Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 вересня 2026 рокуСправа №538/1398/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про надання йому представника у справі № 538/1398/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, будинок, 21/8 ЄДРПОУ 21661556), відповідача 2: Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28 ЄДРПОУ 40381452), відповідача 3: Миргородська окружна прокуратура (37601, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Усика Якова, 9 ЄДРПОУ 02910060), відповідача 4: Лохвицький відділ Миргородської окружної прокуратури (37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Перемоги, 3 ЄДРПОУ 02910060) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 538/1398/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, будинок, 21/8 ЄДРПОУ 21661556), відповідача 2: Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28 ЄДРПОУ 40381452), відповідача 3: Миргородська окружна прокуратура (37601, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Усика Якова, 9 ЄДРПОУ 02910060), відповідача 4: Лохвицький відділ Миргородської окружної прокуратури (37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Перемоги, 3 ЄДРПОУ 02910060) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 07 вересня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 538/1398/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просить забезпечити йому правничу допомогу шляхом залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного агентства з питань запобігання корупції та прокуратури, зокрема як його представників.
Обґрунтовуючи клопотання, позивач посилається на стан свого здоров`я, відсутність у нього юридичної освіти та можливості самостійно забезпечити себе правничою допомогою, а також на неможливість отримання належної правничої допомоги через систему безоплатної правничої допомоги.
Крім того, позивач зазначає, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національне агентство з питань запобігання корупції та прокуратура відповідно до положень статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України та спеціальних законів мають повноваження щодо захисту прав осіб, а тому просить залучити зазначених суб`єктів як його представників та зобов`язати їх складати процесуальні документи, надавати відповіді на відзиви та вчиняти інші процесуальні дії.
Суд, вирішуючи подане клопотання, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною другою статті 16 КАС України встановлено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 16 КАС України безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Таким законом є Закон України «Про безоплатну правничу допомогу», який визначає порядок надання безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги, у тому числі представництва інтересів осіб у судах.
Отже, право особи на отримання правничої допомоги не означає покладення на адміністративний суд обов`язку самостійно визначати та призначати особі представника у справі.
КАС України визначає процесуальні форми участі в адміністративному судочинстві осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Водночас наведена норма не встановлює обов`язку зазначених суб`єктів здійснювати представництво будь-якої особи на вимогу суду або за клопотанням іншого учасника справи.
Повноваження відповідних органів щодо звернення до суду в інтересах інших осіб, участі у справах або вступу у справу визначаються КАС України та спеціальними законами і можуть бути реалізовані лише за наявності передбачених законом підстав та у встановленому законом порядку.
Саме по собі посилання позивача на статтю 53 КАС України не створює передбаченої законом підстави для покладення на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національне агентство з питань запобігання корупції чи прокуратуру обов`язку здійснювати представництво позивача у конкретній адміністративній справі.
Також суд враховує положення статті 49 КАС України, яка регулює участь у справі третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Таким чином, визначальною умовою залучення особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу рішення суду саме на її власні права, свободи, інтереси або обов`язки.
Натомість із поданого клопотання вбачається, що позивач просить залучити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національне агентство з питань запобігання корупції та прокуратуру не у зв`язку з можливим впливом рішення суду на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки, а з метою отримання від них правничої допомоги та здійснення ними представництва інтересів позивача.
Тобто заявлене клопотання фактично спрямоване на покладення на зазначених суб`єктів функцій представника позивача, що не відповідає процесуальному призначенню інституту третіх осіб, визначеному статтею 49 КАС України.
Стаття 49 КАС України не передбачає можливості залучення третьої особи виключно для забезпечення іншому учаснику справи правничої допомоги, складання за нього процесуальних документів або здійснення його представництва.
При цьому відповідно до статті 55 КАС України сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати представника.
Отже, КАС України розмежовує участь особи у справі як учасника судового процесу та представництво інтересів іншого учасника справи.
Заявлене позивачем клопотання не містить обставин, які б свідчили про те, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національне агентство з питань запобігання корупції або прокуратура є особами, на права, свободи, інтереси чи обов`язки яких може вплинути рішення у цій справі, а тому відсутні передбачені статтею 49 КАС України підстави для їх залучення як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд звертає увагу, що процесуальний закон не наділяє суд повноваженнями самостійно визначати для учасника справи представника з числа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, працівників НАЗК, прокурорів чи інших державних органів та зобов`язувати таких осіб здійснювати представництво інтересів учасника справи.
Наведене відповідає принципу офіційності та межам повноважень суду, встановленим законом: суд здійснює правосуддя у межах визначених законом повноважень і не може перебирати на себе функції інших державних органів або визначати за них питання щодо здійснення представництва конкретної особи.
Водночас суд враховує доводи позивача щодо стану його здоров`я та складності самостійної реалізації процесуальних прав. Проте зазначені обставини самі по собі не створюють передбаченої КАС України процесуальної підстави для залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, НАЗК чи прокуратури як третіх осіб з метою здійснення ними представництва позивача.
Крім того, відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, забезпечення позивачу можливості реалізувати свої процесуальні права здійснюється судом у межах передбачених КАС України процесуальних механізмів, однак не шляхом покладення на суд обов`язку призначити позивачу представника або зобов`язати інший державний орган здійснювати таке представництво.
При цьому суд не позбавляє позивача права користуватися правничою допомогою адвоката або іншими передбаченими законом формами правничої допомоги, у тому числі безоплатною правовою допомогою, для отримання якої позивач має зврнутись до відповідного органу з відповідною заявою.
Суд також зазначає, що наведені позивачем посилання на спеціальні повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, НАЗК та прокуратури не змінюють правової природи заявленого клопотання. Наявність у відповідного органу законодавчо визначених повноважень щодо захисту прав певної категорії осіб або можливість вступу у судову справу не означає виникнення у такого органу обов`язку здійснювати представництво особи за її клопотанням у будь-якій справі.
За таких обставин клопотання позивача про залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного агентства з питань запобігання корупції та прокуратури як його представників, а також про зобов`язання зазначених суб`єктів складати процесуальні документи та здійснювати інші дії від імені позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 16, 44, 49, 53, 55, 160, 241 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги шляхом залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного агентства з питань запобігання корупції та прокуратури як представників позивача, а також про зобов`язання зазначених суб`єктів складати процесуальні документи та здійснювати інші процесуальні дії від імені позивача відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 140251975, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 538/1398/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: