Ухвала суду № 140253757, 01.10.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/5867/25

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 у якому просив суд вирішити питання стосовно визнання позивача батьком ОСОБА_3 .

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомив, що у березні 1993 року народився ОСОБА_4 і запис у його свідоцтві про народження щодо батька ОСОБА_5 здійснений за вказівкою матері ОСОБА_2 .

Водночас, сторони по справі проживали окремо, але позивач підтримував зв`язок із ОСОБА_4 та підтримував його морально й матеріально, оскільки був переконаний, що хлопець є його рідним сином і відповідачка жодним чином не заперечувала щодо такого спілкування.

Однак, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проте, попри перебування у армії ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не переривали свого спілкування, а навпаки продовжили його у тісній формі.

Проте, у серпні 2024 року ОСОБА_4 зник безвісти й через це ОСОБА_1 самостійно почав активні розшукові дії щодо хлопця. Так, на звернення позивача командиром військової частини НОМЕР_1 заявника було повідомлено про те, що тіло ОСОБА_4 не знайдене і територія, на який останній зник, окупована ворогом.

У той же час, ОСОБА_2 опізнала тіло ОСОБА_4 у морзі в смт Озерне Житомирського району Житомирської області без проведення жодних експертиз й поховала його.

За таких обставин, позивач бажає встановити факт свого батьківства відносно ОСОБА_4 задля того, щоб у подальшому мати змогу вирішити питання стосовно того чи дійсно хлопець помер чи він і досі є зниклим безвісти.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви представником позивача адвокатом Кокою В.А. долучено клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи проведення якої остання просить доручити експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ.

У обґрунтування заявленого адвокат Кока В.А. повідомила, що висновок експертизи з питання походження дитини відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц, є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, а відтак зазначений висновок безпосередньо стосується предмету доказування у справі.

Більше того, для з`ясування питань, які будуть поставлені на вирішення експерта необхідна наявність спеціальних знань у галузі іншій, ніж право, а відтак суд не зможе повно та всебічно встановити відповідні фактичні обставини справи за допомогою інших доказів. Окрім цього, адвокатом Кокою В. звернено увагу й на те, що відповідний висновок також не був наданий стороною відповідачки самостійно, що вчергове підтверджує необхідність у проведенні відповідної судової експертизи.

У ході підготовчого розгляду справи представник позивача адвокат Кока В.А. підтримала своє клопотання з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідачки адвокат Божок Л.В. подала до суду письмові заперечення проти задоволення клопотання представника позивача посилаючись на те, що відповідно до приписів ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України вичерпними умовами, які підтверджують факт батьківства є спільне проживання і ведення господарства матір`ю дитини й відповідачем до народження дитини, або спільне утримання/виховання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Відтак, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи не може бути єдиною і самостійною підставою для визнання батьківства, а може лише розцінюватися як доповнення до інших доказів. Окрім цього, адвокат Божок Л.В. зазначає, що заявником не надано жодних допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а тому задоволення клопотання про проведення експертизи може розширити предмет доказування в цій справі. Також призначення цієї експертизи, за словами представника відповідача, є неспівмірним втручанням у право на повагу до приватного та сімейного життя ОСОБА_2 . Адвокат Божок Л.В. стверджує, що дії сторони позивача є процесуальним екстремізмом, оскільки необхідність у підтверджені того, що ОСОБА_2 є матір`ю свого сина є абсурдною.

Зазначені заперечення представник відповідачки підтримала й у ході підготовчого розгляду справи.

Нормами процесуального права вказані правовідносини врегульовані наступним чином.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ст. 102 ЦПК України).

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (ст. 103 ЦПК України).

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 104 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, якими врегульовані дані правовідносини, а також зважаючи на усталену судову практику з приводу врегулювання подібних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача з огляду на таке.

Перш за все суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, із наведеного слідує, що під час підготовчого розгляду справи суддя не надає оцінку достатності, достовірності, допустимості та належності тих чи інших доказів у справі, а лише вирішує питання щодо обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відтак, при ухваленні цього рішення суд не приймає до уваги доводи відповідачки стосовно того, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Більше того, суд акцентує увагу адвоката Божок Л.В., що відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відтак, в силу вищевказаних норм ЦПК України предмет доказування не може бути розширений шляхом подання тих чи інших доказів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо питання «процесуального екстримізму» суд акцентує увагу ОСОБА_6 на тому, що суд призначає вищевказану експерту не з метою підтвердження факту кровної спорідненості ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , а задля підтвердження або ж спростування факту кровної спорідненості ОСОБА_1 з ОСОБА_5 .

З приводу не співмірності втручання у сімейне життя ОСОБА_2 суд вказує на те, що у цьому випадку відсутнє втручання у сімейне життя відповідачки, оскільки проведення відповідної експертизи ДНК матеріалів ОСОБА_5 жодним чином не порушує відповідних прав ОСОБА_2 бо мета експертизи полягає виключно у з`ясуванні наявності або ж відсутності об`єктивного генетичного факту, а не у втручанні у приватне життя відповідачки.

Водночас, суд уважає, що питання, які винесені стороною позивача на вирішення експерта, дійсно потребують наявності спеціальних знань, якими володіє лише відповідний фахівець. З цього приводу сторонами спору відповідних висновків не надано. Суд має сприяти сторонам в реалізації їх прав стосовно вирішення даного спору. За таких обставин, суд вважає необхідним задовольнити клопотання частково та призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, адже у її відсутність спір вирішити не представляється можливим.

З приводу часткового задоволення раніше згаданого клопотання суд вказує на те, що метою проведення цієї експертизи є встановлення факту кровної спорідненості ОСОБА_1 з ОСОБА_4 . Натомість суд не вбачає необхідності у встановлення факту материнства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , оскільки такі фактичні обставини не входять до предмету доказування в цій справі.

Окрім цього, на переконання суду, існує необхідність у зупиненні провадження у справі на час виконання вище згаданої експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 84, 102, 103, 104, 252, 253 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Клопотання адвоката Коки Валентини Аркадіївни задовольнити частково.

2. Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:

2.1. Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 з дослідженими біологічними зразками тіла ОСОБА_4 ? Якщо так, то чи є ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 ?

3. Проведення вищевказаної експертизи доручити експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх справ (вул. Старий Бульвар, 18, м. Житомир).

4. Забезпечити позивачу оплату за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи .

5. Для виконання експертиз направити копію цієї ухвали та інші матеріали за клопотанням експерта.

6. У зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) з`явитися за викликом експертів для надання особистих біологічних зразків для експертного дослідження.

7. У зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи зобов`язати Державну спеціалізовану установу «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров`я України (вул. Князів Острозьких, 131, м. Житомир) надати експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх справ відібрані фрагменти кісток ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

8. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

9. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

10. Висновки експертизи після її проведення направити до Житомирського районного суду Житомирської області.

11. У решті вимог адвоката Коки Валентини Аркадіївни відмовити.

12. На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 01 жовтня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький