Рішення № 140241648, 01.10.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1195/25

Провадження № 2/565/36/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Руднік Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 40 423,89 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 лютого 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 лютого 2024 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідач підписав анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в А «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK| Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms: тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. В п.2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank, відповідач просив встановити кредитним ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць з першого дня користування кредитом.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору. У відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 04 січня 2025 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором станом на 03 березня 2025 року становить 40 423,89 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 35 809,40 грн, заборгованість за пенею - 4 614,49 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

Представником відповідача - адвокатом Русін Т.С. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач з вимогами позовної заяви не згідний та вважає її безпідставною. ОСОБА_1 не заперечує, що 23 лютого 2024 року на його телефон за номером НОМЕР_2 було встановлено мобільний додаток Monobank та підписання ним Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. Відповідач стверджує, що жодного разу такими послугами не скористався.

30 липня 2024 року на номер телефону відповідача надійшов дзвінок з приватного номера. Особа чоловічої статі представилася представником Київстар, та зазначила, що є необхідність встановити особу відповідача з метою прив`язки паспортних даних до сім-карти номеру телефону НОМЕР_2 та повідомила, щоб останній залишався на зв`язку доки не прийде СМС повідомлення з чотирма цифрами. Буквально в лічені секунди на номер НОМЕР_2 надійшло таке СМС і відповідач повідомив ці 4 цифри так званому представнику Київстар, після чого зразу ж зв`язок припинився.

31 липня 2024 року з 12 год 00 хв до 13 год 00 хв на номері НОМЕР_2 зник зв`язок і відповідач відразу звернувся у представництво Київстар у м.Вараш із заявою про заблокування вказаного номеру з поясненням причин відсутності зв`язку. В той же день Київстар обновив на даному номері телефону сім-карту і зробив прив`язку до паспортних даних відповідача. Так, як до сім-карти за номером НОМЕР_2 у відповідача прив`язані банківські картки АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк» та АТ «Ощадбанк», то ОСОБА_1 , близько 13 год 00 хв, 31 липня 2024 року звернувся до вказаних банків із проханням заблокувати картки, що і було зроблено.

При відкритті нових банківських карток, при прив`язці до сім-карти за номером НОМЕР_2 виникли труднощі, так як дана сім-карта була знову заблокована. При повторному зверненні близько 14 год 00 хв 31 липня 2024 року до представництва Київстар у м.Вараш, ОСОБА_1 було повідомлено, що по цій сім-карті розпочато внутрішнє розслідування, а тому вона буде заблокована в межах 10 днів і запропонували отримати нову сім-карту з номером телефону НОМЕР_3 , що відповідач і зробив.

В подальшому протягом 01-03 серпня 2024 року, відповідач здійснював переоформлення всіх банківських карток з прив`язкою вже до нового номеру телефону.

14 серпня 2024 року, ОСОБА_1 зайшов у розділ «Кредитна історія» та дізнався, що під заблоковану 31 липня 2024 року сім-карту за номером НОМЕР_2 , 31 липня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» оформлено споживчий кредит у розмірі 11 000,00 грн та протягом періоду з 31 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року з кредитної картки АТ «Універсал Банк» «монобанк», якою ОСОБА_1 взагалі не користувався, було здійснено невідомими особами перекази на інші картки коштів на загальну суму близько 40 000,00 грн.

Про факт зняття коштів відповідач, в телефонному режимі, повідомив представників АТ «Універсал Банк», які порекомендували звернутися із заявою до поліції і пообіцяли розібратися в ситуації.

15 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області із заявою про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.190 КК України.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 розпочато досудове розслідування в межах кримінального провадження 120241860500000142 від 16 серпня 2024 року.

19 червня 2025 року, після неодноразових усних повідомлень, ОСОБА_1 направив до АТ «Універсалбанк» заяву про несанкціоноване списання коштів з банківського рахунку, з проханням надати пояснення про вжиті заходи щодо несанкціонованого списання з його карткового рахунку коштів.

Відповідач звернувся до поліції із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення щодо заволодіння сторонніми особами грошовими коштами. За фактом заяви відповідача слідчим відділенням Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області розпочато досудове розслідування вчиненого правопорушення, попередня кваліфікація ч.1 ст.190 КК України, відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120241860500000142 від 16 серпня 2024 року, про що АТ «Універсал Банк» був попереджений.

