Ухвала суду № 140238934, 25.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16812/26

1-кс/295/5568/26

УХВАЛА

25.09.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 , винесене в кримінальному провадженні №12026060610000351 від 21.05.2026 року, за ознаками за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 та ч. 5 ст. 407 КК України, та додані до клопотання матеріали,-

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказав, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060610000351 від 21.05.2026, №12026060610000351 від 21.05.2026 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 та ч. 5 ст. 407 КК України.

Процесуальне керівництво забезпечується Житомирською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.

У провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060610000351 від 21.05.2026, №12026060610000351 від 21.05.2026 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 та ч. 5 ст. 407 КК України.

Процесуальне керівництво забезпечується Житомирською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2026 №132 солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія 1 відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 1 десантно-штурмового батальйону військової частина НОМЕР_1 .

У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов`язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або

в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, зокрема 27.04.2026 Указом Президента України № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-IX.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.

Тобто, воєнний стан в України введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, що неодноразово продовжувався, зокрема 27.04.2026 Указом Президента України № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-IX., що станом на 11.05.2026 припинено або скасовано не було.

Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Однак, будучи військовослужбовцем за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді водія 1 відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 1 десантно-штурмового батальйону військової частина НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, приблизно о 11.04.2026 самовільно залишив місце служби розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків у військовій частині та визначених місцях служби до 01.07.2026, коли з`явився до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , де був зарахований до списків тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 з метою виконання вимог Порядку реалізації експериментального проекту щодо механізму добровільного повернення до виконання обов`язків військової служби військовослужбовців Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії, які самовільно залишили військові частини (місця проходження служби) або дезертирували, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2026 №767.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 та визначених місцях служби з 11.05.2026 по 01.07.2026, обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини НОМЕР_1 правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинення ним самовільного залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд, при цьому вчинив інший злочин за наступних обставин.

Так, відповідно до ст. ст. 1, 4 Лісового Кодексу України (далі ЛК України) ліс тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Згідно з положеннями ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 9 та 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом: лісорубним або лісовим квитком.

В достовірно невстановлений час, однак не пізніше 20.05.2026 року в ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення незаконної порубки дерев у лісовому масиві Житомирського лісництва Дочірнього підприємства «Пулинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» (далі ДП «Пулинський лісгосп АПК»), що між населеними пунктами Корчак та Дениші, Тетерівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 залучив до виконання робіт невстановлених досудовим розслідуванням осіб, яким повідомив завідомо неправдиву інформацію про необхідність проведення робіт з розліснення належної йому земельної ділянки, приховавши від них свій дійсний злочинний умисел.

У подальшому, 20.06.2026 у достовірно невстановлений час, але не пізніше 12 год 45 хв, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, всупереч вимогам статей 64, 69 Лісового кодексу України, статей 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пунктів 2, 3, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не маючи відповідного спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, шляхом використання інших невстановлених осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, оскільки не були обізнані з його злочинним умислом, та не усвідомлювали суспільно небезпечний характер свого діяння, із використанням заздалегідь підшуканих знарядь, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну порубку 154 сироростучих дерев породи сосна в межах виділу № 2 кварталу № 81 Житомирського лісництва ДП «Пулинський лісгосп АПК», внаслідок якої спричинили екологічну шкоду в розмірі 2 561 922 грн 80 коп., що становить 1539 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , з метою перевезення незаконно зрубаних дерев, залучив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким не було відомо про злочинний намір ОСОБА_5 .

Близько 13 год. 00 хв. 20.05.2026 ОСОБА_5 шляхом використання ОСОБА_7 , що відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності за скоєне, оскільки не був обізнаний з його злочинним умислом та про незаконність походження деревини, не усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, який використовуючи власний вантажний автомобіль «ЗІЛ 131» д.н.з. НОМЕР_3 з встановленим краном-маніпулятором, здійснив вивезення незаконно зрубаної деревини у вигляді 96 колод дерев породи сосна довжиною по 4,5 м. загальним об`ємом 30,165 м3 з місця вчинення незаконної порубки в межах виділу № 2 кварталу № 81 Житомирського лісництва ДП «Пулинський лісгосп АПК», яку перевіз до з`їзду з автомобільної дороги між населеними пунктами Корчак Дениші Тетерівської громади Житомирського району, де знаходився вантажний автомобіль «DAF» д.н.з. НОМЕР_4 з причепом «KOGEL» д.н.з. НОМЕР_5 належний ОСОБА_8 , до якого перевантажив зазначену деревину з метою подальшого її перевезення до визначеного ОСОБА_5 місця.

Однак подальше переміщення незаконно зрубаної деревини було припинено працівниками Державної екологічної інспекції Поліського округу, які виявили та зупинили зазначені дії.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного, який частково визнав причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення, його захисника, який заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомира, українець, громадянин України, працює на посаді оператора електрика відділення електронної підтримки взводу радіоелектронної боротьби 2 аеромобільного батальйону військової частина НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні двох малолітніх дітей.

Стаття 131 КПК України відносить до одних із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення його дієвості, - запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді застави полягає у необхідності забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що ґрунтується на доданих до клопотаннях матеріалах, оцінку яким надано слідчим суддею як окремо, так і в їх взаємному зв`язку, з точки зору належності та достатності.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266240 грн.

Наведений розмір застави відповідатиме принципу істотності процесуального заходу, який за своїм змістом повинен достатньо гарантувати дотримання підозрюваним належної поведінки, та, одночасно, характеру співмірності між процесуальним тягарем у вигляді застосованих обов`язків, в тому числі з урахуванням майнового стану підозрюваного, наявності на його утриманні двох малолітніх дітей, та інтересами досудового розслідування, направлених на забезпечення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального.

Враховуючи вищенаведене, подане клопотання підлягає до часткового задоволення.

При цьому, підозрюваному ОСОБА_5 , роз`яснюється, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд можуть вирішити питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо нього, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а також, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, та якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), протягом п`яти днів на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира: одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та прокурору.

Застава повинна бути внесена не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент її здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

-утримуватися від спілкування будь-яким способом зі свідками у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В решті вимог відмовити.

Строк дії ухвали до 24.11.2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: