Рішення № 140251898, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/20660/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.01.2020 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для визначення її розміру відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Позивач вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити з 14.10.2024 року індексацію його пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, а з 01.03.2025 року - із застосуванням коефіцієнта 1,115. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, застосувавши до показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн послідовно коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, унаслідок чого показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивача, склав 14 154,63 грн. На переконання позивача, таким чином станом на 01.03.2025 року його пенсія була приведена у відповідність до вимог законодавства щодо проведення щорічної індексації. Разом з тим позивач зазначає, що з 01.03.2026 року його пенсія підлягала черговій індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. Проте такого перерахунку відповідачем проведено не було. За результатами звернення представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 02.07.2026 року № 0400-010309-8/126754 повідомило, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 236 у повному обсязі не проводився. Позивач наголошує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення відповідної пенсії. Оскільки його пенсію призначено у 2020 році, вона, на думку позивача, підлягає щорічному перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124. Посилаючись на приписи пункту 5 Порядку № 124, позивач зауважує, що кожний наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати повинен проводитися з урахуванням показника, збільшеного в попередніх роках. Водночас позивач вважає, що положення Порядку № 124 у частині застосування як базової величини показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 року у розмірі 3 764,40 грн не узгоджуються з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки Закон передбачає збільшення показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховується для обчислення пенсії конкретної особи. З огляду на це позивач стверджує, що при проведенні індексації його пенсії з 01.03.2026 року відповідач мав виходити не із загального показника середньої заробітної плати, визначеного Пенсійним фондом для проведення масового перерахунку, а з індивідуального показника, вже визначеного після виконання рішення суду у справі № 160/10755/25, - 14 154,63 грн, який утворився внаслідок послідовного збільшення первісного показника 7 763,17 грн на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115. Позивач зазначає, що з 01.03.2026 року органами Пенсійного фонду України для відповідного перерахунку застосовується показник середньої заробітної плати у розмірі 9 992,40 грн, тоді як показник, що враховується для обчислення його пенсії після виконання попереднього судового рішення, становить 14 154,63 грн. Саме перевищення індивідуального показника позивача над показником, який застосовується Пенсійним фондом при масовому перерахунку, за твердженням позивача, стало підставою для не проведення відповідачем індексації з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта 1,121. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що суперечать частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки, на його переконання, індексація має здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який фактично враховується при обчисленні його пенсії. Відтак з 01.03.2026 року показник 14 154,63 грн мав бути додатково збільшений на коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236. Окремо позивач обґрунтовує вимогу щодо виплати перерахованої пенсії у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі без застосування спеціального механізму, передбаченого Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821. Позивач зазначає, що вказаною постановою запроваджено окремий механізм виплати пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, у межах спеціально передбачених бюджетних асигнувань, у порядку черговості та пропорційно наявному фінансуванню. При цьому позивач вважає, що пенсія, перерахована на виконання судового рішення, не набуває статусу окремого виду пенсійної виплати, а тому має виплачуватися у загальному порядку, визначеному Законом № 1058-IV. Отже, звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що відповідач, на його переконання, протиправно не здійснив з 01.03.2026 року чергову індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який після виконання попереднього судового рішення становить 14 154,63 грн, на коефіцієнт 1,121, а також тим, що належні внаслідок такого перерахунку суми пенсії повинні виплачуватися у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

20.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивач з 05.01.2020 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні пенсії позивача середньомісячний заробіток визначено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2017-2019 роки, у розмірі 7 763,17 грн. Відповідач вказав, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25, яке набрало законної сили 06.03.2026 року, позивачу з 14.10.2024 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796. За наведеним відповідачем розрахунком показник середньої заробітної плати становив 12 694,74 грн: 7 763,17 грн Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 = 12 694,74 грн. Крім того, з 01.03.2025 року на виконання цього ж судового рішення до показника 12 694,74 грн застосовано коефіцієнт збільшення 1,115, унаслідок чого показник середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії позивача, за розрахунком відповідача становить 14 154,64 грн (12 694,74 грн Ч 1,115 = 14 154,64 грн). Водночас відповідач наголосив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було зобов`язано здійснювати у майбутньому перерахунки пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якої розраховується розмір пенсії після проведення перерахунку на виконання цього судового рішення, на подальші показники підвищення. Посилаючись на положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, відповідач зазначив, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. При цьому розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, встановленого абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Відповідач також послався на Закон України від 03.12.2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік», яким з 01.01.2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі 2 595,00 грн. Щодо спірного перерахунку пенсії з 01.03.2026 року відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121. За розрахунком відповідача, при проведенні індексації з 01.03.2026 року показник середньої заробітної плати визначається виходячи з базового показника за 2014-2016 роки у розмірі 3 764,40 грн із послідовним застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення: 3 764,40 грн Ч 1,17 Ч 1,11 Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 Ч 1,115 Ч 1,121, у результаті чого такий показник становить 9 992,40 грн. Таким чином, на переконання відповідача, підстави для додаткового перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 відсутні, оскільки для обчислення пенсії позивача вже застосовується показник середньої заробітної плати у розмірі 14 154,64 грн, який перевищує показник 9 992,40 грн, визначений для проведення індексації пенсій з 01.03.2026 року. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а заявлені позивачем вимоги - необґрунтованими, у зв`язку із чим просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

30.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 05.01.2020 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з формою РС-право датою звернення за призначенням пенсії є 03.02.2020 року, номер пенсійної справи - 046350004616.

При первинному обчисленні пенсії позивача було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн. Зазначена обставина також визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У подальшому між сторонами виник спір щодо проведення індексації пенсії позивача, який був предметом судового розгляду у справі №160/10755/25.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити з 14.10.2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати у розмірах 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, провести відповідний перерахунок та виплату пенсії, а також здійснити з 01.03.2025 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25 - без змін. Таким чином, 06.03.2026 року вказане рішення суду набрало законної сили. Цю дату набрання рішенням законної сили ПФУ також прямо зазначає у своїх документах.

На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 14.10.2024 року. Показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн було послідовно збільшено на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796, унаслідок чого відповідач визначив його у розмірі 12 694,74 грн, а саме:

7 763,17 грн Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796 = 12 694,74 грн.

З 01.03.2025 року до отриманого показника 12 694,74 грн відповідач застосував наступний коефіцієнт збільшення - 1,115, унаслідок чого показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії був визначений ПФУ у розмірі 14 154,64 грн:

12 694,74 грн Ч 1,115 = 14 154,64 грн.

Водночас матеріали пенсійної справи містять відомості щодо фактичних розрахунків розміру пенсії позивача. Так, рішенням про перерахунок пенсії від 06.04.2026 року № 046350004616 при розрахунку за період з 01.03.2025 року по 31.12.2025 року зазначено середньомісячний заробіток 13 836,30 грн, страховий стаж - 42 роки 6 місяців, коефіцієнт страхового стажу - 0,42500. Розмір пенсії за віком за статтею 27 Закону № 1058-IV визначено у сумі 5 880,43 грн (13 836,30 грн Ч 0,42500), доплату за 7 років понаднормового стажу - 141,89 грн, а загальний розмір пенсії - 6 022,32 грн.

Такий самий розмір - 6 022,32 грн - встановлений у зазначеному розрахунку за період з 01.01.2026 року по 28.02.2026 року, а також з 01.03.2026 року довічно: основний розмір пенсії - 5 880,43 грн, доплата за понаднормовий стаж - 141,89 грн, загальний розмір - 6 022,32 грн. При цьому в документі місяцем підвищення розміру пенсії зазначено саме 01.03.2025 року, у тому числі для періоду починаючи з 01.03.2026 року.

Крім того, 06.04.2026 року органом Пенсійного фонду проведено індивідуальний масовий перерахунок пенсії позивача за стажем відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV. За результатами цього перерахунку страховий стаж позивача визначено тривалістю 44 роки 6 місяців, з яких 26 років 1 місяць 7 днів - стаж до 01.01.2004 року та 18 років 4 місяці 23 дні - після 01.01.2004 року. Коефіцієнт страхового стажу збільшено до 0,44500.

У зв`язку із цим з 01.04.2026 року розмір пенсії за віком відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV визначено у сумі 6 157,15 грн (13 836,30 грн Ч 0,44500), доплату за 9 років понаднормового стажу - у сумі 182,43 грн, а загальний розмір пенсії з надбавками 6 339,58 грн щомісячно.

Отже, збільшення пенсії позивача з 01.04.2026 року до 6 339,58 грн матеріалами пенсійної справи пов`язано саме з перерахунком за додатково набутим страховим стажем, а не з проведенням індексації пенсії з 01.03.2026 року.

З матеріалів справи також встановлено, що представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з адвокатським запитом від 24.06.2026 року, який зареєстровано відповідачем 25.06.2026 року за вх. № 32173/8, щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 . Лист 2

За результатами розгляду цього звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь від 02.07.2026 року № 0400-010309-8/126754, у якій підтвердило проведення на виконання рішення суду у справі № 160/10755/25 перерахунку пенсії з 14.10.2024 року із застосуванням коефіцієнтів 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та з 01.03.2025 року - коефіцієнта 1,115.

Разом із тим у цій же відповіді відповідач прямо повідомив, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» не проводився. Причиною не проведення такого автоматизованого перерахунку відповідач зазначив те, що розмір пенсії ОСОБА_1 вже розрахований із застосуванням середньої заробітної плати за рішенням суду у розмірі 14 154,64 грн, у зв`язку із чим, на думку пенсійного органу, підстав для проведення автоматизованого перерахунку з 01.03.2026 року немає.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та сторонами фактично не заперечується обставина, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 перерахунок пенсії позивача саме у зв`язку з індексацією з 01.03.2026 року відповідачем не здійснювався.

Щодо виконання рішення суду в частині виплати утвореної різниці пенсії судом встановлено, що станом на 02.07.2026 року відповідач визначив суму пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішення суду за період з 14.10.2024 року по 30.06.2026 року, у розмірі 41 753,79 грн. Із цієї суми в межах затверджених бюджетних призначень позивачу було частково виплачено 6 737,54 грн.

Відповідач зазначив, що відповідна виплата здійснювалася згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821. При цьому у своїй же відповіді пенсійний орган зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 визнано протиправною та нечинною.

Невиплачений залишок пенсійних коштів продовжує обліковуватися в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідач повідомив, що його виплата буде здійснюватися після надходження відповідного фінансування та в межах виділених бюджетних асигнувань. Також ПФУ послався на те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 року № 127, а План доходів і видатків Головного управління на 2026 рік, зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2026 року № 532, затверджено Головою правління Пенсійного фонду України 18.05.2026 року.

Таким чином, з досліджених судом матеріалів пенсійної справи та листування сторін вбачається, що після набрання 06.03.2026 року законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі № 160/10755/25 відповідач здійснив визначений цим рішенням перерахунок пенсії позивача за попередні періоди, однак з 01.03.2026 року індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року № 236 не провів, мотивуючи це застосуванням до пенсії позивача показника середньої заробітної плати у розмірі 14 154,64 грн. Водночас частина нарахованих на виконання попереднього судового рішення коштів виплачена позивачу, а невиплачений залишок обліковується відповідачем та пов`язується останнім із надходженням відповідного бюджетного фінансування.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то, відповідно до вказаного Порядку, пенсія позивача підлягає перерахунку, що не заперечується сторонами.

Пунктом 3 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:

по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);

в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К=(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.

Згідно пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до п. 6. Порядку, під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій, відповідно до цього Порядку, враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

22.02.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»

Пунктом 1 Постанови КМУ № 127 було установлено, що з 01.03.2021 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (надалі Порядок №124) проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

За п.1 Постанови №185, установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

25.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 209, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 (пункт 3 Постанови №236).

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов №127, №118, №168, №185, № 209, №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2026 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, який в даному випадку становить 7763,17 грн. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, у тому числі «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, від 25.02.2025 року № 209 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 №236.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 та від 11 лютого 2025 року у справі № 160/6064/24.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі зазначених норм права відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 236, починаючи з 01.03.2026.

Відтак, бездіяльність відповідача щодо здійснення індексації пенсії позивача у 2026 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 є протиправною.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії позивача у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зміст наведеної правової норми свідчить, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти. Своєю чергою, питання щодо порядку виплати є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на виплату.

Суд зауважує, що відповідач ще не здійснив нарахування (перерахунок) і виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації на виконання цього рішення суду.

Таким чином, спору щодо порядку виплати пенсії на час звернення позивача до суду у цій справі не існувало, з урахуванням чого відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині, під час здійснення виплати, будуть порушені.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що вимоги у цій частині спрямовані на майбутнє, тоді як до завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася до суду, а саме захист такого права, порушення якого вже настало.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник