський» в електронній системі публічних закупівель оголошено відкриті торги з особливостями щодо придбання 24 000 кг лікувальної грязі очікуваною вартістю 638 400 грн з ПДВ. Закупівлі присвоєно ідентифікатор UA-2025-02-11-008130-a.

Технічною специфікацією передбачалося, що товар має відповідати визначеному лікувальному призначенню, бути новим і раніше не використовуватися, мати пастоподібну консистенцію без сторонніх вкраплень та домішок, бути розфасованим у запаяні поліетиленові пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії. Під час поставки постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Протягом установленого замовником строку жодним суб`єктом господарювання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах не подано.

У зв`язку із цим 19.02.2025 закупівлю UA-2025-02-11-008130-a автоматично відмінено електронною системою закупівель через неподання жодної тендерної пропозиції.

Таким чином, проведена МРЦ «Одеський» конкурентна процедура закупівлі фактично не відбулася, а постачальника лікувальної грязі за її результатами визначено не було.

Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачена можливість придбання замовником товарів шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відкриті торги відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі в них у встановлений замовником строк.

Водночас використання зазначеної правової підстави не надавало замовнику необмеженого права змінювати предмет закупівлі або укладати договір на довільних умовах. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається прямий договір, не повинні були відрізнятися від відповідних вимог тендерної документації до відмінених відкритих торгів, крім випадків, прямо передбачених Особливостями. Сума прямого договору також не могла перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відмінених торгів.

Отже, відміна відкритих торгів не скасовувала встановлених

МРЦ «Одеський» вимог до кількості, якості, лікувального призначення, фасування, маркування, місця та строків поставки грязі. Вона лише створювала передбачену підпунктом 6 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 правову можливість укласти прямий договір із конкретним постачальником за умови збереження істотних параметрів відміненої закупівлі.

Після автоматичної відміни відкритих торгів безпосередню участь у підготовці документального обґрунтування для укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_6 взяла головна медична сестра МРЦ «Одеський» ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_8 у період учинення кримінального правопорушення обіймала посаду головної медичної сестри Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, ОСОБА_8 призначалася на посаду та звільнялася з посади наказом директора Центру, безпосередньо підпорядковувалася начальнику медичного відділу, а за його відсутності - заступнику директора з лікувально-профілактичної роботи, та у своїй діяльності повинна була керуватися Конституцією України, чинним законодавством, статутом МРЦ «Одеський», організаційно-розпорядчими документами ДСНС України, наказами і розпорядженнями директора Центру, а також зазначеною посадовою інструкцією.

У зазначеному обґрунтуванні ОСОБА_8 послалася на автоматичну відміну 19.02.2025 закупівлі UA-2025-02-11-008130-a внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції та наявність у зв`язку із цим передбаченої підпунктом 6 пункту 13 Особливостей підстави для укладення прямого договору.

Також, ОСОБА_8 зазначила в обґрунтуванні, що предмет прямої закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору і вимоги до майбутнього постачальника не відрізнятимуться від вимог тендерної документації до відмінених торгів, а сума договору не перевищуватиме визначеної замовником очікуваної вартості.

За результатами підготовленого нею обґрунтування ОСОБА_8 запропонувала укласти без використання електронної системи закупівель прямий договір саме з ФОП ОСОБА_6 на суму 638 400 грн без ПДВ.

Для формування очікуваної вартості закупівлі та зовнішнього підтвердження її відповідності ринковому рівню до матеріалів закупівлі долучено комерційні пропозиції, оформлені від імені ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь».

Водночас усі три комерційні пропозиції первісно стосувалися поставки 22000 кг товару, тоді як у річному плані, тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів і подальшому прямому договорі кількість лікувальної грязі визначено в обсязі 24000 кг.

Тому зазначені пропозиції не були безпосередньо співставними із затвердженим предметом закупівлі за кількісним показником.

Крім того, комерційні пропозиції містили близькі між собою цінові показники - 26,60 грн, 27,13 грн і 27,67 грн за один кілограм відповідно. Найнижчу ціну зазначено саме у пропозиції ФОП ОСОБА_6 , якого надалі визначено контрагентом за прямим договором.

Досудовим розслідуванням установлено, що зазначені комерційні пропозиції не були результатом незалежного формування цін самостійними та не пов`язаними між собою учасниками ринку.

Документи, печатки, факсиміле, електронні носії та інші засоби здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 , інших фізичних осіб-підприємців і пов`язаних юридичних осіб, у тому числі ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь», фактично зберігалися в офісних приміщеннях ТОВ «Провентусмед».

За таких обставин використання зазначених комерційних пропозицій створило формальну видимість дослідження МРЦ «Одеський» ринкових цін та наявності декількох незалежних потенційних постачальників. Фактично ж такі документи забезпечили обґрунтування ціни 26,60 грн за один кілограм, запропонованої від імені ФОП ОСОБА_6 , і створили документальні передумови для укладення прямого договору саме з ним.

Після підготовки та підписання ОСОБА_8 обґрунтування застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей уповноваженими працівниками МРЦ «Одеський» підготовлено проєкт прямого договору з ФОП ОСОБА_6 .

При цьому службовими особами МРЦ «Одеський», які брали участь у погодженні майбутнього договору, складено декларації про відсутність конфлікту інтересів.

В результаті чого, 13.03.2025 між МРЦ «Одеський» в особі заступника директора з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_7 , який діяв на підставі Статуту, як замовником, та ФОП ОСОБА_6 як постачальником укладено договір про закупівлю товарів № 10 (далі - Договір).

Предметом Договору визначено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» за ціною 26,60 грн за один кілограм на загальну суму 638 400 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ФОП ОСОБА_6 зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» товар, найменування, кількість, ціна, комплектація та інші умови поставки якого визначалися Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, а

МРЦ «Одеський» зобов`язався прийняти й оплатити товар, поставлений відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом закупівлі визначено «Грязь лікувальна», код згідно з ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини».

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору № 10, постачальник зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі за ціною 26,60 грн за один кілограм. Загальна вартість товару становила 638 400 грн без ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна товару є незмінною протягом строку його дії, крім випадків, установлених законодавством. Відповідно до п. 1.4 кількість товару та сума договору могли бути лише зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

За змістом п. 1.5 договору ФОП ОСОБА_6 гарантував, що товар на момент продажу є новим, належить йому на праві власності, раніше не проданий і не подарований, не перебуває під забороною відчуження, арештом або заставою, не є предметом судового спору чи іншого обтяження, а постачальник має всі права на його відчуження.

Отже, умовами Договору прямо виключалася можливість поставки МРЦ «Одеський» використаної, відпрацьованої або такої, що раніше перебувала в експлуатації, лікувальної грязі. Поставлений товар мав бути новим, належати ФОП ОСОБА_6 на законних підставах і бути придатним для його відчуження замовнику.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна його сума становила 638 400 грн без ПДВ відповідно до Специфікації. Ціна товару встановлювалася у національній валюті України.

Розділом 3 Договору визначено обов`язкові вимоги до якості товару. Відповідно до п. 3.1 постачальник мав право поставляти лише товари, дозволені до застосування на території України.

Згідно з п. 3.2 Договору товар на момент його передання МРЦ «Одеський», а також протягом усього строку придатності, повинен був відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним у Додатку 2 до договору.

Пунктом 3.3 Договору на ФОП ОСОБА_6 покладено обов`язок разом із кожною партією товару передати замовнику документи, які відповідно до чинного законодавства повинні супроводжувати товар, зокрема бухгалтерські документи та документи, що засвідчують його якість: сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу, декларацію про відповідність тощо.

Відповідно до пункту 3.4 Договору товар неналежної якості або товар, який не відповідає умовам договору, вважався непоставленим. У разі виявлення такого товару постачальник був зобов`язаний власним коштом замінити його новим не пізніше ніж протягом десяти днів із моменту встановлення невідповідності визначеним якісним характеристикам.

Таким чином, передача МРЦ «Одеський» речовини, яка не мала передбачених договором лікувальних властивостей або не відповідала технічним та якісним характеристикам Додатка 2, за юридичним значенням не могла вважатися виконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_6 за договором № 10. Такий товар відповідно до прямої умови пункту 3.4 договору вважався непоставленим.

За п. 3.5 Договору ФОП ОСОБА_6 відповідав за дотримання правил зберігання товару під час його транспортування, а пунктом 3.7 визначено, що товар повинен був пакуватися відповідно до його характеру, а упаковка - відповідати технічним умовам виробника.

У додатку 2 до Договору № 10 сторони погодили конкретні технічні та якісні характеристики лікувальної грязі. За зовнішнім виглядом вона повинна була мати пастоподібну, міксерну консистенцію, не містити сторонніх вкраплень і домішок та мати характерний запах.

Згідно з Додатком 2 товар призначався для застосування під час лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, гінекологічних та урологічних захворювань, а також захворювань шкірного покриву. Отже, сторони договору прямо визначили медичне і лікувальне призначення товару, що виключало можливість постачання речовини, яка лише зовні нагадувала природну грязь, але не мала підтверджених лікувальних властивостей.

Відповідно до вимог Додатка 2 лікувальна грязь повинна була бути розфасована в поліетиленові пакети, запаяні по 20 кг. На кожній упаковці обов`язково мали зазначатися дата фасування, строк придатності та номер партії. Товар мав бути новим, таким, що раніше не експлуатувався та не використовувався як демонстраційний або виставковий зразок.

Товар також повинен був бути упакований у спосіб, який забезпечував його збереження під час перевезення, зберігання, експлуатації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Під час поставки мала зберігатися цілісність стандартної упаковки з необхідними реквізитами виробника. Разом із товаром постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Розділом 4 Договору визначено порядок поставки та приймання товару. Відповідно до пункту 4.1 поставка мала здійснюватися на підставі усного або письмового замовлення МРЦ «Одеський», переданого телефоном, факсом чи електронною поштою. ФОП ОСОБА_6 зобов`язувався не пізніше п`яти днів із моменту отримання замовлення поставити товар у кількості, зазначеній у заявці.

Згідно з п. 4.2 здавання-приймання кожної партії товару повинно було здійснюватися у присутності представників сторін відповідно до видаткової накладної та безпосередньо в погодженому договором місці поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до п. 6 Інструкції, а за якістю - відповідно до п. 7 Інструкції, цим самим пунктом прямо встановлено, що МРЦ «Одеський» не приймає товар за якістю без документів, які підтверджують його якість.

Крім перевірки супровідних документів, працівники замовника повинні були здійснити зовнішній огляд товару на предмет видимих дефектів і недоліків. У разі встановлення невідповідності кількості, комплектності або якості товару умовам Специфікації, а також у разі виявлення видимих недоліків замовник мав повідомити про це постачальника, який був зобов`язаний провести заміну товару власним коштом.

Відповідно до п. 4.4 Договору ФОП ОСОБА_6 повинен був поставити товар у кількості та строки, зазначені в заявках МРЦ «Одеський». Пунктом 4.5 передбачено поставку товару в тарі та упаковці, яка забезпечує його належне збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і подальшого зберігання.

Згідно з п. 4.6 Договору - датою поставки товару вважалася дата його фактичного передання замовнику, підтверджена видатковою накладною. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходили до МРЦ «Одеський» лише з моменту фактичного отримання товару за відповідною видатковою накладною.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару на умовах DDP згідно з Інкотермс у редакції 2010 року - склад МРЦ «Одеський» за адресою: Україна, 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3. Граничним строком поставки товару відповідно до пункту 4.8 Договору було 30.11.2025.

Отже, належне виконання ФОП ОСОБА_6 договору № 10 передбачало фактичне доставлення визначеної кожною заявкою кількості лікувальної грязі безпосередньо на склад МРЦ «Одеський». Перебування товару в іншому місці, його нібито зберігання у постачальника або третіх осіб, а також саме лише складення видаткових накладних без фактичного доставлення товару до визначеного договором місця не могли вважатися належним виконанням договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за товар здійснювалися замовником після пред`явлення постачальником видаткової накладної та виключно за фактом поставки товару. Таким чином, юридичною і фактичною підставою для перерахування бюджетних коштів було не саме по собі складання видаткової накладної, а реальне доставлення, перевірка та прийняття МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 та 7.1.2 Договору МРЦ «Одеський» був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати лише поставлений товар і приймати його згідно з видатковою накладною. Водночас підпунктом 7.2.2 Центру надано право контролювати поставку товару у встановлені договором строки та його якість.

Згідно з підпунктами 7.3.1-7.3.3 Договору ФОП ОСОБА_6 був зобов`язаний забезпечити поставку товару у визначені строки, поставити товар, якість якого відповідає вимогам розділу 3 договору, та виконувати гарантійні зобов`язання щодо поставленої продукції.

Отже, сукупність умов договору виключала можливість оплати будь-якої речовини лише через її зовнішню подібність до лікувальної грязі. Предметом договору був новий, дозволений до застосування на території України товар лікувального призначення, який мав відповідати технічним і якісним характеристикам Додатка 2, бути розфасованим у запаяні пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії, а також супроводжуватися документами, що підтверджують його якість.

Так, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та точний час, але не пізніше березня 2025 року, після виникнення можливості укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, досягли домовленості про розтрату бюджетних коштів МРЦ «Одеський» на користь ФОП ОСОБА_6 під виглядом належного виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025.

Розроблений ними план передбачав документальне оформлення поставки МРЦ «Одеський» 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості загальною вартістю 638 400 гривень; фактичне придбання за істотно нижчою ціною раніше використаної продукції без належно підтвердженого походження, установлених договором якісних характеристик і чинного медичного (бальнеологічного) висновку; доставлення до Центру лише частини документально заявленого товару; складання та використання первинних документів із завідомо неправдивими відомостями про повну поставку; створення на їх підставі умов для перерахування всієї договірної вартості на рахунок ФОП ОСОБА_6 , а також подальше приховування нестачі шляхом оформлення документів про нібито передання частини товару на відповідальне зберігання.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_8 , обіймаючи посаду головної медичної сестри МРЦ «Одеський», була службовою та матеріально відповідальною особою. Вона здійснювала організаційно-розпорядчі функції щодо організації роботи підпорядкованого середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення лікувальних підрозділів необхідними матеріалами, а також адміністративно-господарські функції щодо визначення потреби в лікувальній грязі, формування її технічних і якісних характеристик, приймання, обліку, зберігання, відпуску та контролю фактичного використання відповідних товарно-матеріальних цінностей.

Використовуючи зазначені повноваження всупереч інтересам служби, ОСОБА_8 сформувала потребу в придбанні 24 000 кг лікувальної грязі, підготувала обґрунтування укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_6 , організувала приймання фактично доставленої продукції без належної перевірки її кількості та якості, а також забезпечила оформлення і використання документів, необхідних для її оприбуткування та оплати.

У свою чергу, ОСОБА_6 , не будучи службовою особою МРЦ «Одеський» і не маючи бюджетних коштів Центру у своєму віданні, відповідно до відведеної йому ролі надав для реалізації спільного умислу статус фізичної особи-підприємця, свої реквізити та банківський рахунок, уклав із МРЦ «Одеський» договір № 10, підписав документи про нібито поставку товару, якого в зазначених у них кількості та якості фактично не передавав, і створив цим умови для перерахування бюджетних коштів на власний підприємницький рахунок.

Разом з цим, ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи здійснювали пошук раніше використаної продукції, узгоджували її кількість і доставлення, готували комерційні пропозиції, видаткові накладні, договори та інші документи від імені ФОП ОСОБА_6 і пов`язаних суб`єктів господарювання, а також координували з ОСОБА_8 питання фактичного приймання продукції та подальшого документального приховування її нестачі.

З метою одержання продукції, яку надалі планувалося видати за предмет договору № 10, ОСОБА_11 , діючи відповідно до спільного плану, звернулася до ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». У розпорядженні цього підприємства з 2011 року перебувала грязь, яка раніше використовувалася під час проведення лікувальних процедур та частково зберігалася у ставку на території смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області. Представник підприємства повідомив цій особі, що запропонована продукція є раніше використаною гряззю та не має чинного медичного (бальнеологічного) висновку.

Таким чином, до організації поставки ОСОБА_11 та іншим співучасникам було достовірно відомо, що зазначена продукція без належної регенерації, лабораторних досліджень та медико-біологічної оцінки не мала документально підтверджених лікувальних властивостей і не могла прийматися МРЦ «Одеський» як товар, передбачений договором № 10.

Незважаючи на це, ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи продовжили організовувати придбання та доставлення такої продукції до МРЦ «Одеський». При цьому договірні відносини документально оформлювалися безпосередньо між МРЦ «Одеський» та ФОП ОСОБА_6 , тоді як фактичну взаємодію з власниками продукції, її замовлення, перевезення та підготовку відповідних документів здійснювали інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи.

Упродовж 2025 року ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_12 документально оформили реалізацію ФОП ОСОБА_6 загалом 13 500 кг лікувальної грязі на суму 251 150 грн. Зокрема, ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» оформило видаткові накладні на 8 000 кг продукції вартістю 151 325 грн, а ФОП ОСОБА_12 на 5 500 кг вартістю 99 825 грн.

Водночас ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» фактично доставило до МРЦ «Одеський» упродовж 2025 року лише 4 500 кг раніше використаної та неліквідної грязі, яку прийняла головна медична сестра ОСОБА_8 . Отже, до Центру було доставлено на 9 000 кг менше продукції, ніж документально оформлено як придбану ФОП ОСОБА_6 , та на 19 500 кг менше від передбачених договором № 10 обсягом 24 000 кг.

Доставлена до МРЦ «Одеський» продукція перевозилася та передавалася у звичайних мішках без маркування виробника, зазначення місця її видобування, дати виготовлення чи пакування, номера партії, складу, фізико-хімічних показників, строку придатності та умов зберігання. Разом із продукцією не передавалися сертифікат або посвідчення якості, протоколи лабораторних досліджень, документи про її походження, санітарно-мікробіологічну безпечність, результати медико-біологічної оцінки та чинний медичний (бальнеологічний) висновок.

За таких обставин доставлена речовина не могла бути ідентифікована та прийнята як лікувальна грязь, що відповідала предмету і якісним вимогам договору № 10.

У свою чергу, ОСОБА_8 усвідомлювала відсутність документів, необхідних для приймання продукції за якістю, а також невідповідність фактично доставленої кількості відомостям у первинних документах, однак, діючи відповідно до спільного умислу, прийняла фактично доставлену продукцію та забезпечила подальше документальне оформлення господарських операцій як таких, що відповідають умовам договору.

Незважаючи на фактичне непостачання більшої частини товару та невідповідність якості доставленої продукції, ОСОБА_11 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами від імені ФОП ОСОБА_6 складено видаткові накладні № РН-0000013 від 24.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025. До цих документів внесено завідомо неправдиві відомості про передання МРЦ «Одеський» загалом 24 000 кг лікувальної грязі.

У свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи недостовірність зазначених відомостей, підписав накладні як постачальник та передав їх для використання під час оформлення приймання й оплати товару, а ОСОБА_8 підтвердила від імені замовника прийняття зазначеного в них товару та забезпечила використання накладних як документальної підстави для його оприбуткування й оплати, хоча достовірно знала, що відображені в них господарські операції в зазначених кількості та якості фактично не відбулися.

На підставі зазначених документів МРЦ «Одеський» перерахував на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 : 27.03.2025 - 79 800 гривень; 20.05.2025 - 53 200 гривень; 29.08.2025 - 53 200 гривень; 26.09.2025 - 146 300 гривень; 24.10.2025 - 146 300 гривень; 21.11.2025 - 106 400 гривень та 53 200 гривень, а всього - 638 400 гривень бюджетних коштів.

З моменту зарахування кожного платежу бюджетні кошти остаточно вибували з володіння МРЦ «Одеський» та надходили на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 , які останній використав на власний розсуд.

З метою приховання фактичної відсутності частини оплаченого товару 21.11.2025, у день проведення двох остаточних платежів за договором № 10 на загальну суму 159 600 гривень, тимчасово виконуюча обов`язки начальника МРЦ «Одеський» ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали договір відповідального зберігання № 49 і акт приймання-передачі до нього. У цих документах зазначено завідомо неправдиві відомості про нібито передання МРЦ «Одеський» на зберігання ОСОБА_6 - 9 000 кг грязі лікувальної вартістю 239 400 гривень, хоча фактичного переміщення такої кількості товару від МРЦ «Одеський» до місця зберігання не відбулося.

Надалі, 04.12.2025, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали акт про нібито повернення зі зберігання 1 000 кг грязі лікувальної, чим документально зменшили її залишок до 8 000 кг без реального руху товару.

У свою чергу, 13.01.2026 ОСОБА_6 , усвідомлюючи фактичну відсутність 8 000 кг лікувальної грязі, яка за документами нібито перебувала у нього на відповідальному зберіганні, діючи з метою приховати невиконання договору № 10, фактичну нестачу товару та безпідставність перерахування йому бюджетних коштів, а також створити документальну видимість повернення товару МРЦ «Одеський» і формальну підставу для подальшого оформлення його передачі на зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», підписав лист про припинення підприємницької діяльності, розірвання договору відповідального зберігання № 49 та повернення 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 грн.

На підставі зазначеного листа 21.01.2026 ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підписали додаткову угоду про розірвання договору № 49, а також акт приймання-передачі, до якого внесли завідомо неправдиві відомості про повернення ОСОБА_6 до МРЦ «Одеський» 8 000 кг лікувальної грязі. Фактично зазначений товар ОСОБА_6 не повертався, до Центру не доставлявся та його працівниками не приймався.

Того самого дня ОСОБА_8 склала службову записку з пропозицією передати ці ж 8 000 кг на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Після цього ОСОБА_13 від імені МРЦ «Одеський» та ОСОБА_14 від імені ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» підписали договір відповідального зберігання № 49/1 і акт приймання-передачі на 8 000 кг грязі лікувальної вартістю

212 800 гривень.

Отже, без реального передання товару було документально оформлено його послідовний рух від ОСОБА_6 до МРЦ «Одеський» та далі до іншого зберігача.

Після внесення 11.02.2026 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_6 , усвідомлюючи початок досудового розслідування та можливість викриття фактичної непоставки до МРЦ «Одеський» передбачених договором № 10 обсягів лікувальної грязі, діючи умисно, з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення та уникнення кримінальної відповідальності, продовжив діяти спільно з іншими співучасниками та залученими ними особами.

Лише після початку кримінального провадження ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» фактично почало доставляти до МРЦ «Одеський» товар, який за складеними раніше документами вже вважався поставленим ОСОБА_6 та переданим цьому підприємству на зберігання. За видатковими накладними № 01 від 17.03.2026, № 02 від 18.03.2026, № 03 від 25.03.2026, № 04 від 07.04.2026 та

№ 05 від 15.04.2026 було доставлено відповідно 1 000 кг, 1 000 кг, 1 000 кг,

1 000 кг і 4 000 кг, усього 8 000 кг грязі.

Отже, товар, який за документами був повністю поставлений ОСОБА_6 у 2025 році та з 21.01.2026 нібито перебував на відповідальному зберіганні у ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», фактично доставлявся до МРЦ «Одеський» лише протягом березня-квітня 2026 року, після початку досудового розслідування. Таке доставлення не було належним виконанням договору № 10 та не усувало наслідків закінченої розтрати бюджетних коштів.

За результатами фізико-хімічного дослідження і протоколами випробувань, відібрані у МРЦ «Одеський» зразки не відповідали умовам договору та показникам документації, якою обґрунтовувалася якість закупленої лікувальної грязі.

Унаслідок узгоджених умисних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та інших невстановлених на цей час досудовим розслідуванням осіб МРЦ «Одеський» завдано майнової шкоди у сумі 638 400 гривень. Зазначені бюджетні кошти на підставі документально оформлених, але фактично не виконаних у належному обсязі господарських операцій були перераховані на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_6 , унаслідок чого вибули з володіння МРЦ «Одеський», після чого ОСОБА_6 отримав можливість розпоряджатися ними відповідно до спільного злочинного плану.

Сума 638 400 гривень більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2025 році, та відповідно до примітки до ст. 185 КК України становить великий розмір.

Злочинні дії вчинялися в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого у встановленому законом порядку.

Слідчий звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити вимоги викладені у ньому, оголосивши матеріали, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення злочинів за якими йому пред`явлено підозру.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає ризики не є доведеними, просив застосувати нічний домашній арешт або визначити розмір застави. Також просив долучити характеризуючі матеріали відповідно до яких ОСОБА_15 доглядає за тіткою.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника щодо запобіжного заходу, пояснив що він роботи в якості ФОП та не мав наміру ховатись.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Викладені обставини щодо суті повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

Обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджуються матеріалами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження: договором про закупівля товарів № 10 від 13.03.2025 з додатками, договором про постачання товару № 54-к від 22.02.2024, статутом МРЦ «Одеський», договором відповідального зберігання № 49 від 21.11.2025 та додатків до нього, актом приймання передачі до договору зберігання №49 від 21.01.2026, службовою запискою від ОСОБА_7 з додатками, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2026 відносно ОСОБА_7 , платіжними інструкціями № 153 від 26.03.2025, № 401 від 19.05.2025, № 820 від 27.08.2026, № 971 від 26.09.2025, № 1198 від 23.10.2025, № 843 від 21.11.2025, № 1373 від 21.11.2025, видатковими накладними № РН-0000013 від 23.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000068 від 21.11.2025, № РН-0000065 від 21.11.2025, № РН-0000013 від 23.03.2025,говором відповідального зберігання 49/1 від 21.01.2026, видатковою накладною 05 від 15.04.2026, видатковою накладною 04 від 10.04.2026, видатковою накладною 03 від 25.03.2026, видатковою накладною 01 від 17.03.2026, видатковою накладною 02 від 19.03.2026, актом приймання передачі по договору зберігання № 49/1 від 21.01.2026, актами списання засобів, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2026 відносно ОСОБА_6 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.08.2026 відносно ОСОБА_13 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.08.2026 відносно ОСОБА_6 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.06.2026 відносно ОСОБА_8 , протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2026 відносно ОСОБА_16 , відповіддю ДНТ «Український науково-дослідний інститут та реабілітації та курортології» від 22.05.2026, висновком щодо результатів фізико-хімічної та санітарно-мікробіологічної експертизи лікувальних грязей (пелоїдів), протоколом випробувань лікувальних грязей (пелоїдів) № 1 від 03.06.2026, протоколом випробувань лікувальних грязей (пелоїдів) № 2 від 03.06.2026, протоколом випробувань лікувальних грязей (пелоїдів) № 3 від 03.06.2026, протоколом випробувань № 140 від 03.06.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , заявою ОСОБА_14 від 02.07.2026 та іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідальність за вчинення яких передбачено позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Таким чином, під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за якими йому пред`явлено підозру.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.п. 1,2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 на цьому етапі досудового розслідування інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, відповідно до примітки до ст. 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень, оскільки полягає у пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає основне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а положення ст. 69 КК України не допускають призначення за корупційне кримінальне правопорушення більш м`якого виду основного покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті.

У зв`язку з викладеним наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому сам по собі факт постійного місця проживання та роботи не усуває зазначеного ризику, який оцінюється разом із тяжкістю можливого покарання, службовим становищем підозрюваної та її обізнаністю з доказовою базою провадження.

ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На даний час, ОСОБА_6 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із чим, застосування більш м`якого запобіжного заходу не є виправданим.

У сукупності наведені обставини підтверджують наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та свідчать, що їх неможливо належним чином нейтралізувати лише покладенням окремих процесуальних обов`язків без застосування запобіжного заходу, який реально обмежить можливість підозрюваної використовувати службовий вплив, доступ до документів і комунікацію з іншими учасниками провадження.

Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, а також домовитися з особами причетність яких перевіряється про приховування слідів злочину, або шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню так як ОСОБА_6 достеменного знає осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.

Наведені факти в їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням викладених вище ризиків, що існують, даних про особу підозрювано, який раніше не судимий, а також обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З приводу доводів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри суд звертає увагу на те, що у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на даний час зібрані під час досудового розслідування докази не досліджені, свідки не допитані. Питання доведеності винуватості підозрюваної у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях вирішуватиметься в ході судового розгляду під час ухвалення рішення.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу а ніж тримання під вартою, та приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Отже, з огляду на підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі здійснення досудового розслідування буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та може забезпечити запобіганню вищезазначеним ризикам, тоді як застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).

При цьому, у даному кримінальному провадженні відсутні наведені у ч.4 ст.183 КПК України підстави, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розміру застави.

Розмір застави у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини, характер, специфіку, тяжкість та кількість епізодів скоєного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його сімейний і майновий стан (можливість існування заощаджених від кримінально-протиправної діяльності коштів, які не були вилучені), існуючі ризики, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність у цій справі виключного випадку і вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу, як до особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Одночасно, з огляду на приписи ч.3 ст.183 КПК України, даний вид запобіжного заходу й буде для підозрюваного альтернативою (більш м`яким) триманню під вартою. В зв`язку з цим, суд відхиляє доводи захисника та підозрюваної про можливість застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й домашнього арешту, так як перебування ОСОБА_6 на волі на даному етапі досудового розслідування може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Відсутність у самого підозрюваного коштів для внесення застави у відповідності до ч.7 ст.182 КПК України не позбавляє можливості його близьких, рідних, знайомих виступити заставодавцями.

Крім цього, в разі внесення застави слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного визначені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 202, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 24.11.2026 року включно, взявши під варту в залі суду.

Разом із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити її у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень.

Визначити у разі внесення застави необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_5 із встановленою періодичністю - щосереди;

2)не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , а також зі свідками та іншими особами щодо обставин кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1