Рішення № 140255711, 01.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокусправа № 380/8577/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗОМ ДО УСПІХУ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЗОМ ДО УСПІХУ» (далі позивач, ТОВ «РАЗОМ ДО УСПІХУ») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі відповідач 1, Головне управління) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі відповідач 2, Держпродспоживслужба), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 18 березня 2026 року № 17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час позапланової перевірки надав органу ринкового нагляду всі документи щодо походження продукції, її реалізації та вжитих заходів, зокрема декларацію про відповідність Технічному регламенту мийних засобів, яка, на його думку, підтверджує відповідність продукції встановленим вимогам, а тому в органу ринкового нагляду не було підстав стверджувати про невідповідність продукції. Рішення відповідача 1 від 02.02.2026 № 52, № 53, № 54 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів позивач виконав повністю, що підтверджено рішенням відповідача 1 від 04.03.2026 № 167 про їх скасування. На думку позивача, виявлені порушення - відсутність знака відповідності технічним регламентам та відсутність маркування згідно із законодавством про мови, а саме інформації про дозування мийного засобу, є формальною невідповідністю в розумінні частини третьої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за яку пунктом 2 частини другої статті 44 цього Закону штраф не передбачений. Наслідком формальної невідповідності, за доводами позивача, є лише вимога органу ринкового нагляду усунути її у визначений строк, що і було виконано.

Позивач також посилається на порушення відповідачем-1 принципів законності, обґрунтованості та пропорційності, визначених Законом України «Про адміністративну процедуру», на неповне з`ясування обставин справи та неврахування поданих ним доказів, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі № 809/1167/17, згідно з якими для притягнення особи до відповідальності за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» необхідно насамперед встановити невідповідність продукції встановленим вимогам. Крім того, позивач зазначає, що відповідь Держпродспоживслужби від 20.04.2026 № 15.1.1-4/9986 на його скаргу на постанову не містить належного обґрунтування мотивів відмови у задоволенні скарги.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що позовні вимоги звернені лише до Головного управління, оскільки оскаржувану постанову винесено саме ним як територіальним органом Держпродспоживслужби, а до відповідача 2 позивач жодних позовних вимог не заявив.

По суті спору відповідач 2 вказав, що до Головного управління від Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області надійшли матеріали планової перевірки магазину «Маркетопт» - акт перевірки характеристик продукції від 12.12.2025 № 53 та рішення від 18.12.2025 № 96 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції. На підставі наказу від 27.01.2026 № 54-АГ та направлення від 27.01.2026 № 42 відповідач 1 провів позапланову перевірку характеристик продукції у позивача, який згідно з митною декларацією є імпортером продукції, та встановив її невідповідність вимогам пунктів 12, 13, 15 Технічного регламенту мийних засобів і додатка 2 до нього.

Відповідач 2 стверджує, що відповідно до пунктів 12, 13, 15 Технічного регламенту мийних засобів та пункту 4 додатка 2 до нього маркування мийного засобу для побутових посудомийних машин повинне містити інформацію про стандартну дозу засобу в грамах, мілілітрах чи кількості таблеток для основного циклу миття за завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон, а також для води різної жорсткості. Відсутність такої інформації на пакуванні не є формальною невідповідністю, оскільки ані частина третя статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ані Технічний регламент мийних засобів її такою не визначають. Відтак, на думку відповідача 2, позивач ввів в обіг продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, а штраф на підставі пункту 2 частини другої статті 44 зазначеного Закону накладено правомірно.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, зазначив, що відсутність на пакуванні інформації про дозування мийного засобу не є формальною невідповідністю, а твердження позивача про те, що станом на 26.02.2026 маркування продукції приведено у відповідність шляхом нанесення додаткового маркування, не спростовує факту введення ним в обіг продукції, що не відповідала встановленим вимогам. Отже, на думку відповідача 1, позивачем не спростовано фактів порушення, зафіксованих в акті перевірки, а штраф застосовано на законних підставах.

Встановлені обставини справи.

ТОВ «РАЗОМ ДО УСПІХУ» (код ЄДРПОУ 44187784) є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (код КВЕД 46.45).

15.10.2024 між компанією EZEL KOZMETIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET ANONIM SIRKETI (продавець, виробник продукції під торговою маркою «TEMS») та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 15102024, за яким продавець зобов`язався на замовлення покупця виробляти і продавати продукцію торгової марки «TEMS» (митний код 3402) на умовах поставки FCA Сівас, Туреччина.

Згідно з митною декларацією № 24UA209230119135U6, оформленою 18.12.2024, позивач як одержувач і декларант ввіз на митну територію України в митному режимі імпорту товар «мийні засоби та засоби для чищення без вмісту абразивів, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці. Капсули для миття посуду» (код УКТ ЗЕД 3402 50 90 00, країна походження - Туреччина, вага нетто 2532,6 кг), поставлений за договором від 15.10.2024 № 15102024.

Надалі позивач реалізовував продукцію покупцям, зокрема за видатковими накладними від 13.02.2025 № 208, від 18.09.2025 № 1920, від 23.09.2025 № 1925.

Актом перевірки характеристик продукції від 12.12.2025 № 53, складеним Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за результатами планової перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП ОСОБА_1 , м. Олександрія), встановлено, що на зовнішній поверхні пакування продукції інформація про дозування мийного засобу здійснена з порушенням законодавства про мови (пункт 12, пункт 4 додатка 2, пункт 13 Технічного регламенту мийних засобів), а також відсутній знак відповідності технічним регламентам (пункт 15 Технічного регламенту мийних засобів).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 18.12.2025 № 96, прийнятим щодо розповсюджувача продукції, застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності з визначенням строку виконання до 19.01.2026.

16.12.2025 позивач, діючи як уповноважений представник виробника на підставі доручення від 19.02.2025 № 1, склав декларацію про відповідність продукції «TEMS 4 in 1 капсули для миття посуду в посудомийних машинах» (код УКТ ЗЕД 3402) Технічному регламенту мийних засобів. Декларацію зареєстровано в органі з оцінки відповідності ТОВ «Міжнародні стандарти і системи» 16.12.2025 за № UA.060.D.3510-25.

Наказом від 27.01.2026 № 54-АГ, виданим на підставі статті 11 та пункту 3 частини першої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідач 1 призначив позапланову перевірку характеристик продукції у позивача в період з 27.01.2026 по 30.01.2026. Підставою проведення перевірки в направленні від 27.01.2026 № 42 зазначено отримання через Національну інформаційну систему ринкового нагляду рішення від 18.12.2025 № 96.

Супровідним листом № 2316-70/В позивач повідомив відповідача 1, що продукцію ввезено в Україну один раз за митною декларацією № 24UA209230119135U6, станом на 27.01.2026 її товарні залишки у позивача відсутні, а всю партію реалізовано ТОВ «Бембікс», ТОВ «Біфорт», ТОВ «Домінік 777» за видатковими накладними від 13.02.2025 № 208, від 23.09.2025 № 1925, від 18.09.2025 № 1920. Позивач також повідомив, що, отримавши 23.12.2025 звернення ТОВ «Мік Дистрибушин», виявив формальну невідповідність пакування продукції Технічному регламенту мийних засобів, поінформував про це своїх покупців та забезпечив нанесення додаткового маркування на всю продукцію, яку постачав. До листа позивач долучив, зокрема, декларацію про відповідність, договір купівлі-продажу, митну декларацію, видаткові накладні, договір поставки від 07.01.2026 № 12-26 та фото промаркованої продукції.

Актом перевірки характеристик продукції від 30.01.2026 № 0014 встановлено розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам пунктів 12, 13, 15 та пункту 4 додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів, а саме: на зовнішній поверхні пакування чи етикетці мийного засобу відсутнє маркування згідно із законодавством про мови, зокрема відсутня інформація про дозування мийного засобу; на зовнішній поверхні пакування або на етикетці мийного засобу відсутній знак відповідності технічним регламентам. Під час перевірки встановлено, що позивач є імпортером продукції. Представник позивача з актом ознайомився 30.01.2026, зауважень до акта не висловив.

На підставі зазначеного акта відповідач 1 02.02.2026 прийняв три рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо залишків партії продукції зі строком виконання до 02.03.2026, які вручено представнику позивача 03.02.2026:

рішення № 52 - у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 12, пункту 4 додатка 2, пункту 13 Технічного регламенту мийних засобів (відсутність маркування згідно із законодавством про мови, а саме інформації про дозування) - обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог;

рішення № 53 - у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 15 Технічного регламенту мийних засобів (відсутність на пакуванні або етикетці знака відповідності технічним регламентам) - обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, а саме забезпечення нанесення знака відповідності технічним регламентам;

рішення № 54 - у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 12, пункту 4 додатка 2, пункту 13 Технічного регламенту мийних засобів - тимчасова заборона надання продукції на ринку до приведення її у відповідність до встановлених вимог.

Повідомленням від 26.02.2026 № 2335-70/В позивач поінформував відповідача 1, що маркування продукції приведено у відповідність до вимог Технічного регламенту мийних засобів шляхом нанесення додаткового маркування на всю партію продукції, яка постачалася дистрибуторам і покупцям. З фото продукції, наявних у матеріалах справи, вбачається, що на пакування нанесено етикетку державною мовою, яка містить розділ «Спосіб застосування/дозування» з вказівкою використовувати одну капсулу на один цикл миття, відомості про виробника та імпортера, а також знак відповідності технічним регламентам з ідентифікаційним номером 060.

Рішенням від 04.03.2026 № 167 відповідач 1 скасував рішення від 02.02.2026 № 52, № 53, № 54 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, встановивши повне та результативне виконання цих рішень.

09.03.2026 головний спеціаліст відповідача-1 склала протокол № 5 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якому діяння позивача кваліфіковано за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» як введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам. Протокол вручено представнику позивача 09.03.2026. Того ж дня відповідач1 листом № Вих-05_1-15/1715 запросив позивача на розгляд справи щодо накладення штрафу, призначений на 18.03.2026.

Постановою від 18.03.2026 № 17, підписаною в.о. начальника Головного управління Назарієм Варваруком, на позивача накладено штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн, за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам пунктів 12, 13, 15 та пункту 4 додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів. Підставою прийняття постанови зазначено акт перевірки від 30.01.2026 № 0014 та протокол від 09.03.2026 № 5. У постанові зазначено, що за виявлене порушення передбачається відповідальність у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; мотивів обрання максимального розміру штрафу постанова не містить. Постанову вручено представнику позивача 18.03.2026.

Скаргою від 26.03.2026 № 2353-70/В позивач оскаржив постанову до Держпродспоживслужби. Листом від 20.04.2026 № 15.1.1-4/9986 Держпродспоживслужба повідомила позивача, що посадові особи Головного управління діяли в межах чинного законодавства.

Не погодившись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Конституції України держава забезпечує захист прав споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні правові засади забезпечення безпечності нехарчової продукції встановлює Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким передбачено, що організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII (далі Закон № 124-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 124-VIII введення в обіг надання продукції на ринку України в перший раз; надання на ринку будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; імпортер будь-яка фізична чи юридична особа резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; декларування відповідності підтвердження відповідності першою стороною; знак відповідності технічним регламентам маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає застосовним вимогам, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування; технічний регламент нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим; він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 124-VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 28 Закону № 124-VIII у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 124-VIII у випадках, визначених у технічних регламентах, на продукцію та/або на інші об`єкти, що зазначені в таких технічних регламентах (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. За частинами першою та третьою статті 30 цього Закону знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником; виробник шляхом нанесення цього знака вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до законодавства про захист прав споживачів та про забезпечення функціонування української мови як державної інформація про продукцію, у тому числі її маркування та інструкції щодо застосування, надається споживачам державною мовою (стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі Закон № 2735-VI).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Статтею 23 Закону № 2735-VI передбачено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності обстеження зразків продукції. У разі якщо за результатами перевірки встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та розпочинає проведення перевірки характеристик продукції в такої особи. Якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи.

Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Частиною третьою статті 29 Закону № 2735-VI визначено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено, що невідповідність продукції не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів, як обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI до осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, застосовуються штрафи в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 44 Закону № 2735-VI постанова про накладення штрафу надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення; суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку.

Вимоги до мийних засобів, зокрема до їх маркування, встановлені Технічним регламентом мийних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408, зі змінами, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Технічний регламент мийних засобів).

Згідно з пунктом 2 Технічного регламенту мийних засобів уведення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки в разі, коли вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища та відповідають вимогам щодо рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин; маркування мийних засобів; інформації, яка надається на запит визначених законодавством органів виконавчої влади; обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.

Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту мийних засобів терміни, не визначені в ньому, вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про стандартизацію», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Пунктом 11 Технічного регламенту мийних засобів визначено, що мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням, зокрема, найменування та інформації про призначення мийного засобу; інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2; інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 12 Технічного регламенту мийних засобів маркування мийних засобів, призначених для прання, і мийних засобів для побутових посудомийних машин повинне містити інформацію про дозування мийного засобу згідно з додатком 2.

Згідно з пунктом 13 Технічного регламенту мийних засобів маркування мийного засобу здійснюється згідно із законодавством про мови.

Пунктом 15 Технічного регламенту мийних засобів передбачено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на зовнішню поверхню паковання або на етикетку мийного засобу. У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, знак відповідності технічним регламентам наноситься на супровідні документи.

Відповідно до пункту 4 додатка 2 до Технічного регламенту мийних засобів маркування мийного засобу для побутових посудомийних машин містить інформацію про стандартну дозу засобу в грамах або мілілітрах чи кількості таблеток для використання в основному циклі миття для завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон, а також води різної жорсткості.

Відповідно до пунктів 18, 19 Технічного регламенту мийних засобів для проведення оцінки відповідності мийних засобів на вибір виробника або його уповноваженого представника застосовується модуль А1 (внутрішній контроль виробництва з проведенням випробувань продукції під наглядом) або модуль F1 (відповідність на основі перевірки продукції). За результатами проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту за формою згідно з додатком 3 та наносить у встановленому порядку знак відповідності технічним регламентам на зовнішню поверхню паковання чи етикетку, або на супровідні документи у разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим.

Згідно з пунктом 22 Технічного регламенту мийних засобів у разі коли виробник не є резидентом України та відсутній уповноважений представник, комплект технічної документації зберігається особою, що відповідає за введення мийного засобу в обіг.

Суд надав оцінку обставинам справи та виходиться з вирішенні спору з наступних мотивів.

Сторонами не заперечується, що позивач є імпортером продукції та особою, яка ввела її в обіг на ринку України. Це підтверджується договором купівлі-продажу від 15.10.2024 № 15102024, митною декларацією № 24UA209230119135U6 та видатковими накладними, за якими позивач уперше надав продукцію на ринку України.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що відсутність у маркуванні державною мовою інформації про дозування мийного засобу є формальною невідповідністю. Перелік формальних невідповідностей наведений у частині третій статті 29 Закону № 2735-VI і стосується знака відповідності технічним регламентам, декларації про відповідність, технічної документації, а також інших порушень, прямо визначених як формальна невідповідність у відповідному технічному регламенті. Відсутність передбаченої пунктом 12 Технічного регламенту мийних засобів та пунктом 4 додатка 2 до нього інформації про стандартну дозу засобу до цього переліку не належить.

Водночас пунктом 2 Технічного регламенту мийних засобів відповідність вимогам щодо маркування прямо визначено умовою, за якої можливе введення мийного засобу в обіг. Отже, у цій частині продукція не відповідала встановленим вимогам.

Згідно з пунктом 19 Технічного регламенту мийних засобів та частиною першою статті 28 Закону № 124-VIII декларацію про відповідність складає сам виробник або його уповноважений представник; декларування відповідності є підтвердженням відповідності першою стороною (стаття 1 Закону № 124-VIII), а складанням декларації виробник лише бере на себе відповідальність за відповідність продукції (частина сьома статті 28 Закону № 124-VIII).

Як слідує з матеріалів справи, декларацію про відповідність позивач як уповноважений представник виробника склав 16.12.2025, тобто після того, як продукцію було ввезено в Україну та реалізовано покупцям, а тому вона не може свідчити про відповідність продукції встановленим вимогам на момент її введення в обіг.

Суд враховує, що наявність такої декларації не усуває фактичної відсутності на пакуванні продукції обов`язкових відомостей, встановленої під час перевірки.

Згідно акту перевірки від 30.01.2026 № 0014, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, відповідач 1 встановив дві невідповідності продукції: відсутність маркування згідно із законодавством про мови (інформації про дозування) та відсутність на пакуванні знака відповідності технічним регламентам.

Обов`язок нанесення знака відповідності технічним регламентам на зовнішню поверхню паковання або на етикетку мийного засобу встановлено пунктами 15, 19 Технічного регламенту мийних засобів.

Відсутність знака відповідності технічним регламентам, нанесення якого передбачено відповідним технічним регламентом, прямо віднесена абзацом третім частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI до формальної невідповідності. Саме так це порушення кваліфікував і сам відповідач 1. У рішенні від 02.02.2026 № 53, прийнятому виключно у зв`язку з відсутністю знака відповідності технічним регламентам (пункт 15 Технічного регламенту мийних засобів), він застосував захід, передбачений частиною третьою статті 29 Закону № 2735-VI, - усунення формальної невідповідності, тоді як щодо відсутності інформації про дозування (рішення № 52 та № 54) - приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасову заборону надання її на ринку.

Пункт 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI прямо виключає застосування штрафу у випадках, передбачених частиною третьою статті 29 цього Закону, а відповідачі у відзивах доводів щодо правомірності штрафу в цій частині не навели.

Однак оскаржувана постанова не розмежовує зазначені порушення: штраф накладено за невідповідність продукції вимогам пунктів 12, 13, 15 та пункту 4 додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів у цілому, зокрема з прямим посиланням на пункт 15 Технічного регламенту мийних засобів, який регулює саме нанесення знака відповідності технічним регламентам, тобто в тому числі за порушення, яке за законом становить формальну невідповідність і за яке штраф на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI не застосовується.

Крім того, суд звертає увагу, що санкція пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI передбачає штраф у межах від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач-1 застосував максимальний розмір штрафу - 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскаржувана постанова не містить мотивів обрання саме такого розміру. Відповідачі також не обґрунтували застосування такого розміру штрафу у документах по суті справи.

Відповідач 1 не врахував, що порушення вчинено позивачем уперше, стосується маркування продукції, а не її безпечності (доказів того, що продукція є небезпечною чи становить серйозний ризик, у матеріалах справи немає), що позивач розпочав вживати заходів щодо усунення невідповідності ще до початку перевірки (договір від 07.01.2026 № 12-26 на виготовлення додаткового маркування), сприяв органу ринкового нагляду та у повному обсязі виконав рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що відповідач 1 підтвердив рішенням від 04.03.2026 № 167.

Таким чином, відповідач 1, при прийнятті оскаржуваної постанови, не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, поклав в основу штрафу, зокрема, формальну невідповідність, за яку закон штрафу не передбачає, та застосував максимальний розмір санкції без належного обґрунтування, що не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Оскільки визначення розміру штрафу в межах санкції належить до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, суд не може самостійно встановити обсяг правомірно застосовної відповідальності чи змінити розмір штрафу, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови в цілому.

Щодо позову до відповідача 2 суд зазначає, що оскаржувану постанову прийняв відповідач 1, а позовні вимоги до Держпродспоживслужби позивачем не сформульовано.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає справу в межах позовних вимог, а тому підстав для ухвалення рішення щодо відповідача 2 немає.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката несе сторона, не на користь якої ухвалено рішення, крім випадків, визначених частиною третьою статті 139 цього Кодексу. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, сплаченої або яка підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

14.08.2026 представник позивача подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, до якої долучив договір про надання правової допомоги від 20.03.2024 № 01-03-РДУ-24, ордер серії АВ № 1296213 та акт приймання-передачі наданих послуг від 03.08.2026 № РДУ-1/26.

Водночас відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку сторони під час розгляду справи. Отже, суд з власної ініціативи оцінює обґрунтованість і пропорційність заявлених витрат, навіть за відсутності клопотання іншої сторони про їх зменшення.

Суд враховує, що справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а отже, без участі адвоката в судових засіданнях. Обставини справи та правова позиція позивача були сформовані ще під час адміністративного оскарження постанови до Держпродспоживслужби, тому підготовка позовної заяви не потребувала значного обсягу додаткових досліджень. Крім того, частину доводів позивача, зокрема про віднесення відсутності інформації про дозування до формальної невідповідності, суд відхилив.

З огляду на викладене, керуючись критеріями реальності, розумності та співмірності витрат зі складністю справи й обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн є неспівмірним і підлягає зменшенню на 2000,00 грн. Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, рішення якого визнано протиправним, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу від 18 березня 2026 року № 17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (адреса: 79011, Львівська обл., м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗОМ ДО УСПІХУ» (адреса: 79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/32, ЄДРПОУ: 44187784) 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) сплаченого судового збору та 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна