Рішення № 140231237, 29.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1344/26

Провадження № 2/127/3794/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

представника відповідача адвоката Мар`яни Слізяк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 із позовом до Вінницького районного суду Вінницької області звернулося АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ»), яке просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 79892,42 грн. Мотивувало заявлені вимоги тим, що ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 28.12.2014 уклали кредитний договір №26253019736406, за яким позичальнику надано кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок, ліміт становив 3000 грн., який було збільшено до 55 500 грн. У зв`язку з невиконанням зобов`язання з повернення коштів відповідач допустила заборгованість по кредитному договору у розмірі 79892,42 грн., з яких: 42584,65 грн заборгованість за кредитом; 37307,77 грн заборгованість за процентами. Добровільно сплатити кошти відповідачка відмовляється це і стало причиною звернення до суду із позовом.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 31.03.2026 року справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою суду від 23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка надала відзив у якому проти позовних вимог заперечила. Вказала на недоведеність позовних вимог зокрема позивач не довів факту наявності між сторонами договірних відносин між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» і ОСОБА_1 та факту видачі кредитної картки відповідачу; не довів наявність та розмір заборгованості відповідачки перед ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» на момент припинення - 19.07.2016 року; не довів відповідність розрахунку заборгованості умовам кредитного договору від 28.12.2014 р.; не довів правомірність збільшення кредитного ліміту в односторонньому порядку. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що зобов`язання відповідача перед ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» перейшли до АТ «ПУМБ», а також що перед ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» у відповідача існувала заборгованість на час припинення ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» і який саме був її розмір. Ставить під сумнів розрахунок заборгованості.

У судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на їх недоведеність. Вказала на те, що у позовній заяві позивач посилається на те, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та відповідачем 28.12.2014 року укладено кредитний договір №26253019736406 та видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн. Разом з цим, до матеріалів справи позивачем не долучено докази на підтвердження укладення між сторонами зазначеного договору, зокрема, не долучено його належним чином засвідчену копію. В свою чергу позивач долучив до позовної заяви пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), де у п. 2.3. відображено розмір овердрафту 1000 гривень, що суттєво відрізняється від розміру овердрафту зазначеного вище кредитного договору. Зі змісту зазначеної пропозиції вбачається, що вона буде вважатись акцептованою банком в дату її підписання банком та скріплення її печаткою. Однак, в матеріалах справи хоч і наявна копія зазначеного документу, однак, цей документ містить лише підпис клієнта, та не містить підпис уповноваженої особи банку та печатки, а відтак відсутні підстави вважати, що зазначена пропозиція була належним чином акцептована банком та є дійсною. Вказала також на пропуск позивачем строку позовної давності. Також надала довідку якою підтверджується те, що чоловік відповідачки є військовослужбовцем тому на неї як члена сім`ї діють положення ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судом установлено, що 28.12.2014 ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 підписали пропозицію укласти договір карткового рахунку за договором страхування. Згідно заяви відповідач просила банк встановити в момент укладення або протягом дії договору карткового рахунку ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50 000 грн.

Згідно пропозиції процентна ставка складає 0,0001%, розмір комісії за користування овердрафтом складає 3%.

Згідно пропозиції сторони погодили, що пропозиція буде вважатися прийнятою банком у дату її підписання банком та скріпленого печаткою або в момент вчинення банком до моменту підписання ним цієї пропозиції фактичних дій щодо карткового рахунку або оплати ціни договорів страхування; після її прийняття є невід`ємною складовою частиною умов, тарифів за ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Процентна ставка за період користування овердрафтом 0,0001 % річних у разі здійснення розрахункових операцій в Грейс період, 46 % річних у разі здійснення розрахункових операцій не в Грейс період (а.с. 10).

Згідно пропозиції укласти договір карткового рахунку і договору страхування, Особа, що підписала договір погодилавась, " що пропозиція буде вважатись прийнятою (акцептованою) банком в дату її підписання банком та скріплення його печаткою або в момент вчинення банком до моменту підписання ним ( скріплення печаткою ) цієї пропозиції фактичних дій щодо карткового рахунку та або оплати ціни договору страхування . Вазані дії є юридично значущими для ене та банку і є доказом укладення вказаних в пропозиції договорів".

Відповідач ОСОБА_1 також ознайомилася та підписала загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків (а.с. 11-14).

Згідно розписки ОСОБА_1 отримала картку № НОМЕР_1 , підтвердила, що із правилами користування ознайомлена (а.с. 19).

Початковий ліміт становив 1 000 грн, проте збільшувався та станом на 26.05.2023 становив 55 500 грн (а.с. 24 звор. стор.).

За кредитним договором від 28.12.2014 №26253019736406 утворилася заборгованість у сумі 79892,42 грн., з яких: 42584,65 грн. заборгованість за кредитом; 37307,77 грн. заборгованість процентами (а.с. 25-29).

Надання банком коштів, їх використання відповідачкою та утворення заборгованості підтверджується наданою суду випискою (а.с. 30-37).

З наданої суду виписки слідує, що 29.01.2022 року відповідач здійснювала погашення заборгованості.

ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинило свою діяльність, правонаступником є АТ «ПУМБ» (а.с. 20-21).

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил з 01.08.1985 року по 14.09.2005 рік, та з 28.11.2016 по теперішній час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд зауважує, що відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

При цьому, як вбачається з постанови Верховного Суду від 22 квітня 2021 року по справі 264/6124/18, особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.

Вказану правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже однозначно сформулював у своїх постановах від 11 квітня 2019 року (справа № 233/4985/17, провадження № 51-9182 км18), від14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження №61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).

Щодо клопотання про застосування строків позовної давності то суд зазначає наступне, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон набрав чинності 02.04.2020 року, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом воєнний стан не був скасований.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Водночас, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Вказаний закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

З огляду на вищезазначене строк позовної давності для звернення до суду станом на подання позовної заяви не сплив. З огляду на це суд відмовляє у застосуванні строків позовної давності, адже відповідачка погашала заборгованість у 2022 році.

Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідачка є членом сім`ї військовослужбовця тому на неї поширюється дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому з урахуванням того, що договір укладений у електронному вигляді, сторони погодили усі його істотні умови. Відповідач прострочила взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у вигляді заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором №26253019736406 у сумі 42584,65 грн. У задоволенні решти вимог суд відмовляє.

Суд спростовує посилання сторони відповідача на відсутність доказів, адже достатніми достовірними доказами позивачем підтверджено факт укладення договору, отримання відповідачкою коштів, їх використання, утворення заборгованості та невиконання умов з повернення коштів.

Стороною відповідача не надано достатніх достовірних доказів, що би спростовували вказані обставини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 1419 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 525-526, 549, 552, 611-612, 1054 ЦК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі заборгованість у сумі 42584 (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 1419 (одну тисячу чотириста дев`ятнадцять) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 30.09.2026

Суддя: