Ухвала суду № 140256310, 20.08.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/267/25

Провадження № 2/399/130/2026

УХВАЛА

20 серпня 2026 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення.

В підготовчому судовому засіданні представник позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити, а справу призначити до судового розгляду по суті.

Представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Зазначив, що в позові не вказано взагалі щодо яких прав або інтересів подано позов, хто із відповідачів вчинив невідомі порушення прав позивача, текст позову не містить жодного викладу обставин, якими позивач повинен обгрунтувати свої вимоги та не містить посилання на докази якими підтверджуються обставини позову. Крім того, ще однією підставою для закриття провадження є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`єктом владних повноваджень, а оскарження аків та рішень органу місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечив проти клопотання про закриття провадження та зазначив, що підстави про які зазначив представник відповідача є хибними, між сторонами виник спір, є дві спірні земельні длянки відносно яких вчиняються юридичні дії, відповідач не має можливості вільно користуватися своїм майном. Щодо закриття провадження у справі з підстав того, що вона повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства заперечив та вказав, що в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом як титульний сласник нежитлової будівлі, оскільки порушено його цивільне право (інтерес), тобто між сторонами виник цивільно-правовий спір, а тому в задоволенні вказаного клопотання просив відмовити.

Суд заслухавши представника позивача та представника відповідача вважає, що в задоволенні клопотання представника відповдача про закриття провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

За нормами ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших, є по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Натомість, адміністративні справи підлягають розгляду адміністративними судами, юрисдикція та повноваження яких визначається КАС України. Згідно положень ст.4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в т.ч. у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як убачається із позовних вимог позивач просить визнати незаконним правовий акт органу місцевого самоврядування та відновити становища, яке існувало до порушення що стосується користування нежитловим приміщенням, яке належить позивачу на праві приватної власності, між сторонами виник спір.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника.

За правилами ч.1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, житлових, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З аналізу змісту позовної заяви у справі вбачається, що спір не є публічно-правовим, а тому цей спір з урахуванням його суб`єктного складу, на думку суду, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

За вказаних обставин та з урахування вимог закону суд вважає клопотання відповідача таким що не підлягає до задоволення.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки вказані особи не є належними відповідачами у справі.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки визначення кола відповідачів є правом позивача, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є правонаступниками первісного відповідача ОСОБА_7 .

Суд вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається з постанови КЦС ВС від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 299/2931/17 вказано, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Враховуючи те, що право на зміну (виключення/залучення) є виключною прерогативою позивача суд вважає, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Під час проведення підготовчого засідання судом здійснені всі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України.

Необхідність вчинення інших дій, пов`язаних з підготовкою до судового засідання, не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.196-198, 200, 260, 261 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про виключення з числа відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.

Підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення закрити.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення призначити до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Онуфріївка Кіровоградської області /28100, сел. Онуфріївка, вул. Петра Сагайдачного, 23 Кіровоградської області/ о 10 год. 00 хв. 17 вересня 2026 року.

В судове засідання викликати сторони.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади Україниhttps://court.gov.ua/sud1119.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 серпня 2026 року

Суддя М.М. Лях