З виписки по картковому рахунку вбачається, що датою операцій є 31 липня 2024 року, але кошти з карткового рахунку відповідача списані за цими операціями у період з 31 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року. Відповідач не одноразово звертався до АТ «Універсал Банк» із усною заявою про несанкціоноване списання коштів у вказаний період.

Відповідач зазначає, що позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей за кредитною карткою, його особового рахунку або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Відповідач вважає свою поведінку, як споживача фінансових послуг, добросовісною, так як вжив всіх залежних від нього заходів щодо невідкладного повідомлення АТ «Універсал Банк» про несанкціоноване списання коштів з його банківського рахунку, у зв`язку із чим банк був зобов`язаний відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням незаконної операції. Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості немає.

З урахуванням зазначеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем надано суду письмові пояснення у яких зазначено, що з викладених відповідачем обставин убачається, що втрата контролю над банківським рахунком та здійснення несанкціонованих операцій стали можливими виключно внаслідок його власної недбалості та порушення правил безпеки під час користування мобільним додатком та засобами дистанційного банківського обслуговування. Відповідач самостійно повідомив невідомій особі, яка представилася працівником мобільного оператора, код з SMS-повідомлення, чим фактично надав третім особам доступ до свого мобільного номера та банківських рахунків, прив`язаних до нього. Такі дії є грубим порушенням правил конфіденційності, передбачених як умовами договору про надання банківських послуг, які прямо забороняють передавати будь-які коди чи паролі стороннім особам. Отже, дії відповідача мають ознаки поведінки, що спричинила негативні наслідки, а саме - отримання шахраями доступу до його банківського акаунта та подальше здійснення операцій із коштами. Банк, зі свого боку, належним чином виконав усі зобов`язання за договором, оскільки доступ до рахунку та операції здійснювалися через мобільний додаток із підтвердженням через номер телефону, який на той момент був активований на ім`я відповідача. Твердження відповідача про нібито шахрайські дії третіх осіб не можуть звільняти його від виконання зобов`язань перед банком, оскільки саме його власні дії призвели до виникнення заборгованості, а не будь-які порушення з боку позивача.

Вперше до АТ «Універсал Банк» відповідач звернувся лише 14 серпня 2024 року, що підтверджується записом аудіорозмови, під час якої він повідомив про виявлення нібито шахрайських операцій та попросив заблокувати картку. Це свідчить про те, що з моменту втрати зв`язку, 31 липня 2024 року, і до моменту звернення, 14 серпня 2024 року, відповідач не вжив жодних реальних заходів для захисту своїх рахунків.

ОСОБА_1 , знаючи, що його номер телефону НОМЕР_2 був скомпрометований 31 липня 2024 року, мав обов`язок негайно повідомити банк і оновити контактні дані (новий номер). Оскільки він цього не робив два тижні, це - пряме порушення п.4.2.2 і 4.2.3 договору. Клієнт повинен виконувати правила безпеки, встановлені банком: не розголошувати коди, не передавати дані третім особам тощо. Коли ОСОБА_1 самостійно повідомив шахраю код із SMS, він порушив цей пункт договору.

Позивач стверджує, що банк діяв у повній відповідності до умов договору та внутрішніх процедур безпеки, а ризик і відповідальність за наслідки спірних операцій покладається на відповідача, який лише через два тижні після спірних операції звернувся до банку з метою повідомлення про шахрайські операції та блокування карти.

Також позивач зазначає, що сам факт відкриття кримінального провадження не є безумовним підтвердженням неправомірності дій банку чи відсутності обов`язку відповідача повернути використані кредитні кошти та нараховані відсотки.

З урахуванням зазначеного, позивач просить визнати доводи, викладені у відзиві відповідача, такими, що не спростовують обґрунтованості заявлених позовних вимог, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

23 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг у якій міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я № НОМЕР_4 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продукту monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами, складають договір про надання банківських послуг.

Відповідач погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом, підтвердив, що надані ним документи є чинними та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою.

В п.4 анкети-заяви зазначено про те, що відповідач засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (п.5).

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус. В анкеті-заяві містяться фото ОСОБА_1 та його закордонного паспорта із застосунку «Дія».

23 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank.

До позову банк додав Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, тарифи за чорною карткою monobank, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно з довідкою про наявність рахунку від 03 березня 2025 року у ОСОБА_1 наявний рахунок № НОМЕР_4 , платіжна картка НОМЕР_1 , тип рахунку - картка чорна, статус картки - активна до 04/28.

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту, ОСОБА_1 за договором від 23 оютого 2024 року встановлено кредитний ліміт за карткою НОМЕР_5 : 23 лютого 2024 року у розмірі 500,00 грн; 26 червня 2024 року у розмірі 15 000,00 грн.

З виписки про рух коштів по картці НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_4 ) від 03 березня 2025 року убачається, що ОСОБА_1 за період з 23 лютого 2024 року по 03 березня 2025 року витрачено 69 071,78 грн, зараховано 28 647,89 грн, кредитний ліміт станом на 03 березня 2025 року 15 000,00 грн, заборгованість станом на 03 березня 2025 року 40 423,89 грн.

Згідно з вказаною випискою у період з 14 год 49 хв 31 липня 2024 року по 14 год 05 хв 03 серпня 2024 року з банківської картки ОСОБА_1 здійснено 22 перекази грошових коштів у сумі від 52,00 грн до 2 080,00 грн на інші карткові рахунки.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23 лютого 2024 року укладеним між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_1 станом на 03 березня 2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) становив 35 809,40 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за пенею - 4 614,49 грн, разом 40 423,89 грн.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань убачається, 16 серпня 2024 року до ЄРДР за №12024186050000142 внесено відомості про те, що 14 серпня 2024 року невідома особа, невідомим шляхом отримала доступ до конфіденційної інформації ОСОБА_1 та в подальшому використала для оформлення кредитних зобов`язань у фінансових установах без відома ОСОБА_1 . Правова кваліфікація - ч.1 ст.182 КК України.

19 червня 2025 року ОСОБА_1 рекомендованим листом направив АТ «Універсал Банк» заяву про несанкціоноване списання коштів з банківського рахунку, у якій, зокрема, вказав, що 14 серпня 2024 року повідомив АТ «Універсал Банк» про факт зняття коштів без його згоди з його карткового рахунку.

З листа АТ «Універсал Банк» №0-566 від 01 липня 2025 року убачається, що проведенню несанкціонованих списань з карткового рахунку ОСОБА_1 , які відбувались в період з 31 липня 2024 року-по 03 серпня 2024 року, передували успішні входи у його мобільний застосунок monobank з коректно веденим ПІН-кодом та за допомогою цифрових, паролей, які були надіслані на його фінансовий номер телефону.

31 липня 2024 року о 14 год 36 хв ОСОБА_1 було надіслано цифровий пароль для входу з девайса TECNO BF7. Після коректного входу у його мобільний застосунок відбулась зміна довіреного пристрою, про що о 14 год 36 хв того ж дня ОСОБА_1 було проінформовано на його електронну пошту, яка вказана в мобільному застосунку monobank. Вхід з нового пристрою TECNO BF7 було підтверджено як безпечний. Банк зазначає, що даний лист може отримати лише власник картки, адже саме у нього є доступ для додавання/зміни електронної пошти в застосунку. 31 липня 2024 року о 17 год 04 хв було змінено фінансовий номер телефону ОСОБА_1

31 липня 2024 року о 18 год 10 хв для входу з девайса Redmi 23117RA68G ОСОБА_1 було надіслано новий цифровий пароль та використано коректний ПІН-код для входу в застосунок ОСОБА_1 також було направлено лист на електронну пошту для підтвердження цього девайсу, який також було зазначено як безпечний.

Проведенню несанкціонованих операцій, а також оформленню договору «Розстрочка на картку» 02 серпня 2024 року передував успішний вхід у мобільний за стосунок ОСОБА_1 , зі смартфону Redmi M2004J19C за допомогою цифрового пароля та коректного ПІН-коду. Також у мобільний застосунок ОСОБА_1 було відправлено пуш-повідомлення з інформацією щодо оформленого договору, а саме - загальна сума, на яку оформлена розстрочка; сума платежу, який буде надалі списуватись кожного місяця до погашення розстрочки; відзначено, що при достроковому погашенні розстрочки комісія стягується в повному обсязі.

14 серпня 2024 року, після звернення ОСОБА_1 до Центру клієнтської підтримки, співробітником банку була зафіксована заявка про факт шахрайства № НОМЕР_6 , банк заблокував його картковий рахунок в цілях безпеки та відправив йому шаблон заяви до поліції. 20 серпня 2024 року банком прийнятий та зафіксований наданий ОСОБА_1 витяг з єдиною реєстру досудових розслідувань.

У листі ПрАТ «Київстар» №12495614/03/03/02 від 30 червня 2025 року зазначено, що телефонний номер НОМЕР_7 у період до 31 липня 2024 року 16 год 12 хв обслуговувався знеособлено (анонімно) та за ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований. З 31 липня 2024 року 16 год 12 хв абонентський номер НОМЕР_7 обслуговується відповідно до умов публічного договору та зареєстрований за ОСОБА_1 .

Також у вказаному листі ПрАТ «Київстар» повідомило адвоката Русін Т.В., що заява ОСОБА_1 від 31 липня 2024 року на розблокування номера НОМЕР_7 була виконана, номер відновлено станом на 01 серпня 2024 року, заява ОСОБА_2 від 31 липня 2024 року щодо внутрішнього розслідування в електронному журналі звернень компанії відсутня та на адресу компанії не надходила.

Відповідно до листа Вараського РВП ГУНП в Рівненській області №41671-2026 від 10 березня 2026 в провадженні сектору дізнання Вараського РВП ГУНП в Рівненській області перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження №12024186050000142 від 16 серпня 2024 року, в якому потерпілим являється ОСОБА_1 , за фактом вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КК України. 03 березня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області повторно подано клопотання про отримання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні АТ «Універсал Банк».

Відповідно до ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Пунктом 6 ч.9 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з ч.20 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до п.136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з п.140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (п.146, 147 Положення).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду України у постановах від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У період з 14 год 49 хв 31 липня 2024 року по 14 год 05 хв 03 серпня 2024 року з банківської картки ОСОБА_1 здійснено 22 перекази грошових коштів у сумі від 52,00 грн до 2 080,00 грн на інші карткові рахунки, що підтверджується випискою про рух коштів по картці. Відповідач заперечив свою причетність до вказаних переказів.

Відповідач не заперечував факту укладення договору, що підтверджує його обізнаність та згоду з усіма умовами договору.

31 липня 2024 року ПрАТ «Київстар» виконана заявка відповідача на розблокування його номера НОМЕР_7 , номер відновлено станом на 01 серпня 2024 року.

Відповідач у дізвиві на позовну заяву зазначає, що до сім-карти за номером НОМЕР_2 у нього прив`язані банківські картки АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк» та АТ «Ощадбанк».

До АТ «Універсал Банк» з повідомленням про факт шахрайства відповідач звернувся лише 14 серпня 2024 року, картка відповідача заблокована 14 серпня 2024 року, одразу після його звернення до банку.

Позивачем надано аудіозапис на якому зафіксовано розмову ОСОБА_1 з працівником банку, відповідач просив перевірити «чи нічого не знято» з його картки, оскільки його фінансовий номер телефону «зламаний і заблокований Київстар більше 10 днів».

Зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12024186050000142 вбачається, що із заявою до поліції ОСОБА_1 звернувся 15 серпня 2024 року.

У постанові Верховного суду від 10 липня 2019 року у справі №522/22780/15 вказано, що саме на клієнта банку покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що спірні операції супроводжувались авторизацією (входом) у мобільний за стосунок ОСОБА_1 з використанням цифрового пароля та введенням коректного ПІН-коду, який клієнт не повинен розголошувати. Операції були виконані до моменту звернення відповідача до банку та блокування платіжної картки, проведення спірних платіжних операцій стало можливим, оскільки або сам відповідач здійснив спірні транзакції або саме відповідачем повідомлено третім особам індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт незаконного переказу грошових коштів з карткового рахунку не з вини банку, а тому відповідач повинен нести відповідальність за ці операції та відшкодувати заборгованість.

Будь-яких заперечень щодо розрахунку заборгованості відповідачем не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 35 809,40 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) за договором від 23 лютого 2024 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 4 614,49 грн пені, нарахованої у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 35 809,40 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) за договором від 23 лютого 2024 року, 2 682,35 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (вул. Автозаводська, буд.54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Суддя Г.В. Бренчук