Рішення № 140234004, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13419/26

2/760/15942/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ТОВ «КХС Україна» було укладено договір страхування наземного транспорту від 12.08.2024 р. щодо автомобіля «Skoda Octavia A7». 25.10.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «SCODA FABIA», під керуванням водія ОСОБА_1 , якого постановою суду було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 та ст. 124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Skoda Octavia A7 є конструктивно знищеним. ПрАТ «СК «Уніка» склало страховий акт та виплатило страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 220 332,02 грн. Станом на 25.10.2024 р. цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», а Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 160 000,00 грн. До страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. У зв`язку з недостатністю страхової виплати для повного відшкодування шкоди, відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому або страховику різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 60 332,02 грн. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену різницу, а також понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до судового розгляду.

Представник ПрАТ «СК «УНІКА», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Відповідач повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання, а також додатково шляхом розміщення оголошенння про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України. Заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про причини неявки або доказів поважності таких причин від відповідача до суду не надходило, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Відповідно до статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень частини 1 статті 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

12.08.2024 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ТОВ «КХС Україна» укладено договір страхування наземного транспорту № 001451/4100/0000015. Об`єктом страхування є транспортний засіб «Skoda Octavia A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

25.10.2024 року о 18 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду 1.46%), керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: м. Київ, провул. Квітневий, 1, та керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, при зустрічному роз`їзді не дотримався інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 », який рухався назустріч, після чого останній транспортний засіб відкинуло на інше припарковане авто «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_3 , при дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та п.п.2.3.б, 12.1, 13.3 ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року у справі № 758/14844/24, яка набрала законної сили 17.03.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один)рік. Також визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження в справі, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб марки Skoda, модель Octavia Combi A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «КХС Україна».

26 жовтня 2025 року представником ТОВ «КХС Україна» водієм ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «УНІКА» подана Заява № 23614889443 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 001451/4100/0000015/1, яка відбулася 25 жовтня 2024 року за адресою: м. Київ, пров. Липневий, 1, територія гаражного кооперативу.

28 жовтня 2024 року проведено огляд транспортного засобу марки Skoda, модель Octavia Combi A7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить Акти огляду транспортного засобу від 28.10.2024 року та Протокол огляду транспортного засобу 75-D/15/45 від 01.12.2024 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту складає 514752,24 грн.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного експертом СОД ФОП ОСОБА_3 № 75-D/15/45 від 04.11.2024 р., вартість матеріального збитку завданого власнику майна SKODA OCTAVIA COMBI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, кузов № НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, складає 513452.02 грн.

Листом вих. № 23614889443 від 17 листопада 2024 року ПрАТ «СК «УНІКА» повідомило ТОВ «КХС Україна», що відповідно до пунктів № 1.5 й 9.6 Договору № 001451/4100/0000015 від 12.08.2024 р., звіту експерта СОД ФОП ОСОБА_3 № 75-D/15/45/2024-10-25 від 04.11.2024 р., автомобіль Skoda Octavia A7, реєстраційний № НОМЕР_5 , є конструктивно знищеним, вартість придатних залишків ТЗ відповідно до оцінки на онлайн-аукціоні з продажу ТЗ склала 293 120,00 грн., тому Страховиком попередньо розрахована сума страхового відшкодування наступним чином: 513 452,02 грн. (дійсна (ринкова) вартість ТЗ на момент настання страхового випадку) - 293 120,00 грн. (вартість залишків пошкодженого ТЗ) - 0,00 (франшиза на випадок повного знищення ТЗ) = 220 332,02 грн.

20 листопада 2024 року ПрАТ «СК «УНІКА» складено Страховий акт № 23614889443, згідно з яким дорожньо-транспортна пригода, що сталася 25 жовтня 2024 року за адресаю: м. Київ, пров. Липневий, 1, територія гаражного кооперативу, визнано страховим випадком. Сума страхового відшкодування становить 220332,02 грн.

25 листопада 2024 року ПрАТ «СК «УНІКА» на рахунок ТОВ «КХС УКРАЇНА» було здійснено страхове відшкодування в сумі 220332,02 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 203081 від 25.11.2024 року.

Згідно з Полісом серії ЕР № 222774864, який діяв станом на 25.10.2024 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_7 , яким на момент ДТП керував відповідач, була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (ліміт за шкоду майну - 160000,00 грн.).

У березні 2025 року Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування на користь в сумі 160000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 6950 від 17.03.2025 року на суму 144000,00 грн. та платіжною інструкцією № 7205 від 18.03.2025 року на суму 16000,00 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 60332,02 грн. (220 332,02 грн. (загальна сума страхової виплати) - 160 000,00 грн. (страхове відшкодування, сплачене МТСБУ на користь позивача)).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1961-IV), визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону № 1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, серед іншого, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Відповідно до положень статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

За приписами статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до пошкодження застрахованого позивачем автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , повністю встановлена постановою Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року у справі № 758/14844/24. Отже, відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України факт вини ОСОБА_1 не підлягає повторному доказуванню.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «УНІКА» на виконання умов Договору страхування наземного транспорту № 001451/4100/0000015 від 12.08.2024 року було виплачено на користь ТОВ «КХС Україна» страхове відшкодування в розмірі 220 332,02 грн.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду (суброгація).

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн., а Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» кошти в межах зазначеного ліміту, сума страхового відшкодування була частково покрита за рахунок страховика (МТСБУ).

Водночас за змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому (або страховику, до якого перейшло право вимоги) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Сума невідшкодованих збитків, тобто різниця між загальним розміром виплаченого позивачем відшкодування та виплатою МТСБУ, становить 60 332,02 грн (220 332,02 грн - 160 000,00 грн).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, процесуальним правом на подання відзиву не скористався, не надав суду жодних доказів, які б спростовували розмір завданої шкоди чи правильність розрахунків. За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 60 332,02 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31 грудня 2020 року, укладеним між ПрАТ «СК «УНІКА» та АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт»; копію Додаткової угоди № 5 від 02 січня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31 грудня 2020 року; копію Додатку № 1 від 16.03.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31 грудня 2020 року; Розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс; копію Акта надання послуг № 61 від 02.04.2026 року за Договором №1/20ю від 31.12.2020 року; копію Рахунку № 61 від 16.03.2026 року за Договором №1/20ю від 31.12.2020 року; копію платіжної інструкції № 1077 від 20 березня 2026 року щодо оплати послуг за Договором №1/20ю від 31.12.2020 року.

Вартість наданих послуг становить 7000,00 грн. При цьому, відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, а також не доведено неспівмірності витрат із наданим адвокатом обсягом послуг, складністю справи чи її значенням для сторін. З огляду на характер правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів та відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним із предметом позову.

З огляду на те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 16, 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, статтею 108 Закону України «Про страхування», статтями 6, 9, 22, 28, 29, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 60332 (шістдесят тисяч триста тридцять дві) гривні 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 30.09.2026.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк