Рішення № 140234241, 01.10.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/598/26

Провадження № 2/581/459/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

13 серпня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду з позовом, мотивувавши його тим, що 26 лютого 2026 року між сторонами був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1666-9816 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua). Кредитний договір у відповідності до норм частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1666-9816 від 26 лютого 2026 року, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 11100 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту, знижена процентна ставка 0,90 % в день, стандартна процентна ставка 1,00 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

Позивач просив стягнути із відповідача борг у розмірі 30924 грн 60 коп., з яких: 11100 грн - заборгованість за кредитом, 12054 грн 60 коп заборгованість за нарахованими відсотками, 5550 грн - заборгованість за відсотками на підставі статті 625 ЦК України, 2200 грн заборгованість по комісії.

Також ставиться питання про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 9846 грн.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

20 серпня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява до суду, у якій вона повідомила, що кредит на суму 11100 грн не брала. Також долучила витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 16 липня 2026 року були внесені відомості за заявою ОСОБА_1 , яка повідомила, що 24 червня 2026 року отримала від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повідомлення про те, що у неї мається заборгованість по кредитному договору № 1666-9816 від 26 лютого 2026 року у сумі 30927 грн 60 коп., проте вона самостійно даний кредитний договір не укладала. Правова кваліфікація: частина 1 статті 182 КК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

26 лютого 2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1666-9816 у вигляді електронного документа, згідно з яким відповідач отримала кредит в розмірі 11100 грн зі строком кредитування 300 календарних днів (дата повернення кредиту 22 грудня 2026 року) із застосуванням: стандартної ставки 1,00% за кожен день користування кредитом протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою, зниженої процентної ставки 0,90% за кожен день користування кредитом з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту, зі сплатою комісії за видачу кредиту 20% від суми виданого кредиту. У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту, позичальник зобов`язується сплатити проценти на підставі 625 ЦК України, при цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2% від неповернутої позичальником суми кредиту.

Договір разом з правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» був підписаний відповідачем за допомогою наданого одноразового ідентифікатора (пароля) А5377 (а.с. 12-32).

Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 26 лютого 2026 року та інформація є актуальною до 5 березня 2026 року (а.с. 37-39).

Згідно із таблицею обчислення загальної вартості кредиту за договором №1666-9816, загальна вартість кредиту складає 42900,25 грн, з яких: 11100 грн сума кредиту за договором, 29282 грн проценти за користування кредитом, 2220 грн комісія за надання кредиту, 298,23 грн інші послуги третіх осіб, розрахунковий період складає 300 днів, погашення мають здійснюватися кожні 14 днів (а.с. 35 зворот-36).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 11100 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 72, 73).

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованість відповідача за договором №1666-9816 від 26 лютого 2026 року, становить 30924,60 грн, з яких: 11100 грн заборгованість за кредитом, 12054,60 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 5550 грн - заборгованість за нарахованими відсоткам на підставі статті 625 ЦК України, 2220 грн заборгованість за комісією. Відповідач не вносив кошти на погашення кредиту (а.с. 74-75).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути позику, відсотки за користування нею, комісію, однак свого зобов`язання вчасно та у повному обсязі не виконала, позику не повернула, нараховані відсотки не сплатила.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно та належним чином, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 11100 грн, та відсотків у сумі 12054,60 грн, а всього 23154,60 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору до 17 червня 2026 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України суд зазначає таке.

Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на день розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення відсотків за статтею 625 ЦКУ у розмірі 5550 грн, оскільки вони нараховані після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії режиму воєнного стану.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Умовами пункту 4.7. договору №1666-9816 до сукупної вартості кредиту включено комісію за надання кредиту в сумі 2220 грн.

Аналіз цих пунктів договору свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у зазначеному розмірі одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови цих пунктів угоди не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення пункту 4.7 договору №1666-9816 щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами 1, 5 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 4.7. договору №1666-9816, яким установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в загальній сумі 2220 грн є нікчемними, тому суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 2220 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неукладення нею кредитного договору та неотримання кредитних коштів, оскільки договір № 1666-9816 про відкриття кредитної лінії від 26 лютого 2026 року був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з приписами статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Доказів протилежного матеріали справи не містять. Долучений до матеріалів справи витяг з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне провадження за заявою відповідачки про те, що вона самостійно даний кредитний договір не укладала, не спростовує факту укладення нею кредитного договору та отримання останньою кредитних коштів.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 75 % (30924,60 грн 100%, 23154,60 грн 75%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1996,80 грн (2662,40 грн 100%, 1996,80 грн 75%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28 липня 2026 року, укладеного між АО «Правовий Баланс» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», рахунок-фактура №Р-00500670 від 3 серпня 2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 9846 грн (а.с. 77-80).

Беручи до уваги складність справи, яке є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, часткове задоволення позовних вимог (на 75%), враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір цих витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1666-9816 від 26 лютого 2026 року у розмірі 20175 грн, з яких: 11100 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 12054,60 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків, нарахованих по статті 625 ЦК України та комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1996,80 грн судового збору та 4000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О. В. Кузьмінський