Ухвала суду № 140242645, 29.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5859/25

провадження № 2-п/208/71/26

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду

29 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Овчаренко О.М. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 17.11.2025 року, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2025 року Заводським районним судом міста Кам`янського, Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до рішення суду позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором/заявою - анкетою № 2039929751_ САRD від 10.10.2023 р. у розмірі 52 331,30 грн., сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

28.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Овчаренко О.М. надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення.

17.09.2026 року справу було передано в провадження судді Кузнєцової А.С.

Представник відповідача просить переглянути заочне рішення від 17.11.2025 року з тієї причини, що відповідачу не було відомо про розгляд справи, жодних документів з суду вона не отримувала. Про існування судового рішення вона дізналась 04 червня 2026 року, коли карткові рахунки ОСОБА_1 були заблоковані приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, виданого по справі №209/5859/25. Як на підставу поважності строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, представник відповідача послалась на те, що 18 червня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 реалізуючи своє право користуватися правничою допомогою, уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Овчаренко О.М., яка в приміщенні суду 23 червня 2026 року ознайомилась з матеріалами цивільної справи та заочним рішенням. У зв`язку з необхідністю об`єктивно розумного та необхідного для складання процесуального документу, узгодження та окреслення з відповідачкою ОСОБА_1 правової позиції за результатами аналізу матеріалів позовної заяви, з моменту ознайомлення з цими документами, зважаючи на перебування адвоката Овчаренко О.М. у плановій відпустці з 25 червня по 24 липня 2026 року, представник просить поновити строк на подання даної заяви.

Стосовно заперечень щодо позовних вимог, представником вони зведені до наступного:

У наданих позивачем до позовної заяви документах відсутні тарифи банку та кредитний договір № 2039929751_CARD від 10.10.2023 р., хоча позивач і посилається на укладення змішаного типу договору № 2039929751, однак він не містить інформацію про розміри процентних ставок, комісій, інших платежів, які мають бути доведені до відома відповідачки для подальшого їх стягнення. У заяві-анкеті та паспорті споживчого кредиту зазначений вид картки МС Gold (PayPass)/ Кредитна картка «Мані на кармані легка», сума кредиту 5000,00 грн., строк дії кредитної лінії 12 календарних місяців (з правом пролонгації), однак відсутній строк дії карти та відсутнє підтвердження строку спірного кредитного договору у 3 роки, зазначеного в позовній заяві, відсутній зазначений пільговий період для нарахування процентів. Відсутність у додатках до позовної заяви кредитного договору № 2039929751_CARD від 10.10.2023 р. із усіма додатками (тарифи, графіки, зміни, тощо) призводить до неможливості встановити чи погоджено між АТ «ОТП БАНК» та відповідачкою істотні умови договору, порядок та строки нарахування відсотків, штрафів, комісій та ін., узгодження сторонами можливості автоматичного «перевипуску» картки та пролонгації кредитної лінії, призводить до неможливості встановити істотні умови Договору, у тому числі, обґрунтованість сум до стягнення, а долучений Договір про видачу та обслуговування платіжних карток (публічний) редакція від з 04 вересня 2023 року на 43 аркушах не містить всіх 30 розділів та неодноразово міг змінюватись, однак зміни не долучені позивачем.

Позивач надає розрахунок заборгованості, що станом на 20.02.2025 року розмір заборгованості за договором № 2039929751_CARD від 10.10.2023 р. 00:00:00 картковий рахунок НОМЕР_1 UAH про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту 3150000520 ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості 52331,30 грн., та зазначає в позовній заяві про надання до суду довідки про наявність заборгованості станом на 20.02.2025 року, однак до позовної заяви долучена довідка про наявність заборгованості від 20.01.2025 року станом на 20.01.2025 року жодного розрахунку та підтвердження заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17695,85 грн., заборгованості за відсотками 2594,89 грн., заборгованості за прострочене тіло кредиту 25198,15 грн., заборгованості за простроченими відсотками 6842,41 грн. матеріали справи не містять. Детальні відомості про формування та склад такої заборгованості у довідці відсутні. Довідку про наявність заборгованості від 20.01.2025 р. підписала представниця АТ «ОТП БАНК» за довіреністю Сидоренко В.Ю. без зазначення особи яка її склала, яка згідно довіреності не має таких повноважень.

Відносно довідки щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_1 зазначає, останнє збільшення кредитного ліміту відбулось 07.06.2024 року на суму 42000,00 грн., тоді як розрахунок заборгованості містить суму використаних коштів у розмірі 80810,55 грн., що є значно більшим визначеного ліміту. До того ж, ні розрахунок заборгованості за договором № 2039929751_CARD від 10.10.2023 р., ні Звіти-рахунки за період 10.10.2023 року по 20.02.2025 року не містять інформації про встановлення кредитного ліміту у розмірі 5000,00 грн. та подальші їх збільшення та зменшення.

Також звертає увагу на те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту у розмірі 25198,15 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 5000,00 грн. за договором №2039929751, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Додатково зазначає, що в період з 20.07.2024 року по 03.08.2024 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 238000 грн., що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024041160000998 від 05.08.2024 року з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.190 КК України. Відповідачка вчасно повідомила позивача про вчинені проти неї шахрайські дії та станом на дату подання заяви про перегляд заочного рішення, досудове розслідування триває.

В зв`язку з вищенаведеним просить скасувати заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши заяву про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, перевіривши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне відмовити у поновленні процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського, Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року у справі №208/5859/25 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.

Представник заявника, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилається на те, що 04 червня 2026 року карткові рахунки ОСОБА_1 були заблоковані приватним виконавцем на підставі виконавчого листа виданого на підставі заочного рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 листопада 2025 року по справі №209/5859/25. 18 червня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 реалізуючи своє право користуватися правничою допомогою, уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Овчаренко О.М., яка в приміщенні суду 23 червня 2026 року ознайомилась з матеріалами цивільної справи та заочним рішення. Зважаючи на перебування адвоката Овчаренко О.М. у плановій відпустці з 25 червня по 24 липня 2026 року, представник вважає поважною причину пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 року у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Так, встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24), що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У вказаній Постанові Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Верховний Суд послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 дізналась про існування судового рішення 04.06.2026 року після блокування її банківських рахунків, відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги 18.06.2026 року, 24.06.2026 року представник ознайомилась з матеріалами справи №208/5859/25, а у період з 25 червня по 24 липня 2026 року представник відповідача перебувала у відпустці, та не мала можливості підготувати правову позицію.

Натомість, із долученої представником копії договору №18-06/26 вбачається, що договір було укладено 07.06.2026 року, про що свідчить дата у верхньому лівому куті.

З часу укладання договору про надання правничої допомоги до ознайомлення з матеріалами справи, минуло 17 днів. Тобто, знаючи про майбутню відпустку (наказ про надання щорічної відпустки датований 10.06.2026 року), представник не знайшла часу для своєчасного ознайомлення зі справою та підготовкою заяви про перегляд заочного рішення до своєї тривалої (30 днів) відпустки.

Відтак, судом не встановлені обставини, які об`єктивно перешкоджали відповідачу та її представнику у передбачені законодавством строки подати заяву про перегляд заочного рішення.

Враховуючи вищевикладене, зазначені представником заявника обставини поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд не може прийняти до уваги, оскільки адвокат мав знати норми чинного Законодавства та порядок оскарження заочного рішення суду.

Заявниця та її представник не дотрималися строку подання заяви про перегляд заочного рішення, встановленого у ст. 284 ЦПК України, тому заява про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає. У зв`язку з чим, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду, що не перешкоджає відповідачу оскаржити це рішення у загальному порядку

На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 260-261, 284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якої до суду як представник звертається адвокат Овчаренко Ольга Миколаївна, у поновлені строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Овчаренко Ольги Миколаївни про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 17.11.2025 року, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині відмови у поновленні строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Суддя А. С. Кузнєцова