Рішення № 140260801, 30.09.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/513/26

Провадження №2-а/472/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Конограя М.В.

(в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Спинул Ю.І.

(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 селище Веселинове в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2026 року до суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 19 червня 2026 року, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С. 08 травня 2026 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7160225, в якій зазначено, що 08 травня 2026 року о 14 год. 39 хв. в с-щі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області по вул. Одеській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Lancer", з реєстраційним номером НОМЕР_1 : із затертим номерним знаком, що не дає змогу прочитати на відстані до двадцяти метрів, чим порушив вимоги п.п. 2.9."в". Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив вимоги п.п. 2.3."в", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП; не мав при собі посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

До позивача на підставі ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважає дану постанову такою, яка не відповідає дійсності, оскільки намерний знак на транспортному засобі мав часткове зношення фарбного покриття, однак залишався читабельним та дозволяв ідентифікувати транспортний засіб у денний час, а поліцейський виніс постанову без будь-яких доказів щодо вчинення ним правопорушення. Щодо іншого порушення, яке зазначено в постанові - те, що він не був пристебнутий паском безпеки, то зазначнив, що відсутні будь-які докази того, що він керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Таким чином, просив скасувати оскаржену ним частину постанови, що стосується адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження у справі в цій частині.

07 липня 2026 року представник відповідача ГУ НП в Миколаївській області - Спинул Ю.І. подала до суду відзив на позовну заяву, до якого долучила фото- та відеоматеріали, які додаються до оскаржуваної постанови. У відзиві представник відповідача зазначив, що 08 травня 2026 року о 14 год. 39 хв. в с-щі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області по вул. Одеській, позивач - водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Lancer", з реєстраційним номером НОМЕР_1 : із затертим номерним знаком, що не дає змогу прочитати на відстані до двадцяти метрів, чим порушив вимоги п.п. 2.9."в". Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив вимоги п.п. 2.3."в". Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП; не мав при собі посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому було винесено постанову відносно ОСОБА_1 та на підставі ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинені адміністративні правопорушення. Факт порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом та фотознімками, а також рапортом інспектора СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленка М.С.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві. Крім того, 30.09.2026 року подав заяву, в якій просив завершувати розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір за розгляд справи судом.

В судовому засіданні представник позивача Конограй М.В. (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, зокрема пославшись, що поліцейським в постанові невірно зазначено пункти Правил дорожнього руху, які нібито порушив позивач, а матеріали справи не містять жодних доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушень, зазначених в оскаржуваній постанові. Крім того, 30.09.2026 року подав заяву, в якій просив завершувати розгляд справи у його відсутність та у відутність позивача.

В судовому засіданні представник відповідача Спинул Ю.І. (в режимі відеоконференції) заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того, 30.09.2026 року подала заяву, в якій просила завершувати розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , представника позивача Конограя М.В., представника відповідача Спинул Ю.І., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С., на підставі ст. 36 КУпАП, застосовано до позивача ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За змістом постанови, 08 травня 2026 року о 14 год. 39 хв. в с-щі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області по вул. Одеській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mitsubishi Lancer", з реєстраційним номером НОМЕР_1 : із затертим номерним знаком, що не дає змогу прочитати на відстані до двадцяти метрів, чим порушив вимоги п.п. 2.9."в". Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив вимоги п.п. 2.3."в". Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП; не мав при собі посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому, позивач оскаржує лише частину постанови, а саме не погоджується із правопорушеннями, передбаченими ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П.п. 2.9."в". Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За приписами частини 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П.п. 2.3."в". Правил дорожнього руху України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

За приписами частини 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частинами 2, 4 вказаної статті визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до постанови в якості доказу додаються лише фото.

Натомість відповідачем до суду були надані докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, а саме: відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, фотознімки транспортного засобу, яким керував позивач та рапорт поліцейського Митленка М.С., які було долучено представником відповідача до відзиву та які витребував суд в ухвалі про відкриття провадження.

Однак на наданому відповідачем відеозаписі зафіксовано лише винесення та складання інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С. оскаржуваної позивачем ОСОБА_1 постанови. Тобто, даний відеозапис не є доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень, зазначених в оскаржуваній постанві від 08.05.2026 року, оскільки не підтверджує жодних обставин вчинення адміністративних правопорушень, які інкриміновані позивачу.

Фотознімками, які додані до оскаржуваної постанови, на думку суду, поза розумним сумнівом, не підтверджується затертість номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач ОСОБА_1 , оскільки додані до справи фото чорно-білі та нечіткої якості. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що поліцейським проводилась перевірка видимості номерного знаку з відстані 20 м.

Також матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач керував транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем безпеки.

Рапорт інспектора СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленка М.С. від 08 травня 2026 року сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

А тому в даному випадку суд визнає даний рапорт недопустим доказом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наданими відповідачем доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Викладене свідчить про недоведеність у відповідності до ст. 77 КАС України правомірності винесеної інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С. постанови серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП, що є підставою для визнання її в цій частині протиправною та скасування, а провадження у справі в цій частині, - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано до суду жодних належних та достовірних доказів, які б беззаперечно підтвердили факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП, то суд вважає притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим, внаслідок чого оскаржувана постанова в цій частині підлягає скасуванню, як протиправна, а справа про адміністравтине правопорушення в цій частині - закриттю.

Крім того, оскільки частину постанови, в якій позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, останній не оскаржував та визнав вчинення даного правопорушення в судовому засіданні, то суд вважає, що в іншій частині оскаржувану постанову необхідно змінити, а саме: змінити розмір накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача ГУ НП в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 73, 74, 75, 76, 77, 79, 139, 229, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року, - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року, винесену інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С., в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП, - скасувати, та провадження у справі в цій частині, - закрити.

В іншій частині постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7160225 від 08.05.2026 року, винесену інспектором СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Митленком М.С., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, - змінити, а саме: змінити розмір накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (адреса: 54005, Україна, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, будинок 5, код ЄДРПОУ: 40108735) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який має зареєстроване місце проживання та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений ним судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко