Рішення № 140236277, 01.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1209/26

Провадження № 2/302/724/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, Хустської районної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області та Хустської районної військової адміністрації про визнання права на земельну частку (пай).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачка зазначає, що є дочкою померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу вона змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

За життя батьки позивачки заповітів не складали. Після їх смерті позивачка прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Дунаєвим Ю. М. заведено спадкову справу № 167/2025, а право позивачки на спадкування майна батьків підтверджено, зокрема, виданим їй свідоцтвом про право на спадщину за законом. За твердженням позивачки, вона є єдиною спадкоємицею майна померлих батьків.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області розміром 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042625, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 73.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входить право на земельну частку (пай) у майні того ж колективного сільськогосподарського підприємства розміром 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042565, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 на ім`я ОСОБА_3 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 14.

Належність зазначених прав на земельні частки (паї) батькам позивачки підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 29 квітня 2026 року № 29-7-0.31-2549/2-26. Водночас оригінали сертифікатів на право на земельні частки (паї) були втрачені та у позивачки відсутні.

З метою оформлення спадкових прав на зазначені земельні частки (паї) представник позивачки ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Дунаєва Ю. М. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.

17 червня 2026 року приватним нотаріусом повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначені земельні частки (паї) у зв`язку з відсутністю оригіналів сертифікатів, які посвідчували права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні частки (паї), та роз`яснено можливість вирішення цього питання у судовому порядку.

Позивачка вказує, що інших спадкоємців, які претендують на зазначене спадкове майно, немає, частину спадкового майна після смерті батьків вона вже оформила у встановленому законом порядку, однак оформити спадкові права саме на земельні частки (паї) у нотаріальному порядку не може через втрату оригіналів сертифікатів.

Посилаючись на те, що права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні частки (паї) підтверджуються відомостями Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, вона є спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після смерті батьків, однак через втрату оригіналів сертифікатів позбавлена можливості оформити відповідні спадкові права у нотаріальному порядку, ОСОБА_1 просить суд:

- визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області (на даний час Хустського району Закарпатської області) розміром 0,97 умовного кадастрового гектара, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042625, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 73;

- визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області (на даний час Хустського району Закарпатської області) розміром 0,97 умовного кадастрового гектара, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042565, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 14.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представником позивачки адвокатом Гренджею В. Ю. подано заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника. У заяві представник позивачки зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника, у якій зазначено, що селищна рада не заперечує проти задоволення позовних вимог та визнання за позивачкою права на спадкове майно. Додаткових доказів та клопотань відповідач не заявив.

Хустська районна військова адміністрація явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином. Заяв, клопотань, відзиву чи письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, залучене до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подало письмові пояснення, у яких навело нормативне обґрунтування щодо спадкування права на земельну частку (пай) та зазначило, що за наявною у Головному управлінні інформацією на ім`я ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042565, а на ім`я ОСОБА_2 сертифікат серії ЗК № 0042625, обидва на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201, розміром по 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цих часток у натурі (на місцевості). Просило врахувати подані пояснення при ухваленні рішення та здійснити розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника Головного управління. Окремої позиції щодо задоволення чи відмови у задоволенні позову не висловило.

З огляду на неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, надані докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим на ім`я ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 167/2025. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька та 16 березня 2026 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Дунаєвим Ю. М. їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Зі змісту свідоцтва вбачається, що позивачка є спадкоємицею майна ОСОБА_3 за законом першої черги.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 29 квітня 2026 року № 29-7-0.31-2549/2-26, відповідно до Книги № 1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042625 на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201, зареєстрований 28 червня 1997 року за № 73. Розмір земельної частки (паю) становить 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області.

На ім`я ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042565 на підставі того ж розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201, зареєстрований 28 червня 1997 року за № 14. Розмір земельної частки (паю) також становить 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області.

Зазначені обставини щодо належності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав на земельні частки (паї) також підтверджені Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області у письмових поясненнях, поданих під час розгляду цієї справи.

Оригінали сертифікатів на право на земельні частки (паї) серії ЗК № 0042625 та серії ЗК № 0042565 втрачені. Відомості про їх втрату були опубліковані в районній газеті «Верховина».

З метою оформлення спадкових прав на зазначені земельні частки (паї) представник позивачки ОСОБА_6 , який діяв від її імені на підставі довіреності, звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Дунаєва Ю. М.

Листом від 17 червня 2026 року приватний нотаріус повідомив, що у спадковій справі відсутні оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай) та інші правовстановлюючі документи, які б підтверджували відповідні права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У зв`язку із втратою сертифікатів видати свідоцтва про право на спадщину на зазначені права на земельні частки (паї) неможливо, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про визнання відповідних прав у судовому порядку.

Отже, матеріалами справи підтверджується належність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя прав на земельні частки (паї) розміром по 0,97 умовного кадастрового гектара кожна, а також наявність об`єктивної перешкоди для оформлення позивачкою спадкових прав на них у нотаріальному порядку, зумовленої втратою оригіналів сертифікатів.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд виходить із того, що права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні частки (паї) виникли на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 10 квітня 1997 року № 201 та були посвідчені відповідними сертифікатами на право на земельну частку (пай), виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку. Відомості про видачу зазначених сертифікатів містяться у Книзі № 1 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) та підтверджені інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, а тому належність спадкодавцям спірних прав підтверджується належними та допустимими доказами.

Зокрема, на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат серії ЗК № 0042625, зареєстрований 28 червня 1997 року за № 73, а на ім`я ОСОБА_3 сертифікат серії ЗК № 0042565, зареєстрований 28 червня 1997 року за № 14. Кожний із зазначених сертифікатів посвідчував право на земельну частку (пай) розміром 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області.

Відповідно до статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та прийняла спадщину після їх смерті. Факт прийняття нею спадщини підтверджується виданим їй свідоцтвом про право на спадщину за законом. Отже, належні спадкодавцям права на земельні частки (паї), які не припинилися внаслідок їх смерті, увійшли до складу спадщини та можуть бути успадковані позивачкою у встановленому законом порядку.

Втрата оригіналів сертифікатів серії ЗК № 0042625 та серії ЗК № 0042565 не припинила належних спадкодавцям прав на земельні частки (паї), однак унеможливила оформлення позивачкою спадкових прав на них у нотаріальному порядку. Як убачається з листа приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Дунаєва Ю. М. від 17 червня 2026 року, у зв`язку з відсутністю оригіналів зазначених сертифікатів видати позивачці свідоцтва про право на спадщину на відповідні земельні частки (паї) неможливо, у зв`язку з чим їй рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Згідно зі статтями 321, 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність його набуття не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання свого права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Спеціальне регулювання щодо земельних часток (паїв) міститься у статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до якої основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. До документів, що також посвідчують право на земельну частку (пай), належать, зокрема, свідоцтво про право на спадщину та рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує вже набуте у встановленому порядку право на земельну частку (пай). Тому втрата такого документа сама по собі не свідчить про припинення посвідченого ним права. У цій справі належність відповідних прав спадкодавцям підтверджена відомостями органу, який володіє даними Книги реєстрації сертифікатів, тоді як відсутність оригіналів сертифікатів створює для позивачки об`єктивну перешкоду в оформленні цих прав у порядку спадкування через нотаріуса.

За таких обставин звернення позивачки до суду з вимогами про визнання за нею в порядку спадкування за законом прав на земельні частки (паї) є належним способом захисту її спадкових прав.

Будь-яких доказів припинення прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірні земельні частки (паї), виділення відповідних земельних ділянок у натурі (на місцевості), оформлення замість сертифікатів інших правовстановлюючих документів або набуття цих прав іншими особами матеріали справи не містять.

При цьому Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області проти задоволення позову не заперечувала, а Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у поданих письмових поясненнях підтвердило наявні в нього відомості про видачу спадкодавцям відповідних сертифікатів та розмір належних їм земельних часток (паїв).

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, обраний позивачкою спосіб захисту відповідає характеру права, яке вона не може оформити у позасудовому порядку, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 258, 259, 263265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 321, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, Хустської районної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області (нині Хустського району Закарпатської області) розміром 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042625, виданим на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 73.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чапаєва» села Голятин Міжгірського району Закарпатської області (нині Хустського району Закарпатської області) розміром 0,97 умовного кадастрового гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042565, виданим на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації від 10 квітня 1997 року № 201 та зареєстрованим 28 червня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 14.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.