Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
30 вересня 2026 року Київ Справа № 320/6697/25
Київський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 доДепартаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпровизнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Київської міської ради в особі Департаменту соціальної та ветеранської політики у виплаті щомісячної адресної допомоги на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати Київську міську раду в особі Департаменту соціальної та ветеранської політики дій виплатити щомісячну адресну допомогу на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття, у зв`язку з встановленням обставин пропуску строку звернення до суду позивачем.
До суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди які встановлені під час вказаного особливого правового режиму воєнного стану, просили визнати поважність причин пропуску строку звернення до суду поважними. Також наголошували на тому, що у позивачки психологічне напруження після смерті її чоловіка.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Вирішуючи вказане клопотання суддя враховує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, позивач за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом 05.02.2025 та просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування щомісячної адресної допомоги на дитину, зокрема, з 11.03.2024, про яку остання дізналась лише 10.01.2025.
Проте, згідно наданих відповідачем доказів, а саме: листами від 03.04.2024 № 051-8203 та від 30.04.2024 № 051-10549 повідомив ОСОБА_1 про прийняте рішення та причини відмови у призначенні щорічної та щомісячної матеріальної допомоги на дитину як членам сім`ї загиблого (померлого) учасника антитерористичної операції, з 01.01.2024 року.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує на тому, що право громадян на соціальний захист не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд не знаходить поважними посилання позивача на введення воєнного стану на території України, як підставу пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, Київська область виключена із вказаного Переліку.
Відповідно до матеріалів справи, місцезнаходження позивача є місто Київ. Даний населений пункт з квітня 2022 року і по теперішній час не перебуває в районі проведення можливих або активних бойових дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Отже, лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Вказаний правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 23.05.2022 у справі № 640/11534/21.
Стосовно посилань на важки психологічний стан, суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказано факту, а смерть її чоловіка мала місце в 2018 році, тобто за 8 років до звернення до відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позивачем у вказаній заяві не наведено обставин та не надано доказів, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій (звернення до суду), у зв`язку з цим, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене та те, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом неповажними та підлягає залишенню без розгляду.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
у х в а л и в:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.
Судове рішення № 140253262, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6697/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: