Рішення № 140251896, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/18771/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 рр. в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115), починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 рр. в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 10.01.2022 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для визначення її розміру відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10 846,37 грн. Позивач вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №160/13645/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,197, 1,0796 та 1,115, а також провести відповідний перерахунок та виплату пенсії. На виконання зазначеного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10 846,37 грн на вказані коефіцієнти, внаслідок чого відповідний показник склав 15 628,46 грн. Разом із тим, як зазначає позивач, з 01.03.2026 року її пенсія підлягала черговій щорічній індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236, пунктом 1 якої встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121. Проте відповідач належного перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року не здійснив. За результатами звернення представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.05.2026 року №0400-010303-8/90528 повідомило, що перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 у повному обсязі не проводився. На переконання позивача, така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV, відповідно до якої для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Позивач наголошує, що збільшений під час попередніх перерахунків показник має використовуватися і під час наступних перерахунків, що, на її думку, випливає також із пунктів 5 та 7 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124. Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, відповідно до якої, як зазначено у позові, під час індексації має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, а положення підзаконного нормативно-правового акта, які не відповідають закону, не можуть бути застосовані судом. З огляду на наведене позивач вважає, що при проведенні індексації з 01.03.2026 року відповідач мав виходити із вже збільшеного на виконання попереднього судового рішення показника середньої заробітної плати у розмірі 15 628,46 грн та додатково збільшити його на коефіцієнт 1,121, встановлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №236. Натомість такого перерахунку відповідач не здійснив. Таким чином, позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.03.2026 року індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,121 до показника середньої заробітної плати за 20192021 роки у розмірі 10 846,37 грн з урахуванням раніше застосованих коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115, та вважає належним способом захисту порушеного права зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 03.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 07.07.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

13.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

30.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та, починаючи з 10.01.2022 року, отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні позивачу пенсії для визначення її розміру відповідачем враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 20192021 роки, у розмірі 10 846,37 грн.

У подальшому між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник спір щодо належного проведення індексації призначеної позивачу пенсії.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №160/13645/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та 1,115, та у зв`язку із цим провести відповідний перерахунок і виплату пенсії.

На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії позивача. При здійсненні такого перерахунку відповідач виходив із показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача, за 2019-2021 роки у розмірі 10 846,37 грн, послідовно збільшивши його на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115.

У результаті проведеного на виконання рішення суду перерахунку показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивача, становив 15 628,46 грн, що визначено шляхом розрахунку: 10 846,37 грн Ч 1,197 Ч 1,0796 Ч 1,115. Таким чином, станом на 01.03.2025 року пенсія позивача була перерахована з урахуванням наведених коефіцієнтів індексації.

Водночас 25.02.2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Згідно з наведеними у матеріалах позову положеннями цієї постанови, з 01.03.2026 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121.

Разом із тим, після проведення відповідачем перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №160/13645/25 пенсію позивача з 01.03.2026 року у зв`язку з її черговою індексацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 не було перераховано із застосуванням коефіцієнта 1,121. З матеріалів позову вбачається, що відповідний перерахунок не було проведено ані із застосуванням зазначеного коефіцієнта в повному розмірі, ані із застосуванням знижених коефіцієнтів, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови №236.

У зв`язку з не проведенням такого перерахунку представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою усунути, на думку позивача, порушення його права на належну індексацію пенсії та провести відповідний перерахунок.

За результатами розгляду вказаного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.05.2026 року №0400-010303-8/90528 повідомило про те, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 у повному обсязі не проводився.

Як убачається із наведених у позові розрахунків, після виконання рішення суду від 25.07.2025 року показник середньої заробітної плати, який фактично використовувався для обчислення пенсії позивача, становив 15 628,46 грн. Водночас у позовній заяві зазначено, що при здійсненні індексації з 01.03.2026 року органами Пенсійного фонду застосовувався розрахунковий показник середньої заробітної плати 9 992,40 грн, сформований на основі показника 3 764,40 грн та попередніх коефіцієнтів його збільшення. Позивач пов`язує саме з перевищенням індивідуального показника 15 628,46 грн над показником 9 992,40 грн не проведення відповідачем додаткового збільшення пенсії на коефіцієнт 1,121.

Отже, фактично спір у цій справі виник щодо того, який саме показник середньої заробітної плати має бути збільшений при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2026 року: показник, який уже був визначений після виконання рішення суду від 25.07.2025 року у справі №160/13645/25 та становив 15 628,46 грн, чи показник, сформований Пенсійним фондом відповідно до загального механізму Порядку №124.

Позивач виходить із того, що при наступному перерахунку має зберігатися результат попередніх індексацій, а тому з 01.03.2026 року показник середньої заробітної плати за 20192021 роки у первісному розмірі 10 846,37 грн, вже збільшений на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115 до 15 628,46 грн, повинен бути додатково збільшений на коефіцієнт 1,121. Саме такий спосіб перерахунку сформульовано позивачем як належний спосіб відновлення його пенсійних прав.

При цьому з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач пов`язує момент порушення свого права на індексацію пенсії за 2026 рік із 01.03.2026 року, коли мала бути проведена відповідна індексація, а про фактичне незастосування до його пенсії коефіцієнта 1,121 позивачу стало відомо після проведення відповідачем перерахунку на виконання попереднього судового рішення та отримання інформації про порядок обчислення пенсійної виплати.

Позивач, вважаючи порушеним своє право на належний перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з її індексацією з 01.03.2026 року, звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». Кабінет Міністрів України затвердив цей Порядок на виконання частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Порядок встановлює механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Отже, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку - той самий показник станом на 01 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Застосовуючи наведені норми, суд враховує висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24: «при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV». У цій же постанові Верховний Суд зазначив: «Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV».

Верховний Суд зробив висновок: «З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним».

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 Верховний Суд зазначає: «абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

Цей висновок суд визнає застосовним до спірних правовідносин, оскільки обставини справи, у якій його сформульовано, є подібними до обставин цієї справи за предметом спору - щорічна індексація пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, за суб`єктним складом - пенсіонер та орган Пенсійного фонду України, і за змістом правовідносин - визначення показника середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на коефіцієнт, установлений Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 червня 2026 року у справі №520/8583/25, де предметом спору була індексація пенсії, обчисленої із застосуванням того самого показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн: «ГУ ПФУ в Харківській області, здійснюючи у 2023- 2024 роках перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн та 100,00 грн відповідно замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, а у 2025 році - із застосуванням коефіцієнта 1,046 замість 1,115, діяло всупереч вимогам чинного законодавства».

Застосовуючи наведені висновки до встановлених обставин, суд виходить з такого.

Так, відповідач, здійснюючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV без застосування коефіцієнта збільшення 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Заперечення відповідача про те, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV не передбачає індексації саме того показника, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію, суд відхиляє. Наведена норма пов`язує перерахунок із показником, який враховується для обчислення пенсії, а показник, який враховується для обчислення пенсії позивача, визначений при її призначенні і збільшений на виконання рішення суду, становить 15628,46 грн. Інший показник - той, що визначається за абзацом першим пункту 5 Порядку №124 станом на 01 жовтня 2017 року, - встановлений підзаконним актом, який у цій частині суперечить закону.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про недоцільність перерахунку пенсії позивача через те, що показник, з якого обчислено її пенсію, є більшим за показник, визначений за Порядком №124. Категорія доцільності до підстав непроведення перерахунку, встановлених частиною другою статті 42 Закону №1058-IV і Порядком №124, не належить, а порівняння показника, який враховується для обчислення конкретної пенсії, з показником станом на 01 жовтня 2017 року ґрунтується саме на тому положенні Порядку №124, застосування якого Верховний Суд визнав протиправним.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №802/2196/17-а, на яку посилається відповідач, спірних правовідносин не стосується. Цю справу Велика Палата Верховного Суду розглянула 12 грудня 2018 року, і предметом спору в ній була бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України щодо не складення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишньому працівнику міліції, а саме включення до такої довідки надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії у зв`язку зі зміною структури грошового забезпечення після створення Національної поліції. Суди у тій справі встановлювали, які види грошового забезпечення виплачувались поліцейським у січні 2016 року, і застосовували статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Спірні правовідносини у цій справі виникли з інших підстав - щорічна індексація пенсії, призначеної за Законом №1058-IV, - і врегульовані іншими нормами, а тому наведений відповідачем висновок до них не застосовується.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - допустило протиправну бездіяльність щодо не проведення з 01.03.2026 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт 1,121, чим позбавило позивача права на індексацію пенсії, гарантованого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії позивача та зобов`язання відповідача провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник