Рішення № 140256912, 02.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1076/26

номер провадження 2-а/546/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

07 вересня 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що 07 вересня 2026 року інспектором поліції було винесено постанову серії ЕНА № 07840866 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відсутність законної підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки поліцейський зупинив його транспортний засіб із порушенням вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Жодного правопорушення з боку ОСОБА_1 вчинено не було, чіткої та законної причини зупинки службовець не оголосив. Крім того, на патрульному автомобілі не був увімкнений проблисковий маячок синього кольору, що суперечить вимогам інструкцій патрулювання.

Поліцейський порушив процедуру спілкування та розгляду справи, оскільки під час звернення до позивача поліцейський не виконав вимоги статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» - не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та не пред`явив службове посвідчення. Також не було поінформовано про здійснення фото- чи відеофіксації.

Також позивач зазначив, що під час руху транспортного засобу ОСОБА_1 був пристебнутий паском безпеки та відстебнув його виключно після повної зупинки автомобіля для зручності спілкування з інспектором. Доказів руху без ременя безпеки поліцейський не надав.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що зупинка автомобіля була безпідставною та незаконною, а вимоги поліцейського не відповідали статтям 32 та 35 Закону України «Про Національну поліцію», вимога надати свідоцтво про реєстрацію ТЗ була протиправною. За відсутності законних підстав для зупинки водій не зобов`язаний передавати документи для перевірки.

Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 просив скасувати постанову серії ЕНА № 07840866 від 07.09.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно мене за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 14 вересня 2026 року у справі відкрите провадження та призначене судове засідання на 23 вересня 2026 року. Також вказаною ухвалою було встановлено відповідачу строк для подачі відзиву до 15 години 00 хвилин 23 вересня 2026 року.

Судове засідання було відкладено на 01 жовтня 2026 року.

У судове засідання 01 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися.

Представник відповідача повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали та судової повістки на електронну пошту: poltava@patrol.police.gov.ua, про причини своєї неявки не повідомляли (а.с. 21, 22). Відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частин другої та третьої статті 129 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 23.09.2026 судова повістка була доставлена на електронну пошту відповідача 23.09.2026 (а. с. 26).

З огляду на зазначене та з урахуванням положень частини дев`ятої статті 205 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що, відповідно до постанови серії ЕНА № 07840866, 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lanos, н.з. НОМЕР_1 , не користуючись засобами пасивної безпеки та не мав при собі реєстраційного документу на автомобіль, чим допустив вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, Щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 36 КУпАП застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 10-11, 13).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до частини другої статті 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частинами п`ятою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частина п`ята статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Також частиною першою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться зокрема в реєстраційному документі на транспортний засіб.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з положеннями статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відзив на позовну заяву до суду не надійшов та жодних доказів на спростування обставин, зазначених ОСОБА_1 у позові, стороною відповідача надано не було.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17).

З урахуванням тих обставин, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

При цьому, суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За нормою норм статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на положення статей 73, 76, 77, 90 КАС України будь-які докази, які б свідчили про вчинене позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, у матеріалах справи відсутні та стороною відповідача у справі суду не надані.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд, з урахуванням доводів, досліджених матеріалів справи зазначає, що при прийнятті процесуального рішення за наслідками розгляду даного адміністративного позову суд не виходить з самого факту незгоди особи з постановою у справі про адміністративне правопорушення, а виключно враховує сукупність наявних у справі доказів, які подали сторони на підтвердження заявлених вимог та заперечень, керується, зокрема положеннями статей 76, 77 КАС України та оцінює всі наявні у справі докази виключно з позиції статті 90 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, у розмірі 665,60 грн необхідно стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 72, 76, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 07840866 від 07 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 та частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: вул. Європейська, 164, м. Полтава, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646.

Суддя Ю.В. Зіненко