Рішення № 140236391, 30.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Ужгородська міська рада, виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

ОСОБА_1 , 1968 р.н., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , 1992 р.н., про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зазначивши, що відповідач з 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, участі в її утриманні не бере та комунальні послуги не сплачує. У зв`язку з тривалою відсутністю відповідача та наявністю перешкод у приватизації квартири позивач просив визнати його таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_1 , 1992 р.н., відзиву на позовну заяву не надав.

Ужгородська міська рада подала письмові пояснення, у яких заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що позивачем не доведено відсутність відповідача у спірній квартирі понад встановлений законом строк без поважних причин, а також не надано належних і допустимих доказів його проживання в іншому місці. Міська рада просила врахувати, що визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, може позбавити його права на участь у приватизації квартири.

Процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2026 справу передано на розгляд судді цього суду Голяни О.В.

Ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.07.2026 залучено до участі у цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання повторно не з`явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заяви та клопотання.

23.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представник Ужгородської міської ради подав до суду клопотання, в якому просив замінити неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ужгородську міську раду на належну третю особу виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

03.09.2026 представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи, а 30.09.2026 заяву про розгляд справи у відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Договором найму житлового приміщення № 50/501 від 07 листопада 2016 року передбачено, що наймодавець організація самоорганізації населення «Будинковий комітет «Бородіна, 14», як уповноважена власником житлового приміщення Ужгородською міською радою особа, передає наймачеві ОСОБА_1 у володіння та користування ізольоване житлове приміщення для постійного проживання за плату. Об`єктом найму є житлове приміщення № 501.

Згідно з пунктом 1.3 договору, крім наймача, у житловому приміщенні постійно проживатимуть його дружина ОСОБА_2 , 1971 р.н., та донька ОСОБА_3 , 1990 р.н.. Відповідно до пункту 1.4 договору громадяни, які постійно проживають разом із наймачем, мають рівні з ним права щодо користування житловим приміщенням.

Пунктами 2.12.3 договору визначено порядок вселення інших громадян: вони можуть бути вселені за згодою наймодавця, наймача та громадян, які постійно проживають разом із ним. Неповнолітні діти наймача вселяються без згоди наймодавця. Тимчасові мешканці можуть проживати у приміщенні за спільною згодою наймача та громадян, які постійно з ним проживають, із попереднім повідомленням наймодавця, але не більше шести місяців, при цьому самостійного права користування житловим приміщенням вони не набувають. Договір укладено строком на один рік.

Довідкою відділу реєстрації місця проживання департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 2027/0341 від 05 травня 2026 року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 05 травня 2026 року зареєстровані три особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Актом про непроживання особи за місцем реєстрації, складеним 04 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , за участю голови правління «Будинковий комітет «Бородіна, 14» та свідків, зафіксовано, що ОСОБА_1 , 1992 р.н., зареєстрований за вказаною адресою, фактично у квартирі не проживає, починаючи з 2012 року та по теперішній час.

Оцінка суду

Дані правовідносини виникли у зв`язку з користуванням житловим приміщенням на умовах договору найму та вирішенням питання щодо наявності правових підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням унаслідок тривалої відсутності.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно зі статтею 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням унаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Отже, для вирішення питання про втрату особою права користування житловим приміщенням суду необхідно встановити факт її відсутності понад установлений законом строк та з`ясувати причини такої відсутності.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 755/1139/18 зазначив, що у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, з яким закон пов`язує можливість збереження права користування житлом, а на відповідача обов`язок доведення поважності причин такої відсутності.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як установлено судом, на підтвердження тривалої відсутності відповідача позивачем надано акт про непроживання особи за місцем реєстрації від 04 травня 2026 року.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що за ініціативою власника (мешканця) квартири АДРЕСА_3 та у присутності свідків мешканців будинку АДРЕСА_4 складено акт про те, що зареєстрований за вказаною адресою ОСОБА_1 , 1992 р.н., фактично не проживає у квартирі, починаючи з 2012 року та по теперішній час. Вказаний акт підписаний трьома мешканцями будинку та засвідчений підписом голови правління ОСББ.

Таким чином, суд вважає доведеним факт відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні протягом тривалого часу, який значно перевищує встановлений статтею 71 ЖК України шестимісячний строк.

При цьому відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, доводів позивача щодо тривалості його відсутності не спростував та доказів на підтвердження поважності причин такої відсутності суду не надав.

Матеріали справи також не містять відомостей про те, що відповідач звертався до наймодавця із заявою про збереження за ним житлового приміщення у зв`язку з тимчасовою відсутністю, або що існували обставини, які відповідно до статті 71 ЖК України є підставою для збереження за ним житлового приміщення понад шестимісячний строк.

За таких обставин, враховуючи встановлену судом тривалу відсутність відповідача у спірному житловому приміщенні та відсутність будь-яких доказів поважності причин такої відсутності, суд доходить висновку, що відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Посилання Ужгородської міської ради у письмових поясненнях на те, що позивачем не доведено відсутність відповідача понад встановлений законом строк, суд відхиляє, оскільки тривалість відсутності відповідача з 2012 року підтверджується актом про непроживання особи за місцем реєстрації від 04 травня 2026 року, складеним у присутності трьох мешканців будинку та підписаним ними.

Доводи міської ради про ненадання доказів проживання відповідача в іншому місці також не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки для вирішення питання про втрату права користування спірним житловим приміщенням визначальним є встановлення факту тривалої відсутності особи у цьому приміщенні та відсутності поважних причин такої відсутності, а не встановлення конкретного місця її проживання.

Суд також бере до уваги, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм правом подати відзив, надати пояснення щодо причин тривалої відсутності та докази на їх підтвердження.

Посилання міської ради на можливе позбавлення відповідача права на участь у приватизації квартири не спростовує встановлених у справі обставин та не є самостійною підставою для збереження за особою права користування житловим приміщенням за відсутності передбачених законом підстав для такого збереження.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні понад встановлений законом строк, тоді як відповідачем не доведено поважності причин такої відсутності. Відтак наявні передбачені статтями 71, 72 ЖК України підстави для визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З цих підстав, керуючись статтями 2,5,10-13,18,81,258-259,263-265,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська міська рада, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:виконавчий комітет Ужгородської міської ради, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699.

Суддя Олена ГОЛЯНА