Ухвала суду № 140247977, 29.09.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/378/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.,

заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Томашпіль заяву адвоката Середницької - Короп Софії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Томашпільського районного суду від 19 червня 2026 року у цивільній справі № 146/378/26

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року Томашпільським районним судом Вінницької області у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем 31.07.2026 року в порядку визначеному процесуальним законом подано заяву про перегляд заочного рішення по цивільній справі №146/378/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якої заявник просить суд скасувати заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року по справі №146/378/26 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заява мотивована тим, що про розгляд справи ОСОБА_1 не знала, так як перебувала за кордоном, кредитного договору не укладала.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вказала, що в 2019 році невістка питала чи можна на її ім`я взяти кредит, вона погодилась. Невістка казала, що кредит погасила. Вказує, що рішення суду не містить посилання на відповідь з банку про зарахування коштів на рахунок, наявну в матеріалах справи також вказала, що про судове засідання вона не була належним чином повідомлена, оскільки перебувала за кордоном, зроблені судом оголошення не описанні в рішенні.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Проаналізувавши надані матеріали, заслухавши заявника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання.

З матеріалів справи встановлено, що справа до судового розгляду призначалась неодноразово. В судове засідання призначене на 15 травня 2026 року відповідачка не з`явилася, поштове повідомлення направлене на адресу реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ) повернулося з відміткою «адресат відсутній», у зв`язку з чим ухвалою від 15.05.2026 було ухвалено перейти до розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та вирішено викликати відповідача у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. В судові засідання призначені на 05 червня 2026 року, 19 червня 2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України що підтверджується оголошеннями від 18.05.2026 та від 05.06.2026 (а.с. 60, а.с.63)

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Стосовно неявки в судове засідання із посиланням на необізнаність про розгляд справи та перебування за кордоном, то як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи можливість участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд не може визнати перебування ОСОБА_1 за кордоном поважною причиною її неявки в судове засідання.

Щодо наявності доказів, які мають істотне значення для справи, то заявник посилається на необхідність ознайомлення з матеріалами справи та з`ясування осіб які мали доступ до особистих документів відповідача. Будь яких конкретних доказів відповідачем не зазначено.

Таким чином, умови, передбачені ЦПК при винесені заочного рішення були повністю дотримані судом, що розглядав справу. Рішення суду прийнято обґрунтовано, в результаті всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2024 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Томашпільського районного суду від 19 червня 2026 року у цивільній справі № 146/378/26 без задоволення.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено: 29 вересня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук