Рішення № 140256735, 02.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2751/25

Провадження №:2/138/232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Савкової І.М.,

за участю секретаря Цибульської Т.І.,

представника позивача адвоката Середюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, в якому просили: встановити, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 являється рідною дочкою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на 50/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування на 25/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування на 25/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 , який до смерті проживав в АДРЕСА_1 . На день його смерті разом із ним проживали та були зареєстровані : дружина ОСОБА_6 , доньки- ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .. Вони прийняли спадщину фактичним шляхом, як це передбачалося ЦК України 1963 року, про те не оформили своїх спадкових прав в нотаріальній конторі. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 , на день смерті разом із нею проживали та були зареєстровані доньки- ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , спадкоємцями після її смерті залишилися діти: син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті, оскільки на день смерті були зареєстровані разом із померлою в спадковому будинку. Також в будинку на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані внуки ОСОБА_9 та

ОСОБА_10 метою оформлення спадкових прав були подані заяви до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Анцут Л.М.. Постановами нотаріуса від 17.07.2025 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що у спадкодавця не було правовстановлюючого документа на будинок та через відсутність у померлої ОСОБА_11 свідоцтва про народження.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.03.2026 прийнято до свого провадження дану справу та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.05.2026 витребувано від приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької областіАнцут Людмили Миколаївни (вул. Стависька, 12/1, м. Могилів-Подільський), в строк до 08 червня 2026 року, належним чином засвідчені копії спадкових справ щодо майна померлих: ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Ухвалою суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_12 та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові. ОСОБА_1 підтвердила, що ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , була рідною сестрою.ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в Республіці Молдова, свідоцтво про народження було втрачено. Позивач ОСОБА_1 зверталася до Відділу РАЦС у м.Сороки Республіки Молдова із заявою про надання копії актового запису про народження ОСОБА_14 .. Разом з тим, відповідно до відповіді Відділу РАЦС у м.Сороки Республіки Молдова №49 від 18.04.2022, книги реєстрації народження за 1947-1951 роки не збереглися.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового розгляду справи, до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 знала, проживала по сусідству, помер ще в 70 році. Було 2-є дітей ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . На день смерті ОСОБА_16 і ОСОБА_17 проживали в одній хаті.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомив, що знав сім`ю ОСОБА_19 , жив по сусідству. Коли помер ОСОБА_7 сім`я складалася з 2 дочок ОСОБА_20 та ОСОБА_16 та тітка ОСОБА_21 (дружина). На день смерті ОСОБА_6 в будинку залишились проживати ОСОБА_20 та ОСОБА_16 зі своїми сімями.

Заслухавши пояснення представника позивача, позивача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно дост.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Судувід 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17).

Судом встановлено, що рішенням виконкому Могилів-Подільської міської ради №89 від 02.04.1959 ОСОБА_7 було надано земельну ділянку під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 площею 600 кв.м. 14.04.1959 між Могилів-Подільською міською радою і ОСОБА_7 було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. 14.04.1959 було відведено земельну ділянку на місцевості, про що складено акт. В 1969 році було закінчено будівництво житлового будинку, про що оформлено акт прийомки індивідуального домоволодіння. Рішенням виконкому міської ради №48 від 14 лютого 1969 року було затверджено акти прийомки новопобудованих будинків. Вище перераховані документи були передані на реєстрацію права власності в КП «Могилів-Подільське МБТІ». 07.06.1971 КП «Могилів-Подільське МБТІ» провело реєстрацію права власності ОСОБА_7 на будинок.

З довідки начальника КПМБТІ №738 від 16.12.2024, встановлено, що згідно архівних даних станом на 31.01.2013 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , зареєстрований за спадкодавцем ОСОБА_7 на підставі правостановлюючого документа: Договір про пред`явлення в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку з кількістю кімнат від однієї до пяти, посвідчений державним нотаріусом Могилів-Подільської державної нотаріальної контори, 16.04.1959 за №1765 та зареєстровано в Могилів-Подільському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 07.06.1971, реєстровий номер запису на паперових носіях №2830. Назва вулиці змінилася з АДРЕСА_3 , згідно рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради №174 від 26.04.2016 8 сесії 7 скликання « Про перейменування вулиць міста Могилева-Подільського.

Згідно ст.58 ЦК України РСР, померлий ОСОБА_7 набув права власника житлового будинку на підставі нотаріально посвідченого договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №7.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про предявлення в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку від 16.04.1959.

15.01.1955 ОСОБА_7 та ОСОБА_22 , уклали шлюб, про що зроблений відповідний актовий запис №8, прізвище дружини змінено на « ОСОБА_19 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , дата видачі 05.05.1961.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07.03.1955, ОСОБА_23 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_6 ..

Відповідно до довідки №249 від 18.08.2020 видана адміністратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Кушнір В., встановлено, що на день смерті ОСОБА_7 разом із ним проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 : дружина - ОСОБА_6 , 1929 року народження; донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація щодо зареєстрованих осіб, на день смерті вказаної особи, вказана згідно довідки №60 від 17.06.2020 Голови квартального комітету №4.

ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , прийняли спадщину фактичним шляхом, успадкували по 1/3 частині будинку, про те не оформили своїх спадкових прав в нотаріальній конторі.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.06.1999.

Відповідно до довідки №248 від 18.08.2020 видана адміністратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Кушнір В., встановлено, що на день смерті ОСОБА_6 , 1929 року народження, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). На день смерті ОСОБА_24 , за даною адресою були зареєстровані: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація щодо зареєстрованих осіб, на день смерті вказаної особи, вказана згідно довідки №61 від 17.06.2020 Голови квартального комітету №4.

Після смерті ОСОБА_6 її 1/3 частини будинку успадкували доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 по 1/6 частині.

Згідно листа приватного нотаріуса Анцут Л.М. Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області №01-16/61 від 15.06.2026, встановлено, що згідно інформації зі Спадкового реєстру спадкові справи після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 не заводилися.

При вирішені питання щодо правомірності набуття майна в порядку спадкування суд зазначає, що до застосування підлягають норми цивільного законодавства, що діяли на момент відкриття та прийняття спадщини, а саме - Цивільний Кодекс Української РСР в редакції 1963 року.

В силу ч.1 ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є: в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належать також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст.548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, то він визнається таким, що прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 08.01.2020.

Відповідно до довідки №197 від 26.05.2025 видана адміністратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Кушнір В., встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На день смерті ОСОБА_4 , за даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_4 спадщина в рівних частках перейшла її дітям позивачеві ОСОБА_2 та позивачеві ОСОБА_3 .. Право власності на будинок в електронному реєстрі речових прав зареєстровано не було. Земельна ділянка не приватизована, що підтверджується інформаційною довідкою від 11.08.2025.

З витребуваної судом копії спадкової справи № 94

2020 вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подавали приватному нотаріусу Могилів-Подільського районного нотаріального округу Анцут Л.М. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , після чого відкрито спадкову справу № 94/2020.

Постановами приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Анцут Л.М. від 17.07.2025 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в звязку з тим, що у спадкодавця не було правовстановлюючого документа на будинок через відсутність у померлої ОСОБА_11 свідоцтва про народження.

Разом з тим, факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 та померлими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , як батьків та доньки підтверджується показами позивача ОСОБА_1 (яка є рідною сестрою ОСОБА_4 ), свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , які зазначили, що померла ОСОБА_4 являється рідною дочкою померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також довідкою №249 від 18.08.2020 виданою адміністратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Кушнір В..

Отже, факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є рідною дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку, що майнові права позивачів підлягають захисту в судовому порядку, а також про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Суд враховує при розгляді справи рік побудови спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (1969), наявні у виготовленому КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» технічному паспорті на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 14.04.1959, довідку, видану начальника КПМБТІ №738 від 16.12.2024.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 216 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222 ЦК України); часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Порядок спадкування за законом визначений статтями 1258 та 1261 ЦК України, відповідно до якого спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ст. 1269 ЦК України).

До позивачів як до спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідно до ст. 1216 ЦК України, перейшли всі права спадкодавиці як власниці майна, проте через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, оформити право власності на спірне майно у нотаріальному порядку неможливо, що зумовило необхідність для належного оформлення спадкових прав звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення.

Відтак, у справі наявні підстави для задоволення позову та для визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Керуючись статтями 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 10-13, 141, 258-261, 263-268, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування на 50/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування на 25/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування на 25/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Судові витрати у виді сплати судового збору залишити за позивачами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована та фактично проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована та фактично проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Представник позивача: адвокатСередюк Олена Василівна, адреса для листування: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Відповідач: Могилів-Подільської міської ради, місцезнаходження: пл. Шевченка, 6/16, м.Могилів-Подільський Вінницької області, ЄДРПОУ 04051052.

Суддя: І.М. Савкова