Рішення № 140234967, 01.10.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/451/26

Провадження №2/731/422/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

01 жовтня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», подану представником Романенком Михайлом Едуардовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2025 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

На обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 27 квітня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 256558 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок отримала кредит у розмірі 4 000 грн, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконала належним чином.

23 грудня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» уклало договір факторингу № 23122024/1, яким передало право вимоги за кредитним договором № 256558 ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС».

У зв`язку з неможливістю вирішення спору у добровільному порядку позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом та із вимогою щодо стягнення із ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за Кредитним договором № 256558 від 27 квітня 2024 року у розмірі 15 708,80 грн, яка складається з 4 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 708,80 грн заборгованості за відсотками, 8 000 грн заборгованість за пенею, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 01 жовтня 2026 року.

Додатково за клопотанням представника позивача, заявленим у змісті позову, витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка містить банківську таємницю.

16 вересня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК», засобами поштового зв`язку, надав витребувану інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 55, 58 зворот). У прохальній частині позову міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує(а.с. 8 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином засобами поштового зв`язку (а.с. 60), та засобами електронного зв`язку (а.с. 56). Відзиву на позовну заяву чи заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подавав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем укладено договір № 256558 в електронній формі, шляхом використання відповідачем електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора «KL2782», відповідно до якого товариство надало позичальнику кошти у сумі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти (а.с. 13-15).

Умови договору детально викладені в пунктах 1.1-1.7, 5.3 договору. Зокрема, сума кредиту 4 000 грн; строк договору - 90 днів, тобто до 25 липня 2024 року; тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом позичальник сплачує товариству 445,3 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,22% на добу; комісія становить 25% від суми кредиту; кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної банківської картки; в разі неналежного повернення кредиту в строк, позичальник зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5 % від суми кредиту за кожен день прострочення виконання умов договору.

Розділ 9 Договору містить персональні дані ОСОБА_1 а саме паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер картки, на яку слід перерахувати їй кредитні кошти.

Аналогічним чином відповідачем також було підписано графік розрахунків та загальної вартості кредиту (а.с. 15 зворот).

Довідкою від 01 липня 2026 року, підтверджується, що ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», шляхом відправлення їй на вказаний номер телефону одноразового ідентифікатора «KL2782»(а.с.16).

Перерахуваня позивачем кредитних коштів у сумі 4 000 грн на карту НОМЕР_1 відбулось 27 квітня 2024 року о 11:56, що підтверджується листом ТОВ «ПРОФІТГІД»» (а.с. 17).

З інформації, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та на її рахунок було зараховано кошти в сумі 4 000 грн 27 квітня 2024 року (а.с. 61,62).

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 256558 виконало у повному обсязі надавши відповідачу у розпорядження обумовлені Договором кредитні кошти.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований та не оспорюється. Таким чином судом установлено, що посилання на обставини укладення ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «KL2782».

23 грудня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 256558, набуло ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»(а.с.21-22 зворот).

Факт виконання зазначених умов та здійснення оплати доводиться актом приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року (а.с.25) та відповідними копіями платіжних інструкцій: № 11010 від 23 грудня 2024, № 11416 від 13 лютого 2025 року, № 11147 від 15 січня 2025 року (а.с. 26-27 зворот).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23 грудня 2024 року до Договору факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 256558 від 27 квітня 2024 перейшло до нового кредитора у загальній сумі заборгованості 15 708,80 грн, яка складається з 4 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 708,80 грн заборгованості за відсотками, 8 000 грн заборгованість за пенею (а.с. 24).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку щодо набуття позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 256558 укладеним 27 квітня 2024 року між нею та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Заборгованість за кредитним договором новим кредитором (позивачем) не донараховувалася та залишилася незмінною.

Разом з тим, внесення відповідачем платежів на погашення заборгованості, що відображено у розрахунку первісного кредитора, свідчить про вчинення ним конклюдентних дій, які підтверджують укладення кредитного договору. Відтак, суд вважає підтвердженим як факт укладення кредитного договору №256558 від 27 квітня 2024 року, так і факт перерахування коштів.

З вказаного розрахунку вбачається , що відповідач частково сплачувала кошти за кредитним договором, а саме 10 травня 2024 року у сумі 1 683,20 грн, з яких на погашення комісії спрямовано 1 000 грн та на погашення відсотків за користування кредитом спрямовано - 683,20 грн.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1% на день.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсотки за кредитним договором № 256558 від 27 квітня 2024 року, нараховані за ставкою 1,22% на день за період з 27 квітня 2024 року до 25 липня 2024 року, підлягають перерахунку за ставкою, визначеною в ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», адже вказаний кредитний договір укладений після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, що не може перевищувати 1 %.

Так, за період з 27 квітня 2024 року до 25 липня 2024 року (90 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 3 600 грн (4 000 х 1% х 90).

З вказаного розрахунку вбачається , що відповідач частково сплачувала кошти за кредитним договором, а саме 10 травня 2024 року у сумі 1 683,20 грн, з яких на погашення комісії спрямовано 1 000 грн та на погашення відсотків за користування кредитом спрямовано - 683,20 грн.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що кошти сплачені відповідачем, які були зараховані на погашення відсотків за користування кредитом у сумі 683,20 грн. слід відмінусувати від загальної суми перерахованих відсотків за ставкою 1%.

Отже, заборгованість за користування кредитом, становить 14 916,80 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 916,80 грн (3 600 грн - 683,20 грн) - заборгованість за нарахованими відсотками та 8 000 заборгованість за пенею.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у стягненні з відповідача на користь позивача пені за ст. 625 ЦПК України слід відмовити.

У зв`язку з тим, що відповідач допустила порушення зобов`язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, вона має заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а сума, яка підлягає стягненню, становить 6 916,80 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 916,80 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1, 2), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеній частині вимог.

Що стосується заявлених вимог щодо розподілу судових витрат в частині наданої правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Стороною позивача заявлена вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

На підтвердження заявлених витрат надані: копія договору № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року (а.с. 28-30), та копія додаткової угоди № 256558 від 21 липня 2026 року (а.с. 31), укладених між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», з адвокатом Білецьким Б.М., копія детального опису виконаних робіт адвокатом Білецьким Б.М. для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.32), копія акту № 256558 про підтвердження факту наданої правничої допомоги адвоката від 21 липня 2026 року (а.с. 33) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 34).

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 44,03% від сплачених позивачем сум, що становить 1 172,25 грн - судового збору та 2 641,80 грн витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 137, 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», подану представником Романенком Михайлом Едуардовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) заборгованість за Договором № 256558 укладеним 27 квітня 2024 року з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42146903) у сумі 6 916 (шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) гривні 25 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одна) гривня 80 копійок, а всього стягнути 10 730 (десять тисяч сімсот тридцять) гривень 85 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко