Рішення № 140251879, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/19546/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення з 01.01.2026 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати пенсії у повному обсязі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у повному обсязі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.1212025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 березня 2026 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 березня 2026 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 без застосування о понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2005 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як колишній працівник органів внутрішніх справ. Позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713, у розмірі 2000,00 грн, починаючи з 01.10.2021 року, без обмеження пенсії максимальним розміром, а також провести з 01.03.2025 року індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 без застосування понижуючих коефіцієнтів та без обмеження пенсії максимальним розміром. Разом з тим, за твердженням позивача, після виконання зазначеного судового рішення з 01.01.2026 року розмір її пенсійної виплати було зменшено у зв`язку із застосуванням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якою передбачено застосування понижуючих коефіцієнтів до частини пенсійної виплати, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Крім того, позивач вказує, що з 01.03.2026 року її пенсія підлягала індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 із застосуванням установленого нею коефіцієнта збільшення 1,121. Однак, на переконання позивача, фактичного збільшення належної їй пенсійної виплати внаслідок такої індексації не відбулося через одночасне застосування відповідачем обмежень до її розміру. З метою досудового врегулювання спору 22.05.2026 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила провести з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та без обмеження пенсії максимальним розміром, а також нарахувати та виплатити з 01.03.2026 року індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 з урахуванням раніше виплачених сум та без застосування зазначених обмежень. У відповідь на звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що з січня 2026 року позивачу нараховано пенсію у розмірі 26 296,09 грн, обчислену на виконання судового рішення з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778. Також відповідач повідомив, що з 01.03.2026 року пенсію позивача було проіндексовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236, однак така індексація, за наведеними у відповіді розрахунками, не призвела до фактичного збільшення виплачуваного розміру пенсії на 2 595,00 грн у зв`язку із застосуванням установленого порядку обмеження пенсійної виплати. У матеріалах позову зазначено, що з 01.03.2026 року виплачуваний розмір пенсії становив 26 296,09 грн, тоді як позивач посилається на розмір 29 237,18 грн без відповідного обмеження. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, посилаючись на те, що її пенсія призначена відповідно до Закону №2262-XII, а встановлені підзаконним нормативно-правовим актом понижуючі коефіцієнти фактично призводять до зменшення належного їй розміру пенсійного забезпечення та нівелюють результат проведеної індексації. На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на приписи статей 22, 46 Конституції України, положення Закону №2262-XII, принцип верховенства права та правової визначеності, а також рішення Конституційного Суду України щодо гарантій пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія Закону №2262-XII. З огляду на викладене позивач вважає порушеним своє право на отримання пенсії у належному розмірі та звернулася до суду за захистом такого права, вимагаючи усунути застосовані до її пенсійної виплати обмеження та забезпечити виплату індексації з 01.03.2026 року у повному розмірі.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 08.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

13.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

30.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 з 2005 року перебуває на пенсійному забезпеченні та отримує пенсію за вислугу років, призначену по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як колишній працівник органів внутрішніх справ. Зазначена обставина підтверджується наявним у матеріалах справи висновком з пенсійної справи позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було задоволено повністю.

Зокрема, вказаним рішенням суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року у справі №160/10575/24, у розмірі 2000,00 грн, починаючи з місяця припинення такої доплати, а саме з 01.10.2021 року, з урахуванням проведених платежів, у повному обсязі, без обмеження максимальним розміром пенсії та будь-яким строком.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 року в повному розмірі індексацію пенсії у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209, без застосування понижуючих коефіцієнтів та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25 набрало законної сили.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пенсії позивача з 01.10.2021 року нараховано щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 без обмеження пенсії максимальним розміром.

Водночас з 01.01.2026 року, після виконання рішення суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25, до пенсійної виплати позивача було застосовано порядок виплати, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», внаслідок чого розмір пенсійної виплати позивача було визначено із застосуванням відповідних понижуючих коефіцієнтів.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 передбачено проведення з 01.03.2026 року індексації пенсій, у тому числі пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Для відповідного перерахунку встановлено коефіцієнт збільшення 1,121, при цьому розмір підвищення пенсії внаслідок такого перерахунку не може перевищувати 2595,00 грн. Позивач вважала, що її пенсія повинна бути проіндексована з 01.03.2026 року без застосування обмежень, які нівелюють відповідне підвищення.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії станом на 01.03.2026 року вбачається, що розрахунковий підсумок пенсії позивача становив 29 237,18 грн. При розрахунку, серед іншого, враховано індексацію 2022 року, індексацію 2023 року у розмірі 1500,00 грн, індексацію 2024 року у розмірі 1500,00 грн, індексацію 2025 року у розмірі 1500,00 грн, індексацію 2026 року у розмірі 2595,00 грн, а також щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. Після застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, розмір пенсійної виплати визначено у сумі 26 296,09 грн.

Не погоджуючись із таким порядком визначення та виплати пенсії, 22.05.2026 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питань пенсійного забезпечення. Зокрема, позивач просила провести з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Також у заяві від 22.05.2026 року позивач просила нарахувати та виплатити їй з 01.03.2026 року в повному розмірі індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236, з урахуванням раніше виплачених сум, без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та без обмеження пенсії максимальним розміром.

За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 18.06.2026 року №74072-52272/Ш-01/8-0400/26 повідомило позивача, що з січня 2026 року їй нараховано пенсію у розмірі 26 296,09 грн, обчислену на виконання рішення суду з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778.

У цьому ж листі відповідач зазначив, що з 01.03.2026 року пенсію позивача проіндексовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236. Водночас проведення такої індексації не призвело до збільшення фактично виплачуваного розміру пенсії на 2595,00 грн, оскільки до пенсійної виплати позивача застосовано понижуючі коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1778. У матеріалах справи зазначено, що при розрахунковому розмірі пенсії 29 237,18 грн її розмір після застосування відповідних коефіцієнтів становить 26 296,09 грн.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням відповідачем з 01.01.2026 року до пенсійної виплати позивача понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, а також у зв`язку з фактичним незбільшенням з 01.03.2026 року виплачуваного розміру пенсії на суму проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 індексації.

Позивач, вважаючи порушеним своє право на належне пенсійне забезпечення у зв`язку із виплатою пенсії з 01.01.2026 року із застосуванням понижуючих коефіцієнтів та невиплатою з 01.03.2026 року в повному обсязі результату проведеної індексації пенсії, звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також інших осіб, визначених цим Законом, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). Станом на 2026 рік Закон №2262-XII є чинним.

Як встановлено судом, позивачу з 2005 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII як колишньому працівнику органів внутрішніх справ.

Судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, серед іншого, зобов`язано здійснювати позивачу виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн з 01.10.2021 року без обмеження пенсії максимальним розміром, а також провести з 01.03.2025 року індексацію пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів та без обмеження її максимальним розміром.

Разом із тим з 01.01.2026 року до пенсійної виплати позивача відповідачем застосовано положення статті 30 Закону України від 03.12.2025 року №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Статтею 30 Закону №4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, у тому числі призначені (перераховані) відповідно до Закону №2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми такого перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 року №1778, яка набрала чинності з 01.01.2026 року та встановила систему понижуючих коефіцієнтів до частин пенсійної виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Зокрема, до відповідних частин перевищення застосовуються коефіцієнти 0,5; 0,4; 0,3; 0,2 та 0,1.

Отже, внаслідок застосування зазначеного механізму пенсія, вже обчислена відповідно до Закону №2262-XII, фактично виплачується особі не в нарахованому розмірі, а у меншому розмірі.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування такого механізму саме до пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка має безпосереднє значення для вирішення цього спору.

Так, у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 (провадження №К/990/23102/25) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду досліджував аналогічні за своїм змістом правовідносини щодо застосування до пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, понижуючих коефіцієнтів, установлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1.

Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього спеціального Закону. Касаційний адміністративний суд визнав застосування бюджетного закону та постанови Кабінету Міністрів України для зменшення фактично виплачуваної пенсії протиправним, оскільки такі нормативні акти не можуть змінювати встановлені спеціальним законом умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Верховний Суд також зазначив, що застосування коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує десять прожиткових мінімумів, фактично призводить до обмеження її розміру та порушує гарантоване статтею 46 Конституції України право особи на належний соціальний захист. Застосовуючи нормативно-правові акти, які не врегульовують умови, норми і порядок пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб, та обмежуючи у такий спосіб пенсійну виплату, орган Пенсійного фонду виходить за межі наданих йому повноважень.

Суд вважає наведений правовий висновок застосовним до спірних правовідносин, незважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 11.09.2025 року стосувалася нормативного регулювання 2025 року.

Так, правове регулювання, запроваджене на 2026 рік статтею 30 Закону №4695-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1778, за своїм змістом та юридичними наслідками є аналогічним механізму 2025 року, який був предметом правової оцінки Верховного Суду: в обох випадках до пенсії, обчисленої відповідно до Закону №2262-XII та такої, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, застосовуються понижуючі коефіцієнти, внаслідок чого фактично виплачуваний розмір пенсії стає меншим за її нарахований розмір.

Більше того, суд бере до уваги, що питання конституційності саме статті 30 Закону №4695-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1778 у частині обмеження пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, стало предметом реагування Верховного Суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 15.05.2026 року №10 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України зазначених положень. Підставою для такого звернення стало, зокрема, питання відповідності встановленого у 2026 році обмеження пенсій вимогам статей 19, 46 та 92 Конституції України.

Саме по собі таке звернення Пленуму Верховного Суду не означає визнання відповідних норм неконституційними та не припиняє їх чинності. Водночас воно підтверджує наявність обґрунтованої конституційно-правової проблеми щодо використання Закону про Державний бюджет та підзаконного нормативно-правового акта для обмеження пенсійних виплат, установлених спеціальним Законом №2262-XII.

При цьому відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19 сформовано підхід, за яким суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти та чи є вони формально чинними. На зазначену практику прямо посилається і позивач у поданій позовній заяві.

Отже, наявність чинної постанови Кабінету Міністрів України №1778 сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи може її застосування змінювати обсяг пенсійних прав, установлених спеціальним законом.

Суд виходить із того, що Закон про Державний бюджет України має визначений Конституцією України предмет правового регулювання та не повинен використовуватися як спосіб зміни спеціального законодавчого регулювання пенсійних прав. Зміна механізму реалізації права на пенсійне забезпечення осіб, на яких поширюється Закон №2262-XII, має здійснюватися шляхом внесення відповідних змін саме до спеціального закону, а не встановленням на один бюджетний період іншого порядку фактичної виплати вже обчисленої пенсії.

Тому застосування відповідачем з 01.01.2026 року до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, призвело до фактичного зменшення виплачуваного розміру пенсії порівняно з розміром, обчисленим відповідно до спеціального пенсійного законодавства, та не узгоджується з наведеним правовим висновком Верховного Суду.

Щодо індексації пенсії з 01.03.2026 року.

Окремої оцінки потребують позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації пенсії з 01.03.2026 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 01.03.2026 року перерахунок пенсій здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. Підпунктом 1 пункту 2 цієї постанови прямо передбачено підвищення пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII, а пунктом 3 установлено, що розмір такого підвищення не може перевищувати 2595,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу проведено відповідний розрахунок індексації. Зокрема, при визначенні пенсії станом на 01.03.2026 року враховано індексацію 2026 року в сумі 2595,00 грн. Однак фактичного збільшення пенсійної виплати на зазначену суму не відбулося у зв`язку із застосуванням відповідачем понижуючих коефіцієнтів за постановою №1778.

Як зазначив відповідач у листі від 18.06.2026 року №74072-52272/Ш-01/8-0400/26, з 01.03.2026 року пенсію позивача було проіндексовано, проте індексація не призвела до збільшення фактично виплачуваного розміру пенсії на 2595,00 грн. У матеріалах справи наведено розрахунок, за яким загальний розмір пенсії становив 29 237,18 грн, тоді як після застосування понижуючих коефіцієнтів до виплати визначено 26 296,09 грн.

Суд зазначає, що формальне здійснення математичного перерахунку пенсії із включенням суми індексації, результат якого надалі нівелюється застосуванням іншого обмежувального механізму, не забезпечує фактичної реалізації права особи на підвищення пенсії.

Метою індексації є збереження купівельної спроможності пенсійних виплат та підвищення рівня соціального захисту їх одержувачів. Саме тому проведення індексації повинно мати реальний економічний результат для пенсіонера, а не зводитися виключно до здійснення проміжного арифметичного розрахунку без відповідного збільшення належної до виплати суми.

При цьому суд враховує, що пункт 3 постанови №236 передбачає виплату проіндексованих пенсій з урахуванням статті 30 Закону №4695-IX та постанови №1778.

Проте застосування цього положення у спірних правовідносинах не може оцінюватися ізольовано від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 щодо неприпустимості фактичного зменшення пенсії за Законом №2262-XII через застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених бюджетним та підзаконним регулюванням.

За таких обставин, якщо застосування механізму постанови №1778 до вже проіндексованого відповідно до постанови №236 розміру пенсії призводить до того, що встановлене державою підвищення фактично не виплачується, такий спосіб застосування відповідних нормативних положень не забезпечує належної реалізації права позивача на пенсійне забезпечення.

Крім того, у цій справі суд враховує принцип обов`язковості судового рішення, закріплений статтями 129, 129-1 Конституції України та статтею 14 КАС України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №160/10777/25, яке набрало законної сили, вже було визначено право позивача на виплату відповідних складових пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів у межах правовідносин, які були предметом того спору.

Водночас суд не ототожнює виконання цього рішення з предметом теперішнього спору, оскільки з 01.01.2026 року відповідач застосував нове нормативне регулювання статтю 30 Закону №4695-IX та постанову №1778. Саме виникнення нових правовідносин у 2026 році обумовило необхідність їх окремої судової оцінки.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що застосування відповідачем з 01.01.2026 року понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 фактично призвело до обмеження розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у спосіб, який не передбачений спеціальним законом та який суперечить правовому підходу, сформульованому Верховним Судом у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25.

Відтак дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення з 01.01.2026 року виплати пенсії позивачу у повному обсязі без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778, є протиправними.

Належним та ефективним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум.

Так само протиправними є дії відповідача, внаслідок яких проведена з 01.03.2026 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 індексація не призвела до фактичної виплати позивачу належного підвищення пенсії.

Тому з метою повного відновлення порушеного права відповідача належить зобов`язати провести з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236, у тому числі встановленого нею підвищення в межах 2595,00 грн, без застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою №1778 та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, положення Конституції України, Закону №2262-XII, правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25, а також характер та наслідки застосування до пенсії позивача постанови Кабінету Міністрів України №1778, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Суд окремо враховує, що станом на дату вирішення цієї справи Пленум Верховного Суду постановою від 15.05.2026 року №10 уже поставив перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України саме статті 30 Закону №4695-IX та постанови №1778 у частині обмеження пенсій за Законом №2262-XII. Ця обставина не є самостійною підставою для задоволення позову, однак узгоджується з необхідністю оцінювати спірний механізм через призму статей 19, 46 і 92 Конституції України та спеціального регулювання Закону №2262-XII.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення з 01.01.2026 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати пенсії у повному обсязі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у повному обсязі, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.1212025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 березня 2026 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 березня 2026 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році від 25.02.2026 №236 без застосування о понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник