Рішення № 140236829, 30.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/770/26

Провадження № 2/439/674/26

30 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі позивач) звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №71189183 від 13.09.2025 року та № 6768916 від 05.10.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.09.2025 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №71189183 про надання кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5500,00 грн. строком на 30 днів ( з 13.09.2025 по 12.10.2025. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника. 14.10.2025 між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15980802 до Договору позики №71189183, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає 60 днів тобто до 13.11.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника,. У зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 17 710,00 грн, зокрема: 5 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 650,00 грн сума заборгованості за процентами; 10 560,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

05.10.2025 між позивачем та відповідачем укладено Договір №6768916 про надання кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі12 000,00 грн. строком на 360 днів з 05.10.2025 по 29.09.2026. Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 30 317,00 грн, зокрема: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 247,00 грн сума заборгованості за процентами; 2070.00 грн сума заборгованості за комісією; 6 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

09.06.2026 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 : за Договором позики №71189183 суму заборгованості в розмірі 7 150,00 грн, з яких: 5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 650,00 грн. сума заборгованості за процентами; за Договором позики №6768916 суму заборгованості в розмірі 24 317,00 грн, з яких: 12 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 247,00 грн. сума заборгованості за процентами; 2070,00 грн сума заборгованості за комісією. Позивач також просить стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на11.05.2026 року. Окрім цього, задоволено клопотання про витребування інформації у АТ «ПУМБ» та АТ КБ «Приват Банк».

05.06.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що позовні вимоги за кредитним договором №6768916 від 05.10.2025 є передчасними, оскільки за умовами договору строк користування кредитом встановлений до 29.09.2026, разом із тим позивачем не надано доказів дострокового припинення договору, його розірвання або виникнення у відповідача обов`язку повернути всю суму кредиту до настання кінцевого строку виконання зобов`язання. За договором №71189183 позивач просить стягнути пеню у розмірі 10 560 грн при основній сумі кредиту 5 500 грн. Позивач нарахував пеню із розрахунку 4 % за кожний день прострочення. Такий розмір відповідальності фактично становить понад 1400 % річних та суперечить принципам добросовісності, справедливості та розумності, передбаченим статтями 3, 13 та 509 ЦК України. У зв`язку із наведеним просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

09.06.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначив, що доводи представника відповідача про те, що не надсилання вимоги про дострокове повернення кредиту за договором №6768916 від 05.10.2025 є хибними, оскільки у довідці про ідентифікацію Відповідача міститься відмітка про направлення відповідної вимоги на контактні дані Відповідача, які він самостійно вказував у договорі кредиту, що свідчить про вчинення Кредитодавцем усіх необхідних дій для належного повідомлення боржника.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, участь свого представника не забезпечив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 13.09.2025 між позивачем та відповідачем укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №7118918.

Згідно з умовами договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Сума кредиту 5500,00 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,5%, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту. Дата надання кредиту 13.09.2025, дата повернення кредиту 12.12.2025, процентна ставка в день - 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%, орієнтовна загальна вартість кредиту 7150,00 грн, загальні витрати за кредитом 1650,00 грн. В розділі 12 відповідач зазначив номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідач підписав договір №7118918 від 13.09.2025, додаток № 1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71189183 від 13.09.2025, електронним підписом одноразовим ідентифікатором 54238.

14.10.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №15980802 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71189183 від 13.09.2025.

Згідно з умовами додаткової угоди №15980802, сторони погодили, що строк кредитування становить 30 днів, дата повернення кредиту 13.11.2025, денна процентна ставка 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2251,87%, орієнтовна загальна вартість кредиту 8800,00 грн, загальні витрати за кредитом 3300,00 грн.

Відповідач підписав додаткову угоду №15980802 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 57416.

Факт переказу грошових коштів відповідачу в сумі 5500,00 грн підтверджується копією платіжної інструкції fc0607d2-12fc-4188-836a-e93e33e85a5a від 13.09.2025, та Довідкою ТОВ «Европейська Платіжна Система» від 16.02.2026 №КД-000036549.

З відповіді АТ «ПриватБанк», наданоїна ухвалу суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . Також, згідно з банківською випискою по особовому рахунку відповідача встановлено, що на його рахунок було зараховано кошти в сумі 5500,00 грн від 13.09.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №7118918, станом на 25.02.2026, загальна сума заборгованості становить 17 710,00 грн.

05.10.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір кредитної лінії №6768916.

Згідно з умовами договору сума кредиту становить 12 000,00 грн. Строк кредитування/Строк договору 360 днів. Розмір першого обов`язкового платежу 5490.00 грн. Дата сплати першого обов`язкового платежу 03.11.2025. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2070.00 грн.). Денна процентна ставка/день 0.998%. Максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього Договору, становить 12 000,00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього Договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених Договором платежів.

Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 243603.

Факт переказу грошових коштів відповідачу в сумі 12 000,00 грн підтверджується копією платіжної інструкції 3d29a6a7-d424-4c92-9912-8fa08c292ab2 від 05.10.2025, та Довідкою ТОВ «Европейська Платіжна Система» від 13.02.2026 № КД-000035769.

З відповіді АТ «ПУМБ», наданоїна ухвалу суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 . Також, згідно з банківською випискою по особовому рахунку відповідача встановлено, що на його рахунок було зараховано кошти в сумі було зараховано кошти в сумі 12000,00 грн.

Позивач ідентифікував ОСОБА_2 за посередництвом системи BankID НБУ через privatbank, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

04.01.2026 відповідачу було надіслано вимогу про повернення кредиту за Договором кредитної лінії (Надійний) від 05.10.2025 № 6768916 у зв`язку із затримкою понад 2 місяці.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії №6768916 станом на 24.02.2026 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 30 317 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд робить такий висновок.

13.09.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71189183. 05.10.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору кредитної лінії (Надійний) № 6768916.

Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань позивач звернувся до відповідача про дострокове погашення кредиту за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6768916.

Ураховуючи, що відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71189183 Договору кредитної лінії (Надійний) № 6768916.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає.

Відповідно до розрахунків позивача, заборгованість відповідача за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71189183 від 13.09.2025 становить 7 150,00 грн, з яких: 5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 650,00 грн. сума заборгованості за процентами, а за Договором кредитної лінії (Надійний) №6768916 від 05.10.2025 заборгованість становить 24 317,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 247,00 грн. сума заборгованості за процентами; 2070.00 грн. сума заборгованості за комісією.

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем у розмірі та у межах строку кредитування, визначених умовами кредитного договору №71189183 від 13.09.2025 року та №6768916 від 05.10.2025.

З огляду на це, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом та процентами по кредитному договору №71189183 від 13.09.2025 у сумі 7 150,00 грн, та по кредитному договору №6768916 від 05.10.2025 в сумі 22 247,00 грн, оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Щодо стягнення заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 2070,00 грн, суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні комісії, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому позивач не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість:

за Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71189183 від 13.09.2025 в сумі 7 150,00 грн, яка складається із 5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 650,00 грн. сума заборгованості за процентами;

за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6768916 від 05.10.2025 у сумі 22 247,00 грн, яка складається з 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 247,00 грн. сума заборгованості за процентами.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позов заявлений на суму 31 467,00 грн, суд задовольнив позов на суму 29 397,00грн, що складає 93,42%.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 2487,21 грн (2662,40х0,9342=2487,21).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду подано копію договору про надання правової допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О.; Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору №20-08/25 від 20.08.2025 року з переліком наданих послуг на суму 4500,00 грн .

Зважаючи на викладене, стороною позивача доведено належними та допустимими доказами понесення витрат за надання правничої допомоги.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов майнового характеру задоволено на 93,42 %, то правова допомога, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4203,90 грн (93,42% від 4500,00 грн).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 275, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71189183 від 13.09.2025 від 13.09.2025 в розмірі 7 150 (сім тисяч сто п`ятдесят) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6768916 від 05.10.2025 року в сумі 22 247 (двадцять дві тисячі двісті сорок сім) грн 00 к.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 2487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 21 к. та 4203 (чотири тисячі двісті три) грн 90 к. витрат на правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», місцезнаходження: 01010 м. Київ, площа Арсенальна, будинок 1Б, код ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк