Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 рокуСправа №160/35840/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціальної політики Нікопольської міської ради щодо невидачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати державного службовця станом на 31.12.2023, визначених додатками 4 і 5 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622;
- зобов`язати Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (ЄДРПОУ 26136955) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки про складові заробітної плати державного службовця станом на 31.12.2023, визначені додатками 4 і 5 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, відповідно до умов завершення проходження ОСОБА_1 державної служби (посада: старший державний інспектор сектору обслуговування платників Нікопольського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи І рангу», вислуга 23 роки 02 місяці 15 днів).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до виходу на пенсію позивач обіймав посади державної служби. З 24.05.2025 позивачу було призначено пенсію за віком. Згодом позивач виявив бажання реалізувати своє право на переведення на пенсію державного службовця. Обов`язковою умовою призначення такої пенсії є подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідок про розміри грошового забезпечення за визначеними Кабінетом Міністрів України формами. У листопаді 2025 року позивач звернулася до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявою про видачу довідок про складові заробітної плати державного службовця станом на 31.12.2023, визначених додатками 4 і 5 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622. Листом Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 13.11.2025 №В-72 позивачу було повідомлено, що в разі наявності станом на 01.05.2016 10 років стажу державної служби (присвоєння рангу державного службовця до 01.05.2006) позивачу необхідно звернутися із заявою про видачу необхідних довідок до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради. 25.11.2025 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою. 11.12.2025 відповідачем було надіслано позивачу письмову відмову у видачі довідок, необхідних для призначення пенсії державного службовця. Свою відмову відповідач мотивував твердженням про те, що посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013. На підставі цього твердження відповідач дійшов висновку про невстановлення наявності у позивача необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Управлінням було розглянуто заяву позивача та надано відповідь про недостатність стажу державної служби, та відсутності, у зв`язку із цим, підстав для видачі довідок. Посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника відповідача заперечив, позовні вимоги підтримав та просив суд позовну заяву задовольнити.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
До виходу на пенсію позивач тривалий час обіймав різні посади в органах Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 05.04.1984, від 02.02.2004 та вкладиші до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.04.2015 наявні наступні записи щодо посад державної служби:
13.10.1993 прийнята на посаду провідного інспектора Пенсійного фонду по Гірницькому району м. Макіївки по переведенню з Красногвардійського ПТУ, наказ №141/к від 12.10.1993 (запис №7);
03.01.1994 переведена на посаду провідного інспектора Пенсійного фонду по Центрально-Міському району м. Макіївки, наказ №1-2/к від 03.01.1994 (запис №8);
01.07.1994 прийнята присяга державного службовця, присвоєно 14 ранг, наказ №77-08/3 від 14.07.1994 (запис №9);
01.08.1994 звільнена по переведенню до Центрально-Міського районного відділу м. Макіївки Донецького облуправління Пенсійного фонду України, наказ №80-08/4 від 01.08.1994 (запис №10);
01.08.1994 прийнята на посаду спеціаліста І категорії на конкурсній основі по переведенню з Донецького обласного управління Пенсійного фонду України, наказ №6 від 01.08.1994 (запис №11);
01.09.1994 призначена на посаду головного спеціаліста, наказ №13 від 01.09.1994 (запис №12);
01.03.1996 присвоєно 13 ранг, наказ №19-л від 26.02.1996 (запис №13);
01.01.1997 призначена начальником підвідділу, наказ №2к від 03.02.1997 (запис №14);
01.10.1998 присвоєно 12 ранг, наказ №8-ос від 26.01.1998 (запис №15);
01.10.2000 присвоєно 11 ранг, наказ №32-ос від 25.09.2000 (запис №16);
Відповідно до наказу обласного управління відділ перетворено на Центрально-Міське районне управління міста Макіївки Пенсійного фонду України, наказ №01/04 від 12.01.2001 (запис №17);
02.02.2001 призначено на посаду (головного спеціаліста) заступника начальника відділу надходження доходів, заказ №9-ос від 02.02.2001 ( запис №18);
20.03.2001 звільнена із займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ №4 від 20.03.2001 (запис №19);
11.08.2003 прийнята за конкурсом до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки на посаду державного податкового інспектора відділу документальних перевірок СПД юридичних осіб управління податкового аудиту та валютного контролю, наказ №63-о від 11.08.2003 (запис №27);
11.08.2003 присвоєне спеціальне звання «Інспектор податкової служби 2 рангу», наказ №63-о від 11.08.2003 (запис №28);
02.02.2004 переведена на посаду державного податкового інспектора в групу фінансових установ відділу документальних перевірок СПД юридичних осіб управління податкового аудиту та валютного контролю, наказ №13-о від 02.02.2004 (запис №29);
17.01.2005 призначена, із складу кадрового резерву, на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок СПД юридичних осіб управління податкового аудиту та валютного контролю, наказ №50 від 17.01.2005 (запис №30);
01.02.2005 у зв`язку зі зміною в організаційній структурі та штатному розпису переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності юридичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи, наказ №10-о від 01.02.2005 (запис №31);
01.09.2005 у зв`язку зі зміною в організаційній структурі та штатному розпису переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи, наказ №64-о від 01.09.2005 (запис №32);
18.10.2005 призначена, із складу кадрового резерву, на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи, наказ №77-о від 18.10.2005 (запис №33);
18.10.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу», наказ №77-о від 18.10.2005 (запис №34);
31.08.2006 звільнена у зв`язку з реорганізацією установи в порядку переведення до Макіївської ОДПІ згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ №310 від 01.06.2006 ДПІ України, наказ №66-о від 31.08.2006 (запис №35);
01.09.2006 прийнята до Макіївської ОДПІ на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи, на час відсутності основного працівника, наказ №1-о від 01.09.2006 (запис №36);
01.02.2007 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб`єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, наказ №10-о від 01.02.2007 (запис №37);
05.05.2008 у зв`язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису відділ документальних перевірок суб`єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб перейменовано у відділ проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, наказ №200 від 05.05.2008 (запис №38);
01.10.2009 у зв`язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису відділ проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб перейменовано у відділ перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, наказ №500 від 01.10.2009 (запис №39);
13.03.2012 у зв`язку з реорганізацією Макіївської ОДПІ у Донецькій області шляхом перетворення у Макіївську ОДПІ Донецької області Державної податкової служби призначена у порядку переведення на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю, наказ №28-о від 12.03.2012 (запис №40);
27.06.2013 у зв`язку з реорганізацією Макіївської ОДПІ Донецької області Державної податкової служби шляхом приєднання до Макіївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області призначена у порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, наказ №3-о від 27.06.2013 (запис №41);
31.12.2013 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу», наказ №83-о від 31.12.2013 (запис №42);
07.10.2014 звільнена з займаної посади за переведенням до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ №94 від 07.10.2014 (запис №43);
08.10.2014 призначена у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу забезпечення погашення заборгованості управління погашення заборгованості на період до фактичного виходу основного працівника з посади головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, наказ від 08.10.2014 №229-о (запис №44);
23.12.2014 переведена на посаду старшого державного інспектора відділу обслуговування платників податків на період до фактичного виходу основного працівника, наказ від 23.12.2014 №266-о (запис №45);
01.04.2015 у зв`язку із реорганізацією Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області шляхом приєднання до Нікопольської ОДПІ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області призначена у порядку переведення на посаду головного державного інспектора відділу надання адміністративних послуг, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації управління реєстрації платників та електронних сервісів Нікопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на період до фактичного виходу основного працівника, постанова КМУ від 06.08.2014 №311, наказ від 31.03.2015 №12-о (запис №46);
16.02.2016 у зв`язку зі змінами в організаційній структурі та штатному розписі переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників на період до фактичного виходу основного працівника, наказ від 16.02.2016 №23-о (запис №47);
01.11.2016 у зв`язку зі змінами в організаційній структурі та штатному розписі переведена на посаду головного державного інспектора відділу організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, електронних сервісів та звітності, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників на період до фактичного виходу основного працівника, наказ від 01.11.2016 №173-о (запис №48);
03.04.2017 переведена на посаду головного державного інспектора відділу організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, електронних сервісів та звітності, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників, наказ від 03.04.2014 №17-о (запис №49);
26.06.2017 у зв`язку зі змінами в організаційній структурі та штатному розписі призначена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації та обліку платників, ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління обслуговування платників, наказ від 26.06.2017 №50-о (запис №50);
02.10.2018 звільнена н займаної посади по переводу для подальшої роботи в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про державну службу», п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ від 01.10.2018 №24-о (запис №51);
03.10.2018 призначена на посаду старшого державного інспектора сектору обслуговування платників Нікопольського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку переведення з Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, наказ від 03.10.2018 №759-о (запис №52);
17.05.2019 припинено державну службу та звільнено з займаної посади за угодою сторін, згідно ч. 2 ст. 86 ЗУ «Про державну службу» та п. 1 ст. 36 КЗпП України, наказ від 16.05.2019 №430-о (запис №53).
Довідкою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №233/6/04-97-06/РГ від 31.10.2025 зазначено, що починаючи з 21.10.2021 умови оплати праці державних службовців органів податкової служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2020 №1346 «Деякі питання оплати праці державних службовців податкових органів» (зі змінами) і в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відсутня відповідна посада державної служби старшого державного інспектора сектору обслуговування платників Нікопольського управління державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на ім`я позивача було видано довідку про складові заробітної плати №234/6/04-97-06/РГ від 31.10.2025.
На звернення позивача з питання надання довідки про складові заробітної плати була надана відповідь Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яким у листі від 13.11.2025 №В-72 «Про розгляд звернення» було зазначено наступне:
«Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 №503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» (втратило чинність з 06.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України») були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах у містах, які не мали спеціальних звань.
Додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 03.10.2013, були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Отже, посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013.
Враховуючи вищезазначене до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» зараховуються періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій (інспекцій) на посадах, в період перебування на яких були установлені ранги державних службовців».
На звернення позивача від 25.11.2025 з питання надання довідки про складові заробітної плати була надана відповідь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, яким у листі від 11.12.2025 №4001 було зазначено наступне:
«Листом Міністерства соціальної політики України від 03.03.2020 №3252/0/2-20/45 за запитом департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації було надано наступне роз`яснення з питання призначення пенсії державного службовця працівникам державних податкових органів.
Відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889) право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723) мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (на 01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або які на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 25 Закону № 3723, який набрав чинності 28.12.1993, до 01.05.2016 були перелічені посади державних службовців, які відносилися до відповідної категорії посад державних службовців та зазначено, що до кожної категорії посад належать також і прирівняні до них посади.
Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у статті 25 Закону №3723, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним органом, тобто шляхом видання відповідного акту Кабінету Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 №503 «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» (втратило чинність з 06.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №465) були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мали спеціальних звань.
Законом України від 04.07.2013 №404-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 11.08.2013, доповнено Податковий кодекс України новим розділом «Посадові особи контролюючих органів та їх правовий і соціальний захист», відповідно до якого посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинність 03.10.2013, були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади працівників апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Отже, посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013.
Враховуючи вищезазначене, до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 зараховуються періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій (інспекцій) на посадах, в період перебування на яких були установлені ранги державних службовців.
Згідно із пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, довідки про заробітну плату державних службовців видаються виключно для призначення згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889. Тобто при наявності відповідного стажу державної служби.
Згідно із копій довідок про складові заробітної плати та копій інших документів, наданих до зави від 25.11.2025 не встановлено необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Тому, підстави для видачі довідок про заробітну плату державних службовців згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 відсутні».
Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (далі - ЗУ № 3723 ХІІ). 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - ЗУ № 889-VIII), згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: ЗУ № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37 , що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІмали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Виходячи з вищенаведених правових норм обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, в постанові від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені, а саме - відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 ( Порядок № 283).
Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецтрансслужби, державної податкової Держспецзв`язку, Адміністрації та контрольно-ревізійної служби Держфінінспекції, її територіальних органів. , Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв`язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229нового Порядку обчислення стажу державної служби (Порядок №229).
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (чинний до 19.11.2012).
Частиною 5 ст. 51 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом України «Про державну службу».
Частина 4 ст. 15 Закону №509-XII передбачала, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 ст. 15 Закону №509-XII було встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України (далі - ПК України) розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі статтею 344. Так згідно з пунктом344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
За правовим висновком Верховного Суду у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17 аналіз положень статті 37 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Надалі такий правовий висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Отже, посадові особи органів державної податкової служби, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету та яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись їм до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Частиною 17 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, яка діє і на даний час, регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01 травня 2016 року стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
За правовими висновками Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі №500/1404/23 при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ) після 01 травня 2016 року необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби. При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01 травня 2016 року та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Водночас стаж, набутий після 01 травня 2016 року на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону № 1058-IV.
Колегія суддів наголосила, що вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у Рішенні від 23.12.2022 № 3 р/2022. Конституційний Суд України у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ
При цьому Суд також зауважив, що наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб".
Крім того, процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 17.06.2020).
Згідно з п. 9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами п. 3 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, а саме з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому періоди проходження служби в податковому органі повинні зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відтак, стаж роботи позивача в податкових органах підлягає зарахуванню до стажу державної служби, тобто - загальний стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить більше ніж 20 років.
Суд також звертає увагу на те, що до компетенції відповідача не входить вирішення питання щодо наявності або відсутності права на призначення пенсії, в тому числі пенсії як державному службовцю, тому, з даних підстав відмова відповідача у видачі довідок є протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, відтак, означена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціальної політики Нікопольської міської ради щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати державного службовця станом на 31.12.2023, визначених додатками 4 і 5 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.
Зобов`язати Управління соціальної політики Нікопольської міської ради видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати державного службовця станом на 31.12.2023, визначені додатками 4 і 5 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, відповідно до умов завершення проходження ОСОБА_1 державної служби (посада: старший державний інспектор сектору обслуговування платників Нікопольського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи І рангу», вислуга 23 роки 02 місяці 15 днів).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 26136955) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 140251961, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/35840/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: