Рішення № 140259507, 01.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8541/26 2/335/4366/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі представниці ТАНЦУРІНОЇ ЄЛИЗАВЕТИ ВАДИМІВНИ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі представниці ТАНЦУРІНОЇ ЄЛИЗАВЕТИ ВАДИМІВНИ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 25.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі позивач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») та ОСОБА_1 (далі Позичальник, відповідач) укладено договір № 382858-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 25.08.2021 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 382858-КС-001 про надання кредиту. 25.08.2021 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 382858-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-6200, на номер телефону (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 382858-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 51 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язанням за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 51 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 09.07.2026 утворилась заборгованість за Договором № 382858-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 42 931,91 грн, що складається з: суми прострочення платежів по тілу кредиту 26 738,81 грн; суми прострочених платежів по процентах 16 193,10 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить суд стягнути з відповідача суму боргу за Договором № 382858-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2021 у розмірі 42 931,91 грн, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн (а.с. 3-11).

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» такі докази: копію відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 25.08.2021 по 21.04.2022 (а.с. 61).

17.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідачка зазначає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема позивачем не підтверджено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факт укладання Договору кредиту разом із Додатковою угодою, факт надання кредитних коштів шляхом перерахування на банківську картку яка б належала відповідачу, факт здійснення часткової оплати та наявності заборгованості в розмірі 43 931,91 грн. Крім того, оскільки її чоловік перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 , на підставі вимог п. 15 ст. 13 Закону України «Про військовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», їй як дружині військовослужбовця не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом. Тому позивач незаконно та безпідставно просить стягнути суму прострочених платежів по процентах 16 193, 10 грн (а.с. 79-88)

24.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі в яких позивач просить врахувати під час розгляду та вирішення справи (а.с. 92-125).

28.08.2026 до суду надійшла витребувана інформація з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 156-175).

Інших будь-яких заяв та клопотань, у тому числі і про розгляд справи із повідомленням сторін в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

25.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 382858-КС-001 про надання кредиту (споживчого кредиту, електронна форма) (далі - кредитний договір № 382858-КС-001 від 25.08.2021) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», підписаним ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора G-6200, надісланого на номер телефону НОМЕР_4 .

За умовами п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

У п 1 кредитного договору № 382858-КС-001 від 25.08.2021 сторони узгодили, що строк, на який надається кредит, становить 24 тижні, строк дії договору: до 09.02.2022, комісія за видачу кредиту становить 6000,00 грн, стандартна процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86513750% за кожен день користування кредитом, орієнтована загальна вартість наданого кредиту становить 87 960,00 грн, орієнтована реальна процентна ставка 3590,28 річних; у пункті 3 договору встановлено особливості нарахування процентів та графік платежів.

Зазначений договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6200 25.08.2021 о 15:30:05 (а.с. 23-24).

У матеріалах справи наявне прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 382858-КС-001 про надання кредиту (а.с. 25-26), а також відтворена візуальна форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 при укладенні відповідного договору кредитування (а.с. 35).

04.11.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 382858-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2021, за умовами якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на 04.11.2021 сума неповернутого позичальником кредиту становила 33 334,08 грн, кредит збільшується на 11 000,00 грн, загальна сума кредиту становить 44 334,08 грн. Зазначену угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1854 04.11.2021 о 11:19:53 (а.с. 30). Також підписано між сторонами пропозиція укласти Додаткову угоду (оферта) до договору № 382858-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2021 (а.с. 31-32) та надано суду візуальну форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 при укладенні відповідної Додаткової угоди № 1 до договору № 382858-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2021 (а.с. 36).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про належне укладення договору № 382858-КС-001 про надання кредиту (споживчого кредиту, електронна форма) від 25.08.2021 та додаткової угоди № 1 до договору № 382858-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та позичальницею ОСОБА_1 .

До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт отримання відповідачкою грошових коштів у розмірі 51 000,00 грн від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» шляхом їх перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням № 31043 від 25.08.2021, згідно якого 25.08.2021 на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 40 000,00 грн згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 25.08.2021 та копією квитанції № 458984284 від 04.11.2021 згідно якої 04.11.2021 на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 11 000,00 грн згідно Додаткової угоди від 04.11.2021 до кредитного договору № НОМЕР_1 від 25.08.2021 (а.с. 38, 39).

Крім цього, у матеріалах справи наявні відомості, які надійшли з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якими підтверджено належність банківської карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та підтверджено факт зарахування 25.08.2021 на карту відповідного грошового переказу на суму 40 000,00 грн, а також факт зарахування 04.11.2021 на карту відповідного грошового переказу на суму 110 000,00 грн (а.с. 156-175).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

У матеріалах справи відсутні відомості про відмову споживача від договору про споживчий кредит.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язанням за договором кредиту виконало у повному обсязі, грошові кошти у сумі 40 000,00 грн та 11 000,00 грн було передано відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки.

Зазначений факт відповідачка не спростувала.

З огляду на вказане, суд вважає факт виконання кредитодавцем умов договору з передачі грошових коштів доведеним, та на цій підставі, виниклим обов`язок відповідачки повернути позичені грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором кредитування.

Порядок та строки повернення позики визначено у кредитному договорі № НОМЕР_1 від 25.08.2021 (п. 3) та надано вигляді графіку платежів, а також зазначено у паспорті споживчого кредиту (а.с. 27-28). Відповідачка підписанням кредитного договору підтвердила, що перед укладанням цього кредитного договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація щодо умов кредитування.

Позивач у позовній заяві зазначив, що визнає часткову оплату ОСОБА_1 заборгованості за договором у розмірі 88 972,89 грн (а.с. 4). Зазначені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, долученим позивачем (а.с. 13-19).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази того, що відповідачка ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти у позику, виконала взяті за себе зобов`язання з повернення грошових коштів у повному обсязі.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд зауважує, що належні і допустимі докази виконання позичальницею ОСОБА_1 взятих на себе за договором № НОМЕР_1 про надання кредиту обов`язків з повернення позичених грошових коштів та процентів у матеріалах справи відсутні.

Отже, судом встановлено факти укладення 25.08.2021 кредитного договору № НОМЕР_1 від 25.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та позичальницею ОСОБА_1 , укладення 20.11.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 додаткової угоди № 1 до договору № НОМЕР_1 про надання кредиту від 25.08.2021, виконання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взятих на себе за кредитним договором № НОМЕР_1 від 25.08.2021 у повному обсязі, передання грошових коштів у сумі 40 000,00 грн та 11 000,00 грн відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки, а також невиконання ОСОБА_1 взятих на себе за договором № НОМЕР_1 від 25.08.2021 зобов`язань з повернення позичених коштів (тіла кредиту) та процентів.

Як вбачається із наведеного позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» детального розрахунку заборгованості позичальниці ОСОБА_1 за кредитним договором № НОМЕР_1 від 25.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 26 738,81 грн за тілом кредиту, 16 193,10 грн за процентами, всього на суму 42 931,91 грн.

Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов`язання (тіла кредиту) в розмірі 26 738,81 грн, суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальницею її обов`язків, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у заявленому розмірі.

На підставі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підставі положень ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 16 193,10 грн суд зазначає таке.

В частині заявленої до стягнення заборгованості за нарахованими процентами за договором № НОМЕР_1 про надання кредиту від 25.08.2021, відповідачка наголосила на відсутності підстав для їх нарахування та стягнення з неї з огляду на статус військовослужбовця її чоловіка, у зв`язку із чим на неї поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У пункті 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній станом на 25.08.2021 (дату укладення кредитного договору) було визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Суд зауважує, що зазначена норма закону у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору, поширювалась лише на військовослужбовців, а не на членів їх сімей.

У редакції п. 15 ст. 14 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній на дату подання позову до суду, визначено: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави».

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Як випливає з копії актового запису про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.02.2015 (а.с. 87-88).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 № 398 від 17.06.2026, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 (а.с. 86).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Бізнес Позика», проценти за користування кредитними коштами нараховувалися в період з 25.08.2021 по 21.04.2022. З урахуванням часткової оплати відповідачкою заборгованості за нарахованими процентами, загальна сума нарахованих процентів становить 16 193,10 грн.

З наданих відповідачкою довідки військової частини НОМЕР_3 № 398 від 17.06.2026 вбачається, що чоловік відповідачки набув статусу військовослужбовця, призваного на військову службу за контрактом, однак станом на дату укладення кредитного договору НОМЕР_1 від 25.08.2021 як і на час періоду нарахування процентів за кредитним договором, дія зазначеного Закону не передбачала пільг для членів сімей військовослужбовців.

Поширення дії ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» на дружини (чоловіків) військовослужбовців щодо нарахування процентів за користування кредитом відбувся лише з набранням чинності з набранням чинності Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін дод деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.

Вищезазначений закон набрав чинності 18.05.2024.

У всіх попередніх редакціях Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом членів їх сімей не поширювалася на дружини (чоловіків) військовослужбовців.

Відтак, заборгованість за нарахованими процентами за період з 25.08.2021 по 21.04.2022 підлягають стягненню з відповідачки.

Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії договору кредитування та не встановив невідповідності заявлених до стягнення сум умовам договору та фактичним обставинам справи.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог до відповідачки щодо заборгованості за нарахованими процентами та одноразовою комісією, які виникли на підставі договору № НОМЕР_1 про надання кредиту від 21.08.2021, в заявленому розмірі.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поданий відповідачкою відзив має загальний характер, не містить жодних конкретних заперечень щодо наведених позивачем аргументів. Таким чином, викладені у відзиві твердження є лише припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Водночас позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, їх використання відповідачкою, а також розмір заборгованості, що підтверджується вищезазначеними матеріалами справи.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором № НОМЕР_1 про надання кредиту від 21.08.2021 у розмірі 42 931,91 грн, з яких: 26 738,81 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 16 193,10 грн становить заборгованість за нарахованими процентами.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 662,20 грн (а.с. 1, 2).

На підставі наведеного та керуючись статтями 3, 12, 13, 19, 23, 76, 83, 89, 141,ь 247, 258 - 259, 263 - 265, 274, 279, 352, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі представниці ТАНЦУРІНОЇ ЄЛИЗАВЕТИ ВАДИМІВНИ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № НОМЕР_1 про надання кредиту від 21.08.2021 в розмірі 42 931 (сорок дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн 91 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору розміром 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення ухвалене за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та складене 01.10.2026.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР: НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. П. Соболєва