Рішення № 140256889, 02.10.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/493/26

Провадження №2/145/654/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926,

в інтересах якого діє представник - Ткаченко Марія,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в інтересах якого діє представник - Лісниченко Сергій Вікторович

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.09.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 96736897000.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 49999.00 грн. на строк до 05.10.2022 включно.

За умовами Договору, Кредитодавець зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до Договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55.00 % річних.

Також, умовами Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 49999.00 грн.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий Кредит в строки, передбачені Договором.

29.11.2021 було укладено договір № 224, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000 (26208966760928).

29.11.2021 було укладено договір № 29/11/2021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000(26208966760928).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000 (26208966760928).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 96736897000(26208966760928).

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №96736897000(26208966760928) від 07.09.2020, що підлягає стягненню з позичальника становить 68522.36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 38418.21 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30104.15 грн.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором № 96736897000 (26208966760928) від 07.09.2020 у розмірі 68522.36 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше. Учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Вказану ухвалу було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 04.04.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.111).

15.06.2026 представником відповідача надано письмові пояснення, згідно з якими відповідач не згоден з нарахованою сумою процентів та заперечує проти задоволення позовних вимог у цій частині з наступних підстав:

Відповідачем було надано розрахунок нарахування процентів, які здійснювало ТОВ ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ з 29.11.2021 по 14.09.2022. ТОВ ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ зазначив у розрахунку, що станом на 29.11.2021 заборгованість по процентах за користування кредитом складала 13431,7 грн. Однак не надано розрахунку по процентах до 29.11.2021, зокрема відсутній розрахунок первісного кредитора, а тому дана сума нічим не підтверджена.

Щодо правомірності нарахування процентів ОСОБА_1 з 12.08.2022 зазначає, що він був мобілізований 12.08.2022, що підтверджується копією Військового квитка НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який був 12.08.2022 мобілізований, а 24.10.2023 був демобілізований за станом здоров`я. З 12.08.2022 на нього поширювалася дія закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», на весь час проходження військової служби в особливий період військовослужбовці повністю звільняються від сплати процентів за користування кредитами, а також від штрафів та пені. Таким чином, нарахування процентів з 12.08.2022 по 29.11.2021 - 79 календарних днів у сумі 4573,34 грн є незаконним і не підлягає задоволенню.

Щодо нарахування процентів ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" з 29.11.2021 по 14.09.2022 відповідачем не визнається, оскільки згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Ураховуючи передбачений договором факторингу № 224 від 29.11.2021 обсяг прав нового кредитора, який обмежений виключно правом грошової вимоги у межах боргу ОСОБА_1 на загальну суму 51734,13 грн, що прямо передбачено п. 4.6 Договору, ТОВ «ФК «ІНКАСО», так і ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ не має права здійснювати нарахування та вимагати стягнення процентів за користування кредитом після 29.11.2021, оскільки п. 4.6 договору, що ТОВ «ФК «ІНКАСО» не бере на себе будь-яких договірних зобов`язань Клієнта за Первинними договорами, окрім Права Вимоги за такими Первинними договорами щодо погашення заборгованості боржників.

Тому ТОВ «ФК «ІНКАСО» не міг передати за Договором Факторингу №29/11/2021 від 29.11.2021 ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ більший об`єм прав, ніж отримав сам. Обсяг прав нового кредитора (фактора) не може перевищувати той обсяг, який належав первісному кредитору. Зміна кредитора в зобов`язанні не створює нових зобов`язань для боржника.

За правилами статті 514 ЦК України новий кредитор набуває прав первісного кредитора у тому ж обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу цих прав. Вважає, що слід відмовити в стягненні процентів за період з 29.11.2021 по 14.09.2022.

Щодо стягнення судового збору 2662,40 грн, сплоченого позивачем, повідомляє, що відповідач є інвалідом 2 групи в зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Відповідно до п. 8, 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір відповідач звільненний від сплати судового збору.

Крім того, 15.06.2026 представником відповідача подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу, відповідно до якої зважаючи, що ОСОБА_1 має статус інваліда 2 групи, причина інвалідності - поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язане з захистом Батьківщини, захворювання опорно-рухового апарату, отримує пенсію по інвалідності, витрачає значні кошти на лікування, просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу з 16000 грн до 4000 грн.

23.06.2026 позивачем подано пояснення, згідно яких відповідно до банківської виписки по рахунку ОСОБА_1 , яка відображає рух коштів по рахунку Позичальника та здійсненні ним операції, вбачається, що Відповідач активно користується кредитним лімітом, встановленим йому АТ «Укрсиббанк» на підставі Договору-Анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96736897000, що свідчить про його пряме волевиявлення на укладення Договору та отримання і користування кредитним лімітом. Кредитні кошти Позичальник прийняв в повному обсязі, скориставшись ними у споживчих цілях.

Також з виписки вбачається здійснення відповідачем часткового погашення кредиту, що вказує на визнання Відповідачем кредитного зобов`язання та існування заборгованості.

Шляхом активного користування кредитним лімітом утворилася заборгованість перед Банком у сумі 51734,13 грн., з них: 38418,21 грн.- заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн. - заборгованість за відсотками.

ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступником, було здійснено нарахування відсотків виключно в межах строку кредування, погодженого сторонами по 05.10.2022 (п.2.1.1 Договору), у період з 29.11.2021 (дата відступлення) -14.09.2022 у сумі 16788,23 грн.

Таким чином, перед ТОВ «Вердикт Капітал» утворилася заборгованість у сумі 68522,36 грн., з них: 38418,21 грн. - заборгованість з основної суми (тіло кредита); 30104,15 (13315,92 +16788,23) грн. заборгованість за відсотками.

У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» права вимоги за Договором, на загальну суму 68522,36 грн., з них: 34983,98 грн.- заборгованість з основної суми (тіло кредита); 30104,15 грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування, погодженого сторонами- по 05.10.2021 (фактично менше - до 14.09.2022) .

ТОВ «Коллект центр» не здійснювалося нарахування додатково відсотків та жодних штрафних санкцій та/або будь-яких інших додаткових нарахувань.

Відповідач зазначає, що має право на пільгу, передбачену частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки з 12.08.2022 року по теперішній час призван на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, вищевказаною нормою закону дійсно встановлено пільгу для військовослужбовців певної категорії на час їх призову.

Крім того, позивач не вважає надані відповідачем докази такими, що підтверджують наявність у нього права на застосування пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

14.06.2024 Національним банком України в листі №14-0005/45819, направленому до Асоціації українських банків, викладено роз`яснення Міністерства оборони України, надані у відповідь на запит Національного Банку щодо застосування пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого вищевказана пільга зазначеним категоріям військовослужбовців надається на весь час їх призиву (проходження військової служби), а також їх дружинам (чоловікам), тому відповідна пільга має надаватися на підставі наступного переліку документів:

- посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);

-довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року №40;

- витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду;

- для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.

Міністерство оборони України згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 № 671 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 19 жовтня 2016 № 730) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, яке забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони у мирний час та особливий період.

Отже, для всіх категорій військовослужбовців на підтвердження права отримання зазначеної пільги, Міністерство оборони України встановило обов`язкові для пред`явлення документи.

Відповідачем не було надано повний перелік документів, які згідно норм діючого законодавства підтверджують право відповідача на застосування пільги.

Крім того, відповідачем помилково трактовані норми законодавства щодо періоду і умов застосування вищезазначеної пільги.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації. Однак, при цьому, така пільга застосовується лише у межах строку їх служби при наявності належного документального підтвердження.

Поширення цих пільг на інші періоди, без урахування фактичного статусу Відповідача, є безпідставним розширеним тлумаченням норм права та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно з твердженнями представника Відповідача, строк проходження військової служби Відповідача розпочався з 12.08.2022 та тривав до 24.10.2023. Водночас, нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося у період з 07.09.2020 по 14.09.2022.

Сторонами Договору погоджено, що строк правомірного користування кредитним лімітом зі сплатою відсотків встановлено до 05.10.2022 (п. 2.1.1 Договору). При цьому фактичне нарахування відсотків було припинено раніше - 14.09.2022. Разом з тим, представник Відповідача зазначає, що період, на який поширюється пільга, становить 79 днів, обчислюючи його «з 12.08.2022 по 29.11.2021», що є внутрішньо суперечливим та арифметично і логічно некоректним.

Таке твердження прямо суперечить позиції самого представника Відповідача щодо початку проходження служби з 12.08.2022.

Відтак, єдиним періодом, який потенційно може підпадати під застосування пільги (за умови надання належних та допустимих доказів, визначених Міністерством оборони України), є період з 12.08.2022 по 14.09.2022 (до дати фактичного припинення нарахування відсотків), що становить 33 календарні дні.

Таким чином, заявлений представником Відповідача період у 79 днів не має жодного належного правового та фактичного обґрунтування, суперечить власним доводам сторони Відповідача та не може бути прийнятий судом до уваги.

При цьому, Позивач звертає увагу, що Відповідачем не надано повний перелік документів, які згідно норм діючого законодавства підтверджують його статус, а отже, право відповідача на застосування зазначеної пільги.

Сплата процентів по кредитному договору є обов`язковою умовою надання кредиту Позичальнику, і відрізняють кредитні відносини, від звичайної позики.

Отже, для скасування такого обов`язку, необхідні вагомі та достатні докази для застосування спеціальної норми Закону. Оскільки, недостатня оцінка ситуації може призвести не тільки до порушення прав Кредитодавця (Позивача), а й спричинити дестабілізацію кредитної системи країни.

За таких обставин, Позивач вважає, що Відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів, визначених Міністерством оборони України обов`язковими для підтвердження наявності у військовослужбовця права на застосування пільги, передбаченої частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Просить позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі, заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви долучені договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96736897000, анкета-заявка на надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту (а.с. 7-8, 9, 10).

Так, судом встановлено, що 07.09.2020 між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 9673689700 про про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи (а.с. 7-8).

Відповідно до п.2.1.1. умов Договору ліміт кредитування встановлено у розмірі 49999.00 грн. на строк до 05.10.2022 включно.

За умовами Договору Кредитодавець зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55.00 % річних.

Умовами Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Отримання кредитних коштів відповідачем та користування ними підтверджується випискою за кредитним договором за період з 15.09.2020 до 30.11.2021 (а.с.89 - 106).

29.11.2021 було укладено договір факторингу № 224, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000 (26208966760928) (а.с. 14-19).

В п. 1 договору факторингу № 224 від 29.11.2021 надано визначення термінів, що використовуються в цьому договорі, зокрема:

- заборгованість - будь-які грошові зобов`язання боржників перед клієнтом за первинними договорами, права вимоги за якими відступаються за цим договором. Розмір заборгованості в кожному окремому випадку розраховується клієнтом станом на дату підписання реєстру боржників.

- права вимоги - права грошової вимоги до клієнта до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі первинних договорів і підтверджена документацією.

Згідно з п. 2.1. договору факторингу № 224 від 29.11.2021 за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу № 224 від 29.11.2021 права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в паперовому вигляді. Реєстр боржників в друкованому вигляді передається фактору в дату укладання угоди.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу № 224 від 29.11.2021 право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає в день підписання акту приймання - передачі права вимоги.

Відповідно до п. 4.5. договору факторингу № 224 від 29.11.2021 фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим договором третім особам, які відповідно до законодавства мають на це право.

Згідно з п. 4.6. договору факторингу № 224 від 29.11.2021 фактор не бере на себе будь-яких договірних зобов`язань клієнта за первинними договорами, окрім права вимоги за такими первинними договорами щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості з боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №224 від 29.11.2021 до ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №96736897000, в сумі 51734,13 грн., з них: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.20-22).

29.11.2021 було укладено договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000(26208966760928) (а.с.23-27).

В п. 1 договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 надано визначення термінів, що використовуються в цьому договорі, зокрема:

- заборгованість - будь-які грошові зобов`язання боржників перед клієнтом за первинними договорами, права вимоги за якими відступаються за цим договором. Розмір заборгованості в кожному окремому випадку розраховується клієнтом станом на дату підписання реєстру боржників.

- права вимоги - права грошової вимоги до клієнта до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі первинних договорів і підтверджена документацією.

Згідно з п. 2.1. договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в паперовому вигляді. Реєстр боржників в друкованому вигляді передається фактору в дату укладання угоди.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає в день підписання акту приймання - передачі права вимоги.

Відповідно до п. 4.5. договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим договором третім особам, які відповідно до законодавства мають на це право.

Згідно з п. 4.6. договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021 фактор не бере на себе будь-яких договірних зобов`язань клієнта за первинними договорами, окрім права вимоги за такими первинними договорами щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості з боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №29/11/2021 від 29.11.2021 доТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №96736897000, в сумі 51734,13 грн., з них: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.28-30).

10.01.2023 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96736897000 (26208966760928) (а.с.33-44).

Відповідно до зміни в реєстр боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №96736897000, в сумі 68522.36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 38418.21 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30104.15 грн (а.с.48).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за Договором №96736897000 від 07.09.2020 становить 68522.36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 38418.21 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 30104.15 грн (а.с. 12, 107-109).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Перелік умов, які мають бути зазначені в договорі про споживчий кредит наведено в ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Зокрема, п. 10, 11 ч. 1 цієї статті визначено, що в договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки суду.

Судом встановлено, що між первісним кредитором АТ «УКРСИББАНК», правонаступником якого відповідно до договорів факторингу є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено встановлення кредитного ліміту у погодженому сторонами розмірі, яким відповідач скористався. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконав.

29.11.2021 було укладено договір факторингу № 224, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за договором № 96736897000 (26208966760928) на загальну суму 51734,13 грн., з яких: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн.- заборгованість за відсотками

29.11.2021 було укладено договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за договором № 96736897000(26208966760928) на загальну суму 51734,13 грн., з яких: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн.- заборгованість за відсотками.

ТОВ "Вердикт Капітал" в межах строку дії кредитного договору здійснило нарахування процентів на кредитну заборгованість за період з 29.11.2021 по 14.09.2022 на загальну суму 16788,23 грн.

10.01.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за договором № 96736897000 (26208966760928) на загальну суму 68522,36 грн., з яких: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 30104,15 грн.- заборгованість за відсотками.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором по відношенню до боржника за укладеним 07.09.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 договором № 96736897000 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи.

Сторонами визнається факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 38418,21 грн, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами, зокрема, нарахованими після укладення між первісним кредитором та фактором відповідного договору факторингу.

Надаючи правову оцінку доводам сторін в цій частині позовних вимог суд зазначає наступне.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина друга статті 1078 ЦК України).

Отже, договору факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. При цьому, майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника або настання певної події.

Цивілький кодекс України не містить жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Водночас наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога). Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи ідентичну за своїм змістом справу № 727/2790/25, у постанові від 07.01.2026 зазначив наступне.

Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Із досліджених судом договорів факторингу № 224 від 29.11.2021, укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс", № 29/11/2023 від 29.11.2021, укладеного між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал", вбачається, що сторони вказаних договорів індивідуалізували право грошової вимоги та визначили, що предметом цих договорів є лише право вимоги, яка настала у первісного кредитора до боржників на дату підписання реєстру боржників, на що вказують наведені в розділі 1 вказаних договорів визначення термінів "заборгованість" та "право вимоги", що використовуються в цих договорах, а також п. 2.1., 2.2., 4.5., 4.6. зазначених договорів факторингу.

Умови вказаних договорів факторингу не передбачають передачу права майбутньої вимоги, а тому у ТОВ "Вердикт Капітал", який донарахував відповідачу проценти після укладення договору факторингу № 29/11/2023 від 29.11.2021 за період з 29.11.2021 по 14.09.2022, та в подальшому передав права вимоги з урахуванням донарахованих процентів ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за укладеним 10.01.2023 договором відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, було відсутнє право на таке донарахування відсотків та подальше відступлення прав вимоги в цій частині.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають до часткового задоволення. Зокрема, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 07.09.2020 № 96736897000(26208966760928) у розмірі 51734,13 грн., з яких: 38418,21 грн. - заборгованість за основною сумою; 13315,92 грн.- заборгованість за відсотками.

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 12.03.2026 № 0624940003 (а.с. 6), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 гривень, розмір яких підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, заявкою про надання юридичної допомоги від 02.02.2026 № 649 та витягом з акту про надання юридичної допомоги № 19 від 27.02.2026 (а.с.56-60).

Водночас відповідачем до суду надано копію посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 17.12.2025 Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької РДА (дійсне до 01.01.2027), а також витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10473/25/12156/В від 16.12.2025, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Крім цього, представником відповідача адвокатом Лісніченком С.В. подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог та те, що ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнений від сплати судового збору, сума сплаченого позивачем судового збору підлягає компенсації йому за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2010,11 грн (75,5% від розміру сплаченої суми).

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Верховний Суд у своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Верховний Суд за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 (справа № 922/1964/21) зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Судом установлено, що 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» було укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги від 02.02.2026 № 649 та витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026, вартість послуг на правничу допомогу складає 16000 грн.

Відповідно до зазначених документів АО "Лігал Ассістанс" надано ТОВ "Коллект Центр" наступні послуги:

- надання усної консультації з вивченням документів вартістю 2000 грн/год тривалістю 2 години загальною вартістю 4000,00 грн;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартістю 3000 грн/год тривалістю 4 годин загальною вартістю 12000,00 грн.

Порівнюючи вартість наданих юридичних послуг, зазначених у заявці на надання юридичної допомоги від 02.02.2026 № 649 та у витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від від 27.02.2026, із долученим до матеріалів справи прайс-листом АО "Лігал Ассістанс", затвердженим рішенням загальних зборів № 01-12/2025 від 01.12.2025 (а.с. 60), суд звертає увагу на таке.

Вартість усної консультації з вивченням документів, яка зазначена в прайс-листі, складає 2000 грн/документ або від 1500 грн/год. Вартість складання позовної заяви, яка зазначена в прайс-листі, складає 3000 грн/документ або від 3000 грн/год.

Водночас,у заявці на надання юридичної допомоги від 02.02.2026 № 649 та у витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від від 27.02.2026, вартість години надання усної консультації з вивченням документів зазначена 2000 грн.

Порівняльним аналізом зазначених документів встановлено, що вартість наданих послуг, зокрема усної консультації з вивченням документів, зазначена у заявці на надання юридичної допомоги від 02.02.2026 № 649 та у витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від від 27.02.2026, перевищує вартість цих послуг, зазначених в прайс-листі АО "Лігал Ассістанс".

Позивачем не обґрунтовано, чому саме така вартість послуг, яка відмінна від вартості послуг, зазначених у прайс-листі адвокатського об`єднання, застосована до даної справи.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд виходить з реальності цих витрат (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, а судова практика в аналогічних правовідносинах є сталою. Окрім цього, суд зауважує, що предмет спору в цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Тобто підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 16000 грн, не відповідає критерію обґрунтованості, пропорційності та розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

За таких обставин суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, у розмірі 16000 грн підлягають зменшенню до 9000 грн. Саме така сума, на переконання суду, є співмірною до обставин цієї справи, відповідає критеріям розумності та пропорційності.

Водночас, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 75,5% від заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на правову допомогу в розмірі 6795,00 грн (75,5% від 9000 грн).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр заборгованість за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи №96736897000 (26208966760928) від 07.09.2020 у розмірі 51734 (п`ятдесят одна тисяча сімсот тридцять чотири) гривні 13 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю Коллект Центр за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суму сплаченого судового збору в розмірі 2010 (дві тисячі десять) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6795 (шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.