Ухвала суду № 140238991, 01.10.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/6593/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід секретаря судового засідання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62024000000000769 від 31.08.2024 у справі № 278/6593/24,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 62024000000000769 від 31.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Захисник ОСОБА_3 звернулася із заявою про відвід секретаря судового засідання ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 14.08.2026 на її електронну адресу з підсистеми «Електронний суд» надійшла значна кількість повідомлень щодо процесуальних документів у справі № 278/6593/24. Захисник зазначає, що особисто заяви про приєднання її до справи в підсистемі «Електронний суд» не подавала, а внесення до автоматизованої системи її РНОКПП розцінює як здійснене без її волевиявлення та як обставину, що викликає сумнів у неупередженості секретаря судового засідання.

Прокурор заперечувала щодо задоволення згаданої заяви про відвід секретаря.

Дослідивши доводи заяви та матеріали кримінального провадження в межах питання, яке підлягає вирішенню, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України секретар судового засідання не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими ч. 1 ст. 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.

За змістом ч. 1 ст. 77 КПК України підставою для відводу, серед іншого, є особиста заінтересованість у результатах кримінального провадження або наявність інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості відповідної особи. Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Як установлено судом, 12.08.2026 захисник ОСОБА_3 подала у цій справі клопотання про відкладення судового засідання. Поданий електронний документ був підписаний її кваліфікованим електронним підписом. У матеріалах справи наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформований при перевірці такого документа, який містить, зокрема, відомості про підписувача та РНОКПП ОСОБА_3 .

Отже, хоча окремого документа із повідомленням свого РНОКПП захисник до суду не подавала, відповідні ідентифікаційні відомості стали відомі суду з документа, безпосередньо пов`язаного з поданим нею та підписаним кваліфікованим електронним підписом процесуальним клопотанням, і на час вчинення оспорюваних у заяві дій уже містилися у матеріалах судової справи.

Відповідно до пункту 18 розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, внесення інформації до автоматизованої системи документообігу суду, у тому числі інформації про рух судової справи, в обов`язковому порядку здійснюється відповідальним працівником апарату суду відповідно до його функціональних обов`язків. Цією ж нормою передбачено внесення до АСДС відомостей щодо учасників судового процесу за наявності відповідної інформації.

Таким чином, внесення до автоматизованої системи відомостей про учасників судового провадження, які стали відомі суду з документів, що містяться у матеріалах справи, є складовою ведення судового діловодства та виконання відповідальним працівником апарату суду своїх функціональних обов`язків. Таке внесення не потребує окремого звернення учасника провадження з проханням перенести кожну відому суду ідентифікаційну відомість із матеріалів справи до відповідних облікових даних АСДС.

Тому сам по собі факт того, що ОСОБА_3 особисто не подавала окремої заяви із зазначенням РНОКПП або заяви про внесення такого номера до обліково-статистичної картки справи, не свідчить про неправомірність використання працівником апарату суду відомостей, які вже містилися в матеріалах справи та стали відомі суду у зв`язку з поданням захисником процесуального документа.

Окремо суддя враховує положення ч. 1 ст. 35 КПК України, відповідно до яких адвокати реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов`язковому порядку. При цьому реєстрація в ЄСІКС та/або її окремих підсистемах (модулях) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному КПК України. Таким чином, обов`язок адвоката щодо реєстрації в системі прямо встановлений кримінальним процесуальним законом і не залежить від подання ним у конкретній справі окремої заяви про створення чи реєстрацію такого електронного засобу комунікації.

За таких обставин посилання захисника на те, що вона не подавала окремої заяви про «підключення» її до справи в підсистемі «Електронний суд», саме по собі не свідчить про неправомірність дій працівника апарату суду. Наявність у матеріалах справи достовірних ідентифікаційних відомостей про адвоката, у тому числі РНОКПП, який містився у протоколі перевірки КЕП до поданого нею процесуального документа, давала можливість внести такі відомості до облікових даних справи. Подальше відображення справи та надходження документів у зареєстрованому Електронному кабінеті є наслідком функціонування ЄСІТС і не свідчить про створення секретарем такого кабінету, отримання до нього доступу чи вчинення будь-яких дій від імені адвоката.

При цьому внесення до АСДС відомостей, необхідних для належного обліку учасника судового провадження, не є тотожним самостійному створенню секретарем електронного кабінету адвоката, отриманню доступу до такого кабінету чи вчиненню від імені адвоката будь-яких процесуальних дій.

Надходження після внесення відповідних відомостей електронних повідомлень засобами підсистеми «Електронний суд» також саме по собі не підтверджує твердження про те, що секретар судового засідання особисто сформувала та направила кожне із таких повідомлень, і не свідчить про несанкціоноване втручання в електронний кабінет захисника.

Суддя звертає увагу, що предметом розгляду заяви про відвід є не перевірка технічного алгоритму роботи ЄСІТС чи оцінка кількості автоматично сформованих повідомлень, а встановлення наявності передбачених статтями 77, 79 КПК України обставин, які виключають участь секретаря судового засідання у кримінальному провадженні.

Наведені захисником обставини не містять відомостей про особисту заінтересованість ОСОБА_2 у результатах кримінального провадження, її особливе ставлення до сторони захисту чи інші конкретні обставини, які об`єктивно могли б поставити під сумнів її неупередженість.

Фактично доводи заяви ґрунтуються на оцінці захисником дій, пов`язаних із веденням автоматизованого обліку справи, та припущенні про неправомірність використання її РНОКПП. Однак матеріалами справи підтверджується, що відповідні відомості були наявні у суду внаслідок подання самим захисником процесуального документа, підписаного КЕП, а внесення наявної інформації про учасників провадження до АСДС належить до дій, що здійснюються працівниками апарату суду в межах ведення судового діловодства.

За таких обставин суд не встановив об`єктивних даних, які б свідчили про особисту заінтересованість секретаря судового засідання ОСОБА_2 у результатах кримінального провадження або давали обґрунтовані підстави сумніватися в її неупередженості, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 81, 369, 372 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід секретаря судового засідання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62024000000000769 від 31.08.2024 у справі № 278/6593/24 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_1