Ухвала суду № 140254924, 01.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні доказів

01 жовтня 2026 року справа № 320/37890/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діски А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві заяву позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування 20 серпня 2026 року до ОСОБА_1 фізичної сили під час примусового вилучення його з автомобіля таксі та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування 20 серпня 2026 року до ОСОБА_1 спеціального засобу «кайданки» під час вилучення його з автомобіля таксі та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування 20-22 серпня 2026 року до ОСОБА_1 спеціального засобу «кайданки», зокрема під час перевезення від ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та шляхом пристебнення кайданками до військовослужбовця під час спроби проведення військово-лікарської комісії.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування 20-22 серпня 2026 року до ОСОБА_1 фізичної сили під час його примусового переміщення, перевезення та утримання.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також позивачем було подано до суду заяву про забезпечення доказів, у якій просить:

1. Заборонити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві (у тому числі Солом?янському управлінню поліції) та ІНФОРМАЦІЯ_4 знищувати, видаляти, перезаписувати чи змінювати будь-які відеозаписи, документи та електронні дані, що стосуються ОСОБА_1 за період з 20 по 23 серпня 2026 року, та зобов`язати їх забезпечити збереження таких доказів до набрання рішенням у справі законної сили.

2. Витребувати від Головного управління Національної поліції у м. Києві:

- відеозаписи з нагрудних камер (бодікамер) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та всіх інших поліцейських, які 20.08.2026 діяли у складі групи оповіщення з ІНФОРМАЦІЯ_5 , за весь час події від зупинки таксі до передачі позивача в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також відеозаписи відеореєстраторів службових автомобілів;

- у разі знищення записів журнали (логи) системи зберігання відеозаписів з датами вивантаження та видалення, акти про знищення, відомості про особу, яка ухвалила рішення не продовжувати строк зберігання після отримання адвокатського запиту від 17.09.2026;

- рапорти поліцейських про застосування фізичної сили та спеціальних засобів 20.08.2026 (ч. 2 ст. 44, ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію»);

- постову відомість (розстановку нарядів) та розпорядження про включення поліцейських до групи оповіщення на 20.08.2026 з переліком осіб;

- журнал видачі та повернення спеціальних засобів (кайданок) за 20.08.2026;

- відомості з інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» про перевірку позивача 20.08.2026 (час, місце, особа, що перевіряла), дані GPS-трекінгу службових автомобілів групи оповіщення;

відомості про наявність чи відсутність звернення ТЦК та СП щодо розшуку/доставлення позивача.

3. Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- відеозаписи нагрудних камер представників ТЦК та СП, які 20.08.2026 діяли у складі групи оповіщення, та записи камер відеоспостереження приміщень і прилеглої території Солом`янського РТЦК за 20-23.08.2026;

- наказ (розпорядження) про склад групи оповіщення на 20.08.2026, графіки чергування, журнали обліку відвідувачів та доставлених осіб, книгу видачі спеціальних засобів (за наявності);

- рапорти, доповідні, акти щодо застосування до Позивача кайданок або фізичної сили;

- шляхові (подорожні) листи службових автомобілів, якими позивача перевозили до ІНФОРМАЦІЯ_6 та назад 20.08.2026, зі списками осіб, які його супроводжували;

- документи щодо вилучення в позивача мобільного телефону;

- документи щодо проходження позивачем ВЛК (направлення, медичну картку, журнал, постанову ВЛК) та наказ про призов позивача.

4. Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_3 : записи камер відеоспостереження приміщень і прилеглої території за 20.08.2026 (час прибуття та вибуття позивача); журнал обліку відвідувачів.

8. Допитати як свідків: водія таксі (після встановлення особи); старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ; інших осіб, які будуть встановлені за витребуваними документами.

9. Встановити строк для виконання ухвали 5 днів з дня її отримання та попередити осіб, у яких перебувають докази, про відповідальність за невиконання ухвали суду (ст. 149 КАС України, ст. 185-3 КУпАП).

Заява про забезпечення доказів мотивована тим, що 20-22 серпня 2026 року відповідачами під час вилучення позивача з таксі, доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_7 , перевезення між ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебування позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 і спроби проведення ВЛК, було застосовано до нього фізичну силу та спеціальні засоби «кайданки». Головне управління Національної поліції у м. Києві у відповідь на адвокатський запит заперечило застосування сили та кайданок до позивача та повідомило, що відеозаписи нагрудних камер зберігаються 30 діб і автоматично видаляються. Отже, на думку позивача, частина ключових доказів уже могла бути знищена, а інші (серверні копії, записи камер ТЦК, журнали, рапорти) перебувають під реальною загрозою знищення або зміни.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів позивач зазначив, що є ризики, що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи ускладненим через установлені строки автоматичного знищення відеодоказів, відмову зберегти записи, зацікавленість відповідачів у зникненні доказів, неможливість для позивача самостійно отримати докази, ризик втрати можливості допиту свідка.

Ухвалою суду від 28.09.2026 призначено до розгляду заяву позивача про забезпечення доказів у судовому засіданні на 01.10.2026.

Від представника позивача та представника ГУНП у м. Києві до суду надійшли заяви про розгляд заяви про забезпечення доказів у справі в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Статтею 116 КАС України визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.

При цьому умовою задоволення такого клопотання саме в порядку ст.ст. 114-116 КАС України є обґрунтування необхідності забезпечення доказів виключно у разі, якщо є підстави припускати, що такі докази можуть бути втрачені або їх збирання чи подання згодом стане неможливим (ч. 1 ст. 114 КАС України).

У своєму клопотанні про забезпечення доказів представник позивача припускає, що є ризики, що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи ускладненим через установлені строки автоматичного знищення відеодоказів, відмову зберегти записи, зацікавленість відповідачів у зникненні доказів.

Суд зазначає, що в своєму клопотанні представник позивача просив, зокрема, заборонити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві, у тому числі Солом`янському управлінню поліції, та ІНФОРМАЦІЯ_4 знищувати, видаляти, перезаписувати чи змінювати будь-які відеозаписи, документи та електронні дані, що стосуються ОСОБА_1 за період з 20 по 23 серпня 2026 року, та зобов`язати їх забезпечити збереження таких доказів до набрання рішенням у справі законної сили.

Водночас згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судом було встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2026 було розглянуто клопотання адвоката Ільченка Андрія Петровича про забезпечення доказів в адміністративній справі №560/18330/26 за позовом адвоката Ільченка Андрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії при районному у місті Києві територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними, скасування постанови та наказу та вирішено вжити заходи забезпечення доказів, у тому числі, шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 , Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) знищувати, видаляти, перезаписувати, змінювати відеозаписи, електронні та паперові документи в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, оскільки забезпечення збереження відеозаписів, електронних та паперових документів Головного управління Національної поліції у м. Києві та ІНФОРМАЦІЯ_9 в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 вже було вирішено Хмельницьким окружним адміністративним судом, у суду відсутні підстави вважати, що засоби доказування, про які йдеться в заяві про забезпечення доказів, може бути втрачено або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Щодо забезпечення доказів шляхом їх витребування, суд звертає увагу, що частиною 1 ст. 173 КАС України, визначено, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження є, у тому числі, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Крім того, основні положення про докази закріплені в главі 5 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права подавати клопотання про витребування доказів до суду, відповідно до ст. 80 КАС України. Також суд може витребувати докази з власної ініціативи.

При цьому, клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування за ст.ст. 114-116 КАС України та клопотання про витребування доказів за ст. 80 КАС України не є тотожними процесуальними діями.

Позивачем у клопотанні про забезпечення доказів не наведено обґрунтувань реальної необхідності забезпечення доказів, зокрема, наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що є обов`язковою умовою для вжиття заходів забезпечення позову в силу вимог ч. 1 ст. 114 КАС України.

Отже, суд не вбачає підстав для забезпечення доказів по справі шляхом їх витребування.

Також у клопотанні про забезпечення доказів представник позивача просить допитати як свідків: водія таксі (після встановлення особи); старшого лейтенанта поліції Козакова Владислава; інших осіб, які будуть встановлені за витребуваними документами.

Тобто, зі змісту заявленого клопотання судом вбачається, що позивачу невідомо жодних відомостей про водія таксі та його місце проживання. Посилання заявника на існування ризику втрати можливості допиту такого свідка через обмеження часу зберігання даних про поїздку є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано суду доказів та не наведено обставин, які б перешкоджали з`ясуванню будь-яких відомостей щодо водія таксі позивачем чи його представником самостійно.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом допиту в якості свідка водія таксі не містить відомостей про місце проживання (перебування) або місце його роботи, таке клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, щодо допиту старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інших осіб суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Частиною 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частин 3, 4 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, суд зазначає, що в разі необхідності, суд може самостійно ініціювати виклик свідка до суду, а позивач не позбавлений права заявляти до суду клопотання про виклик свідка.

Суд звертає увагу, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Позивачем не доведено обставин про існування ризику втрати можливості допиту свідка.

Згідно ст. 117 КАС України ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно, отже для її постановлення суд має отримати достатні підстави та аргументи, що узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 114 КАС України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18 було викладено правовий висновок, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

У своєму клопотанні заявник не навів обґрунтованих доводів з приводу необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення доказів та не надав доказів неможливості або ж ускладнення надання таких доказів в майбутньому.

Суд зауважує, що заява позивача про забезпечення доказів не містить обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, зокрема, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 114 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі.

Керуючись статтями 114, 116, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.