Ухвала суду № 140252135, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/1546/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/1546/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

№160/1546/26 позовну заяву ОСОБА_1 до 1- Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 - Військової частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 у меншому розмірі , ніж визначено актом Військової частини НОМЕР_3 попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2025 №613/20/22836.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 залишок нарахованої одноразової грошової винагороди за пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у сумі 5000 (п`ять тисяч) 61 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 (вісім тисяч ) грн. 00 коп.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/1546/26 - залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили 18.08. 2026 .

Судом видано виконавчі листи зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання до 18.08.2029 р. (включно).

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 20.04.2026 у справі №160/1546/26.

Відповідач просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 160/1546/26 в частині порядку виконання пункту резолютивної частини про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 залишок нарахованої одноразової грошової винагороди за пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у сумі 5000 (п`ять тисяч) 61 коп. а саме роз`яснити: чи підлягає зазначена сума 5000 (п`ять тисяч) 61 коп. виплаті позивачу в повному обсязі, без утримання з неї військового збору, чи зазначена сума є нарахованою (валовою) сумою, з якої Військова частина НОМЕР_1 як податковий агент зобов`язана утримати військовий збір за загальними правилами оподаткування, встановленими Податковим кодексом України, з відповідним зменшенням суми, що фактично підлягає перерахуванню на рахунок позивача.

Роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №160/1546/26 в частині суми, зазначеної в абзаці резолютивної частини: " Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 (вісім тисяч ) грн. 00 коп ", а саме роз`яснити, яка саме сума підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 як витрати на професійну правничу допомогу - 8 (вісім) гривень 00 копійок чи 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, з огляду на те, що в мотивувальній частині рішення суд визначив співмірною сумою витрат на правничу допомогу саме 8000,00 грн.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає , що виплата, яку суд зобов`язав військовій частині НОМЕР_1 здійснити на користь позивача, є сума військового збору, який на виконання вимог Податкового кодексу України (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 та п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ) було утримано з позивача, в розмірі 4 999,99 грн. та 62 копійки помилково виплачених коштів при компенсації за невикористані відпустки при звільненні.

Оскільки податковий агент зобов`язаний самостійно, на підставі Податкового кодексу України, вирішувати питання утримання податків при кожній виплаті доходу незалежно від формулювання судового рішення, існує ризик, що якщо відповідач при виконанні рішення застосує до присудженої суми 5000,61 грн. повторне утримання військового збору, то це призведе до можливого нового спору - цього разу вже щодо суми, реально перерахованої на виконання рішення суду.

Крім того, в резолютивній частині рішення зазначено: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 (вісім тисяч) грн. 00 коп.".

Цифрове значення ("8") та текстова розшифровка в дужках ("вісім тисяч") не узгоджуються між собою, що унеможливлює однозначне визначення суми, яка підлягає стягненню чи безспірному списанню з бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою суду від 22.09.2026 призначено заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/1546/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, призначити до розгляду в порядку письмового провадження (без виклику сторін).

При розгляді заяви, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За змістом наведених норм судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в апеляційному порядку.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду містить обґрунтування його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Суд звертає увагу на те, що ч.2 ст. 370 КАС України встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Позивач фактично просить роз`яснити спосіб виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

Однак суд не роз`яснює порядок виконання судового рішення. Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі №813/6243/15.

Механізм, визначений ст.254 КАС України не може використовуватись для роз`яснення мотивації судового рішення чи порядку виконання рішення.

Слід також зазначити, що судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина рішення містить чіткий зміст зобов`язального характеру із зазначенням суб`єкта щодо якого покладено зобов`язання та визначення характеру дій, що необхідно вчинити.

Суд зазначає, що виклад змісту резолютивної частини рішення суду від 20.04.2026 у справі №160/1546/26 не дає підстав вважати, що рішення суду є нечітким або незрозумілим, натомість ініційоване заявником питання перебуває у площині виконання судового рішення, а тому подана заява не відповідає призначенню інституту роз`яснення судового рішення, що виключає можливість його роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України.

Разом з тим, суд зазначає, що за приписами пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, e період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Одноразова грошова винагорода за Постановою КМУ № 153 від 11.02.2025 належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тобто утримання з неї військового збору є незаконним за наявності статусу безпосереднього учасника бойових дій (заходів оборони).

Військова частина, як боржник, не має права самовільно змінювати суму, визначену судовим рішенням у резолютивній частині і зобов`язана виплатити позивачу конкретну суму за рішенням суду.

Враховуючи те, що рішення суду від 20.04.2026 є повним, зрозумілим, форма викладення у ньому ясна і труднощів для розуміння чи виконання не викликає, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення.

Щодо суми витрат на правничу допомогу зазначених судом в резолютивній частині рішення цифрами і словами в дужках, то це питання буде вирішено судом шляхом постановлення окремої ухвали про виправлення описки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/1546/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона