Рішення № 140249894, 01.10.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 641/3955/26

Провадження № 2/630/532/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся системою «Електронний суд» до суду із даним позовом, в якому вказав, що 09.11.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір № 888202336. В подальшому, 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32 864,91 грн., яка складається з наступного: 12 840,15 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20 024,76 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 ухвалою Люботинського міського суду Харківської області відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу направлено копію ухвали, судову повістку та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвалами від 16 червня 2026 року задоволено клопотання про витребування з банківської установи АТ «Універсалбанк» та АТ «ПУМБ» доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів на банківський рахунок.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в спрощеному порядку, а також зазначив, що просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позов або клопотань до суду не подав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки або неподання відзиви суду не відомі. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та судова повістка надсилалася відповідачу. З поштового відділення повернувся конверт, у якому міститься копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка, з відміткою про причин повернення: «адресат відсутній».

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

09 листопада 2021 року ТОВ між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 було укладено у електронному вигляді договір кредитної лінії №888202336 який позичальник підписав за допомогою одноразового ідентифікатора. За п.1.1 даного договору, сторони погодили кредитний ліміт у 22000 грн, та у пункті 1.3 визначили надання першого траншу 5000 грн у день видачі договору зі строком повернення до 09.12.2021. У пункті 1.7 погоджено, що кредитна лінія видається строком на 30 днів до 09.12.2021 і це є дисконтним періодом. Пунктом 1.9.1 сторони погодили, що на період 30 денного строку (вказаного у п.1.7) проценти становлять 0,47% на день від суми кредиту за кожен день користування. Пунктом 1.8 визначено можливість продовження дисконтного та пільгового періодів у разі оплати усіх відсотків у ці періоди за умови, що позичальник у особистому кабінеті або в терміналах самообслуговування активує функцію продовження строку дисконтного періоду. У розділі 1.9 договору погоджено відсотки у дисконтному періоді у розмірі 1% на день від суми кредиту. Підпунктами 1.9.2 встановлено відсотки у випадку продовження дисконтного періоду на умовах п.1.8 з наступного дня після закінчення визначеного п.1.7 строку нарахування відсотків здійснюється за ставкою 1,89% на день від суми кредиту.

На бланку «moneyveo» викладена заявка від імені ОСОБА_1 на отримання коштів в кредит від 09.11.2021 та вказаний номер картки НОМЕР_1 .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» платіжними дорученнями перерахувало на картки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 отримувачу ОСОБА_1 за договором №888202336 від 09.11.2021 наступні кошти: 09.11.2021 5000 грн, 11.11.2021 1400 грн, 16.11.2021 1000 грн, 17.11.2021 1000 грн, 18.11.2021 550 грн, 23.11.2021 600 грн, 25.11.2021 600 грн та 300 грн, 26.11.2021 500 грн, 27.11.2021 500 грн, 29.11.2021 700 грн, 30.11.2021 550 грн, 02.12.2021 750 грн, 03.12.2021 500 грн, 04.12.2021 600 грн та 450 грн, 05.12.2021 300 грн, 21.12.2021 500 грн, 24.12.2021 1000 грн, та 600 грн, 25.12.2021 450 грн.

Позивачем надано таблицю, яка не містить відомостей про особу, яка цю таблицю склала або підписала, де зазначено, що відбувалося вчинення дій з метою продовження дисконтного періоду: дати оплати на момент вчинення дій, спрямованих на продовження строку користування кредитом: 06.12.2021 та 04.01.2022; дати сплати нарахованих процентів 06.12.2021 та 04.01.2022; суми сплачених процентів 1228 грн та 5704 грн; кількість днів, на які продовжено строк кредитування 27 та 29 днів; процентні ставки на період продовження строку кредитування 0,14% в день; кінцева дата оплати: 05.01.2022 та 03.02.2022. Також, позивач надав довідку щодо дій позичальника у інформаційно-комунікаційній системі позикодавця, яка не підписана та не зазначено особу, що її склала, та у цій довідці вказано про неодноразові додаткові угоди до договору щодо збільшення суми кредиту від: 11.11.2021, 16.11.2021, 17.11.2021, 18.11.2021, 23.11.2021, 25.11.2021, 25.11.2021, 26.11.2021, 27.11.2021, 29.11.2021, 29.11.2021, 30.11.2021, 02.12.2021, 03.12.2021, 04.12.2021, 04.12.2021, 05.12.2021, 21.12.2021, 24.12.2021.

Згідно до відповідей АТ «Універсал Банк» від 21.06.2026 та АТ ПУМБ від 17.06.2026, наданих на ухвалу суду, ОСОБА_1 банки емітували картки НОМЕР_3 та, відповідно 5355280005077969 та на ці картки рахунок були зараховані, серед іншого, 09.11.2021 5000 грн, 11.11.2021 1400 грн, 16.11.2021 1000 грн, 17.11.2021 1000 грн, 18.11.2021 550 грн, 23.11.2021 600 грн, 25.11.2021 600 грн та 300 грн, 26.11.2021 500 грн, 27.11.2021 500 грн, 29.11.2021 700 грн, 30.11.2021 550 грн, 02.12.2021 750 грн, 03.12.2021 500 грн, 04.12.2021 600 грн та 450 грн, 05.12.2021 300 грн, 21.12.2021 500 грн, 24.12.2021 1000 грн, та 600 грн, 25.12.2021 450 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за номером 2206 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №888202336.

23 лютого 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу № 23/0224-01. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за номером 5909 передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №888202336.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) уклали договір факторингу № 15/07/25-Е. За даним договором факторингу передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 15.07.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» за номером 13304передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №888202336

Згідно до розрахунків кредитора та його правонаступників, заборгованість ОСОБА_1 за договором №888202336 за період з 09.11.2021 по 26.12.2025 складає 32864,91 грн та складається з 12840,15 грн тіла кредиту та 20024,76 грн відсотків. Зазначено, що усього кредитних коштів ОСОБА_1 отримала 17850 грн, та здійснила оплат на загальну суму 12203 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 09.11.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № 888202336 у електронній формі та погодили основні умови договору.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало на належні відповідачу банківські рахунки кредитні кошти суму 5000 грн та подальші платежі 11.11.2021 1400 грн, 16.11.2021 1000 грн, 17.11.2021 1000 грн, 18.11.2021 550 грн, 23.11.2021 600 грн, 25.11.2021 600 грн та 300 грн, 26.11.2021 500 грн, 27.11.2021 500 грн, 29.11.2021 700 грн, 30.11.2021 550 грн, 02.12.2021 750 грн, 03.12.2021 500 грн, 04.12.2021 600 грн та 450 грн, 05.12.2021 300 грн, 21.12.2021 500 грн, 24.12.2021 1000 грн, та 600 грн, 25.12.2021 450 грн.

Разом надані кошти складають 17 850 грн.

Наявні у матеріалах справи докази укладення договорів факторингу, а також докази передання за цими договорами прав вимоги суд вважає належними та достатнім для підтвердження факту отримання позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Позивач надав документацію, яка наявна у нього як фактора, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника станом на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшли всі права ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 888202336. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» являється новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

ОСОБА_1 у повному обсязі не виконала свого обов`язку по своєчасному та повному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, сплативши не повну суму 12203,00 грн. Таким чином позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідачки відповідно до умов договору.

Позивачем надано розрахунки заборгованості, з яких вбачається наявність у відповідача боргу з тіла кредиту 12840,15 грн та відсотків 20240,76 грн нарахованих станом на 05.05.2022.

Узявши до уваги умови договору та надані докази, суд вважає, що розмір заборгованості обґрунтований не у повному обсязі у зв`язку із наступним.

Строк кредитування сторони визначили у п.1.7 договору у тридцять днів, та матеріали справи не містять відомостей про пролонгацію цього строку у порядку п.1.8 шляхом підтвердження такої дії у особистому кабінеті позичальника.

Разом із цим, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів пролонгації дії кредитного договору, або укладення додаткових угод до кредитного договору, а також умов такої пролонгації процентів та нових строків повернення, які були застосовані до суми позики, отриманої ОСОБА_1 після 10.12.2021.

Тому суд вважає доведеним, що сторони погодили строк повернення кредиту та нарахування на нього відсотків у 30-денний строк до 09.12.2021.

Відсотки за кредитним договором за строк кредитування за п.1.7 встановлені у пункті 1.9.1 на рівні 0,47% на день від суми кредиту.

У 30-денний строк кредитування 09.11.202109.12.2021 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на загальну суму 15 300 грн.

Відсотки за цей період 09.11.202109.12.2021 із врахуванням кожного збільшення розміру кредиту мають становити 1 515,29 грн.

За період з 10.12.2021 по 25.12.2021 після закінченого погодженого в договорі строку кредитування у 30 днів, фактично ОСОБА_1 отримала 2550 грн (21.12.2021 500 грн + 24.12.2021 1 000 + 600 + 25.12.2021 450 грн)

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

При зверненні до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 20024,76 гривень, яка нарахована станом на 05.05.2022 року. Таким чином, вбачається, що відсотки за користування наданим кредитом продовжували нараховуватись поза межами строку кредитування у 30 днів тобто після 09.12.2021.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

В даному випадку з поданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до правил ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Позивачем ставляться вимоги про стягнення саме тіла кредиту та процентів.

Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

У зв`язку із цим, до спірних правовідносин слід застосувати вищевказані правові висновки касаційного суду щодо обмеження нарахування процентів за користування кредитом строком дії договору.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Отже, позивач ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Окрім того, суд бере до уваги, що на час дії воєнного стану, який з 24.02.2022 запроваджений в Україні, на підставі змін до пунктів 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За таких умов, правомірним є нарахування відсотків за передбачений договором 30 денний строк кредитування в порядку підпункту 1.9.1 договору які становлять 1 515,29 грн.

Таким чином, вірним розміром заборгованості відповідача є 7162,29 грн, який розраховано наступним чином: 17850 грн отриманих кредитних коштів додати 1515,29 грн відсотків за період з 09.11.2021 по 09.12.2021 та відняти фактично сплачені позикодавцеві за сторони ОСОБА_1 кошти 12203,00 грн.

У зв`язку із викладеним позов підлягає частковому задоволенню у сумі 7162,29 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

На підтвердження надання правничої допомоги, представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова угода №25771159705 до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг з витратою часу 6 годин вартістю 7000 грн.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору та витрати на правову допомогу у наступному розмірі.

Сума задоволених вимог 7162,29 грн складає 21,79% від 32864,91 грн заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 2662,40 грн.

Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21,79% сплаченого судового збору, тобто 580,13 грн, та 21,79% витрат на правову допомогу, тобто 1525,30 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ухвалив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 888202336 від 09.11.2021 у розмірі 7162 (сім тисяч сто шістдесят дві) грн 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, витрати по сплаті судового збору в розмірі 580 (п`ятсот вісімдесят) грн 13 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1525 (одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять) грн 30 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Сухоруков