Рішення № 140259527, 02.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 336/2409/26 2/335/2525/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Перетятко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 20.03.2026 про направлення справи за підсудністю.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 4334459, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків 5 100,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6 договору, стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом складає 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір укладений в електронній формі.

26.01.2022 укладений договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4334459.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за договором № 4334459.

Всупереч умовам договору № 4334459, відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача складає 61 500,00 грн., у тому числі заборгованість за основним зобов`язанням 10 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 49 600,00 грн., заборгованість за комісіями 1 900,00 грн

Оскільки після відступлення прав вимоги за вищезазначеним договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором загальним розміром 61 500,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу розміром 16 000 грн.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 20.03.2026 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді від 14.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

22.04.2026 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено наступне.

Позивач заявляє до стягнення 61 500 грн., однак не надав належного, повного та зрозумілого розрахунку заборгованості. Надані матеріали містять лише арифметичні показники без належного правового обґрунтування, що унеможливлює перевірку правильності заявленої суми. Відповідно до вимог процесуального законодавства саме позивач зобов`язаний довести розмір заявлених вимог.

Первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» надав деталізований розрахунок із щоденними нарахуваннями. Водночас розрахунок, наданий позивачем (ТОВ «Вердикт Капітал»), містить лише узагальнені суми без: зазначення формули розрахунку; посилання на конкретні умови договору; обґрунтування застосованої процентної ставки; деталізації періодів нарахування. Такий розрахунок не є прозорим, не піддається перевірці та не може вважатися належним доказом.

Відповідач не отримував повідомлення про відступлення права вимоги новому кредитору. Позивачем не надано доказів належного повідомлення, що є обов`язковою умовою для реалізації прав нового кредитора. У зв`язку з цим право позивача на звернення з позовом є сумнівним.

Згідно з умовами договору строк кредитування становив 30 днів. Після його спливу проценти продовжували нараховуватись у розмірі 5% на день, що: суперечить принципам розумності та справедливості; фактично є штрафною санкцією, замаскованою під проценти; призводить до непропорційного збільшення боргу.

Умови договору є несправедливими відповідно до законодавства про захист прав споживачів, оскільки: встановлюють надмірний розмір процентів; призводять до багаторазового збільшення боргу; створюють істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін.

Відповідно до положень законодавства про захист прав споживачів, умови договору, які порушують баланс прав сторін та є несправедливими, підлягають визнанню недійсними. Зокрема, такими є умови щодо: нарахування процентів у розмірі 5% на день; непрозорого механізму формування заборгованості. Застосування зазначених умов призвело до необґрунтованого збільшення суми боргу. Збільшення суми боргу з 10 000 грн. до 61 500 грн. є явно непропорційним та свідчить про зловживання правом з боку кредитора.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу зазначила, що позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. Однак не надано належних доказів фактичного обсягу наданих послуг; не доведено необхідність таких витрат; заявлений розмір є явно завищеним. Наданий прайс-лист не підтверджує фактичного понесення витрат. Вплив воєнного стану, відповідач проживає на території Запорізької області, яка є зоною проведення активних бойових дій. У зв`язку з цим, відповідач зазнав суттєвого погіршення фінансового становища, що об`єктивно вплинуло на можливість своєчасного виконання зобов`язань. З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, просила врахувати зазначені обставини при вирішенні спору та визначенні розміру відповідальності.

Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У разі встановлення заборгованості зменшити її розмір до фактично отриманої суми кредиту. Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

28.09.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його тексту до 02.10.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

10.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 4334459 про споживчий кредит, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів, із терміном повернення 09.11.2021.

Згідно з умовами п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складають 7 000,00 грн. в грошовому виразі та 63,550.00 відсотків річних у процентному значенні.

Умовами пп. 1.5.1 передбачена комісія за надання кредиту 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом складають 5 100,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Договір укладений в електронний формі, та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Z41882, відправленим ТОВ «МІЛОАН» на мобільний номер телефону, зазначений відповідачем.

Факт перерахування коштів на картку позичальника підтверджується квитанцією платіжної системи: ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 10.10.2021 на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладені між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договір про споживчий кредит № 4334459 від 10.10.2021 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

26.01.2022 укладений договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4334459 від 10.10.2021. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу від 26.01.2022, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу від 26.01.2022 та копією Реєстру боржників, витягом з Реєстру боржників, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідач, на суму 47 000,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за договором № 4334459 від 10.10.2021. Факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, Копією Реєстру боржників до цього договору, витягом з Реєстру боржників, в якому наведено інформацію про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є відповідач, на суму 61 500,00 грн. (у т.ч. сума боргу за основним зобов`язанням 10 000,00 грн., за відсотками 49 600,00 грн., сума заборгованості за комісіями 1 900,00 грн.).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором про споживчий кредит № 4334459 від 10.10.2021, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.

Як випливає з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», після набуття прав вимоги за вказаним договором відповідачу було збільшено суму заборгованості, а саме за договором про споживчий кредит № 4334459 від 10.10.2021, заборгованість станом на 10.01.2023 складає 61 500,00 грн., у т.ч. сума боргу за основним зобов`язанням 10 000,00 грн., за відсотками 49 600,00 грн., сума заборгованості за комісіями 1 900,00 грн.

Вказаний розмір заборгованості заявляє позивач до стягнення з відповідача у позові.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за вказаним договором підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договору про споживчий кредит, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути наданий кредит у повному обсязі до закінчення строку кредитування, який становить 30 днів, тобто до 09.11.2021, з можливістю пролонгації договору на умовах, визначених розділом 2.3 кредитного договору. Доказів погодження сторонами інших строків нарахування процентів за кредитним договором № 4334459 від 10.10.2021 суду не надано.

Так, з відомості про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором, складеної ТОВ «МІЛОАН» випливає, що сума заборгованості за кредитом станом на 08.01.2022 становить 47 000,00 грн, з яких 10 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35 100,00 грн заборгованість по процентам, 1 900,00 грн. заборгованість по комісії.

У цій відомості, зокрема, зазначено, що у період з 10.10.2021 по 09.11.2021 проценти нараховувались за ставкою, передбаченою п. 1.5.2 договору у розмірі 170,00 грн. у день, а з 10.11.2021 по 08.01.2022 проценти нараховувались за ставкою, передбаченою пп. 1.6, 2.3.1.2 договору у розмірі 500,00 грн у день.

При цьому, за умовами пп. 2.3.1.2 кредитного договору, який передбачає пролонгацію на стандартних (базових) умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, але загалом не більше як на 60 днів.

Отже, ТОВ «МІЛОАН» нарахувало відповідачу суму заборгованості за процентами за користування кредитом з урахуванням вищезазначеної пролонгації строку дії договору на 60 днів.

Разом із тим, з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» випливає, що станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за договором становить 61 500,00 грн., у т.ч. сума боргу за основним зобов`язанням 10 000,00 грн., за відсотками 49 600,00 грн., сума заборгованості за комісіями 1 900,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після набуття права вимоги за кредитним договором № 4334459 від 10.10.2021 нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом поза межами погодженого строку кредитування та всупереч вищезазначеним умовам кредитного договору.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 35 100,00 грн в межах строку кредитування.

Нарахування процентів після закінчення строку кредитування у розмірі не ґрунтується на вимогах закону та умовах укладеного договору, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості (комісії), суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунків заборгованості за кредитним договором вбачається, що до загального розміру заборгованості за договором кредиту включено заборгованість за комісією у розмірі 1 900,00 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Проте в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 900, 00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування у розмірі 35 100,00 грн., загальний розмір заборгованості 45 100,00 грн.

Сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України унормовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Отже, наданими позивачем доказами його позовні вимоги підтверджуються лише частково, а саме на суму 45 100,00 грн., у т.ч. за тілом кредиту 10 000,00 грн., за процентами 35 100,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості загальним розміром 45 100,00 грн. (10 000,00 грн. + 35 100,00 грн. = 45 100,00 грн.).

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано такі докази: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист послуг вказаного Адвокатського об`єднання, заявка на надання юридичної допомоги № 01-12/2025 від 01.12.2025, витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, в якому зазначено про надання вказаним Адвокатським об`єднанням позивачу таких послуг: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на суму 4 000 грн, складання позовної заяви тривалістю 4 години на суму 12 000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, представництва інтересів клієнта в суді представник позивача не здійснював, та участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 1 519,51 (2 662,40 х 35 100/61 500).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4334459 від 10 жовтня 2021 року загальним розміром 45 100 (сорок п`ять тисяч сто) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 519 (одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 51 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено в повному обсязі 02 жовтня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Геєць