Ухвала суду № 140251854, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2026 рокуСправа №160/18047/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 25.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 25.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017- 2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 02.01.2020 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для визначення її розміру відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн. Позивач посилається на те, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. У зв`язку із цим пенсія позивача, на його переконання, підлягала щорічному перерахунку з 01.03.2021 року, 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.03.2025 року та 01.03.2026 року. Зокрема, позивач зазначає, що при проведенні індексації мали застосовуватися коефіцієнти збільшення: з 01.03.2021 року - 1,11, з 01.03.2022 року - 1,14, з 01.03.2023 року - 1,197, з 01.03.2024 року - 1,0796, з 01.03.2025 року - 1,115, з 01.03.2026 року - 1,121. Разом із тим, як стверджує позивач, відповідач здійснив індексацію його пенсії за іншим механізмом, а саме шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, який враховувався станом на 01.10.2017 року та становив 3764,40 грн, а не показника 7763,17 грн, фактично застосованого при призначенні пенсії позивачу у 2020 році. Так, за розрахунками відповідача показник 3764,40 грн послідовно збільшувався на відповідні коефіцієнти та становив: з 01.03.2019 року - 4404,35 грн, з 01.03.2020 року - 4888,83 грн, з 01.03.2021 року - 5426,60 грн, з 01.03.2022 року - 6186,32 грн, з 01.03.2023 року - 7405,03 грн, з 01.03.2024 року - 7994,47 грн, з 01.03.2025 року - 8913,83 грн, а з 01.03.2026 року - 9992,40 грн. У зв`язку з незгодою із таким порядком проведення індексації позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою усунути, на його думку, порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії. За результатами розгляду звернення Головне управління листом від 05.06.2026 року №0400-010303-8/108051 повідомило, що перерахунки пенсії здійснювалися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Порядку №124 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки та його послідовним збільшенням на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; 1,121. Позивач вважає такий підхід протиправним, оскільки, на його переконання, частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, а не встановлення єдиної для всіх пенсіонерів базової розрахункової величини станом на 01.10.2017 року в розмірі 3764,40 грн. На обґрунтування цієї позиції позивач посилається також на співвідношення положень Закону №1058-IV та Порядку №124, вказуючи, що підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати зміст права, визначеного законом. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, яку позивач тлумачить таким чином, що під час перерахунку пенсії з метою її індексації має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії на момент її призначення. За розрахунком, наведеним позивачем, при послідовному збільшенні вихідного показника 7763,17 грн він мав становити: з 01.03.2021 року - 8617,12 грн; з 01.03.2022 року - 9823,52 грн; з 01.03.2023 року - 11758,75 грн; з 01.03.2024 року - 12694,75 грн; з 01.03.2025 року - 14154,65 грн; з 01.03.2026 року - 15867,36 грн. Отже, протиправність дій відповідача позивач убачає у проведенні індексації його пенсії у 2021-2026 роках шляхом застосування відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати 3764,40 грн, тоді як, на переконання позивача, індексації підлягав показник 7763,17 грн, використаний при призначенні йому пенсії. З метою відновлення порушеного права позивач вважає необхідним провести перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника 7763,17 грн на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121. За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 30.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник