Рішення № 140254140, 29.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15937/26

Провадження № 2-а/344/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Бабій О.М.,

секретаря судового засідання Семенюка А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки Савчук Р.Р. звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, в якому зазначив, що 23 липня 2026 року головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради інспектором з паркування Чічак Олександрою Ігорівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ00227765. Відповідно до зазначеної Постанови ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У постанові вказано, що 09.07.2026 року о 14:46 год. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний Бульвар, 3, водій транспортного засобу TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі, чим нібито порушив вимоги підпункту «в» пункту 15.10 ПДР України.

Копію оскаржуваної постанови Позивач отримала засобами поштового 7 серпня 2026 року, отже, встановлений законом 10-денний строк звернення до суду з дня отримання постанови дотримано. Сторона Позивача вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав:

відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки автомобіль TOYOTA COROLLA було припарковано на фактичній прибудинковій території за адресою вул. Північний Бульвар, 3, яка постійно використовується для паркування транспорту. Від краю запаркованого автомобіля до межі пішохідної зони залишалася значна відстань понад 30 метрів вільного простору, що в рази перевищує визначений нормою мінімум. Будь-яких обмежень для пішоходів створено не було. Заборонні знаки (3.34, 3.35) та дорожня розмітка на цій території відсутні;

недоведеність правопорушення, оскільки жодних замірів інспектором Чічак О.І. проведено не було, а в постанові не зазначено жодного вимірювального засобу, сама лише фотофіксація на комплекс «ПАК Інспектор», без вимірювальної шкали, не підтверджує порушення нормативного габариту у 2 метри.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому представник зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить в задоволені позову відмовити, оскільки згідно доказової бази до адміністративного правопорушення, на фото матеріалах чітко вбачається, що автомобіль позивача був припаркований (здійснив стоянку) на тротуарі з порушенням ПДР, а саме, фактично не стояв на краю тротуару, до краю тротуару значна відстань.

Сторони та представники сторін в судове засідання не з`явилися, представник позивачки просив розгляд справи проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З постанови серії ІФ 00227765 від 23.07.2026 про накладення адміністративного стягнення, складеної головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування інспектором з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Чічак Олександрою Ігорівною, вбачається, що ОСОБА_1 09 липня 2026 року о 14 год. 46 хв. транспортним засобом марки TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила стоянку на тротуарі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар 3, чим порушила вимоги п.п. «В» п. 15.10 розділу 15 ПДР, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3,частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99(якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1(за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56,197, 198 цього Кодексу

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою,третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пп. 1.10 розділу 1 ПДР, стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Стоянка транспортних засобів забороняється у місцях, у яких забороняється їх зупинка. Крім того, стоянка забороняється і в інших місцях, визначених у розділі 15 ПДР, а також у місцях, визначених дорожніми знаками 3.35, 3.36, 3.37, 3.38.

Згідно п. 15.10 ПДР, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно доказової бази Inspector, на фото матеріалах, які надані до відзиву та які отримані під час фотозйомки правопорушення, яке зафіксовано інспектором з паркування на робочий технічний прилад фіксації ПАК «Інспектор» чітко видно, що автомобіль марки TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар 3, чим порушив вимоги п.п. «В» п. 15.10 ПДР, а саме, стоянка на тротуарах де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України терміни, що наведені в цих правилах, мають таке значення:

автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);

край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) - видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;

проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;

тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно до п. 11.13 ПДР України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

При цьому, слід врахувати положення п. 15.10(в) ПДР України, а саме в частині визначення умов, з дотриманням яких стоянка в межах тротуару є дозволеною.

Із змісту норми п. 15.10 ПДР слідує, що стоянка забороняється, зокрема: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відтак, стоянка легкового автомобіля на тротуарі можлива лише у чітких випадках.

Водночас, за диспозицією пп.«в» п.15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля проїзної частини автомобільної дороги (вулиці) для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні два метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їхнього вільного і безпечного пересування тротуаром.

Як вбачається з матеріалів фотофіксації, транспортний засіб TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований не на краю тротуару, що примикає до проїзної частини, а безпосередньо на тротуарі.

Тобто, край тротуару, визначений однією з умов пп. «в» п. 15.10 ПДР України для стоянки легкових автомобілів та мотоциклів, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.

За таких обставин, відповідно до наявних матеріалів фотофіксації, належний позивачці транспортний засіб був припаркований не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, а за її межами, ближче до прилеглої будівлі. Паркування автомобіля у зазначеному місці ніяким чином не може трактуватися як таке, що здійснено на краю тротуару і передбачало б уникнення руху транспортного засобу, тобто джерела підвищеної небезпеки, по тротуару.

За таких обставин, доводи позивачки про дотримання ним п. 5.10(в) ПДР України, ґрунтуються на її суб`єктивному тлумаченні.

При цьому, як уже неодноразово роз`яснено Восьмим апеляційним адміністративним судом, у тому числі у постановах від 04.10.2023 у справі № 461/5201/23, від 13.12.2023 у справі № 569/16117/23, від 23.01.2024 у справі № 465/3674/23, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні два метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їхнього вільного і безпечного пересування тротуаром.

Крім цього, у постанові від 04.10.2023 у справі № 461/5201/23 суд також, встановивши за матеріалами фотознімків, факт розміщення автомобіля не на краю тротуару зазначив про відсутність обов`язку відповідача у проведенні замірів розташування транспортного засобу.

Також, у контексті обставин справи, суд звертає увагу на те, що для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару до місця паркування автомобіля до фронтальної частини входу до будинку, чим фактично міг створити загрозу життю та здоров`ю пішоходів, які рухалися уздовж тротуару.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд враховує, що згідно з вимогами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вказана постанова є обґрунтованою та не підлягає скасуванню. Відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 90, 246, 250, 139, 243, 382 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.