Ухвала суду № 140261940, 26.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/5319/26

Провадження №1-кс/523/8688/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваної, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Одеси, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , головній медичній сестрі Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій, раніше не судимої,

підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 станом на 04.01.2022 обіймала посаду головної медичної сестри Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджується посадовою інструкцією головної медичної сестри, затвердженою директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, з якою ОСОБА_6 була ознайомлена під особистий підпис.

Відповідно до наказу МРЦ «Одеський» № 82-НК/97 від 05.09.2025, ОСОБА_6 , яка на момент видання цього наказу обіймала посаду головної медичної сестри медичного відділу МРЦ «Одеський», з 08.09.2025 додатково прийнята за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки на посаду сестри медичної вищої кваліфікаційної категорії бальнеофізіотерапевтичного відділення санаторно-лікувального комплексу.

Таким чином, у період підготовки та проведення закупівлі лікувальної грязі, укладення та виконання договору № 10 від 13.03.2025 ОСОБА_6 обіймала посаду головної медичної сестри МРЦ «Одеський».

Відповідно до посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, з якою ОСОБА_6 ознайомлена під підпис, вона призначалася на посаду та звільнялася наказом директора Центру, безпосередньо підпорядковувалася начальнику медичного відділу, а за його відсутності - заступнику директора з лікувально-профілактичної роботи, та у своїй діяльності була зобов`язана керуватися Конституцією України, законодавством, Статутом МРЦ «Одеський», організаційно-розпорядчими документами ДСНС України, наказами і розпорядженнями керівника Центру та посадовою інструкцією.

Відповідно до розділу 3 «Функції» посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, на ОСОБА_6 покладалося здійснення управлінської та представницької діяльності (п. 2 розділу 3), участь в організації лікувально-профілактичної та адміністративно-господарської діяльності МРЦ «Одеський» (п. 3 розділу 3), а також організація роботи середнього та молодшого медичного персоналу (п. 4 розділу 3).

Згідно з розділом 4 «Функціональні обов`язки» ОСОБА_6 була зобов`язана забезпечувати належну організацію роботи середнього і молодшого медичного персоналу МРЦ «Одеський» (п. 1 розділу 4), керувати роботою підлеглого персоналу щодо виконання призначень лікарів (п. 2 розділу 4), а відповідно до п. 5 розділу 4 на неї прямо покладалася відповідальність за облік, розподіл, витрачання та зберігання матеріалів і медикаментів.

Крім того, відповідно до п. 13 розділу 4 вона мала право вносити пропозиції щодо заохочення та накладення стягнень на підпорядкованих працівників середнього і молодшого медичного персоналу, а згідно з п. 14 цього ж розділу була зобов`язана виконувати окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

Відповідно до розділу 5 «Функціональні права» посадової інструкції ОСОБА_6 у межах своєї компетенції мала право давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналу (п. 5 розділу 5), отримувати інформацію, необхідну для виконання посадових обов`язків (п. 6 розділу 5), а також самостійно приймати рішення з питань, віднесених до її компетенції (п. 7 розділу 5). Пунктами 1, 2 розділу 6 «Рівень відповідальності та критерії оцінки роботи» передбачено її відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків та за заподіяну під час виконання службових обов`язків матеріальну шкоду.

Водночас п. 2 розділу 7 посадової інструкції передбачав службову взаємодію головної медичної сестри, зокрема, з адміністрацією МРЦ «Одеський», відділом економіки та фінансів і підрозділом матеріально-технічного забезпечення.

Крім того, 07.12.2004 між санаторієм МНС України «Одеський», правонаступником якого є МРЦ «Одеський», та ОСОБА_6 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Укладення зазначеного договору було безпосередньо пов`язане з характером виконуваної ОСОБА_6 роботи, яка передбачала зберігання, оброблення, відпуск, перевезення або використання у процесі діяльності переданих їй установою матеріальних цінностей. За умовами цього договору ОСОБА_6 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їй установою матеріальних цінностей.

У зв`язку з цим ОСОБА_6 зобов`язана була дбайливо ставитися до переданих їй матеріальних цінностей та вживати необхідних заходів для недопущення їх втрати, нестачі, пошкодження або іншого заподіяння установі матеріальної шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, які створюють загрозу збереженню ввіреного їй майна; вести належний облік таких матеріальних цінностей; у встановленому порядку складати та подавати звіти про їх рух і фактичні залишки; брати участь у проведенні інвентаризацій з метою перевірки фактичної наявності, стану та відповідності облікових даних ввірених їй матеріальних цінностей.

Отже, на ОСОБА_6 було покладено не лише обов`язок фактичного зберігання ввіреного майна, а й обов`язок забезпечувати його належний облік, контролювати його рух, використання та залишки, а також невідкладно реагувати на будь-які обставини, які могли свідчити про його відсутність, нестачу або загрозу втрати.

Відповідно до пункту 5 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність його дія поширювалася на весь період роботи ОСОБА_6 з майном та іншими ввіреними їй матеріальними цінностями установи.

Таким чином, зазначений договір не мав разового характеру, а визначав постійний обсяг її матеріальної відповідальності протягом усього часу виконання роботи, пов`язаної з отриманням, обліком, розподілом, використанням і зберіганням матеріальних цінностей МРЦ «Одеський», у тому числі матеріалів та медикаментів, що використовувалися для забезпечення лікувальної та реабілітаційної діяльності Центру.

Таким чином, ОСОБА_6 у період вчинення інкримінованих їй дій постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у МРЦ «Одеський», оскільки здійснювала управлінську діяльність, організовувала та контролювала роботу підпорядкованого середнього і молодшого медичного персоналу, мала право давати йому в межах своєї компетенції вказівки, отримувати необхідну службову інформацію та самостійно приймати рішення з питань, віднесених до її повноважень. Одночасно на неї безпосередньо покладалися обов`язки щодо обліку, розподілу, витрачання та зберігання матеріалів і медикаментів, а на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 07.12.2004 їй були ввірені матеріальні цінності установи, за збереження, облік, рух та фактичні залишки яких вона несла повну матеріальну відповідальність.

За таких обставин ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою, а з огляду на наявність у неї спеціальних службових та адміністративно-господарських повноважень щодо майна МРЦ «Одеський» та можливість використання цих повноважень для забезпечення документального оформлення його придбання і оплати, є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, в частині розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, установлено, що Медичний реабілітаційний центр «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 24548180, далі - МРЦ «Одеський») відповідно до пунктів 1.1-1.3 Статуту МРЦ «Одеський», затвердженого наказом ДСНС України від 30.05.2013 № 365 у новій редакції, є державною медико-реабілітаційною та санаторно-лікувальною організацією, бюджетною установою, яка належить до сфери управління ДСНС України, засновником якої є ДСНС України.

МРЦ «Одеський» створений для забезпечення медичної та медико-психологічної реабілітації, лікування, санаторно-курортного оздоровлення працівників, осіб рядового і начальницького складу системи ДСНС України та членів їх сімей, військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та інших визначених законодавством категорій осіб.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Статуту місцезнаходженням і юридичною адресою МРЦ «Одеський» є: 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3, а його діяльність регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МВС України і ДСНС України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України в частині організації медичного забезпечення та стандартів надання медичної допомоги, а також Статутом Центру.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Статуту основною метою діяльності МРЦ «Одеський» є забезпечення медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, медичної діагностики, надання медичної допомоги та проведення комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Отже, товари, що закуповуються Центром для використання під час лікувальних і реабілітаційних процедур, повинні відповідати не лише загальним вимогам до товарної продукції, а й спеціальним вимогам законодавства у сфері охорони здоров`я, бути безпечними для пацієнтів та мати підтверджені лікувальні властивості.

Відповідно до п. 3.4 Статуту діяльність МРЦ «Одеський» є неприбутковою та здійснюється згідно з Конституцією України, чинним законодавством України, наказами МВС України, ДСНС України і положеннями Статуту. Для здійснення покладених на нього завдань Центр залучає та використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові й інші види ресурсів, використання яких не заборонене законом.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Статуту майно МРЦ «Одеський» становлять основні фонди, оборотні та необоротні активи, грошові кошти й інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно та кошти Центру є державною власністю і належать йому на праві оперативного управління. Майно, придбане коштом державного бюджету, є державною власністю, закріплюється за МРЦ «Одеський» на праві оперативного управління та може використовуватися виключно за його цільовим і функціональним призначенням.

Джерелами формування майна та фінансування МРЦ «Одеський», серед іншого, є асигнування Державного бюджету України. Відповідно до пункту 4.4 Статуту кошти та майно Центру мають використовуватися згідно з вимогами чинного законодавства України, а доходи - виключно для фінансування видатків на утримання МРЦ «Одеський» та реалізації визначених Статутом мети, завдань і напрямів діяльності. Доходи та майно Центру не підлягають розподілу і не можуть використовуватися з метою одержання неправомірної вигоди.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено обов`язок МРЦ «Одеський» вести бухгалтерську, медичну та статистичну звітність відповідно до законодавства України. Пунктом 4.10 Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Центром майна покладено на ДСНС України.

Крім того, Статутом на МРЦ «Одеський» покладено обов`язки дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечувати раціональне використання і зберігання медичного обладнання, майна та матеріальних ресурсів, проводити інвентаризацію майна для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, кошти державного бюджету, передбачені кошторисом МРЦ «Одеський» для придбання товарів медичного призначення, могли використовуватися виключно за цільовим призначенням, а оплачені за їх рахунок товари повинні були фактично надійти до Центру, відповідати встановленим кількісним, технічним та якісним характеристикам і бути придатними для використання під час лікування та медичної реабілітації пацієнтів.

Службові особи МРЦ «Одеський», наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, а також працівники, відповідальні за приймання, оприбуткування, зберігання та використання товарно-матеріальних цінностей, були зобов`язані забезпечити належне планування закупівлі, обґрунтоване визначення потреби в товарі та його очікуваної вартості, перевірку можливості постачальника виконати договір, а також фактичне приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю, походженням і відповідністю встановленим технічним та медичним вимогам.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зобов`язані забезпечувати їх законне, цільове, економне, ефективне та результативне використання. Укладення договору і наявність складених первинних документів не звільняли службових осіб МРЦ «Одеський» від обов`язку перевірити реальність господарської операції, фактичне отримання товару, його кількість, якість та відповідність умовам укладеного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Ці принципи повинні дотримуватися замовником не лише під час вибору постачальника, а й на стадіях укладення та виконання договору, приймання товару й перерахування бюджетних коштів.

Здійснення закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не звільняло замовника від обов`язку обґрунтувати потребу в закупівлі, правильно визначити технічні та якісні характеристики її предмета, перевірити відповідність запропонованого постачальником товару встановленим вимогам та забезпечити реальне виконання укладеного договору. Застосування передбачених законодавством особливостей закупівель у період дії воєнного стану не надавало службовим особам МРЦ «Одеський» права приймати, оприбутковувати або оплачувати товар, який фактично не поставлений, поставлений не в повному обсязі або не відповідає визначеним договором характеристикам.

Підставою для оплати могли бути лише належно оформлені первинні документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської операції. Видаткова накладна мала засвідчувати реальну передачу МРЦ «Одеський» конкретно визначеної кількості товару, що відповідав умовам договору, а не лише оформлення документів про його поставку. Підписання накладної представником замовника підтверджувало, що товар фактично доставлений у погоджене місце, оглянутий, перевірений за кількістю та якістю і прийнятий МРЦ «Одеський».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Курорти» від 05.10.2000 № 2026-III лікувальні грязі належать до природних лікувальних ресурсів, тобто природних утворень, які мають лікувальні властивості та використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань, лікування і медичної реабілітації людей.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Курорти» до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, визначальною властивістю лікувальної грязі є не її зовнішній вигляд, колір, консистенція або природне походження як такі, а наявність доведених і належним чином підтверджених лікувальних властивостей, що дають можливість безпечно використовувати відповідний природний ресурс для лікування та медичної реабілітації.

Порядок проведення досліджень і надання висновків щодо якості, безпечності та лікувальної цінності природних лікувальних ресурсів визначається Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.06.2003 № 243, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073.

Зазначена медико-біологічна оцінка передбачає проведення комплексу досліджень природного лікувального ресурсу, встановлення його складу, властивостей, безпечності, біологічної дії, показань і протипоказань до застосування, а також визначення методів його використання у лікувальних цілях. Результати такої оцінки є підставою для підтвердження можливості використання відповідного природного ресурсу в лікувальній практиці.

Тобто, придатність лікувальної грязі для використання у діяльності МРЦ «Одеський» мала підтверджуватися документами про її походження та якість, результатами передбачених законодавством фізико-хімічних, санітарно-мікробіологічних і медико-біологічних досліджень, а також медичним (бальнеологічним) висновком компетентної установи щодо можливості та методів її лікувального застосування.

Медично (бальнеологічний) висновок це офіційний документ, що базується на комплексі наукових досліджень, який підтверджує лікувальні властивості природних ресурсів (грязі) та регламентує їх використання для профілактики та лікування. Він встановлює якість, склад та показання до застосування. Це висновок, зроблений на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу та властивостей природних лікувальних ресурсів (грязі) про можливість їх використання, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про курорти» якість природних лікувальних ресурсів, у тому числі лікувальних грязей, регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, яким визначається кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Водночас відповідно до ст. 1 цього Закону медичний (бальнеологічний) висновок складається на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу і властивостей природного лікувального ресурсу та підтверджує можливість його використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Таким чином, за відсутності чинного медичного (бальнеологічного) висновку відсутнє передбачене законодавством підтвердження якості відповідного природного лікувального ресурсу та можливості його безпечного використання з лікувальною метою. За таких обставин лікувальна грязь, щодо якої такий висновок відсутній, не може використовуватися у лікувальному процесі як природний лікувальний ресурс із підтвердженими лікувальними властивостями.

Отже, прийняття службовими та матеріально відповідальними особами МРЦ «Одеський» речовини без маркування, відомостей про виробника і місце походження, документів про якість, результатів лабораторних випробувань та медичного (бальнеологічного) висновку виключало можливість достовірно встановити, що поставлений товар відповідає предмету договору.

За таких обставин відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від приймання продукції, скласти відповідний акт про виявлені недоліки, повідомити керівництво та постачальника і не допускати проведення розрахунків до усунення порушень.

Таким чином, законною підставою для перерахування ФОП ОСОБА_7 бюджетних коштів могла бути лише сукупність установлених обставин: фактичне доставлення до складу МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг товару; перевірка його кількості; надання належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості; підтвердження відповідності продукції технічним вимогам та медичному призначенню; належне оформлення видаткових накладних і оприбуткування товару.

Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключала можливість вважати договір № 10 належно виконаним у відповідній частині. Документальне оформлення та оплата фактично не поставленої, поставленої не в повному обсязі або непридатної для лікувального використання продукції означали витрачання бюджетних коштів за товар, який МРЦ «Одеський» фактично не отримав відповідно до умов договору.

Продукція невстановленого походження, використана після проведення лікувальних процедур грязь, речовина, вилучена зі ставка або місця накопичення відходів, а також грязь, щодо якої відсутні документи про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, не могла визнаватися новою лікувальною гряззю та прийматися на виконання договору № 10.

За відсутності документів, які підтверджували походження, якість, безпечність і лікувальні властивості поставленої продукції, відповідальні службові та матеріально відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від її приймання, не підписувати видаткові накладні, не оприбутковувати таку продукцію як лікувальну грязь та не створювати підстав для проведення оплати, однак цього не зробили за наступних обставин.

Так, у лютому 2025 року в МРЦ «Одеський» розпочато процедуру закупівлі товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» у кількості 24 000 кг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2220.

Підставою для початку закупівлі стала службова записка заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи, якою запропоновано включити відповідну закупівлю до річного плану Центру.

У службовій записці визначено основні параметри закупівлі: предмет закупівлі - лікувальна грязь; кількість - 24 000 кг; очікувана вартість - 638 400 грн з ПДВ; джерело фінансування - Державний бюджет України; місце поставки - 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3; граничний строк поставки - до 30.11.2025.

До службової записки додано технічну специфікацію, відповідно до якої лікувальна грязь закуповувалася для лікування патологій опорно-рухового апарату, профілактики захворювань периферичної нервової системи, лікування гінекологічних, урологічних захворювань і захворювань шкірного покриву осіб, які проходять медико-психологічну реабілітацію у МРЦ «Одеський».

Так, 11.02.2025 після надходження від заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_8 службової записки щодо проведення закупівлі та підготовлених головною медичною сестрою ОСОБА_6 технічних і якісних вимог до предмета закупівлі фахівець з публічних закупівель МРЦ «Одеський» ОСОБА_9 , яка виконувала функції уповноваженої особи, склала протокол № 14. Цим протоколом ОСОБА_9 прийняла рішення провести закупівлю шляхом відкритих торгів з особливостями, затвердила тендерну документацію, сформовану на підставі поданих їй ОСОБА_8 та ОСОБА_6 матеріалів, і забезпечити оприлюднення оголошення про закупівлю в електронній системі закупівель.

На виконання цього рішення МРЦ «Одеський» в електронній системі публічних закупівель оголошено відкриті торги з особливостями щодо придбання 24 000 кг лікувальної грязі очікуваною вартістю 638 400 грн з ПДВ. Закупівлі присвоєно ідентифікатор UA-2025-02-11-008130-a.

Технічною специфікацією передбачалося, що товар має відповідати визначеному лікувальному призначенню, бути новим і раніше не використовуватися, мати пастоподібну консистенцію без сторонніх вкраплень та домішок, бути розфасованим у запаяні поліетиленові пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії. Під час поставки постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Зазначені технічні та якісні вимоги були підготовлені безпосередньо за участю ОСОБА_6 як головної медичної сестри та матеріально відповідальної особи, відповідальної за облік, розподіл, витрачання і зберігання матеріалів та медикаментів. Тому ще до укладення договору № 10 ОСОБА_6 достовірно знала не лише загальну назву предмета закупівлі, а й конкретні обов`язкові ознаки товару, який мав бути придбаний за бюджетні кошти: його лікувальне призначення, новий та раніше не використаний стан, вимоги до фасування і маркування, необхідність наявності документів про походження, якість, безпечність та можливість медичного застосування. З огляду на займану посаду, професійний досвід та особисту участь у формуванні вимог до предмета закупівлі ОСОБА_6 достовірно знала зазначені вимоги до товару до початку його фактичного приймання.

Протягом установленого замовником строку жодним суб`єктом господарювання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах не подано.

У зв`язку із цим 19.02.2025 закупівлю UA-2025-02-11-008130-a автоматично відмінено електронною системою закупівель через неподання жодної тендерної пропозиції.

Таким чином, проведена МРЦ «Одеський» конкурентна процедура закупівлі фактично не відбулася, а постачальника лікувальної грязі за її результатами визначено не було.

Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачена можливість придбання замовником товарів шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відкриті торги відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі в них у встановлений замовником строк.

Водночас використання зазначеної правової підстави не надавало замовнику необмеженого права змінювати предмет закупівлі або укладати договір на довільних умовах. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається прямий договір, не повинні були відрізнятися від відповідних вимог тендерної документації до відмінених відкритих торгів, крім випадків, прямо передбачених Особливостями. Сума прямого договору також не могла перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відмінених торгів.

Отже, відміна відкритих торгів не скасовувала встановлених МРЦ «Одеський» вимог до кількості, якості, лікувального призначення, фасування, маркування, місця та строків поставки грязі. Вона лише створювала передбачену підпунктом 6 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України

№ 1178 правову можливість укласти прямий договір із конкретним постачальником за умови збереження істотних параметрів відміненої закупівлі.

Після автоматичної відміни відкритих торгів безпосередню участь у підготовці документального обґрунтування для укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_7 взяла головна медична сестра МРЦ «Одеський» ОСОБА_6 .

У зазначеному обґрунтуванні ОСОБА_6 послалася на автоматичну відміну 19.02.2025 закупівлі UA-2025-02-11-008130-a внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції та наявність у зв`язку із цим передбаченої підпунктом 6 пункту 13 Особливостей підстави для укладення прямого договору.

Також ОСОБА_6 зазначила в обґрунтуванні, що предмет прямої закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору і вимоги до майбутнього постачальника не відрізнятимуться від вимог тендерної документації до відмінених торгів, а сума договору не перевищуватиме визначеної замовником очікуваної вартості.

За результатами підготовленого нею обґрунтування ОСОБА_6 запропонувала укласти без використання електронної системи закупівель прямий договір саме з ФОП ОСОБА_7 на суму 638 400 грн без ПДВ.

Отже, саме ОСОБА_6 була службовою особою МРЦ «Одеський», яка одночасно володіла спеціальними знаннями щодо вимог до лікувальної грязі, брала участь у визначенні її технічних та якісних характеристик, підготувала документальне обґрунтування застосування неконкурентної процедури та запропонувала укласти прямий договір з конкретним постачальником - ФОП ОСОБА_7 . У зв`язку із цим вона усвідомлювала, що укладення прямого договору не змінює і не послаблює вимог до предмета закупівлі та що бюджетні кошти можуть бути перераховані постачальнику виключно за фактично поставлений товар, який у повному обсязі відповідає визначеним нею ж кількісним, технічним, якісним і медичним характеристикам.

Для формування очікуваної вартості закупівлі та зовнішнього підтвердження її відповідності ринковому рівню до матеріалів закупівлі долучено комерційні пропозиції, оформлені від імені ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь».

Водночас усі три комерційні пропозиції первісно стосувалися поставки 22000 кг товару, тоді як у річному плані, тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів і подальшому прямому договорі кількість лікувальної грязі визначено в обсязі 24000 кг.

Тому зазначені пропозиції не були безпосередньо співставними із затвердженим предметом закупівлі за кількісним показником.

Крім того, комерційні пропозиції містили близькі між собою цінові показники - 26,60 грн, 27,13 грн і 27,67 грн за один кілограм відповідно. Найнижчу ціну зазначено саме у пропозиції ФОП ОСОБА_7 , якого надалі визначено контрагентом за прямим договором.

Досудовим розслідуванням установлено, що зазначені комерційні пропозиції не були результатом незалежного формування цін самостійними та не пов`язаними між собою учасниками ринку.

Документи, печатки, факсиміле, електронні носії та інші засоби здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 , інших фізичних осіб-підприємців і пов`язаних юридичних осіб, у тому числі ФОП ОСОБА_10 і ТОВ «Діан Південь», фактично зберігалися в офісних приміщеннях ТОВ «Провентусмед».

За таких обставин використання зазначених комерційних пропозицій створювало враження, що МРЦ «Одеський» дослідив ринкові ціни та отримав пропозиції від декількох незалежних потенційних постачальників. Фактично ж ці документи були використані для обґрунтування ціни 26,60 грн за один кілограм, зазначеної у пропозиції від імені ФОП ОСОБА_7 , та укладення прямого договору саме з ним.

Після підготовки та підписання ОСОБА_6 обґрунтування застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей уповноваженими працівниками МРЦ «Одеський» підготовлено проєкт прямого договору з ФОП ОСОБА_7 .

При цьому службовими особами МРЦ «Одеський», які брали участь у погодженні майбутнього договору, складено декларації про відсутність конфлікту інтересів.

У результаті цього 13.03.2025 між МРЦ «Одеський» в особі заступника директора з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_8 , який діяв на підставі Статуту, як замовником, та ФОП ОСОБА_7 як постачальником укладено договір про закупівлю товарів № 10 (далі - Договір).

Предметом Договору визначено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» за ціною 26,60 грн за один кілограм на загальну суму 638 400 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ФОП ОСОБА_7 зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» товар, найменування, кількість, ціна, комплектація та інші умови поставки якого визначалися Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, а МРЦ «Одеський» зобов`язався прийняти й оплатити товар, поставлений відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом закупівлі визначено «Грязь лікувальна», код згідно з ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини».

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору № 10, постачальник зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі за ціною 26,60 грн за один кілограм. Загальна вартість товару становила 638 400 грн без ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна товару є незмінною протягом строку його дії, крім випадків, установлених законодавством. Відповідно до п. 1.4 кількість товару та сума договору могли бути лише зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

За змістом п. 1.5 договору ФОП ОСОБА_7 гарантував, що товар на момент продажу є новим, належить йому на праві власності, раніше не проданий і не подарований, не перебуває під забороною відчуження, арештом або заставою, не є предметом судового спору чи іншого обтяження, а постачальник має всі права на його відчуження.

Отже, умовами Договору прямо виключалася можливість поставки МРЦ «Одеський» використаної, відпрацьованої або такої, що раніше перебувала в експлуатації, лікувальної грязі. Поставлений товар мав бути новим, належати ФОП ОСОБА_7 на законних підставах і бути придатним для його відчуження замовнику.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна його сума становила 638 400 грн без ПДВ відповідно до Специфікації. Ціна товару встановлювалася у національній валюті України.

Розділом 3 Договору визначено обов`язкові вимоги до якості товару. Відповідно до п. 3.1 постачальник мав право поставляти лише товари, дозволені до застосування на території України.

Згідно з п. 3.2 Договору товар на момент його передання МРЦ «Одеський», а також протягом усього строку придатності, повинен був відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним у Додатку 2 до договору.

Пунктом 3.3 Договору на ФОП ОСОБА_7 покладено обов`язок разом із кожною партією товару передати замовнику документи, які відповідно до чинного законодавства повинні супроводжувати товар, зокрема бухгалтерські документи та документи, що засвідчують його якість: сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу, декларацію про відповідність тощо.

Відповідно до пункту 3.4 Договору товар неналежної якості або товар, який не відповідає умовам договору, вважався непоставленим. У разі виявлення такого товару постачальник був зобов`язаний власним коштом замінити його новим не пізніше ніж протягом десяти днів із моменту встановлення невідповідності визначеним якісним характеристикам.

Таким чином, передача МРЦ «Одеський» речовини, яка не мала передбачених договором лікувальних властивостей або не відповідала технічним та якісним характеристикам Додатка 2, за юридичним значенням не могла вважатися виконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_7 за договором № 10. Такий товар відповідно до прямої умови пункту 3.4 договору вважався непоставленим.

За п. 3.5 Договору ФОП ОСОБА_7 відповідав за дотримання правил зберігання товару під час його транспортування, а пунктом 3.7 визначено, що товар повинен був пакуватися відповідно до його характеру, а упаковка - відповідати технічним умовам виробника.

У додатку 2 до Договору № 10 сторони погодили конкретні технічні та якісні характеристики лікувальної грязі. За зовнішнім виглядом вона повинна була мати пастоподібну, міксерну консистенцію, не містити сторонніх вкраплень і домішок та мати характерний запах.

Згідно з Додатком 2 товар призначався для застосування під час лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, гінекологічних та урологічних захворювань, а також захворювань шкірного покриву. Отже, сторони договору прямо визначили медичне і лікувальне призначення товару, що виключало можливість постачання речовини, яка лише зовні нагадувала природну грязь, але не мала підтверджених лікувальних властивостей.

Відповідно до вимог Додатка 2 лікувальна грязь повинна була бути розфасована в поліетиленові пакети, запаяні по 20 кг. На кожній упаковці обов`язково мали зазначатися дата фасування, строк придатності та номер партії. Товар мав бути новим, таким, що раніше не експлуатувався та не використовувався як демонстраційний або виставковий зразок.

Товар також повинен був бути упакований у спосіб, який забезпечував його збереження під час перевезення, зберігання, експлуатації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Під час поставки мала зберігатися цілісність стандартної упаковки з необхідними реквізитами виробника. Разом із товаром постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Розділом 4 Договору визначено порядок поставки та приймання товару. Відповідно до пункту 4.1 поставка мала здійснюватися на підставі усного або письмового замовлення МРЦ «Одеський», переданого телефоном, факсом чи електронною поштою. ФОП ОСОБА_7 зобов`язувався не пізніше п`яти днів із моменту отримання замовлення поставити товар у кількості, зазначеній у заявці.

Згідно з п. 4.2 здавання-приймання кожної партії товару повинно було здійснюватися у присутності представників сторін відповідно до видаткової накладної та безпосередньо в погодженому договором місці поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до п. 6 Інструкції, а за якістю - відповідно до п. 7 Інструкції, цим самим пунктом прямо встановлено, що МРЦ «Одеський» не приймає товар за якістю без документів, які підтверджують його якість.

Крім перевірки супровідних документів, працівники замовника повинні були здійснити зовнішній огляд товару на предмет видимих дефектів і недоліків. У разі встановлення невідповідності кількості, комплектності або якості товару умовам Специфікації, а також у разі виявлення видимих недоліків замовник мав повідомити про це постачальника, який був зобов`язаний провести заміну товару власним коштом.

Відповідно до п. 4.4 Договору ФОП ОСОБА_7 повинен був поставити товар у кількості та строки, зазначені в заявках МРЦ «Одеський». Пунктом 4.5 передбачено поставку товару в тарі та упаковці, яка забезпечує його належне збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і подальшого зберігання.

Згідно з п. 4.6 Договору - датою поставки товару вважалася дата його фактичного передання замовнику, підтверджена видатковою накладною. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходили до МРЦ «Одеський» лише з моменту фактичного отримання товару за відповідною видатковою накладною.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару на умовах DDP згідно з Інкотермс у редакції 2010 року - склад МРЦ «Одеський» за адресою: Україна, 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3. Граничним строком поставки товару відповідно до пункту 4.8 Договору було 30.11.2025.

Отже, належне виконання ФОП ОСОБА_7 договору № 10 передбачало фактичне доставлення визначеної кожною заявкою кількості лікувальної грязі безпосередньо на склад МРЦ «Одеський». Перебування товару в іншому місці, його нібито зберігання у постачальника або третіх осіб, а також саме лише складення видаткових накладних без фактичного доставлення товару до визначеного договором місця не могли вважатися належним виконанням договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за товар здійснювалися замовником після пред`явлення постачальником видаткової накладної та виключно за фактом поставки товару. Таким чином, юридичною і фактичною підставою для перерахування бюджетних коштів було не саме по собі складання видаткової накладної, а реальне доставлення, перевірка та прийняття МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 та 7.1.2 Договору МРЦ «Одеський» був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати лише поставлений товар і приймати його згідно з видатковою накладною. Водночас підпунктом 7.2.2 Центру надано право контролювати поставку товару у встановлені договором строки та його якість.

Згідно з підпунктами 7.3.1-7.3.3 Договору ФОП ОСОБА_7 був зобов`язаний забезпечити поставку товару у визначені строки, поставити товар, якість якого відповідає вимогам розділу 3 договору, та виконувати гарантійні зобов`язання щодо поставленої продукції.

Отже, сукупність умов договору виключала можливість оплати будь-якої речовини лише через її зовнішню подібність до лікувальної грязі. Предметом договору був новий, дозволений до застосування на території України товар лікувального призначення, який мав відповідати технічним і якісним характеристикам Додатка 2, бути розфасованим у запаяні пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії, а також супроводжуватися документами, що підтверджують його якість.

Так, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та точний час, але не пізніше березня 2025 року, після виникнення можливості укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного обернення бюджетних коштів на користь учасників спільних дій, заздалегідь, до початку безпосередньої реалізації злочинного плану, досягли домовленості про спільне вчинення кримінального правопорушення, визначили спосіб його вчинення та розподілили між собою ролі. Відповідно до цієї попередньої домовленості вони вирішили під виглядом належного виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025 забезпечити перерахування бюджетних коштів МРЦ «Одеський» за лікувальну грязь, яка фактично не буде поставлена у передбачених договором кількості та якості, використавши для цього службові повноваження ОСОБА_6 , підприємницькі реквізити і банківський рахунок ОСОБА_7 , а також організаційні та документальні можливості ОСОБА_11 та інших залучених осіб.

Розроблений ними єдиний злочинний план передбачав документальне оформлення поставки МРЦ «Одеський» 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості загальною вартістю 638 400 гривень; фактичне придбання за істотно нижчою ціною раніше використаної продукції без належно підтвердженого походження, установлених договором якісних характеристик і чинного медичного (бальнеологічного) висновку; доставлення до Центру лише частини документально заявленого товару; прийняття цієї продукції службовою та матеріально відповідальною особою МРЦ «Одеський» всупереч установленим вимогам; складання, підписання та використання офіційних первинних документів із завідомо неправдивими відомостями про повну поставку; оформлення договору як нібито належно виконаного та створення на цій підставі умов для перерахування всієї договірної вартості на рахунок ФОП ОСОБА_7 . За змістом попередньої домовленості бюджетні кошти повинні були остаточно вибути з володіння МРЦ «Одеський» без фактичного отримання Центром передбаченого договором товару, а фактична нестача надалі мала приховуватися шляхом оформлення документів про нібито перебування товару на відповідальному зберіганні та подальшого довезення відсутньої продукції.

Відповідно до заздалегідь погодженого розподілу ролей ОСОБА_6 , використовуючи статус головної медичної сестри, службової та матеріально відповідальної особи МРЦ «Одеський», повинна була забезпечити всередині Центру приймання товару та оформлення документів, без яких реалізація спільного плану була б неможливою. Її повноваження охоплювали визначення потреби в лікувальній грязі та її технічних і якісних характеристик, організацію роботи підпорядкованого медичного персоналу, фактичне приймання, облік, зберігання, відпуск і контроль використання відповідних товарно-матеріальних цінностей. Саме використання цих повноважень всупереч інтересам служби мало забезпечити прийняття фактично доставленої невідповідної продукції, підтвердження документами нібито повного виконання договору та створення підстав для перерахування бюджетних коштів, хоча ОСОБА_6 була зобов`язана діяти протилежним чином - відмовитися від приймання такого товару, зафіксувати невідповідність і не допустити його оплати.

Діючи з прямим умислом, відповідно до попередньої домовленості зі співучасниками, та використовуючи надані їй службові й адміністративно-господарські повноваження всупереч інтересам служби, ОСОБА_6 сформувала потребу в придбанні 24 000 кг лікувальної грязі, підготувала технічні й якісні вимоги та обґрунтування укладення прямого договору саме з ФОП ОСОБА_7 , надалі особисто координувала фактичне приймання продукції, приймала її без належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, хоча достовірно знала про невідповідність фактично доставленої кількості та якості умовам договору, та забезпечила документальне оформлення господарських операцій як таких, що нібито відповідали договору № 10. При цьому ОСОБА_6 усвідомлювала, що підтвердження нею факту належного приймання товару буде використане як підстава для оприбуткування продукції та перерахування бюджетних коштів ФОП ОСОБА_7 , передбачала неминуче вибуття цих коштів без одержання МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару та бажала настання такого результату відповідно до спільної домовленості зі співучасниками.

У свою чергу, ОСОБА_7 , не будучи службовою особою МРЦ «Одеський» і не маючи бюджетних коштів Центру у своєму віданні, відповідно до відведеної йому ролі надав для реалізації спільного умислу статус фізичної особи-підприємця, свої реквізити та банківський рахунок, уклав із МРЦ «Одеський» договір № 10, підписав документи про нібито поставку товару, якого в зазначених у них кількості та якості фактично не передавав, і створив цим умови для перерахування бюджетних коштів на власний підприємницький рахунок.

Водночас ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи здійснювали пошук раніше використаної продукції, узгоджували її кількість і доставлення, готували комерційні пропозиції, видаткові накладні, договори та інші документи від імені ФОП ОСОБА_7 і пов`язаних суб`єктів господарювання, а також координували з ОСОБА_6 питання фактичного приймання продукції та подальшого документального приховування її нестачі.

З метою одержання продукції, яку надалі планувалося видати за предмет договору № 10, ОСОБА_11 , діючи відповідно до спільного плану, звернулася до ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». У розпорядженні цього підприємства з 2011 року перебувала грязь, яка раніше використовувалася під час проведення лікувальних процедур та частково зберігалася у ставку на території смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області. Представник підприємства повідомив цій особі, що запропонована продукція є раніше використаною гряззю та не має чинного медичного (бальнеологічного) висновку.

Таким чином, до організації поставки ОСОБА_11 та іншим співучасникам було достовірно відомо, що зазначена продукція без належної регенерації, лабораторних досліджень та медико-біологічної оцінки не мала документально підтверджених лікувальних властивостей і не могла прийматися МРЦ «Одеський» як товар, передбачений договором № 10.

Незважаючи на це, ОСОБА_11 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи продовжили організовувати придбання та доставлення такої продукції до МРЦ «Одеський». При цьому договірні відносини документально оформлювалися безпосередньо між МРЦ «Одеський» та ФОП ОСОБА_7 , тоді як фактичну взаємодію з власниками продукції, її замовлення, перевезення та підготовку відповідних документів здійснювали інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи.

Упродовж 2025 року ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_12 документально оформили реалізацію ФОП ОСОБА_7 загалом 13 500 кг лікувальної грязі на суму 251 150 грн. Зокрема, ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» оформило видаткові накладні на 8 000 кг продукції вартістю 151 325 грн, а ФОП ОСОБА_12 на 5 500 кг вартістю 99 825 грн.

Водночас директор ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» ОСОБА_13 фактично доставив до МРЦ «Одеський» упродовж 2025 року лише 4 500 кг раніше використаної та неліквідної грязі, яку прийняла головна медична сестра ОСОБА_6 . Отже, до Центру було доставлено на 9 000 кг менше неякісної продукції, ніж документально оформлено як придбану ФОП ОСОБА_7 , та на 19 500 кг менше від передбачених договором № 10 обсягом 24 000 кг.

Доставлена до МРЦ «Одеський» продукція перевозилася та передавалася у звичайних мішках без маркування виробника, зазначення місця її видобування, дати виготовлення чи пакування, номера партії, складу, фізико-хімічних показників, строку придатності та умов зберігання. Разом із продукцією не передавалися сертифікат або посвідчення якості, протоколи лабораторних досліджень, документи про її походження, санітарно-мікробіологічну безпечність, результати медико-біологічної оцінки та чинний медичний (бальнеологічний) висновок.

За таких обставин доставлена речовина не могла бути ідентифікована та прийнята як лікувальна грязь, що відповідала предмету і якісним вимогам договору № 10.

Так, ОСОБА_6 достовірно усвідомлювала відсутність документів, необхідних для приймання продукції за якістю, її раніше використаний характер, невідповідність упаковки і маркування визначеним нею ж технічним вимогам, а також невідповідність фактично доставленої кількості відомостям, які надалі відображалися у первинних документах. Таке усвідомлення ґрунтувалося на її особистій участі у формуванні технічних вимог до предмета закупівлі, особистому прийманні фактично доставлених мішків, контролі їх кількості, а також на її обов`язках матеріально відповідальної особи щодо обліку, руху та залишків відповідних матеріальних цінностей. Незважаючи на це, діючи з прямим умислом відповідно до попередньої домовленості зі співучасниками та всупереч прямим службовим обов`язкам, ОСОБА_6 умисно приймала фактично доставлену продукцію, організовувала її розміщення у Центрі та забезпечувала подальше документальне оформлення господарських операцій як таких, що відповідають умовам договору. Послідовність цих дій упродовж березня-листопада 2025 року, їх повторення щодо декількох партій товару та подальші дії з приховування нестачі свідчать про послідовний та умисний характер дій ОСОБА_6 і реалізацію погодженого зі співучасниками плану.

Незважаючи на фактичне непостачання більшої частини товару та невідповідність якості доставленої продукції, ОСОБА_11 та іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами від імені ФОП ОСОБА_7 складено видаткові накладні № РН-0000013 від 24.03.2025 на 3 000 кг товару вартістю 79 800 гривень, № РН-0000023 від 16.05.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень, № РН-0000042 від 26.08.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень, № РН-0000050 від 25.09.2025 на 5 500 кг вартістю 146 300 гривень, № РН-0000059 від 22.10.2025 на 5 500 кг вартістю 146 300 гривень, № РН-0000064 від 21.11.2025 на 4 000 кг вартістю 106 400 гривень та № РН-0000065 від 21.11.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень. Сукупно до цих документів внесено завідомо неправдиві відомості про передання та прийняття МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг лікувальної грязі на загальну суму 638 400 гривень, хоча фактичного передання товару у такій кількості та якості не відбулося.

У свою чергу, ОСОБА_7 , усвідомлюючи недостовірність зазначених відомостей, підписав видаткові накладні як постачальник та передав їх для використання під час оформлення приймання й оплати товару. ОСОБА_6 , достовірно знаючи фактичні обсяги продукції, яку вона особисто приймала, відсутність належних документів про її якість та невідповідність доставленої продукції умовам договору, умисно підтвердила від імені МРЦ «Одеський» прийняття зазначеного у цих документах товару, у тому числі шляхом особистого підписання видаткових накладних у реквізиті одержувача. Тим самим ОСОБА_6 офіційно підтвердила завідомо неправдиві відомості про поставку, які були використані для відображення відповідних господарських операцій у бухгалтерському обліку МРЦ «Одеський» і проведення розрахунків за договором № 10. Підписуючи такі документи, вона усвідомлювала неправдивість відомостей про кількість та належність поставленого товару, знала, що видаткові накладні підтверджують факт поставки і приймання товару та будуть використані як документальна підстава для його оплати, і бажала використати ці неправдиві відомості як офіційне підтвердження поставки.

Зазначені видаткові накладні за своїм змістом та призначенням були офіційними первинними документами, оскільки посвідчували факт здійснення господарських операцій, кількість і вартість нібито переданого товару, підтверджували виникнення у МРЦ «Одеський» обов`язку з його оплати та використовувалися для бухгалтерського обліку і проведення бюджетних платежів. Тому умисне засвідчення ОСОБА_6 як службовою особою завідомо неправдивого факту прийняття товару безпосередньо забезпечувало документальне оформлення підстав для оплати товару, який у зазначених у накладних кількості та якості фактично не був поставлений.

Безпосередньо на підставі зазначених видаткових накладних, якими від імені постачальника та одержувача документально підтверджувалася нібито фактична поставка відповідних партій лікувальної грязі, МРЦ «Одеський» перерахував на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_7 : 27.03.2025 - 79 800 гривень; 20.05.2025 - 53 200 гривень; 29.08.2025 - 53 200 гривень; 26.09.2025 - 146 300 гривень; 24.10.2025 - 146 300 гривень; 21.11.2025 - 106 400 гривень та 53 200 гривень, а всього - 638 400 гривень бюджетних коштів.

Таким чином, між умисним підтвердженням ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей у первинних документах та проведенням відповідних бюджетних платежів існував прямий причинний зв`язок: за відсутності документального підтвердження факту належної поставки правові й фактичні підстави для перерахування коштів за договором були відсутні.

З моменту зарахування кожного із зазначених платежів бюджетні кошти остаточно вибували з володіння МРЦ «Одеський» та надходили на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_7 , який було використано як засіб їх одержання та подальшого обернення на користь співучасників.

Отже, використання ОСОБА_6 службових повноважень для підтвердження неіснуючих або неналежно виконаних господарських операцій забезпечило безпідставне перерахування бюджетних коштів на рахунок ФОП ОСОБА_7 , що відповідало меті спільного злочинного плану.

З метою приховання фактичної відсутності частини оплаченого товару 21.11.2025, у день проведення двох остаточних платежів за договором № 10 на загальну суму 159 600 гривень, тимчасово виконуюча обов`язки начальника МРЦ «Одеський» ОСОБА_14 та ОСОБА_7 підписали договір відповідального зберігання № 49 і акт приймання-передачі до нього. У цих документах зазначено завідомо неправдиві відомості про нібито передання МРЦ «Одеський» на зберігання ОСОБА_7 - 9 000 кг грязі лікувальної вартістю 239 400 гривень, хоча фактичного переміщення такої кількості товару від МРЦ «Одеський» до місця зберігання не відбулося.

Надалі, 04.12.2025, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 підписали акт про нібито повернення зі зберігання 1 000 кг грязі лікувальної, чим документально зменшили її залишок до 8 000 кг без реального руху товару.

У свою чергу, 13.01.2026 ОСОБА_7 , усвідомлюючи фактичну відсутність 8 000 кг лікувальної грязі, яка за документами нібито перебувала у нього на відповідальному зберіганні, діючи з метою приховати невиконання договору № 10, фактичну нестачу товару та безпідставність перерахування йому бюджетних коштів, підписав лист про припинення підприємницької діяльності, розірвання договору відповідального зберігання № 49 та повернення 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 грн. Цей лист мав бути використаний для оформлення повернення до МРЦ «Одеський» товару, якого фактично не було, та подальшого оформлення його передачі на зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс».

На підставі зазначеного листа 21.01.2026 ОСОБА_14 та ОСОБА_7 підписали додаткову угоду про розірвання договору № 49, а також акт приймання-передачі, до якого внесли завідомо неправдиві відомості про повернення ОСОБА_7 до МРЦ «Одеський» 8 000 кг лікувальної грязі. Фактично зазначений товар ОСОБА_7 не повертався, до Центру не доставлявся та його працівниками не приймався.

Того самого дня, 21.01.2026, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що 8 000 кг лікувальної грязі фактично не поверталися ОСОБА_7 до МРЦ «Одеський» і в розпорядження Центру не надходили, продовжуючи дії, спрямовані на приховування раніше вчиненої розтрати та документальне підтвердження нібито наявності оплаченого товару, склала службову записку з пропозицією передати ці ж 8 000 кг на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Після цього ОСОБА_14 від імені МРЦ «Одеський» та ОСОБА_13 від імені ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» підписали договір відповідального зберігання № 49/1 і акт приймання-передачі на 8 000 кг грязі лікувальної вартістю 212 800 гривень. У такий спосіб службова записка ОСОБА_6 стала підставою для оформлення передачі відсутнього товару від МРЦ «Одеський» до нового зберігача, хоча товар фактично до Центру не надходив і ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» не передавався.

Отже, без реального передання товару було документально оформлено його послідовний рух від ОСОБА_7 до МРЦ «Одеський» та далі до іншого зберігача. Такі узгоджені дії після проведення повної оплати були спрямовані не на належне виконання договору, строк якого вже сплинув, а на приховування фактичної нестачі, підтвердження раніше внесених до первинних документів неправдивих відомостей та створення для правоохоронних і контролюючих органів неправдивого документального підтвердження нібито наявності та зберігання оплаченої лікувальної грязі.

Після внесення 11.02.2026 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_6 , усвідомлюючи реальну загрозу викриття фактичної непоставки передбачених договором № 10 обсягів лікувальної грязі та встановлення безпідставності проведених бюджетних платежів, не повідомила керівництво чи правоохоронні органи про відсутність товару і не вжила передбачених її посадою заходів для захисту майнових інтересів МРЦ «Одеський», а навпаки продовжила узгоджувати зі співучасниками оформлення документів про нібито наявність товару та організацію його фактичного довезення.

Отже, продукція, яка за документами була повністю поставлена ФОП ОСОБА_7 у 2025 році та з 21.01.2026 нібито перебувала на відповідальному зберіганні у ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», фактично частково доставлялася до МРЦ «Одеський» уже після початку перевірки та досудового розслідування. Таке подальше доставлення не було належним виконанням договору № 10 у встановлений строк і не усувало наслідків перерахування бюджетних коштів за товар, який на момент оплати не був поставлений у передбачених договором кількості та якості.

З метою встановлення фактичних властивостей продукції, яка зберігалася у МРЦ «Одеський» як лікувальна грязь, 07.05.2026 спеціалістами ДНТ «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України» відібрано відповідні зразки.

За результатами проведених у період з 11.05.2026 по 03.06.2026 випробувань спеціалістами ДНТ «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України» встановлено, що зразки, відібрані безпосередньо зі сховищ МРЦ «Одеський», не відповідали показникам документації, якою обґрунтовувалася якість лікувальної грязі, зокрема за масовою часткою вологи, вмістом сірководню та сульфіду заліза, питомою вагою, напругою зсуву та мінералізацією грязьового розчину. Отже, результати дослідження об`єктивно підтвердили невідповідність фактично наявної у Центрі продукції тим якісним характеристикам, відповідність яким документально підтверджувалася під час виконання та оплати договору № 10.

Таким чином, унаслідок реалізації узгодженого злочинного плану МРЦ «Одеський» не отримав передбачених договором № 10 - 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості, яка відповідала б визначеним договором технічним, якісним і медичним характеристикам, тоді як із державного бюджету на рахунок ФОП ОСОБА_7 без належної правової та фактичної підстави перераховано 638 400 гривень.

Унаслідок умисних дій ОСОБА_6 , вчинених спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та іншими співучасниками відповідно до заздалегідь погодженого розподілу ролей, з володіння МРЦ «Одеський» безпідставно вибули бюджетні кошти у сумі 638 400 гривень, які на підставі документально оформлених, але фактично не виконаних у належному обсязі господарських операцій були перераховані на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_7 та обернені на користь останнього.

Дії ОСОБА_6 перебували у безпосередньому причинному зв`язку з цим результатом, оскільки підтвердження нею приймання товару та завідомо неправдивих відомостей у первинних документах стало підставою для проведення відповідних платежів за договором № 10.

Сума безпідставно перерахованих бюджетних коштів у розмірі 638 400 гривень більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2025 році, та відповідно до примітки до ст. 185 КК України становить великий розмір. Отже, вчинена відповідно до спільного умислу розтрата бюджетних коштів має передбачену ч. 4 ст. 191 КК України кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення у великих розмірах.

Одночасно майнова шкода у сумі 638 400 гривень, яка настала внаслідок використання завідомо неправдивих офіційних документів як підстави для перерахування бюджетних коштів, у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками у розумінні примітки до ст. 364 КК України для кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364-367 КК України. Саме ці наслідки перебувають у причинному зв`язку зі службовим підробленням, оскільки відповідні видаткові накладні посвідчували неіснуючий у зазначеному обсязі факт поставки та були використані як безпосередня документальна підстава для проведення платежів.

Злочинні дії, спрямовані на розтрату бюджетних коштів, учинялися ОСОБА_6 та іншими співучасниками упродовж березня-листопада 2025 року в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого у встановленому законом порядку.

Слідчий звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України та існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити вимоги викладені у ньому, оголосивши матеріали НСРД, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення злочинів за якими їй пред`явлено підозру.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи ризики не є доведеними, підозру є необґрунтованою, службове розслідування не виявило порушень, наказ на який посилається прокурор втратив чинність, прошу долучити до матеріалів справи висновки експертизи, характеризуючі матеріали, медичні довідки підозрюваної підозрювана не здійснює передачу матеріальних цінностей, прошу долучити матеріали щодо підтвердження лікувальних якостей грязі, кваліфікація правопорушення має бути іншою, прошу застосувати більш м`який запобіжний захід, якщо буде обрано тримання під вартою - визначити його у межах встановлених КПК.

Підозрювана підтримала думку свого захисника щодо угоди, пояснила що не має відношення до угоди.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Викладені обставини щодо суті повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: посадовою інструкцією головної медичної сестри МРЦ «Одеський», затвердженою 04.01.2022, та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 07.12.2004, якими підтверджуються її службовий статус, організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, обов`язки щодо обліку, розподілу, витрачання і зберігання матеріальних цінностей та відповідальність за їх фактичну наявність; матеріалами процедури закупівлі лікувальної грязі, у тому числі підготовленими за участю ОСОБА_6 технічними та якісними вимогами, обґрунтуванням укладення прямого договору саме з ФОП ОСОБА_7 , договором про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025 з додатками; видатковими накладними № РН-0000013 від 24.03.2025, № РН-0000023 від 16.05.2025, № РН-0000042 від 26.08.2025, № РН-0000050 від 25.09.2025, № РН-0000059 від 22.10.2025, № РН-0000064 та № РН-0000065 від 21.11.2025, якими документально оформлено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі на загальну суму 638 400 гривень; платіжними документами, на підставі яких зазначені бюджетні кошти перераховано на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_7 ; договором відповідального зберігання № 49, актами до нього, службовою запискою ОСОБА_6 від 21.01.2026, договором відповідального зберігання № 49/1 та актом приймання-передачі щодо 8 000 кг лікувальної грязі; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , якими зафіксовано узгодження документального руху продукції та дій після початку перевірки; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який повідомив про фактичне доставлення у 2025 році лише 4 500 кг раніше використаної та неліквідної грязі, обставини оформлення документів про відповідальне зберігання без реального руху товару та подальше довезення продукції після початку перевірки і досудового розслідування; протоколами проведених обшуків та вилученими під час них документами і носіями інформації; матеріалами відбору 07.05.2026 спеціалістами ДНТ «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України» зразків продукції, протоколами випробувань № 1, № 2, № 3 та № 140 від 03.06.2026, а також висновком № 01-12/398 від 08.06.2026 за результатами фізико-хімічної та санітарно-мікробіологічної експертизи лікувальних грязей, яким установлено невідповідність відібраних у МРЦ «Одеський» зразків установленим кондиційним показникам та умовам договору № 10, ознаки окиснення і втрати лікувальних властивостей продукції, а також відсутність належного медичного (бальнеологічного) висновку на пелоїди Шаболатського лиману; іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України. Санкцією ч. 4 ст. 191 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КК України відносить зазначене кримінальне правопорушення до категорії тяжких.

Таким чином, під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за якими їй пред`явлено підозру.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити протиправну поведінку, спрямовану на приховування обставин уже вчинених кримінальних правопорушень.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується не лише тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та можливістю призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а й конкретним способом її дій, службовим статусом головної медичної сестри та матеріально відповідальної особи, доступом до первинної документації, матеріального обліку і підлеглих працівників МРЦ «Одеський», а також установленою поведінкою після виникнення реальної загрози викриття.

При цьому ризик переховування оцінюється не ізольовано через суворість санкції, а з урахуванням даних про особу підозрюваної, її місце проживання, рід занять, службовий статус, соціальні та професійні зв`язки, обізнаність із перебігом досудового розслідування та доступні їй організаційні можливості.

ОСОБА_6 тривалий час працює у МРЦ «Одеський», обіймає посаду головної медичної сестри, організовує та контролює роботу середнього і молодшого медичного персоналу, має професійні та службові зв`язки з працівниками Центру, а також обізнана з обставинами кримінального провадження та змістом проведених щодо неї й інших учасників слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Сукупність цих обставин підвищує ризик використання наявних у неї можливостей для ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з викладеним наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому сам по собі факт постійного місця проживання та роботи не усуває зазначеного ризику, який оцінюється разом із тяжкістю можливого покарання, службовим становищем підозрюваної та її обізнаністю з доказовою базою провадження.

Окремо існує реальний ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для кримінального провадження. Продовжуючи обіймати посаду головної медичної сестри МРЦ «Одеський», ОСОБА_6 має службовий доступ до первинних документів, документів складського та матеріального обліку, відомостей про рух і фактичні залишки лікувальної грязі, результатів інвентаризацій, службового листування та інших матеріалів Центру, які безпосередньо стосуються предмета цього кримінального провадження.

Такий ризик не є абстрактним. За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 безпосередньо підтверджувала від імені МРЦ «Одеський» прийняття продукції за видатковими накладними, хоча фактичні кількість та якість товару не відповідали зазначеним у них відомостям, а 21.01.2026, достовірно знаючи про фактичну відсутність 8 000 кг лікувальної грязі, склала службову записку з пропозицією передати цей товар на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс». Після початку перевірки та досудового розслідування вона не припинила дій, спрямованих на документальне пояснення нестачі товару. Збереження за нею доступу до документів та матеріального обліку створює реальну можливість їх подальшого коригування, приховування або створення нових документів.

Також існує ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження. Як головна медична сестра ОСОБА_6 організовує та контролює роботу середнього і молодшого медичного персоналу, має право давати підлеглим вказівки та отримувати службову інформацію. Частина цих працівників могла бути очевидцями фактичного приймання, зберігання, використання та залишків лікувальної грязі. Подальше перебування ОСОБА_6 на посаді створює можливість узгодження з ними позицій, схилення до зміни показань або приховування відомостей, що мають доказове значення.

Крім того, ризик перешкоджання підтверджується встановленою поведінкою ОСОБА_6 після виникнення загрози викриття. Після внесення 11.02.2026 відомостей до ЄРДР вона, за матеріалами провадження, продовжила узгоджувати зі співучасниками оформлення документів про нібито наявність та відповідальне зберігання відсутньої продукції, а у квітні 2026 року зв`язалася зі ОСОБА_13 та передала слухавку ОСОБА_14 , після чого обговорювалася необхідність термінового довезення відсутньої лікувальної грязі у зв`язку з перевіркою правоохоронних органів. Це свідчить про реальну здатність використовувати службові та особисті зв`язки для впливу на доказову ситуацію.

Перебування ОСОБА_6 навіть під цілодобовим домашнім арештом саме по собі не усуває ризику дистанційного впливу на працівників МРЦ «Одеський», інших підозрюваних, свідків та осіб, причетність яких перевіряється, за допомогою телефонного зв`язку, електронних засобів комунікації або через інших осіб.

Наявний також ризик іншого перешкоджання кримінальному провадженню та продовження протиправної поведінки, спрямованої на приховування обставин уже вчинених кримінальних правопорушень. Залишаючись у МРЦ «Одеський», ОСОБА_6 може завчасно отримувати інформацію про заплановані слідчі та процесуальні дії у Центрі, витребування документів, інвентаризації, огляди і допити працівників, а також використовувати службові контакти для координації поведінки інших осіб та формування вигідної для неї версії подій.

Принагідно суд констатує, що ризик це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства чи суду подій, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, ризики, передбачені п.п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах: характері інкримінованого механізму, службовому статусі ОСОБА_6 як головної медичної сестри та матеріально відповідальної особи, її доступі до документів, матеріальних цінностей і підлеглих працівників МРЦ «Одеський», безпосередній участі у прийманні та документальному оформленні товару, а також установленій поведінці після початку перевірки і досудового розслідування.

У сукупності наведені обставини підтверджують наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та свідчать, що їх неможливо належним чином нейтралізувати лише покладенням окремих процесуальних обов`язків без застосування запобіжного заходу, який реально обмежить можливість підозрюваної використовувати службовий вплив, доступ до документів і комунікацію з іншими учасниками провадження.

ОСОБА_6 на цьому етапі досудового розслідування інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, відповідно до примітки до ст. 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень. Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а положення ст. 69 КК України не допускають призначення за корупційне кримінальне правопорушення більш м`якого виду основного покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї обов`язків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.

Наведені факти в їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням викладених вище ризиків, що існують, даних про особу підозрювано, який раніше не судимий, а також обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З приводу доводів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри суд звертає увагу на те, що у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на даний час зібрані під час досудового розслідування докази не досліджені, свідки не допитані. Питання доведеності винуватості підозрюваної у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях вирішуватиметься в ході судового розгляду під час ухвалення рішення.

На підставі викладеного, слідчий суддя не вбачає можливості застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу а ніж тримання під вартою, та приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Отже, з огляду на підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі здійснення досудового розслідування буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та може забезпечити запобіганню вищезазначеним ризикам, тоді як застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).

При цьому, у даному кримінальному провадженні відсутні наведені у ч.4 ст.183 КПК України підстави, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розміру застави.

Розмір застави у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини, характер, специфіку, тяжкість та кількість епізодів скоєного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його сімейний і майновий стан (можливість існування заощаджених від кримінально-протиправної діяльності коштів, які не були вилучені), існуючі ризики, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність у цій справі виключного випадку і вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу, як до особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Одночасно, з огляду на приписи ч.3 ст.183 КПК України, даний вид запобіжного заходу й буде для підозрюваного альтернативою (більш м`яким) триманню під вартою. В зв`язку з цим, суд відхиляє доводи захисника та підозрюваної про можливість застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й домашнього арешту, так як перебування ОСОБА_6 на волі на даному етапі досудового розслідування може перешкодити досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Відсутність у самого підозрюваного коштів для внесення застави у відповідності до ч.7 ст.182 КПК України не позбавляє можливості його близьких, рідних, знайомих виступити заставодавцями.

Крім цього, в разі внесення застави слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного визначені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 202, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 25.11.2026 року включно, взявши під варту в залі суду.

Разом із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити її у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Визначити у разі внесення застави необхідність виконання підозрюваною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_5 із встановленою періодичністю - щосереди;

2)не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , а також зі свідками та іншими особами щодо обставин кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1