Рішення № 14024876, 02.03.2011, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.

суддів Ковальчук Н.М., Мельника Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

апелянта та представника УМВС України в Рівненській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області і Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною відмовою в прийнятті на роботу та тривалим невиконанням рішення суду про поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області і Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною відмовою в прийнятті на роботу та тривалим невиконанням рішення суду про поновлення на роботі, задоволено частково. З УМВС України в Рівненській області на користь позивача стягнено 500 грн. відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач посилався на те, що УМВС України в Рівненській області після його звільнення з посади судді Здолбунівського районного суду не надавало йому попередньої роботи слідчого органу внутрішніх справ починаючи з 23 липня 2003 року і до 3 жовтня 2005 року. Крім того, УМВС України в Рівненській області не виконувало рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року про його поновлення на роботі понад 4 місяці, аж до 3 жовтня 2005 року, незважаючи на те, що це рішення підлягало негайному виконанню. Зважаючи на наведені обставини, він збільшив свої первинні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди з 2000 до 20000 грн.

Задовольняючи позов частково лише в сумі 500 грн., місцевий суд безпідставно відхилив його доводи про те, що внаслідок незаконної відмови відповідача надати йому попередню роботу слідчого він протягом тривалого часу був позбавлений можливості реалізувати свої професійні здібності та втрачав свою кваліфікацію. Крім того, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що він не подав суду доказів, які б підтверджували, що рішення про його поновлення на роботі не виконувалося протягом тривалого часу з вини відповідача.

Покликаючись на ці обставини, позивач визначений місцевим судом розмір відшкодування моральної шкоди вважав таким, що не відповідає тривалому характеру порушення його конституційного права на працю, і просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року, яке набрало законної сили, відмову УМВС України в Рівненській області надати позивачу ОСОБА_1 попередню роботу слідчого після його звільнення з посади судді Здолбунівського районного суду у зв’язку із закінченням строку, на який він був обраний суддею, на підставі ст. 118 КЗпП України визнано незаконною. Позов ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області про надання попередньої роботи і стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено. Відповідача зобов’язано надати позивачу посаду слідчого слідчого підрозділу органів внутрішніх справ з 23 липня 2003 року. На користь ОСОБА_1 стягнено 1448,26 грн. в рахунок відшкодування втраченого заробітку.

Як установив суд, відповідач УМВС України в Рівненській області надав позивачу його попередню роботу слідчого лише 4 жовтня 2005 року.

Таким чином, починаючи з липня 2003 року і до 4 жовтня 2005 року, або більше 2 років, УМВС України в Рівненській області неправомірно не надавало позивачу попередню роботу слідчого, яку він обіймав до обрання його на посаду судді.

Апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого суду про те, що такими діями відповідача позивачу було завдано моральної шкоди. Із зазначеним висновком суду першої інстанції погодилося й УМВС України в Рівненській області, яке рішення місцевого суду в апеляційному порядку не оскаржило.

Разом з тим, визначений місцевим судом розмір відшкодування моральної шкоди, на думку апеляційного суду, є таким, що не відповідає в повній мірі тривалому характеру порушення конституційного права позивача на працю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на працю включає в себе можливість людини заробляти собі на життя.

Допущені відповідачем порушення законних прав позивача на працю вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, порушили його нормальні життєві зв’язки та призвели до моральних страждань.

Тому з урахуванням цих обставин, виходячи з характеру допущених стосовно позивача порушень, глибини та обсягу його моральних страждань, засад розумності, виваженості і справедливості, а також з урахуванням інших обставин у даній справі, які мають істотне значення, апеляційний суд розмір морального відшкодування, яке підлягає стягненню з УМВС України в Рівненській області на користь позивача, визначає в розмірі 2000 грн.

У зв’язку з наведеним ухвалене місцевим судом рішення підлягає частковому скасуванню.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року, яке набрало законної сили, визначено, що права позивача за аналогією закону підлягають захисту відповідно до норм законодавства про працю.

При розгляді даної справи апеляційним судом з’ясовано, що позивач у встановленому законом порядку до Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції з приводу виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року не звертався. Твердження апелянта про те, що це рішення було допущено до негайного виконання, не відповідає матеріалам справи. Тому доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди невиконанням рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 травня 2005 року на увагу не заслуговують.

Через це колегія судів вважає, що спір сторін у цій частині місцевим судом вирішений правильно.

Рішення суду першої інстанції в частині, що стосується вирішення спору між позивачем та Державним казначейством України про відшкодування моральної шкоди, в апеляційному порядку не оскаржено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2010 року в частині вирішення спору про відшкодування моральної шкоди між позивачем ОСОБА_1 та УМВС України в Рівненській області скасувати.

Позов ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог до УМВС України в Рівненській області відмовити.

Стягнути з УМВС України в Рівненській області 4,5 грн. (чотири грн. 50 коп.) судового збору, перерахувавши його на користь місцевого бюджету міста Рівного, ЄДРПОУ 22586331, банк одержувача ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р № 31414537700002, код платежу 22090100.

Стягнути з УМВС України в Рівненській області 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що пов’язані з розглядом справи, зарахувавши їх до спеціального фонду Державного бюджету м. Рівного по коду бюджетної класифікації доходів 22050002 «Надходження від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах (апеляційні загальні суди)», ЄДРПОУ 22586331, Банк одержувача ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р № 31216263700002, призначення платежу –ІТЗ для Апеляційного суду Рівненської області.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: