Рішення № 140259910, 02.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5907/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в особі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши в приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 (третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан») про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 9238,86 грн. сплаченого страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивує тим, що 22 лютого 2019 року між ПрАТ «СК «Провідна» (теперішня назва - ПрАТ «Провагроінвест») та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. Згідно з умовами зазначеного договору позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Opel», д.н. НОМЕР_1 . 19 квітня 2019 року о 16 год. 10 хв. в м. Львові на вул. Широка, 7 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Opel», д.н. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , та марки «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідачки ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення пунктів 1.5; 2.3б; 8.4б; 10.2 ПДР України відповідачкою. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Гардіан» згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/000271234. На виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 38349,66 грн. 17 травня 2019 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до ТДВ «СК «Гардіан» на підставі статей 20 та 27 Закону України «Про страхування» про виплату страхового відшкодування на суму 38349,66 грн. У відповідь ТДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату у розмірі 29110,80 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. У зв`язку із наведеним, на підставі вимог статті 1194 ЦК України просить стягнути з відповідача суму різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

21 липня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачці було запропоновано подати до суду заяви із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідачка по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, конверт повернувся до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина 1 статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Судом встановлено, що 22 лютого 2019 року року між ПрАТ «СК «Провідна» (теперішня назва - ПрАТ «Провагроінвест») та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту /а.с.5/. Згідно з умовами зазначеного договору ПрАТ «СК «Провідна» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Opel», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

19 квітня 2019 року о 16 год. 10 хв. в м. Львові на вул. Широка, 7 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Opel», д.н. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , та марки «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідачки ОСОБА_1 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення пунктів 1.5; 2.3б; 8.4б; 10.2 ПДР України водієм автомобіля марки «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 , відповідачкою ОСОБА_1 .

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 17 травня 2019 року відповідачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 850 грн. /а.с.8/.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Гардіан» згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/000271234, яким передбачався ліміт за шкоду майну в розмірі 100000,00 грн., франшиза 0 грн. /а.с.21/.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 убачається, що на момент ДТП автомобіль «Opel», д.н. НОМЕР_1 , 32012 року випуску, належав на праві власності ОСОБА_2 /а.с.10/.

Внаслідок зазначеної ДТП транспортному засобу «Opel», д.н. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток, що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 22 квітня 2019 року /а.с.14/.

Зі страхового акту № 2300268563 від 07 травня 2019 року вбачається, що зазначене ДТП було визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування, розмір страхового відшкодування визначений на суму 38349,66 грн /а.с.19/.

Відповідно до ремонтної калькуляції ФОП ОСОБА_4 № 230026563 від 02 травня 2019 року загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Opel», д.н. НОМЕР_1 , склала 43089,50 грн /а.с.15,16/.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17.

Вказана вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel», д.н. НОМЕР_1 , учасниками справи не оспорюється.

На виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_4 в розмірі 38349,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 травня 2019 року /а.с.20/.

17 травня 2019 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до ТДВ «СК «Гардіан» на підставі статей 20 та 27 Закону України «Про страхування» про виплату страхового відшкодування на суму 38349,66 грн.

У відповідь ТДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату у розмірі 29110,80 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно з полісом № АО/000271234, що підтверджується платіжним дорученням № 10069 від 30 вересня 2019 року /а.с. 23 зворот/.

З листа ТДВ «СК «Гардіан» від 19 червня 2026 року № 19/06/26/6 убачається, що зменшення суми виплати аргументовано тим, що коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 58,98%, оскільки строк експлуатації автомобіля «Opel», д.н. НОМЕР_1 , склав більше 7 років /а.с.23/.

З огляду на наведене, заявлений позивачем розрахунок залишкової суми боргу має наступний вигляд: 9238,86 грн (38349,66 грн (виплата страховика відповідно до договору добровільного страхування) - 29110,80 грн (виплата страховика за договором обов`язкового страхування ТЗ, з урахуванням зносу) = 9238,86 грн (різниця)).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Разом з тим, відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, як ЦК України, Законом України «Про страхування», так і Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України й нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі змісту пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004 чітко вбачається, що в разі якщо норми даного Закону передбачають протилежне, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004 підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, зазначеної в страховому полісі, є настання страхового випадку - вчинення ДТП.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями статті 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004 передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц прийшла до висновків, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У зв`язку з виплатою ПрАТ «СК «Провідна» страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги (в порядку суброгації) до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачкою ОСОБА_1 .

Крім цього, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2108», д.н. НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «СК «Гардіан», у ПрАТ «Провагроінвест» виникло право вимоги (в порядку суборгації) до зазначеного товариства у межах ліміту відповідальності страховика.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежений нормами 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004.

Приписи статті 29 та пункту 32.7 статті 32 цього Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.04.2004 передбачають, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, пред`явлення особою вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 910/3867/16.

Суд зазначає, що сума коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 58,98%, який був розрахований ПрАТ «СК «Гардіан», учасниками справи не оспорюється.

Відповідно до пункту 1.6. Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Пункт 7.38. Методики визначає, що значення коефіцієнту зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

-5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

-7 років - для інших легкових КТЗ.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є не стягнення матеріального збитку, визначеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, який завдано особі, а саме відшкодування шкоди у вигляді понесених витрат на відновлення транспортного засобу, які були перераховані позивачем, тобто реальних збитків, які відповідно до вимог частини 2 статті 1192 ЦК України підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

З огляду на наведене, позовні вимоги ПрАТ «Провагроінвест» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на підставі статті 1194 ЦК України суми різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є підставними.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9238,86 грн майнової шкоди.

Крім цього, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідачку, стягнувши з останньої на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн. /а.с.32/.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 (третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан») про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» 9238 гривень 86 коп. майнової шкоди та 2662 гривень 40 коп. судового збору. Всього стягнути на суму 11901 (одинадцять тисяч дев`ятсот одна) гривень 26 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Провагроінвест» (03049, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, буд. 25; ЄДРПОУ 23510137).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя:

Оригінал рішення.