Рішення № 140236255, 01.10.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2150/26

2/301/1564/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до Іршавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай), в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Згідно заповіту, спадкодавець належне їй право на земельну частку (пай), що посвідчене Сертифікатом серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Іршавської РДА №429 від 15.12.1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №54, заповіла ОСОБА_1 - позивачці по справі.

Позивачка спадщину прийняла, однак, не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на земельну частку (пай), оскільки оригінал правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) втрачено. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено на підготовче засідання.

Ухвалою Іршавського райсуду від 23.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій позов підтримали, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с. 51,53).

Представник Іршавської міської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, відзиву та заперечень на позов не подав (а.с.39,41-44,52).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

Згідно Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 06.11.2014 року, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121984500:01:001:0237, площею 1,0999 га, що розташована на території Ільницької сільради Іршавського району, належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.15).

Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 2121984500:01:001:0237, площею 1,0999 га, виділена ОСОБА_2 в натурі в рахунок Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0058054. Дана обставина підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №29-7-0.31-1112/2-26 від 20.02.2026 року та копією Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 2121984500:01:001:0237 в натурі на місцевості (а.с.16-27).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.11.2020 року (а.с.6).

Згідно заповіту від 22.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ожеледою П.М., ОСОБА_2 належне їй право на земельну частку (пай), що посвідчене Сертифікатом серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Іршавської РДА №429 від 15.12.1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №54, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі, не скасований і не змінений, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.07.2026 року (а.с.8,10).

Осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні за померлою ОСОБА_2 , не має.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.07.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.9).

Згідно вимог ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Реєстрація місця проживання спадкоємця за адресою спадкодавця не є беззаперечним доказом постійного спільного проживання на момент відкриття спадщини. Презумпція прийняття спадщини застосовується лише за умови фактичного постійного проживання разом із спадкодавцем, а не лише даними реєстрації.

Дана позиція суду узгоджується з позиціями ВС від 21.01.2026 року у справі № 274/7779/24, від 25.02.2026 року у справі № 624/93/25.

Згідно довідки Іршавської міськради №02-04/117 від 14.04.2026 року, на день смерті ОСОБА_2 місце її проживання було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею у вказаному будинку ніхто не був зареєстрований (а.с.13).

Однак, спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті фактично проживала за адресою АДРЕСА_2 , в будинку ОСОБА_1 позивачки по справі, та на день її смерті разом з нею проживала ОСОБА_1 з сім`єю. Дана обставина підтверджується довідкою Іршавської міськради №04.4-19/333 від 29.06.2026 року (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.11).

Отже, позивачка ОСОБА_1 відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК вважається такою, що прийняла спадщину.

До складу спадщини входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121984500:01:001:0237, площею 1,0999 га, що розташована на території Ільницької сільради Іршавського району, та належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 06.11.2014 року, що видано в рахунок Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0058054.

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину за ОСОБА_2 спадкоємець не оформляла. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на земельну ділянку, оскільки оригінал сертифікату на земельну частку (пай) втрачено, а з Свідоцтва про право власності на землю не вбачається, що такий виданий в рахунок Сертифікату серії НОМЕР_1 . Вказана обставина підтверджується відмовою приватного нотаріуса Рацина В.Ф. №155/01-16 від 03.07.2026 оку (а.с.28).

Згідно ст. ст. 1218 та 1225 ЦК України, ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. ст. 1 п.2 та 2 ч.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до п. 17 розділу 10 "Перехідні положення" Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Громада с. Ільниця, на території якого розташована земельна ділянка,входить до складу об`єднаної територіальної громади Іршавської міської ради Хустського району (раніше Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно Свідоцтва про право власності та копії сертифікату власником майна була ОСОБА_2 , спадкоємицею якої за заповітом є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1233, 1268 ч.3 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2121984500:01:001:0237, площею 1,0999 га, що розташована на території Ільницької сільради Іршавського району, та належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 06.11.2014 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських