Ухвала суду № 140259214, 02.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/5873/26

Провадження №: 2/332/4842/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа № 332/5873/26 (провадження № 2/332/4842/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про поділ спільного майна.

В рамках вищевказаної справи, до відкриття провадження у справі, 30.09.2026, представником позивача ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, у якій представник просив:

-заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, часткову або повну передачу прав, обтяження, надання дозволу (ліцензії) на використання, відмову від прав або інше розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на: торговельну марку, право інтелектуальної власності на яку засвідчено свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.12.2007; торговельну марку, право інтелектуальної власності на яку засвідчено свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.11.201;

-заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, часткову або повну передачу прав, обтяження, надання дозволу на використання, відмову від прав або інше розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на: промисловий зразок «Упаковка для насіння», право інтелектуальної власності на який засвідчено патентом України № НОМЕР_3 від 10.03.2010; промисловий зразок «Упаковка для насіння», право інтелектуальної власності на який засвідчено патентом України № НОМЕР_4 від 27.07.2015;

-заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які зміни щодо прав інтелектуальної власності на торговельні марки, право інтелектуальної власності на які засвідчено свідоцтвами України № НОМЕР_1 від 10.12.2007 та № НОМЕР_2 від 25.11.2010, що стосуються передачі прав, зміни власника (співвласників), обтяження прав, реєстрації ліцензій, припинення прав або іншого розпорядження відповідними майновими правами інтелектуальної власності, крім змін, що здійснюються на виконання судового рішення у цій справі, а також змін, необхідних для підтримання чинності (продовження) відповідних прав;

-заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни щодо прав інтелектуальної власності на промислові зразки, право інтелектуальної власності на які засвідчено патентами України № НОМЕР_3 від 10.03.2010 року та № НОМЕР_4 від 27.07.2015, що стосуються передачі прав, зміни власника (співвласників), обтяження прав, реєстрації ліцензій, припинення прав або іншого розпорядження відповідними майновими правами інтелектуальної власності, крім змін, що здійснюються на виконання судового рішення у цій справі, а також змін, необхідних для підтримання чинності (продовження) відповідних прав.

В обґрунтування заяви представник зазначив, що предметом даного позову є поділ майна пподружжя, до складу якого входять майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, що зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, а саме: на торговельні марки та промислові зразки. ОСОБА_2 вже здійснювала відчуження прав на зазначені об`єкти права інтелектуальної власності на користь дочки ОСОБА_4 без погодження та згоди ОСОБА_1 . У разі повторного відчуження спірних об`єктів права інтелектуальної власності на користь третіх осіб виникне необхідність встановлення кола нових учасників правовідносин, вирішення питання щодо правомірності такого відчуження, а за необхідності і пред`явлення нових позовних вимог та залучення нових осіб до участі у справі, що може суттєво утруднити виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується видами, визначеними у ч. 1 цієї статті.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, з наведеної вище норми випливає, що такими є випадки, коли захист інтересів позивача потребує індивідуального підходу, передбаченого спеціальними законами або міжнародними угодами.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З наведеного випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поділ спільного майна, до складу якого входять об`єкти права інтелектуальної власності торговельні марки та промислові зразки, власником яких відповідно до державних реєстрів зазначена ОСОБА_2 .

З огляду на заявлені позивачем вимоги, у відповідача ОСОБА_2 існує реальна можливість передання відповідних прав на дані об`єкти іншим особам до набрання рішенням законної сили у даній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення пред`явлених вимог.

Задовольняючи заяву, суд враховує, що між сторонами дійсно наявний спір, заява про забезпечення позову стосується предмета судового дослідження, запропонований заявником вид забезпечення позову є виправданим і співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про поділ спільного майна задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, часткову або повну передачу прав, обтяження, надання дозволу (ліцензії) на використання, відмову від прав або інше розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на:

-торговельну марку, право інтелектуальної власності на яку засвідчено свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.12.2007;

-торговельну марку, право інтелектуальної власності на яку засвідчено свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25.11.2010.

Заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу, часткову або повну передачу прав, обтяження, надання дозволу на використання, відмову від прав або інше розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на:

-промисловий зразок «Упаковка для насіння», право інтелектуальної власності на який засвідчено патентом України № НОМЕР_3 від 10.03.2010;

-промисловий зразок «Упаковка для насіння», право інтелектуальної власності на який засвідчено патентом України № НОМЕР_4 від 27.07.2015;

Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг будь-які зміни щодо прав інтелектуальної власності на торговельні марки, право інтелектуальної власності на які засвідчено свідоцтвами України № НОМЕР_1 від 10.12.2007 та № НОМЕР_2 від 25.11.2010, що стосуються передачі прав, зміни власника (співвласників), обтяження прав, реєстрації ліцензій, припинення прав або іншого розпорядження відповідними майновими правами інтелектуальної власності, крім змін, що здійснюються на виконання судового рішення у цій справі, а також змін, необхідних для підтримання чинності (продовження) відповідних прав.

Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки будь-які зміни щодо прав інтелектуальної власності на промислові зразки, право інтелектуальної власності на які засвідчено патентами України № НОМЕР_3 від 10.03.2010 та № 29945 від 27.07.2015, що стосуються передачі прав, зміни власника (співвласників), обтяження прав, реєстрації ліцензій, припинення прав або іншого розпорядження відповідними майновими правами інтелектуальної власності, крім змін, що здійснюються на виконання судового рішення у цій справі, а також змін, необхідних для підтримання чинності (продовження) відповідних прав.

Стягувачем за ухвалою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Боржниками за ухвалою є:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

-Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (код ЄДРПОУ: 44673629, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, б. 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 02.10.2026.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя У. В. Блажко