Рішення № 140236828, 09.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/367/26

Провадження № 2/439/519/26

09 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.

представника позивачки адвоката Шаровського Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» про зобов`язання повернути земельну ділянку скасування запису про інше речове право та їх обтяжень, ухвалив таке рішення.

ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду, у якому просить зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області. Також просить суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №62397486 від 14.11.2025 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 81946645 від 20.11.2025 року, про державну реєстрацію права оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області, за товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (35601, Рівненська область, м. Дубно, пров. Центральний, буд.1, ЄДРПОУ 41099127).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася про наявність запису про державну реєстрацію права оренди вказаної ділянки за відповідачем на підставі договору оренди землі № б/н від 13.10.2025 року на строк до 31.12.2032 року. Позивачка стверджує, що вказаного договору оренди не підписувала, повноважень іншим особам на його укладення не надавала та волевиявлення на передачу земельної ділянки в користування відповідача не мала.

Направлений на адресу відповідача адвокатський запит про надання копії договору залишився без відповіді. Оскільки правочин є неукладеним через відсутність волевиявлення власника, перебування земельної ділянки в користуванні відповідача є безпідставним, що порушує право власності позивачки та є підставою для зобов`язання повернути ділянку й скасування запису про реєстрацію оренди.

Відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано належним чином на підставі договору оренди від 13.10.2025 року. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-які рішення судів про визнання спірного договору недійсним, розірваним чи неукладеним відсутні, відтак правочин та виникле право оренди є чинними.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту непідписання договору оренди. На думку відповідача, самі лише твердження та пояснення позивача у позовній заяві не є доказами в розумінні ст. 76, 78 ЦПК України, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Також відповідач заперечив проти розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 500 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та виконаним обсягом роботи. Відповідачем також заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву, пропущеного через надмірне судове навантаження та участь у понад 800 судових справах.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

16 березня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

10 квітня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

14 квітня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

15 квітня 2026 року винесено ухвалу про задоволення клопотання про витребування доказів.

03 червня 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду

Представник позивачки адвокат Шаровський Р.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Русин Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Золочівського району Львівської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2026 року № 460032594.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.11.2025 року вчинено запис про інше речове право № 62397486 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 81946645 від 20.11.2025 року), відповідно до якого зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» терміном до 31.12.2032 року на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 13.10.2025 року.

На виконання ухвали суду від 15 квітня 2026 року. відповідачем надано відповідь, що надати оригінал Договору №б/н від 13.10.2025 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004 площею 1,4213га. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не є можливим, у зв`язку із відмовою ПрАТ «Компанія «Райз» у наданні цих документів через пошкодження та неможливість ідентифікації документу.

Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та заперечення відповідача, викладені у відзиві, у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Згідно із ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, а також інші юридичні факти (ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї ж статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. За приписами ст. 15 цього ж Закону визначено істотні умови договору оренди землі, а за змістом ст. 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним (таким, що не відбувся).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є обов`язковим реквізитом письмової форми правочину, який ідентифікує особу та підтверджує її вільне волевиявлення (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, та спірного договору оренди землі № б/н від 13.10.2025 року з ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не підписувала, уповноважень іншим особам на його укладення не надавала та волевиявлення на передачу ділянки в користування відповідача не мала.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві посилався на ст. 204 ЦК України (презумпцію правомірності правочину) та зазначав, що договір є чинним, оскільки відсутні рішення судів про визнання його недійсним чи неукладеним, а самі лише твердження позивачки у позовній заяві не є доказами у розумінні ст. 76, 78 ЦПК України.

Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними та відхиляє їх з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновком про застосування норм права, що викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та від 26.10.2020 у справі № 227/3760/19-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, а наслідки недійсності правочину до нього не застосовуються. Якщо сторона не підписувала правочин і не виявляла свою волю до його вчинення, такий правочин є неукладеним (таким, що не відбувся).

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт спростовується не шляхом подання окремого позову про визнання правочину неукладеним чи недійсним, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) до неукладених договорів не застосовується.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови від 24.10.2019 у справі № 604/1274/15-ц, від 19.05.2021 у справі № 604/866/18), у разі якщо позивач (власник землі) стверджує про не підписання ним договору оренди землі та відсутність волевиявлення, обов`язок доказування наявності договірних відносин та надання оригіналу спірного правочину із підписом орендодавця покладається саме на відповідача (орендаря), який заперечує проти позову та посилається на правомірність користування майном.

