Ухвала суду № 140252087, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2026 рокуСправа №160/30967/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52) до Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПРОМІНЬ» ( м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

УСТАНОВИВ:

29.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПРОМІНЬ»(далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМІНЬ`на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 291 059,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

З 01.01.2026 року набули чинності норми Закону України від 15.01.2025 №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Відповідно до п. 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-IX, нарахування та сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону (за звітній 2025 рік), здійснюється у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.

Тобто, адміністрування нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій за звітній 2025 рік буде здійснюватися Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю в порядку, що діяв до кінця 2025 року.

Водночас, частиною 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції чинній до 01.01.2026) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року № 14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10 березня 2023 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 р. за № 456/39512.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 88 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПРОМІНЬ» повинна складати 4 особи.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 1 особу, що є менше ніж встановлено нормативом.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи інформацію за Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (квитанція додається) вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році.

Таким чином, за 3 робочі місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2025 році, відповідач до 15.04.2026 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 291 059,48 грн.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 №70, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4365,89 (291059,48 х 1,5%).

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3492,71 грн (4365,89 х 0,8).

Позивачем документ про сплату судового збору не надано.

Отже, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору у розмірі 3492,71 грн.

При цьому у тексті позовної заяви позивачем не зазначено про наявність пільгових умов чи підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також не додано жодних документів, які б підтверджували право на такі пільги.

Характер та категорія даного публічно-правового спору також не передбачають автоматичного звільнення від сплати судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 2662,40 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПРОМІНЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

- документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 3492,71 грн або належним чином завірених копій документів, які підтверджують пільги чи правові підстави для звільнення від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Секірська