У даній справі відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», стверджуючи про наявність договірних відносин, оригінал спірного договору оренди землі № б/н від 13.10.2025 року суду не надав, клопотань про витребування доказів чи призначення судово-почеркознавчої експертизи для підтвердження належності підпису ОСОБА_1 не заявив. За таких обставин суд доходить висновку про доведеність того факту, що позивачкою спірний договір не підписувався, а відтак спірний правочин між сторонами не вчинявся.

Сам факт державної реєстрації права оренди землі, як речового права, на переконання суду не може виступати самостійним доказом наявності договірних відносин між сторонами щодо оренди землі у випадку, коли сам факт укладення такого договору заперечується однією із сторін такого спірного правочину. В такому випадку обов`язок довести наявність договірних відносин покладається на сторону, яка стверджує, що письмовий договір між сторонами укладався. Відсутність письмового договору оренди землі між сторонами із підписом особи, як сторони договору, свідчить про його неукладення. Договір вважається таким, що взагалі не відбувся через відсутність взаємного волевиявлення.

Таким чином, у зв`язку із тим, що між сторонами спору відсутні договірні відносини з приводу оренди землі, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача без відповідної правової підстави. Тому, позовна вимога позивачки про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку є належним способом захисту порушеного права та підлягає задоволенню.

Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про інше речове право.

При вирішенні позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, суд виходить з такого.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно абц.1 ч.3 ст.10 вказаного Закону реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно із положеннями п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки судом було встановлено, що договір оренди землі № б/н від 13.10.2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не укладався, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право № 62397486 від 14.11.2025 року (рішення про державну реєстрацію № 81946645 від 20.11.2025 року) про державну реєстрацію права оренди за відповідачем порушує права позивачки щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За наведених обставин вимоги позивачки про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 81946645 від 20.11.2025 року й запису про інше речове право № 62397486 від 14.11.2025 року з одночасним зобов`язанням ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути спірну земельну ділянку підлягають задоволенню в повному обсязі, як ефективний спосіб захисту порушеного права власності.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Доказами у справі встановлено, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Романа Шаровського» (безпосереднє представництво здійснює адвокат Шаровський Роман Михайлович) укладено Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 вказаного Договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги під час розгляду справи місцевим судом визначено в сумі 21 500 (двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, а також обумовлено гонорар успіху в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок. Загальний розмір заявлених позивачкою до відшкодування витрат на правничу допомогу становить 21 500,00 грн.

Адвокатом Шаровським Р.М. надано ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про інше речове право.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1.розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2.розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1.складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2.часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3.обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4.ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) та від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21).

Оцінюючи розмір заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у сумі 21 500,00 грн, суд враховує заперечення відповідача щодо їх неспівмірності, підстави позову, складність справи (нескладна категорія земельної справи щодо неукладеного правочину), обсяг виконаної адвокатом Шаровським Р.М. роботи та незначну кількість процесуальних документів.

Суд зазначає, що хоча розмір оплати послуг встановлюється за домовленістю між адвокатом та клієнтом, при розподілі судових витрат суд оцінює їх через призму співмірності, розумності та справедливості.

За таких обставин, з урахуванням обсягу реально наданих послуг та засади співмірності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та зменшення їх розміру, що підлягає стягненню з відповідача, до 9 000 (дев`яти тисяч) гривень 00 копійок.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №62397486 від 14.11.2025 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 81946645 від 20.11.2025 року, про державну реєстрацію права оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 4620383600:01:007:0004, площею 1,4213 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області, за товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (35601, Рівненська область, м. Дубно, пров. Центральний, буд.1, ЄДРПОУ 41099127).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 2129 грн.92 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія на користь ОСОБА_1 9000 (дев`ять тисяч) гривень судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", ЄДРПОУ 41099127, зареєстровано за адресою: Рівненська область, Дубенський район, м. Дубно, пр. Центральна, 1.

Суддя Б.М. Петейчук